Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ л҃г

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34

Глава́ л҃г	Глава 33

1	1
И҆ сїѐ благослове́нїе, и҆́мже благословѝ мѡѷсе́й человѣ́къ бж҃їй сы́ны і҆и҃лєвы пре́жде сконча́нїѧ своегѡ̀,	Ось благословення, яким Мойсей, людина Божа, благословив синів Ізраїлевих перед смертю своєю.
2	2
и҆ речѐ: гдⷭ҇ь ѿ сїна́и прїи́де, и҆ ꙗ҆ви́сѧ ѿ сиі́ра на́мъ, и҆ приспѣ̀ ѿ горы̀ фара́ни, и҆ прїи́де со тма́ми ст҃ы́хъ, ѡ҆деснꙋ́ю є҆гѡ̀ а҆́гг҃ли съ ни́мъ,	Він сказав: Господь прийшов від Синая, відкрився їм від Сеїра, засяяв від гори Фарана і йшов з безліччю святих; праворуч Нього вогонь закону.
3	3
и҆ пощадѣ̀ лю́ди своѧ̑: и҆ всѝ ѡ҆свѧще́ннїи под̾ рꙋка́ми твои́ми, и҆ сі́и под̾ тобо́ю сꙋ́ть.	Істинно Він любить народ [Свій]; усі святі його в руці Твоїй, і вони припали до ніг Твоїх, щоб слухати слова Твої.
4	4
И҆ прїѧ̀ ѿ слове́съ є҆гѡ̀ зако́нъ, є҆го́же заповѣ́да на́мъ мѡѷсе́й, наслѣ́дїе со́нмꙋ і҆а́кѡвлю:	Закон дав нам Мойсей, насліддя громади Якова.
5	5
и҆ бꙋ́детъ въ возлю́бленнѣмъ кнѧ́зь, собра́вшымсѧ кнѧзє́мъ людски̑мъ кꙋ́пнѡ съ племены̀ і҆и҃левыми.	І він був царем Ізраїля, коли збиралися глави народу разом з колінами Ізраїлевими.
6	6
Да живе́тъ рꙋви́мъ, и҆ да не оу҆́мретъ, и҆ сѷмеѡ́нъ да бꙋ́детъ мно́гъ число́мъ.	Нехай живе Рувим і нехай не вмирає, і [Симеон] нехай не буде нечисленним!
7	7
И҆ сїѐ і҆ꙋ́дѣ: оу҆слы́ши, гдⷭ҇и, гла́съ і҆ꙋ́динъ и҆ въ лю́ди є҆гѡ̀ вни́ди: рꙋ́цѣ є҆гѡ̀ побо́рютъ по не́мъ, и҆ помо́щникъ на врагѝ є҆гѡ̀ да бꙋ́деши.	Але про Іуду сказав це: почуй, Господи, голос Іуди і приведи його до народу його; руками своїми нехай захистить він себе, і Ти будь помічником проти ворогів його.
8	8
И҆ леѵі́ю речѐ: дади́те леѵі́ю ꙗ҆влє́ннаѧ є҆гѡ̀, и҆ и҆́стинꙋ є҆гѡ̀ мꙋ́жꙋ преподо́бнꙋ, є҆го́же и҆скꙋси́ша и҆скꙋше́нїемъ, оу҆кори́ша є҆го̀ оу҆ воды̀ пререка́нїѧ:	І про Левія сказав: тумим Твій і урим Твій на святому мужі Твоєму, якого Ти випробував у Массі, з яким Ти сперечався при водах Мериви,
9	9
глаго́лѧй ѻ҆тцꙋ̀ своемꙋ̀ и҆ ма́тери свое́й: не ви́дѣхъ тебѐ: и҆ бра́тїи своеѧ̀ не позна̀, и҆ сынѡ́въ свои́хъ не оу҆вѣ́дѣ: сохранѝ словеса̀ твоѧ̑ и҆ завѣ́тъ тво́й соблюдѐ:	який говорить про батька свого і матір свою: «я на них не дивлюся», і братів своїх не визнає, і синів своїх не знає; бо вони, левити, слова Твої зберігають і завіту Твого дотримують,
10	10
ꙗ҆вѧ́тъ ѡ҆правда̑нїѧ твоѧ̑ і҆а́кѡвꙋ и҆ зако́нъ тво́й і҆и҃лю: возложа́тъ ѳѷмїа́мъ во гнѣ́вѣ твое́мъ всегда̀ на ѻ҆лта́рь тво́й:	навчають законів Твоїх Якова і заповідей Твоїх Ізраїля, покладають куріння перед лицем Твоїм і всепалення на жертовник Твій;
11	11
блгⷭ҇вѝ, гдⷭ҇и, крѣ́пость є҆гѡ̀ и҆ дѣла̀ рꙋкꙋ̀ є҆гѡ̀ прїимѝ: поразѝ чресла̀ воста́вшихъ на него̀ врагѡ́въ є҆гѡ̀, и҆ ненави́дѧщїи є҆го̀ да не воста́нꙋтъ.	благослови, Господи, силу його і до діл рук його благоволи, врази стегна тих, що повстають на нього і ненавидять його, щоб вони не могли стояти.
12	12
И҆ венїамі́нꙋ речѐ: возлю́бленный гдⷭ҇емъ оу҆пова́ѧй всели́тсѧ (въ не́мъ), и҆ бг҃ъ ѡ҆сѣнѧ́етъ є҆го̀ во всѧ̑ дни̑, и҆ посредѣ̀ ра́менъ є҆гѡ̀ почѝ.	Про Веніаміна сказав: улюблений Господом живе у Нього безпечно, [Бог] покриває його кожного дня, і він спочиває між раменами Його.
13	13
И҆ і҆ѡ́сифови речѐ: ѿ блгⷭ҇ве́нїѧ гдⷭ҇нѧ землѧ̀ є҆гѡ̀, ѿ красо́тъ небе́сныхъ и҆ росы̀, и҆ ѿ бе́зднъ и҆сто́чникѡвъ ни́зꙋ,	Про Йосифа сказав: нехай благословить Господь землю його жаданими дарами неба, росою і дарами безодні, яка лежить внизу,
14	14
и҆ во вре́мѧ плодѡ́въ со́лнечныхъ ѡ҆браще́нїй, и҆ ѿ схожде́нїй мчⷭ҇ныхъ,	жаданими плодами від сонця і жаданими плодами місяця,
15	15
и҆ ѿ верха̀ го́ръ нача́ла, и҆ ѿ верха̀ холмѡ́въ вѣ́чныхъ,	чудовими плодами гір древніх і жаданими дарами пагорбів вічних,
16	16
и҆ по вре́мени землѝ и҆сполне́нїѧ: и҆ прїѧ̑тнаѧ ꙗ҆ви́вшемꙋсѧ въ кꙋпинѣ̀, да прїи́дꙋтъ на главꙋ̀ і҆ѡ́сифꙋ, и҆ на версѣ̀ просла́вивыйсѧ въ бра́тїи.	і жаданими дарами землі і того, що наповнює її; благословення Того, Хто явився у терновому кущі, нехай прийде на голову Йосифа і на тім’я найкращого з братів своїх;
17	17
Перворо́дный ю҆нца̀ добро́та є҆гѡ̀, ро́зи є҆диноро́га ро́зи є҆гѡ̀: и҆́ми ꙗ҆зы́ки и҆збоде́тъ вкꙋ́пѣ да́же до кра́ѧ землѝ: сїѧ̑ тмы̑ є҆фре́мѡвы, и҆ сїѧ̑ ты́сѧщи манассі̑ины.	міцність його як первородного тельця, і роги його, як роги буйвола; ними колотиме він народи усі до країв землі: це десятки тисяч Єфремові, це тисячі Манассіїні.
18	18
И҆ завꙋлѡ́нꙋ речѐ: возвесели́сѧ, завꙋлѡ́не, во и҆схо́дѣ твое́мъ, и҆ і҆ссаха́ре, въ селе́нїихъ твои́хъ:	Про Завулона сказав: веселися, Завулоне, в путях твоїх, і Іссахаре, в наметах твоїх;
19	19
ꙗ҆зы́ки потребѧ́тъ: и҆ призове́те та́мѡ, и҆ пожре́те та́мѡ же́ртвꙋ пра́вды: ꙗ҆́кѡ бога́тство морско́е воздои́тъ тѧ̀, и҆ кꙋ̑пли ѿ ꙗ҆зы̑къ при мо́ри живꙋ́щихъ.	скликають вони народ на гору, там заколюють законні жертви, бо вони годуються багатством моря і скарбами, прихованими в піску.
20	20
