|
Глава́ і҃
|
Κεφάλαιο 10
|
|
1
|
1
|
| Слы́шите сло́во гдⷭ҇не, є҆́же гл҃а гдⷭ҇ь на ва́съ, до́ме і҆и҃левъ. | ΑΚΟΥΣΑΤΕ τὸν λόγον Κυρίου, ὃν ἐλάλησεν ἐφ’ ὑμᾶς, οἶκος ᾿Ισραήλ· |
|
2
|
2
|
| Сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь: по пꙋтє́мъ ꙗ҆зы́кѡвъ не оу҆чи́тесѧ и҆ ѿ зна́менїй небе́сныхъ не страши́тесѧ, ꙗ҆́кѡ и҆́хъ боѧ́тсѧ ꙗ҆зы́цы. | τάδε λέγει Κύριος· κατὰ τὰς ὁδοὺς τῶν ἐθνῶν μὴ μανθάνετε καὶ ἀπὸ τῶν σημείων τοῦ οὐρανοῦ μὴ φοβεῖσθε, ὅτι φοβοῦνται αὐτὰ τοῖς προσώποις αὐτῶν. |
|
3
|
3
|
| Поне́же зако́ны ꙗ҆зы́кѡвъ сꙋ́етни сꙋ́ть: дре́во є҆́сть ѿ лѣ́са и҆зсѣ́ченое, дѣ́ло текто́нское и҆ слїѧ́нїе: | ὅτι τὰ νόμιμα τῶν ἐθνῶν μάταια· ξύλον ἐστὶν ἐκ τοῦ δρυμοῦ ἐκκεκομμένον, ἔργον τέκτονος καὶ χώνευμα· |
|
4
|
4
|
| сребро́мъ и҆ зла́томъ оу҆кра́шєна сꙋ́ть, и҆ млата́ми и҆ гвоздьмѝ оу҆тверди́ша ѧ҆̀, да не дви́жꙋтсѧ: | ἀργυρίῳ καὶ χρυσίῳ κεκαλλωπισμένα ἐστίν· ἐν σφύραις καὶ ἥλοις ἐστερέωσαν αὐτά, |
|
5
|
5
|
| сребро̀ и҆зва́ѧно є҆́сть, не глаго́лютъ, носи́ми но́сѧтсѧ, поне́же ходи́ти не возмо́гꙋтъ: не оу҆бо́йтесѧ и҆́хъ, ꙗ҆́кѡ не сотворѧ́тъ ѕла̀, и҆ бла́га нѣ́сть въ ни́хъ. | αἰρόμενα ἀρθήσονται, ὅτι οὐκ ἐπιβήσονται. μὴ φοβηθῆτε αὐτά, ὅτι οὐ μὴ κακοποιήσωσι, καὶ ἀγαθὸν οὐκ ἔστιν ἐν αὐτοῖς. |
|
6
|
|
| Нѣ́сть подо́бенъ тебѣ̀, гдⷭ҇и: вели́къ є҆сѝ ты̀ и҆ вели́ко и҆́мѧ твоѐ въ крѣ́пости. | |
|
7
|
|
| Кто̀ не оу҆бои́тсѧ тебє̀, ѽ, цр҃ю̀ ꙗ҆зы́кѡвъ твоѧ́ бо че́сть междꙋ̀ всѣ́ми премꙋ́дрыми ꙗ҆зы́кѡвъ, и҆ во всѣ́хъ ца́рствахъ и҆́хъ ни є҆ди́нъ є҆́сть подо́бенъ тебѣ̀. | |
|
8
|
|
| Кꙋ́пнѡ бꙋ́їи и҆ безꙋ́мнїи сꙋ́ть, оу҆че́нїе сꙋ́етныхъ и҆́хъ дре́во є҆́сть: | |
|
9
|
|
| сребро̀ и҆зви́то ѿ ѳарсі́са прихо́дитъ, зла́то ѿ ѡ҆фа́за, и҆ рꙋка̀ златаре́й, дѣла̀ всѧ̑ хꙋдо́жникѡвъ: въ синетꙋ̀ и҆ багрѧни́цꙋ ѡ҆дѣ́ютъ и҆̀хъ, дѣла̀ оу҆модѣ́лникѡвъ всѧ̑ сїѧ̑. | |
|
10
|
|
| Гдⷭ҇ь же бг҃ъ и҆́стиненъ є҆́сть, то́й бг҃ъ живы́й и҆ цр҃ь вѣ́чный, ѿ гнѣ́ва є҆гѡ̀ подви́гнетсѧ землѧ̀, и҆ не стерпѧ́тъ ꙗ҆зы́цы преще́нїѧ є҆гѡ̀. | |
|
11
|
11
|
| Та́кѡ рцы́те и҆̀мъ: бо́зи, и҆̀же небесѐ и҆ землѝ не сотвори́ша, да поги́бнꙋтъ ѿ землѝ и҆ ѿ си́хъ, и҆̀же под̾ небесе́мъ сꙋ́ть. | οὕτως ἐρεῖτε αὐτοῖς· θεοί, οἳ τὸν οὐρανὸν καὶ τὴν γῆν οὐκ ἐποίησαν, ἀπολέσθωσαν ἐκ τῆς γῆς καὶ ὑποκάτωθεν τοῦ οὐρανοῦ τούτου. |
|
12
|
12
|
| Гдⷭ҇ь сотвори́вый зе́млю во крѣ́пости свое́й, оу҆стро́ивый вселе́ннꙋю въ премꙋ́дрости свое́й, и҆ ра́зꙋмомъ свои́мъ прострѐ не́бо. | Κύριος ὁ ποιήσας τὴν γῆν ἐν τῇ ἰσχύϊ αὐτοῦ, ὁ ἀνορθώσας τὴν οἰκουμένην ἐν τῇ σοφίᾳ αὐτοῦ καὶ τῇ φρονήσει αὐτοῦ ἐξέτεινε τὸν οὐρανόν, |
|
13
|
13
|
| Ко гла́сꙋ своемꙋ̀ дае́тъ мно́жество во́дъ на небесѝ: и҆ возведѐ ѡ҆́блаки ѿ послѣ́днихъ землѝ, блиста̑нїѧ въ до́ждь сотворѝ и҆ и҆зведѐ вѣ́тръ ѿ сокро́вищъ свои́хъ. | καὶ πλῆθος ὕδατος ἐν οὐρανῷ, καὶ ἀνήγαγε νεφέλας ἐξ ἐσχάτου τῆς γῆς, ἀστραπὰς εἰς ὑετὸν ἐποίησε καὶ ἐξήγαγε φῶς ἐκ θησαυρῶν αὐτοῦ. |
|
14
|
14
|
| Бꙋ́й сотвори́сѧ всѧ́къ человѣ́къ ѿ оу҆ма̀ (своегѡ̀), постыдѣ́сѧ всѧ́къ златодѣ́лникъ во и҆зваѧ́нїихъ свои́хъ, ꙗ҆́кѡ лѡ́жнаѧ слїѧ̀, нѣ́сть дꙋ́ха въ ни́хъ: | ἐμωράνθη πᾶς ἄνθρωπος ἀπὸ γνώσεως, κατῃσχύνθη πᾶς χρυσοχόος ἐπὶ τοῖς γλυπτοῖς αὐτοῦ, ὅτι ψευδῆ ἐχώνευσεν, οὐκ ἔστι πνεῦμα ἐν αὐτοῖς· |
|
15
|
15
|
| сꙋ́єтна сꙋ́ть дѣла̀, смѣ́хꙋ достѡ́йна, во вре́мѧ посѣще́нїѧ своегѡ̀ поги́бнꙋтъ. | μάταιά ἐστιν, ἔργα ἐμπεπαιγμένα, ἐν καιρῷ ἐπισκοπῆς αὐτῶν ἀπολοῦνται. |
|
16
|
16
|
| Нѣ́сть сицева́ѧ ча́сть і҆а́кѡвꙋ, ꙗ҆́кѡ созда́вый всѧ̑ то́й є҆́сть, и҆ і҆и҃ль же́злъ достоѧ́нїѧ є҆гѡ̀, гдⷭ҇ь си́лъ и҆́мѧ є҆мꙋ̀. | οὐκ ἔστι τοιαύτη μερὶς τῷ ᾿Ιακώβ, ὅτι ὁ πλάσας τὰ πάντα αὐτὸς κληρονομία αὐτοῦ, Κύριος ὄνομα αὐτῷ. |
|
17
|
17
|
| Собра̀ ѿвнѣ̀ и҆мѣ́нїе, ѡ҆бита́ющее во и҆збра́нныхъ, | Συνήγαγεν ἔξωθεν τὴν ὑπόστασίν σου, κατοικοῦσα ἐν ἐκλεκτοῖς. |
|
18
|
18
|
| поне́же та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь: сѐ, а҆́зъ ѿве́ргꙋ ѡ҆бита́тєли землѝ сеѧ̀ въ ско́рби и҆ смꙋщꙋ̀ и҆̀хъ, ꙗ҆́кѡ да ѡ҆брѧ́щетсѧ ꙗ҆́зва твоѧ̀. | ὅτι τάδε λέγει Κύριος· ἰδοὺ ἐγὼ σκελίζω τοὺς κατοικοῦντας τὴν γῆν ταύτην ἐν θλίψει, ὅπως εὑρεθῇ ἡ πληγή σου· |
|
19
|
19
|
| Го́ре во сокрꙋше́нїи твое́мъ, болѣ́зненна ꙗ҆́зва твоѧ̀: а҆́зъ же рѣ́хъ: вои́стиннꙋ сїѧ̀ болѣ́знь моѧ̀ (є҆́сть) и҆ ѡ҆б̾ѧ́тъ мѧ̀, жили́ще моѐ ѡ҆пꙋстѣ̀, поги́бе: | οὐαὶ ἐπὶ συντρίμματί σου, ἀλγηρὰ ἡ πληγή σου, κἀγὼ εἶπα· ὄντως τοῦτο τὸ τραῦμά μου καὶ κατέλαβέ με· |
|
20
|
20
|
| ски́нїѧ моѧ̀ ѡ҆пꙋстѣ̀, поги́бе, и҆ всѧ̑ кѡ́жи моѧ̑ растерза́шасѧ: сынѡ́въ мои́хъ и҆ ѻ҆ве́цъ мои́хъ нѣ́сть, нѣ́сть ктомꙋ̀ мѣ́ста ски́нїи мое́й, мѣ́ста ко́жамъ мои̑мъ: | ἡ σκηνή μου ἐταλαιπώρησεν, ὤλετο, καὶ πᾶσαι αἱ δέρρεις μου διεσπάσθησαν· οἱ υἱοί μου καὶ τὰ πρόβατά μου οὐκ εἰσίν, οὐκ ἔστιν ἔτι τόπος τῆς σκηνῆς μου, τόπος τῶν δέρρεών μου. |
|
21
|
21
|
| поне́же ѡ҆бꙋѧ́ша па́стырїе и҆ гдⷭ҇а не взыска́ша, сегѡ̀ ра́ди не оу҆разꙋмѣ̀ всѐ ста́до и҆ расточе́но бы́сть. | ὅτι οἱ ποιμένες ἠφρονεύσαντο καὶ τὸν Κύριον οὐκ ἐξεζήτησαν· διὰ τοῦτο οὐκ ἐνόησε πᾶσα ἡ νομὴ καὶ διεσκοσπίσθησαν. |
|
22
|
22
|
| Гла́съ слы́шанїѧ, сѐ, грѧде́тъ и҆ трꙋ́съ ве́лїй ѿ землѝ сѣ́верныѧ, да положи́тъ гра́ды і҆ꙋ̑дины въ запꙋстѣ́нїе и҆ во ѡ҆бита́нїе ѕмїє́мъ [стрꙋ́ѳѡмъ]. | φωνὴ ἀκοῆς ἰδοὺ ἔρχεται καὶ σεισμὸς μέγας ἐκ γῆς βορρᾶ τοῦ τάξαι τὰς πόλεις ᾿Ιούδα εἰς ἀφανισμὸν καὶ κοίτην στρουθῶν. |
|
23
|
23
|
| Вѣ́мъ, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ нѣ́сть человѣ́кꙋ пꙋ́ть є҆гѡ̀, нижѐ мꙋ́жъ по́йдетъ и҆ и҆спра́витъ ше́ствїе своѐ. | οἶδα, Κύριε, ὅτι οὐχὶ τοῦ ἀνθρώπου ἡ ὁδὸς αὐτοῦ, οὐδὲ ἀνὴρ πορεύσεται καὶ κατορθώσει πορείαν αὐτοῦ. |
|
24
|
24
|
| Накажѝ на́съ, гдⷭ҇и, ѻ҆ба́че въ сꙋдѣ̀, а҆ не въ ꙗ҆́рости, да не оу҆ма́леныхъ на́съ сотвори́ши. | παίδευσον ἡμᾶς, Κύριε, πλὴν ἐν κρίσει καὶ μὴ ἐν θυμῷ, ἵνα μὴ ὀλίγους ἡμᾶς ποιήσῃς. |
|
25
|
25
|
| И҆злі́й гнѣ́въ тво́й на ꙗ҆зы́ки не зна́ющыѧ тѧ̀ и҆ на племена̀, ꙗ҆̀же и҆́мене твоегѡ̀ не призва́ша, ꙗ҆́кѡ поѧдо́ша і҆а́кѡва и҆ потреби́ша є҆го̀ и҆ па́жить є҆гѡ̀ ѡ҆пꙋстоши́ша. | ἔκχεον τὸν θυμόν σου ἐπὶ ἔθνη τὰ μὴ εἰδότα σε καὶ ἐπὶ γενεάς, αἳ τὸ ὄνομά σου οὐκ ἐπεκαλέσαντο, ὅτι κατέφαγον τὸν ᾿Ιακὼβ καὶ ἐξανήλωσαν αὐτὸν καὶ τὴν νομὴν αὐτοῦ ἠρήμωσαν. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.