|
Глава́ к҃д
|
Глава 24
|
|
1
|
1
|
| А҆́ще же кто̀ по́йметъ женꙋ̀ и҆ поживе́тъ съ не́ю, и҆ бꙋ́детъ а҆́ще не ѡ҆брѧ́щетъ благода́ти пред̾ ни́мъ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆брѣ́те въ не́й сра́мное дѣ́ло, да напи́шетъ є҆́й кни́гꙋ ѿпꙋще́нїѧ и҆ вда́стъ въ рꙋ́цѣ є҆ѧ̀, и҆ да ѿпꙋ́ститъ ю҆̀ и҆з̾ до́мꙋ своегѡ̀, | Якщо хто візьме дружину і стане її чоловіком, і вона не знайде благовоління в очах його, тому що він знаходить у ній що-небудь огидне, і напише їй розвідний лист, і дасть їй у руки, і відпустить її з дому свого, |
|
2
|
2
|
| и҆ ѿше́дши бꙋ́детъ (жена̀) мꙋ́жꙋ и҆но́мꙋ: | і вона вийде з дому його, піде, і вийде за іншого чоловіка, |
|
3
|
3
|
| и҆ а҆́ще возненави́дитъ ю҆̀ мꙋ́жъ вторы́й, и҆ напи́шетъ є҆́й кни́гꙋ ѿпꙋще́нїѧ и҆ да́стъ є҆́й въ рꙋ́цѣ є҆ѧ̀, и҆ ѿпꙋ́ститъ ю҆̀ и҆з̾ до́мꙋ своегѡ̀, и҆лѝ оу҆́мретъ мꙋ́жъ є҆ѧ̀ вторы́й, и҆́же бѣ̀ ю҆̀ поѧ́лъ себѣ̀ въ женꙋ̀: | але і цей останній чоловік зненавидить її і напише їй розвідний лист, і дасть їй у руки, і відпустить її з дому свого, або помре цей останній чоловік її, який взяв її собі за дружину, — |
|
4
|
4
|
| не возмо́жетъ мꙋ́жъ пе́рвый, ѿпꙋсти́вый ю҆̀, возврати́въ поѧ́ти ю҆̀ себѣ̀ въ женꙋ̀, по ѡ҆скверне́нїи є҆ѧ̀, ꙗ҆́кѡ гнꙋ́сно є҆́сть пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ твои́мъ: и҆ да не ѡ҆скверна́вите землѝ, ю҆́же гдⷭ҇ь бг҃ъ ва́шъ дае́тъ ва́мъ въ наслѣ́дїе. | то не може перший її чоловік, який відпустив її, знову взяти її собі за дружину після того, як вона осквернена, тому що це є мерзота перед Господом [Богом твоїм], і не ганьби землі, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ. |
|
5
|
5
|
| А҆́ще же кто̀ по́йметъ женꙋ̀ вно́вѣ, да не и҆́детъ на бра́нь, и҆ да не наложи́тсѧ є҆мꙋ̀ ни ка́ѧже ве́щь: непови́ненъ бꙋ́детъ въ домꙋ̀ свое́мъ лѣ́то є҆ди́но, да весели́тъ женꙋ̀ свою̀, ю҆́же поѧ́лъ є҆́сть. | Якщо хто взяв дружину недавно, то нехай не йде на війну, і нічого не слід покладати на нього; нехай він залишається вільний у домі своєму впродовж одного року і звеселяє дружину свою, яку взяв. |
|
6
|
6
|
| Да не во́змеши въ зало́гъ жерно́вныхъ ка́меней, ꙗ҆́кѡ дꙋ́шꙋ се́й дае́тъ въ зало́гъ. | Ніхто не повинен брати в заставу верхнього і нижнього жорна, бо такий бере у заставу душу. |
|
7
|
7
|
| А҆́ще же ꙗ҆́тъ бꙋ́детъ человѣ́къ крады́й дꙋ́шꙋ ѿ бра́тїи своеѧ̀ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ, и҆ наси́лїемъ продае́тъ ю҆̀, да оу҆́мретъ та́ть то́й, и҆ и҆зми́те ѕло́е ѿ ва́съ сами́хъ. | Якщо знайдуть кого, що він украв кого-небудь із братів своїх, із синів Ізраїлевих, і поневолив його, і продав його, то такого злодія слід віддати на смерть; і так знищи зло із середовища свого. |
|
8
|
8
|
| Внемлѝ себѣ̀ въ ꙗ҆́звѣ прока́зы, и҆ хранѝ ѕѣлѡ̀ твори́ти по всемꙋ̀ зако́нꙋ, є҆го́же возвѣстѧ́тъ ва́мъ жерцы̀ леѵі́ти: ꙗ҆́коже заповѣ́дахъ ва́мъ, да храни́те твори́ти: | Дивись, у хворобі прокази ретельно дотримуй і виконуй весь [закон], якого навчать вас священики левити; ретельно виконуйте, що я повелів їм; |
|
9
|
9
|
| помѧнѝ, є҆ли̑ка сотворѝ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й марїа́мѣ на пꙋтѝ, и҆сходѧ́щымъ ва́мъ и҆з̾ є҆гѵ́пта. | пам’ятай, що Господь Бог твій зробив з Маріам на шляху, коли ви йшли з Єгипту. |
|
10
|
10
|
| А҆́ще же до́лгъ є҆́сть на бли́жнемъ твое́мъ, до́лгъ каковы́й ли́бо, да не вни́деши въ до́мъ є҆гѡ̀ взѧ́ти зало́гъ є҆гѡ̀: | Якщо ти ближньому твоєму даси що-небудь у борг, то не ходи до нього в дім, щоб взяти в нього заставу, |
|
11
|
11
|
| внѣ̀ ста́неши, и҆ человѣ́къ то́й, на не́мже є҆́сть до́лгъ тво́й, и҆знесе́тъ зало́гъ во́нъ. | постій на вулиці, а той, якому ти дав у борг, винесе тобі заставу свою на вулицю; |
|
12
|
12
|
| А҆́ще же человѣ́къ оу҆бо́гъ є҆́сть, да не преноществꙋ́етъ зало́гъ є҆гѡ̀ оу҆ тебє̀: | якщо ж він буде людиною бідною, то ти не лягай спати, маючи [у себе] заставу його: |
|
13
|
13
|
| ѿда́нїемъ да ѿда́си ри́зꙋ є҆гѡ̀ до захожде́нїѧ со́лнца, и҆ да почі́етъ въ ри́зѣ свое́й, и҆ благослови́тъ тѧ̀, и҆ бꙋ́детъ тебѣ̀ млⷭ҇ть пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ твои́мъ. | поверни йому заставу до заходу сонця, щоб він ліг спати в одязі своєму і благословив тебе, — і поставиться тобі це в праведність перед Господом Богом твоїм. |
|
14
|
14
|
| Да не лиши́ши мзды̀ оу҆бо́гаго и҆ тре́бꙋющаго ѿ бра́тїи твоеѧ̀, и҆лѝ ѿ пришлє́цъ и҆̀же во градѣ́хъ твои́хъ: | Не кривдь наймита, бідного й убогого, із братів твоїх або з прибульців твоїх, які на землі твоїй, у оселях твоїх; |
|
15
|
15
|
| въ то́й же де́нь да ѿда́си мздꙋ̀ є҆мꙋ̀, да не за́йдетъ со́лнце є҆мꙋ̀, ꙗ҆́кѡ оу҆бо́гъ є҆́сть, и҆ въ то́мъ и҆́мать наде́ждꙋ, и҆ да не возопїе́тъ на тѧ̀ къ гдⷭ҇еви, и҆ бꙋ́детъ тебѣ̀ грѣ́хъ. | у той самий день віддай платню його, щоб сонце не зайшло раніше того, бо він бідний, і чекає на неї душа його; щоб він не заволав на тебе до Господа, і не було на тобі гріха. |
|
16
|
16
|
| Да не оу҆́мрꙋтъ ѻ҆тцы̀ за сы́ны, и҆ сы́нове да не оу҆́мрꙋтъ за ѻ҆тцы̀: кі́йждо за сво́й грѣ́хъ да оу҆́мретъ. | Батьки не повинні бути карані смертю за дітей, і діти не повинні бути карані смертю за батьків; кожен повинен бути караним смертю за свій злочин. |
|
17
|
17
|
| Не оу҆клони́ши сꙋда̀ прише́лцꙋ и҆ си́рꙋ и҆ вдовѣ̀, и҆ да не взе́млеши въ зало́гъ ри́зы вдови́чи, | Не суди несправедливо прибульця, сироту [і вдову], і у вдови не бери одяг у заставу; |
|
18
|
18
|
| и҆ помѧне́ши, ꙗ҆́кѡ ра́бъ (и҆ ты̀) бы́лъ є҆сѝ въ землѝ є҆гѵ́петстѣй, и҆ свободи́ тѧ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й ѿтꙋ́дꙋ: сегѡ̀ ра́ди а҆́зъ тебѣ̀ заповѣ́даю твори́ти сїѐ сло́во. | пам’ятай, що і ти був рабом у Єгипті, і Господь [Бог твій] звільнив тебе звідти: тому я і повеліваю тобі робити це. |
|
19
|
19
|
| А҆́ще же по́жнеши ни́вꙋ твою̀ на селѣ̀ твое́мъ, и҆ забꙋ́деши сно́пъ на ни́вѣ твое́й, да не возврати́шисѧ взѧ́ти є҆го̀: прише́лцꙋ и҆ оу҆бо́гꙋ, и҆ си́рꙋ и҆ вдовѣ̀ да бꙋ́детъ, да блгⷭ҇ви́тъ тѧ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ рꙋкꙋ̀ твоє́ю. | Коли будеш жати на полі твоєму, і забудеш сніп на полі, то не повертайся взяти його; нехай він залишається прибульцеві, [убогому,] сироті і вдові, щоб Господь Бог твій благословив тебе в усіх справах рук твоїх. |
|
20
|
20
|
| А҆́ще же ма́сличїе собира́еши, да не возврати́шисѧ ѡ҆ста́нкѡвъ собра́ти ꙗ҆̀же за тобо́ю: прише́лцꙋ и҆ си́рꙋ и҆ вдовѣ̀ да бꙋ́дꙋтъ: и҆ воспомѧне́ши, ꙗ҆́кѡ ра́бъ бы́лъ є҆сѝ въ землѝ є҆гѵ́петстѣй: сегѡ̀ ра́ди а҆́зъ тебѣ̀ заповѣ́даю твори́ти сло́во сїѐ. | Коли будеш оббивати маслину твою, то не переглядай за собою гілок: нехай залишається прибульцеві, сироті і вдові. [І пам’ятай, що ти був рабом у землі Єгипетській: тому я і повеліваю тобі робити це.] |
|
21
|
21
|
| А҆́ще же ѡ҆бира́еши вїногра́дъ тво́й, да не собира́еши ѡ҆ста́нкѡвъ ꙗ҆̀же за тобо́ю: прише́лцꙋ и҆ си́рꙋ и҆ вдовѣ̀ да бꙋ́дꙋтъ: | Коли будеш знімати плоди у винограднику твоєму, не збирай залишків за собою: нехай залишаються прибульцеві, сироті і вдові; |
|
22
|
22
|
| и҆ помѧне́ши, ꙗ҆́кѡ ра́бъ бы́лъ є҆сѝ въ землѝ є҆гѵ́петстѣй: сегѡ̀ ра́ди а҆́зъ тебѣ̀ заповѣ́даю твори́ти сїѐ сло́во. | і пам’ятай, що ти був рабом у землі Єгипетській: тому я і повеліваю тобі робити це. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.