И҆ га́дꙋ речѐ: блгⷭ҇ве́нъ разширѧ́ѧй га́да: ꙗ҆́кѡ ле́въ почѝ, сокрꙋши́вый мы́шцꙋ и҆ кнѧ́зѧ:	Про Гада сказав: благословенний, той, хто розповсюдив Гада, він спочиває як лев і розтрощує і м’язи і голову;
21	21
и҆ ви́дѣ нача́тки своѧ̑, ꙗ҆́кѡ та́мѡ раздѣли́сѧ землѧ̀, кнѧзе́й со́бранныхъ вкꙋ́пѣ съ нача̑лники людски́ми: пра́вдꙋ гдⷭ҇ь сотворѝ и҆ сꙋ́дъ сво́й со і҆и҃лемъ.	він обрав собі початок землі, там ушанований наділом від законодавця, і прийшов із главами народу, і виконав правду Господа і суди з Ізраїлем.
22	22
И҆ да́нꙋ речѐ: да́нъ, скѵ́менъ льво́въ, и҆ и҆зско́читъ ѿ васа́на.	Про Дана сказав: Дан молодий лев, який вибігає з Васана.
23	23
И҆ нефѳалі́мꙋ речѐ: нефѳалі́мъ насыще́нїе прїѧ́тныхъ, и҆ да насы́титсѧ блгⷭ҇ве́нїемъ ѿ гдⷭ҇а: мо́ре и҆ ю҆́гъ наслѣ́дитъ.	Про Неффалима сказав: Неффалим насичений благоволінням і сповнений благословення Господа; море і південь у володінні його.
24	24
И҆ а҆си́рꙋ речѐ: блгⷭ҇ве́нъ ѿ [па́че] ча̑дъ а҆си́ръ, и҆ бꙋ́детъ прїѧ́тенъ бра́тїи свое́й: ѡ҆мо́читъ въ є҆ле́й но́гꙋ свою̀:	Про Асира сказав: благословенний між синами Асир, він буде любимим братами своїми, і занурить у єлей ногу свою;
25	25
желѣ́зо и҆ мѣ́дь сапо́гъ є҆гѡ̀ бꙋ́детъ, и҆ а҆́ки дни̑ твоѧ̑ крѣ́пость твоѧ̀.	залізо і мідь — запори твої; як дні твої, буде примножуватися багатство твоє.
26	26
Нѣ́сть ꙗ҆́коже бг҃ъ возлю́бленнагѡ: восходѧ́й на нб҃о помо́щникъ тво́й, и҆ великолѣ́пый въ тве́рди:	Немає подібного до Бога Ізраїлевого, Який по небесах принісся на допомогу тобі й у славі Своїй на хмарах;
27	27
и҆ покры́етъ тѧ̀ бж҃їе нача́ло, и҆ под̾ крѣ́постїю мы́шцей вѣ́чныхъ: и҆ ѿжене́тъ ѿ лица̀ твоегѡ̀ врага̀, гл҃ѧ: да поги́бнеши:	притулок [твій] Бог превічний, і [ти] на раменах вічних; Він прожене ворогів від лиця твого і скаже: знищуй!
28	28
и҆ всели́тсѧ і҆и҃ль оу҆пова́ѧ є҆ди́нъ на землѝ і҆а́кѡвли въ вїнѣ̀ и҆ пшени́цѣ: и҆ не́бо є҆мꙋ̀ ѡ҆́блачно росо́ю.	Ізраїль живе безпечно, один; око Якова бачить перед собою землю, повну хліба і вина, і небеса його викраплюють росу.
29	29
Блаже́нъ є҆сѝ, і҆и҃лю: кто̀ подо́бенъ тебѣ̀, лю́дїе спаса́емїи ѿ гдⷭ҇а; защи́титъ помо́щникъ тво́й, и҆ ме́чь хвала̀ твоѧ̀: и҆ солжꙋ́тъ тебѣ̀ вразѝ твоѝ, и҆ ты̀ на вы́ю и҆́хъ настꙋ́пиши.	Блаженний ти, Ізраїлю! хто подібний до тебе, народе, що охороняється Господом, Який є щитом, що охороняє тебе, і мечем слави твоєї? Вороги твої раболіпствують перед тобою, і ти зневажаєш гордість їх.

← Глава́ л҃в

Глава́ л҃д →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт