Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ и҃і

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34

Глава́ и҃і	Глава 18

1	1
Да не бꙋ́детъ жерцє́мъ леѵі́тѡмъ всемꙋ̀ пле́мени леѵі́инꙋ ча́сти нижѐ жре́бїѧ со і҆и҃лемъ: приношє́нїѧ гдⷭ҇ꙋ жре́бїй и҆́хъ, да ꙗ҆дѧ́тъ ѧ҆̀:	Священикам левитам, усьому коліну Левіїному, не буде частини і наділу з Ізраїлем: вони повинні годуватися жертвами Господа і Його частиною;
2	2
жре́бїй же да не бꙋ́детъ є҆мꙋ̀ въ бра́тїи є҆гѡ̀: гдⷭ҇ь са́мъ жре́бїй є҆гѡ̀, ꙗ҆́коже речѐ є҆мꙋ̀.	наділу ж не буде йому між братами його: Сам Господь наділ його, як говорив Він йому.
3	3
И҆ се́й сꙋ́дъ жерцє́въ, ꙗ҆̀же ѿ люді́й, ѿ приносѧ́щихъ жє́ртвы, а҆́ще телца̀, а҆́ще ѻ҆́вцꙋ: и҆ да́си жерцꙋ̀ ра́мо, и҆ чє́люсти, и҆ оу҆тро́бꙋ:	Ось, що повинно бути покладено священикам від народу, від тих, що приносять у жертву волів або овець: слід віддавати священикові плече, щелепи і шлунок;
4	4
и҆ нача́тки пшени́цы твоеѧ̀ и҆ вїна̀ твоегѡ̀ и҆ є҆ле́а твоегѡ̀, и҆ нача́токъ стриже́нїѧ ѻ҆ве́цъ твои́хъ да да́си є҆мꙋ̀:	також початки від хліба твого, вина твого і єлею твого, і початки від вовни овець твоїх віддавай йому,
5	5
ꙗ҆́кѡ того̀ и҆збра̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й ѿ всѣ́хъ племе́нъ твои́хъ предстоѧ́ти пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ твои́мъ, слꙋжи́ти и҆ благослови́ти во и҆́мѧ гдⷭ҇не, то́й и҆ сы́нове є҆гѡ̀ во всѧ̑ дни̑.	бо його обрав Господь Бог твій із усіх колін твоїх, щоб він стояв [перед Господом, Богом твоїм], служив [і благословляв] в ім’я Господа, сам і сини його в усі дні.
6	6
А҆́ще же прїи́детъ леѵі́тъ ѿ є҆ди́нагѡ градѡ́въ ва́шихъ, ѿ всѣ́хъ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ, и҆дѣ́же то́й ѡ҆бита́етъ, ꙗ҆́коже жела́етъ дꙋша̀ є҆гѡ̀, на мѣ́сто, є҆́же и҆збере́тъ гдⷭ҇ь,	І якщо левит прийде з однієї з осель твоїх, з усієї землі [синів] Ізраїлевих, де він жив, і прийде за бажанням душі своєї на місце, яке обере Господь,
7	7
да слꙋ́житъ и҆́мени гдⷭ҇а бг҃а ва́шегѡ, ꙗ҆́коже и҆ всѧ̑ бра́тїѧ є҆гѡ̀ леѵі́ти предстоѧ́щїи та́мѡ пред̾ гдⷭ҇емъ:	і буде служити в ім’я Господа Бога свого, як і всі брати його левити, які стоять там перед Господом, —
8	8
ча́сть ѿдѣле́нꙋю да ꙗ҆́стъ, кромѣ̀ прода́жи ꙗ҆́же по ѻ҆те́чествꙋ.	то нехай вони користуються одинаковою частиною, зверх отриманого від продажу батьківського майна.
9	9
А҆́ще же вни́деши въ зе́млю, ю҆́же гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й дае́тъ тебѣ̀, да не навы́кнеши твори́ти по ме́рзостемъ ꙗ҆зы́кѡвъ тѣ́хъ:	Коли ти ввійдеш у землю, яку дає тобі Господь Бог твій, тоді не навчися робити мерзоти, які чинили народи ці:
10	10
да не ѡ҆брѧ́щетсѧ въ тебѣ̀ ѡ҆чища́ѧ сы́на своего̀ и҆ дще́рь свою̀ ѻ҆гне́мъ, волхвꙋ́ѧ волхвова́нїемъ и҆ чарꙋ́ѧй и҆ птицеволше́бствꙋѧй,	не повинен знаходитись у тебе той, хто проводить сина свого або дочку свою через вогонь, віщун, знахар, ворожка, чаклун,
11	11
чародѣ́й ѡ҆бава́ѧ ѡ҆бава́нїемъ, оу҆тробоволхвꙋ́ѧй и҆ знаменосмотри́тель, и҆ вопроша́ѧй ме́ртвыхъ:	чорнокнижник, що викликає духів, чарівник і той, хто викликає померлих;
12	12
є҆́сть бо ме́рзость гдⷭ҇еви бг҃ꙋ твоемꙋ̀ всѧ́къ творѧ́й сїѧ̑: си́хъ бо ра́ди ме́рзостей потреби́тъ ѧ҆̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й ѿ лица̀ твоегѡ̀.	бо мерзенний перед Господом усякий, хто робить це, і за ці ось мерзоти Господь Бог твій виганяє їх від лиця твого;
13	13
Соверше́нъ да бꙋ́деши пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ твои́мъ.	будь непорочним перед Господом Богом твоїм;
14	14
Ꙗ҆зы́цы бо сі́и, и҆̀хже ты̀ наслѣ́диши, сі́и чарова́нїй и҆ волхвова́нїй послꙋ́шаютъ: тебѣ́ же не та́кѡ дадѐ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й.	бо народи ці, яких ти виганяєш, слухають ворожбитів і віщунів, а тобі не те дав Господь Бог твій.
15	15
Прⷪ҇ро́ка ѿ бра́тїи твоеѧ̀, ꙗ҆́коже менѐ, возста́витъ тебѣ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й, тогѡ̀ послꙋ́шайте:	Пророка із середовища твого, із братів твоїх, як мене, воздвигне тобі Господь Бог твій, — Його слухайте, —
16	16
по всемꙋ̀, є҆ли́кѡ проси́лъ є҆сѝ ѿ гдⷭ҇а бг҃а твоегѡ̀ въ хѡри́вѣ въ де́нь собра́нїѧ, глаго́люще: да не приложи́мъ слы́шати гла́са гдⷭ҇а бг҃а на́шегѡ, и҆ ѻ҆гнѧ̀ вели́кагѡ сегѡ̀ не оу҆ви́димъ по се́мъ, да не и҆́змремъ.	оскільки ти просив у Господа Бога твого при Хориві в день зібрання, говорячи: нехай не почую надалі голосу Господа Бога мого і вогню цього великого нехай не побачу більше, щоб мені не вмерти.
17	17
И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко мнѣ̀: пра́вѡ всѧ̑, є҆ли̑ка глаго́лахꙋ къ тебѣ̀:	І сказав мені Господь: добре те, що вони говорили [тобі];
18	18
прⷪ҇ро́ка возста́влю и҆̀мъ ѿ среды̀ бра́тїи и҆́хъ, ꙗ҆́коже тебѐ: и҆ вда́мъ сло́во моѐ во оу҆ста̀ є҆гѡ̀, и҆ возгл҃етъ и҆̀мъ, ꙗ҆́коже заповѣ́даю є҆мꙋ̀:	Я воздвигну їм Пророка із середовища братів їхніх, такого як ти, і вкладу слова Мої у вуста Його, і Він буде говорити їм усе, що Я повелю Йому;
19	19
и҆ человѣ́къ то́й, и҆́же не послꙋ́шаетъ слове́съ є҆гѡ̀, є҆ли̑ка возгл҃етъ прⷪ҇ро́къ ѻ҆́ный во и҆́мѧ моѐ, а҆́зъ ѿмщꙋ̀ ѿ негѡ̀:	а хто не послухає слів Моїх, які [Пророк той] буде говорити Моїм ім’ям, з того Я стягну;
20	20
ѻ҆ба́че проро́къ, и҆́же вознече́ствꙋетъ глаго́лати во и҆́мѧ моѐ сло́во, є҆гѡ́же не повелѣ́хъ є҆мꙋ̀ глаго́лати, и҆ и҆́же а҆́ще возглаго́летъ во и҆́мѧ богѡ́въ и҆нѣ́хъ, да оу҆́мретъ проро́къ то́й.	але пророка, який насмілиться говорити Моїм ім’ям те, чого Я не повелів йому говорити, і який буде говорити ім’ям богів інших, такого пророка віддайте на смерть.
21	21
А҆́ще же рече́ши въ се́рдцы свое́мъ: ка́кѡ позна́емъ сло́во, є҆гѡ́же не гл҃а гдⷭ҇ь;	І якщо скажеш у серці твоєму: «як ми впізнаємо слово, яке не Господь говорив?»
22	22
є҆ли̑ка а҆́ще возглаго́летъ проро́къ во и҆́мѧ гдⷭ҇не, и҆ не сбꙋ́детсѧ, и҆ не слꙋчи́тсѧ сло́во сїѐ, є҆гѡ́же не речѐ гдⷭ҇ь: въ нече́стїи глаго́ла проро́къ то́й, не оу҆бо́йтесѧ є҆гѡ̀.	Якщо пророк скаже ім’ям Господа, але слово те не збудеться і не сповниться, то не Господь говорив це слово, але говорив це пророк із зухвалости своєї, — не бійся його.

← Глава́ з҃і

Глава́ ѳ҃і →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт