|
Глава́ н҃а
|
Κεφάλαιο 51
|
|
1
|
1
|
| Та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь: сѐ, а҆́зъ воздви́гнꙋ на вавѷлѡ́нъ и҆ на живꙋ́щыѧ халдє́и вѣ́тръ зно́енъ гꙋби́телный: | - |
|
2
|
2
|
| и҆ послю̀ на вавѷлѡ́нъ рꙋга́тєли, и҆ стꙋ́днѡ порꙋга́ютсѧ є҆мꙋ̀ и҆ и҆стлѧ́тъ зе́млю є҆гѡ̀: поне́же го́ре на вавѷлѡ́нъ ѡ҆́крестъ въ де́нь ѡ҆ѕлобле́нїѧ є҆гѡ̀. | οὕτως εἶπε Κύριος ὁ Θεὸς ᾿Ισραήλ· ὑμεῖς ἑωράκατε πάντα τὰ κακά, ἃ ἐπήγαγον ἐπὶ ῾Ιερουσαλὴμ καὶ ἐπὶ τὰς πόλεις ᾿Ιούδα, καὶ ἰδού εἰσιν ἔρημοι ἀπὸ ἐνοίκων |
|
3
|
3
|
| Да налѧца́етъ налѧца́ѧй лꙋ́къ сво́й, и҆ да ѡ҆блече́тсѧ въ брѡнѧ̀ своѧ̑, и҆ не пощади́те ю҆́ношъ є҆гѡ̀, и҆ побі́йте всѐ во́инство є҆гѡ̀. | ἀπὸ προσώπου πονηρίας αὐτῶν, ἧς ἐποίησαν παραπικρᾶναί με πορευθέντες θυμιᾶν θεοῖς ἑτέροις, οἷς οὐκ ἔγνωτε. |
|
4
|
4
|
| И҆ падꙋ́тъ и҆збїе́ннїи въ землѝ халде́йстѣй и҆ ꙗ҆́звеннїи во страна́хъ є҆ѧ̀. | καὶ ἀπέστειλα πρὸς ὑμᾶς τοὺς παῖδάς μου τοὺς προφήτας ὄρθρου καὶ ἀπέστειλα λέγων· μὴ ποιήσητε τὸ πρᾶγμα τῆς μολύνσεως ταύτης, ἧς ἐμίσησα. |
|
5
|
5
|
| Поне́же не ѡ҆вдовѣ̀ і҆и҃ль и҆ і҆ꙋ́да ѿ бг҃а своегѡ̀, ѿ гдⷭ҇а вседержи́телѧ, ꙗ҆́кѡ землѧ̀ и҆́хъ напо́лнисѧ непра́вды ѿ ст҃ы́хъ і҆и҃левыхъ. | ). |
|
6
|
6
|
| Бѣжи́те ѿ среды̀ вавѷлѡ́на и҆ спаси́те кі́йждо дꙋ́шꙋ свою̀ и҆ не поги́бнете въ непра́вдѣ є҆гѡ̀, занѐ вре́мѧ ѿмще́нїѧ є҆гѡ̀ є҆́сть ѿ гдⷭ҇а, воздаѧ́нїе то́й возда́стъ є҆мꙋ̀. | καὶ ἔσταξεν ἡ ὀργή μου καὶ ὁ θυμός μου καὶ ἐξεκαύθη ἐν πόλεσιν ᾿Ιούδα καὶ ἔξωθεν ῾Ιερουσαλήμ, καὶ ἐγενήθησαν εἰς ἐρήμωσιν καὶ εἰς ἄβατον ὡς ἡ ἡμέρα αὕτη. |
|
7
|
7
|
| Ча́ша злата̑ѧ вавѷлѡ́нъ въ рꙋцѣ̀ гдⷭ҇ни, напаѧ́ющи всю̀ зе́млю, ѿ вїна̀ є҆гѡ̀ пи́ша (всѝ) ꙗ҆зы́цы, сегѡ̀ ра́ди потрѧсо́шасѧ. | καὶ νῦν οὕτως εἶπε Κύριος παντοκράτωρ· ἱνατί ὑμεῖς ποιεῖτε κακὰ μεγάλα ἐπὶ ψυχαῖς ὑμῶν ἐκκόψαι ὑμῶν ἄνθρωπον καὶ γυναῖκα, νήπιον καὶ θηλάζοντα ἐκ μέσου ᾿Ιούδα πρὸς τὸ μὴ καταλειφθῆναι ὑμῶν μηδένα, |
|
8
|
8
|
| Внеза́пꙋ падѐ вавѷлѡ́нъ и҆ сокрꙋши́сѧ: пла́чите по не́мъ, возми́те ма́сти къ болѣ́зни є҆гѡ̀, да и҆сцѣли́тсѧ. | παραπικρᾶναί με ἐν τοῖς ἔργοις τῶν χειρῶν ὑμῶν θυμιᾶν θεοῖς ἑτέροις ἐν γῇ Αἰγύπτῳ, εἰς ἣν ἤλθατε κατοικεῖν ἐκεῖ, ἵνα ἐκκοπῆτε καὶ ἵνα γένησθε εἰς κατάραν καὶ εἰς ὀνειδισμὸν ἐν πᾶσι τοῖς ἔθνεσι τῆς γῆς; |
|
9
|
9
|
| Врачева́хомъ вавѷлѡ́на, и҆ не и҆сцѣлѣ̀: ѡ҆ста́вимъ є҆го̀ и҆ ѿи́демъ кі́йждо въ зе́млю свою̀, взы́де бо къ небесѝ сꙋ́дъ є҆гѡ̀ и҆ воздви́жесѧ да́же до ѕвѣ́здъ. | μὴ ἐπιλέλησθε ὑμεῖς τῶν κακῶν τῶν πατέρων ὑμῶν καὶ τῶν κακῶν τῶν βασιλέων ᾿Ιούδα καὶ τῶν κακῶν τῶν ἀρχόντων ὑμῶν καὶ τῶν κακῶν τῶν γυναικῶν ὑμῶν, ὧν ἐποίησαν ἐν γῇ ᾿Ιούδα καὶ ἔξωθεν ῾Ιερουσαλήμ; |
|
10
|
10
|
| И҆знесѐ гдⷭ҇ь сꙋ́дъ сво́й: прїиди́те и҆ возвѣсти́мъ въ сїѡ́нѣ дѣла̀ гдⷭ҇а бг҃а на́шегѡ. | καὶ οὐκ ἐπαύσαντο ἕως τῆς ἡμέρας ταύτης καὶ οὐκ ἀντείχοντο τῶν προσταγμάτων μου, ὣν ἔδωκα κατὰ πρόσωπον τῶν πατέρων αὐτῶν. |
|
11
|
11
|
| Наѡстри́те стрѣ́лы, напо́лните тꙋ́лы: воздви́же гдⷭ҇ь дꙋ́хъ царе́й ми́дскихъ, ꙗ҆́кѡ проти́вꙋ вавѷлѡ́на гнѣ́въ є҆гѡ̀, да погꙋби́тъ и҆̀, поне́же ѿмще́нїе гдⷭ҇не є҆́сть, ѿмще́нїе люді́й є҆гѡ̀. | διὰ τοῦτο οὕτως εἶπε Κύριος· ἰδοὺ ἐγὼ ἐφίστημι τὸ πρόσωπόν μου |
|
12
|
12
|
| На стѣна́хъ вавѷлѡ́нскихъ воздви́гните зна́мѧ, поста́вите стра̑жи, оу҆гото́вите стра́жей, оу҆гото́вите ѻ҆рꙋ́жїе: ꙗ҆́кѡ оу҆мы́сли гдⷭ҇ь, и҆ сотвори́тъ, ꙗ҆̀же речѐ на живꙋ́щыѧ въ вавѷлѡ́нѣ, | τοῦ ἀπολέσαι πάντας τοὺς καταλοίπους τοὺς ἐν Αἰγύπτῳ, καὶ πεσοῦνται ἐν ρομφαίᾳ καὶ ἐν λιμῷ ἐκλείψουσιν ἀπὸ μικροῦ ἕως μεγάλου καὶ ἔσονται εἰς ὀνειδισμὸν καὶ εἰς ἀπώλειαν καὶ εἰς κατάραν. |
|
13
|
13
|
| живы́й над̾ вода́ми мно́гими и҆ бога́тъ въ сокро́вищихъ свои́хъ: прїи́де коне́цъ тво́й и҆́стиннѡ во оу҆трѡ́бы твоѧ̑. | καὶ ἐπισκέψομαι ἐπὶ τοὺς καθημένους ἐν γῇ Αἰγύπτῳ ὡς ἐπεσκεψάμην ἐπὶ ῾Ιερουσαλὴμ ἐν ρομφαίᾳ καὶ ἐν λιμῷ καὶ ἐν θανάτῳ, |
|
14
|
14
|
| Клѧ́тсѧ бо гдⷭ҇ь си́лъ мы́шцею свое́ю, ꙗ҆́кѡ напо́лню тебѐ людьмѝ, ꙗ҆́коже а҆крі́дами, и҆ возгласѧ́тъ над̾ тобо́ю низходѧ́щїи. | καὶ οὐκ ἔσται σεσωσμένος οὐθεὶς τῶν ἐπιλοίπων ᾿Ιούδα τῶν παροικούντων ἐν γῇ Αἰγύπτῳ τοῦ ἐπιστρέψαι εἰς γῆν ᾿Ιούδα, ἐφ’ ἣν αὐτοὶ ἐλπίζουσι ταῖς ψυχαῖς αὐτῶν τοῦ ἐπιστρέψαι ἐκεῖ· οὐ μὴ ἐπιστρέψωσιν ἀλλ’ ἢ ἀνασεσωσμένοι. |
|
15
|
15
|
| Гдⷭ҇ь сотвори́вый зе́млю въ си́лѣ свое́й и҆ оу҆стро́ивый вселе́ннꙋю въ мꙋ́дрости свое́й, и҆ разꙋмѣ́нїемъ свои́мъ распрострѐ небеса̀, | καὶ ἀπεκρίθησαν τῷ ῾Ιερεμίᾳ πάντες οἱ ἄνδρες οἱ γνόντες ὅτι θυμιῶσιν αἱ γυναῖκες αὐτῶν θεοῖς ἑτέροις καὶ πᾶσαι αἱ γυναῖκες, συναγωγὴ μεγάλη, καὶ πᾶς ὁ λαὸς οἱ καθήμενοι ἐν γῇ Αἰγύπτῳ, ἐν Παθουρῇ, λέγοντες· |
|
16
|
16
|
| є҆гда̀ ѻ҆́нъ да́стъ гла́съ, оу҆мно́жатсѧ во́ды на небесѝ, воздвиза́ѧй ѡ҆́блаки ѿ конє́цъ землѝ, мо́лнїю въ до́ждь сотворѝ, и҆зводѧ́й свѣ́тъ ѿ сокро́вищъ свои́хъ. | ὁ λόγος, ὃν ἐλάλησας πρὸς ἡμᾶς τῷ ὀνόματι Κυρίου, οὐκ ἀκούσομέν σου, |
|
17
|
17
|
| Ѡ҆бꙋѧ̀ всѧ́къ человѣ́къ ѿ ра́зꙋма, посрами́сѧ всѧ́къ слїѧ́тель ѿ и҆зва́ѧнїй свои́хъ, ꙗ҆́кѡ лѡ́жнаѧ слїѧ̑нїѧ є҆гѡ̀, и҆ нѣ́сть дꙋ́ха въ ни́хъ: | ὅτι ποιοῦντες ποιήσομεν πάντα τὸν λόγον, ὃς ἐξελεύσεται ἐκ τοῦ στόματος ἡμῶν, θυμιᾶν τῇ βασιλίσσῃ τοῦ οὐρανοῦ καὶ σπένδειν αὐτῇ σπονδάς, καθὰ ἐποιήσαμεν ἡμεῖς καὶ οἱ πατέρες ἡμῶν καὶ οἱ βασιλεῖς ἡμῶν καὶ οἱ ἄρχοντες ἡμῶν ἐν πόλεσιν ᾿Ιούδα καὶ ἔξωθεν ῾Ιερουσαλὴμ καὶ ἐπλήσθημεν ἄρτων καὶ ἐγενόμεθα χρηστοὶ καὶ κακὰ οὐκ εἴδομεν· |
|
18
|
18
|
| сꙋ́єтна сꙋ́ть дѣла̀ и҆ смѣ́хꙋ достѡ́йна, въ ча́съ посѣще́нїѧ своегѡ̀ поги́бнꙋтъ. | καὶ ὡς διελίπομεν θυμιῶντες τῇ βασιλίσσῃ τοῦ οὐρανοῦ, ἠλαττώθημεν πάντες καὶ ἐν ρομαίᾳ καὶ ἐν λιμῷ ἐξελίπομεν. |
|
19
|
19
|
| Не такова̀ ча́сть і҆а́кѡвлѧ, ꙗ҆́кѡ сотвори́вый всѧ́чєскаѧ то́й є҆́сть, (а҆ і҆и҃ль) же́злъ достоѧ́нїѧ є҆гѡ̀, гдⷭ҇ь вседержи́тель и҆́мѧ є҆гѡ̀. | καὶ ὅτι ἡμεῖς θυμιῶμεν τῇ βασιλίσσῃ τοῦ οὐρανοῦ καὶ ἐσπείσαμεν αὐτῇ σπονδάς, μὴ ἄνευ τῶν ἀνδρῶν ἡμῶν ἐποιήσαμεν αὐτῇ χαυῶνας καὶ ἐσπείσαμεν αὐτῇ σπονδάς;— |
|
20
|
20
|
| Сокрꙋша́еши ты̀ мнѣ̀ сосꙋ́ды бра̑нныѧ, и҆ а҆́зъ сокрꙋшꙋ̀ въ тебѣ̀ ꙗ҆зы́ки и҆ погꙋблю̀ въ тебѣ̀ ца̑рствїѧ: | Καὶ εἶπεν ῾Ιερεμίας ἀντὶ τῷ λαῷ, τοῖς δυνατοῖς καὶ ταῖς γυναιξὶ καὶ παντὶ τῷ λαῷ, τοῖς ἀποκριθεῖσιν αὐτῷ λόγους, λέγων· |
|
21
|
21
|
| и҆ и҆збїю̀ въ тебѣ̀ ко́ни и҆ вса́дники и҆́хъ, и҆ и҆збїю̀ въ тебѣ̀ колєсни́цы и҆ всѣда́ющихъ на ни́хъ: | οὐχὶ τοῦ θυμιάματος, οὗ ἐθυμιάσατε ἐν ταῖς πόλεσιν ᾿Ιούδα καὶ ἔξωθεν ῾Ιερουσαλὴμ ὑμεῖς καὶ οἱ πατέρες ὑμῶν καὶ οἱ βασιλεῖς ὑμῶν καὶ οἱ ἄρχοντες ὑμῶν καὶ ὁ λαὸς τῆς γῆς, ἐμνήσθη Κύριος, καὶ ἀνέβη ἐπὶ τὴν καρδίαν αὐτοῦ; |
|
22
|
22
|
| и҆ и҆збїю̀ въ тебѣ̀ мꙋ́жа и҆ женꙋ̀, и҆ и҆збїю̀ въ тебѣ̀ ста́ра и҆ ѻ҆́трока, и҆ и҆збїю̀ въ тебѣ̀ ю҆́ношꙋ и҆ дѣ́вꙋ: | καὶ οὐκ ἠδύνατο Κύριος ἔτι φέρειν ἀπὸ προσώπου πονηρίας πραγμάτων ὑμῶν καὶ ἀπὸ τῶν βδελυγμάτων ὑμῶν, ὧν ἐποιήσατε· καὶ ἐγενήθη ἡ γῆ ὑμῶν εἰς ἐρήμωσιν καὶ εἰς ἄβατον καὶ εἰς ἀρὰν ὡς ἐν τῇ ἡμέρᾳ ταύτῃ, |
|
23
|
23
|
| и҆ и҆збїю̀ въ тебѣ̀ па́стырѧ и҆ стада̀ є҆гѡ̀, и҆ и҆збїю̀ въ тебѣ̀ ѡ҆рю́ща и҆ рабо́тна скота̀ є҆гѡ̀, и҆ и҆збїю̀ въ тебѣ̀ воевѡ́ды и҆ прави́тєли. | ἀπὸ προσώπου, ὧν ἐθυμιᾶτε καὶ ὧν ἡμάρτετε τῷ Κυρίῳ καὶ οὐκ ἠκούσατε τῆς φωνῆς Κυρίου καὶ ἐν τοῖς προστάγμασιν αὐτοῦ καὶ ἐν τῷ νόμῳ καὶ ἐν τοῖς μαρτυρίοις αὐτοῦ οὐκ ἐπορεύθητε, καὶ ἐπελάβετο ὑμῶν τὰ κακὰ ταῦτα. |
|
24
|
24
|
| И҆ возда́мъ вавѷлѡ́нꙋ и҆ всѣ̑мъ жителє́мъ халдє́йскимъ всѧ̑ ѕлѡ́бы и҆́хъ, ꙗ҆̀же сотвори́ша над̾ сїѡ́номъ пред̾ ѻ҆чи́ма ва́шима, гл҃етъ гдⷭ҇ь. | καὶ εἶπεν ῾Ιερεμίας τῷ λαῷ καὶ ταῖς γυναιξίν· ἀκούσατε λόγον Κυρίου· |
|
25
|
25
|
| Сѐ, а҆́зъ на тѧ̀, горо̀ смертоно́снаѧ, гл҃етъ гдⷭ҇ь, растлѣва́ющаѧ всю̀ зе́млю, и҆ прострꙋ̀ рꙋ́кꙋ мою̀ на тѧ̀ и҆ и҆зве́ргꙋ тѧ̀ и҆з̾ ка́меней, и҆ да́мъ тѧ̀ въ го́рꙋ сожже́нꙋю: | οὕτως εἶπε Κύριος ὁ Θεὸς ᾿Ισραήλ· ὑμεῖς γυναῖκες τῷ στόματι ὑμῶν ἐλαλήσατε καὶ ταῖς χερσὶν ὑμῶν ἐπληρώσατε λέγουσαι· ποιοῦσαι ποιήσομεν τὰς ὁμολογίας ἡμῶν, ἃς ὡμολογήσαμεν, θυμιᾶν τῇ βασιλίσσῃ τοῦ οὐρανοῦ καὶ σπένδειν αὐτῇ σπονδάς· ἐμμείνασαι ἐνεμείνατε ταῖς ὁμολογίαις ὑμῶν καὶ ποιοῦσαι ἐποιήσατε. |
|
26
|
26
|
| и҆ не во́змꙋтъ ѿ тебє̀ ка́мене во оу҆́глъ и҆ ка́мене во ѡ҆снова́нїе, ꙗ҆́кѡ потреби́шисѧ во вѣ́ки, гл҃етъ гдⷭ҇ь. | διὰ τοῦτο ἀκούσατε λόγον Κυρίου, πᾶς ᾿Ιούδα οἱ καθήμενοι ἐν γῇ Αἰγύπτῳ· ἰδοὺ ὤμοσα τῷ ὀνόματί μου τῷ μεγάλῳ, εἶπε Κύριος, ἐὰν γένηται ἔτι ὄνομά μου ἐν τῷ στόματι παντὸς ᾿Ιούδα εἰπεῖν· ζῇ Κύριος Κύριος, ἐν πάσῃ γῇ Αἰγύπτῳ. |
|
27
|
27
|
| Воздви́гните зна́мѧ на землѝ, вострꙋби́те трꙋбо́ю во ꙗ҆зы́цѣхъ, ѡ҆свѧти́те на́нь ꙗ҆зы́ки, возвѣсти́те на́нь ца́рствамъ а҆рара̑тскимъ ѿ менє̀ и҆ а҆сханазе́ѡмъ: оу҆тверди́те над̾ ни́мъ стрѣ̑льницы, возведи́те на́нь ко́ни, ꙗ҆́кѡ а҆крі́дѡвъ мно́жество. | ὅτι ἐγὼ ἐγρήγορα ἐπ’ αὐτοὺς τοῦ κακῶσαι αὐτοὺς καὶ οὐκ ἀγαθῶσαι, καὶ ἐκλείψουσι πᾶς ᾿Ιούδα, οἱ κατοικοῦντες ἐν γῇ Αἰγύπτῳ, ἐν ρομφαίᾳ καὶ ἐν λιμῷ, ἕως ἂν ἐκλίπωσι. |
|
28
|
28
|
| Возведи́те на́нь ꙗ҆зы̑ки, царѧ̀ ми́дска и҆ всеѧ̀ землѝ, воево́дъ є҆гѡ̀ и҆ всѣ́хъ во́євъ є҆гѡ̀ и҆ всеѧ̀ землѝ ѡ҆́бласти є҆гѡ̀. | καὶ οἱ σεσωσμένοι ἀπὸ ρομφαίας ἐπιστρέψουσιν εἰς γῆν ᾿Ιούδα ὀλίγοι ἀριθμῷ, καὶ γνώσονται οἱ κατάλοιποι ᾿Ιούδα οἱ καταστάντες ἐν γῇ Αἰγύπτῳ κατοικῆσαι ἐκεῖ, λόγος τίνος ἐμμενεῖ. |
|
29
|
29
|
| И҆ потрѧсе́сѧ землѧ̀ и҆ смꙋти́сѧ, занѐ воста̀ на вавѷлѡ́нъ оу҆мышле́нїе гдⷭ҇не, є҆́же положи́ти зе́млю вавѷлѡ́нскꙋ пꙋ́стꙋ и҆ ненаселе́нꙋ. | καὶ τοῦτο τὸ σημεῖον ὑμῖν ὅτι ἐπισκέψομαι ἐγὼ ἐφ’ ὑμᾶς εἰς πονηρά· |
|
30
|
30
|
| Ѡ҆скꙋдѣ́ша крѣ́пцыи вавѷлѡ́нстїи є҆́же ра́товати: сѧ́дꙋтъ та́мѡ во ѡ҆гра́дѣ, поги́бе хра́брость и҆́хъ, и҆ бы́ша ꙗ҆́кѡ жєны̀: пожжє́на сꙋ́ть селє́нїѧ, сотрє́ны завѡ́ры є҆гѡ̀. | οὕτως εἶπε Κύριος· ἰδοὺ ἐγὼ δίδωμι τὸν Οὐαφρῆ βασιλέα Αἰγύπτου εἰς χεῖρας ἐχθροῦ αὐτοῦ καὶ εἰς χεῖρας ζητούντων τὴν ψυχὴν αὐτοῦ, καθὰ ἔδωκα τὸν Σεδεκίαν βασιλέα ᾿Ιούδα εἰς χεῖρας Ναβουχοδονόσορ βασιλέως Βαβυλῶνος ἐχθροῦ αὐτοῦ καὶ ζητοῦντος τὴν ψυχὴν αὐτοῦ. (Μασ. ΜΕ´ |
|
31
|
31
|
| Гонѧ́й во срѣ́тенїе текꙋ́ща пости́гнетъ, и҆ вѣ́стникъ срѣ́титъ посла̀, да возвѣсти́тъ царю̀ вавѷлѡ́нскꙋ, ꙗ҆́кѡ взѧ́тъ бы́сть гра́дъ є҆гѡ̀. | ῾Ο λόγος ὃν ἐλάλησεν ῾Ιερεμίας ὁ προφήτης πρὸς Βαροὺχ υἱὸν Νηρίου, ὅτε ἔγραφε τοὺς λόγους τούτους ἐν τῷ βιβλίῳ ἀπὸ στόματος ῾Ιερεμίου ἐν τῷ ἐνιαυτῷ τῷ τετάρτῳ ᾿Ιωακεὶμ υἱῷ ᾿Ιωσία, βασιλέως ᾿Ιούδα. |
|
32
|
32
|
| Ѿ кра́ѧ прехожде́нїй є҆гѡ̀ ꙗ҆́ти бы́ша, и҆ тверды̑ни є҆гѡ̀ зажжє́ны ѻ҆гне́мъ, и҆ мꙋ́жїе є҆гѡ̀ во́инстїи и҆схо́дѧтъ. | οὕτως εἶπε Κύριος ἐπὶ σοί, Βαρούχ· |
|
33
|
33
|
| Та́кѡ бо гл҃етъ гдⷭ҇ь вседержи́тель, бг҃ъ і҆и҃левъ: до́мове царѧ̀ вавѷлѡ́нскагѡ ꙗ҆́кѡ гꙋмно̀ зрѣ́ло и҆змлаче́ни бꙋ́дꙋтъ: є҆щѐ ма́лѡ, и҆ прїи́детъ жатва̀ є҆гѡ̀. | ὅτι εἶπας· οἴμοι οἴμοι, ὅτι προσέθηκε Κύριος κόπον ἐπὶ πόνον μοι, ἐκοιμήθην ἐν στεναγμοῖς, ἀνάπαυσιν οὐχ εὗρον, |
|
34
|
34
|
| Снѣде́ мѧ, раздроби́ мѧ, прїѧ́тъ мѧ̀ тма̀ тонка̀, навꙋходоно́соръ ца́рь вавѷлѡ́нскїй пожре́ мѧ, ꙗ҆́кѡ ѕмі́й напо́лни чре́во своѐ сла́достїю мое́ю: и҆ и҆зверго́ша мѧ̀. | εἰπὸν αὐτῷ· οὕτως εἶπε Κύριος· ἰδοὺ οὓς ἐγὼ ᾠκοδόμησα, ἐγὼ καθαιρῷ, καὶ οὓς ἐγὼ ἐφύτευσα, ἐγὼ ἐκτίλλω. |
|
35
|
35
|
| Трꙋды̀ моѝ и҆ бѣды̑ моѧ̑ на вавѷлѡ́нъ, рече́тъ живꙋ́щаѧ въ сїѡ́нѣ, и҆ кро́вь моѧ̀ на живꙋ́щыѧ въ халде́ехъ, рече́тъ і҆ерⷭ҇ли́мъ. | καὶ σὺ ζητήσεις σεαυτῷ μεγάλα; μὴ ζητήσῃς, ὅτι ἰδοὺ ἐγὼ ἐπάγω κακὰ ἐπὶ πᾶσαν σάρκα, λέγει Κύριος. καὶ δώσω τὴν ψυχήν σου εἰς εὕρημα ἐν παντὶ τόπῳ, οὗ ἐὰν βαδίσῃς ἐκεῖ. |
|
36
|
|
| Сегѡ̀ ра́ди та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь: сѐ, а҆́зъ сꙋди́ти бꙋ́дꙋ сопе́рника твоего̀ и҆ ѿмщꙋ̀ ѿмще́нїе твоѐ, и҆ пꙋ́сто сотворю̀ мо́ре є҆гѡ̀ и҆ и҆зсꙋшꙋ̀ пото́ки є҆гѡ̀. | |
|
37
|
|
| И҆ бꙋ́детъ вавѷлѡ́нъ въ запꙋстѣ́нїе, жили́ще ѕмїє́мъ, въ чꙋ́до и҆ позвизда́нїе, поне́же не бꙋ́детъ живꙋ́щагѡ. | |
|
38
|
|
| Вкꙋ́пѣ а҆́ки львы̀ воста́нꙋтъ и҆ а҆́ки скѵ́мни львѡ́въ. | |
|
39
|
|
| Въ горѧ́чести и҆́хъ да́мъ питїѐ и҆̀мъ и҆ оу҆пою̀ ѧ҆̀, да спѧ́тъ и҆ оу҆́снꙋтъ сно́мъ вѣ́чнымъ и҆ не воста́нꙋтъ, гл҃етъ гдⷭ҇ь. | |
|
40
|
|
| И҆ низведꙋ̀ ѧ҆̀ ꙗ҆́кѡ а҆́гнцы на закла́нїе и҆ ꙗ҆́кѡ ѻ҆вны̀ съ козлы̑. | |
|
41
|
|
| Ка́кѡ взѧ́сѧ сеса́хъ, и҆ ꙗ҆́та сла́ва всеѧ̀ землѝ; ка́кѡ бы́сть во оу҆дивле́нїе вавѷлѡ́нъ во ꙗ҆зы́цѣхъ; | |
|
42
|
|
| Взы́де на вавѷлѡ́нъ мо́ре въ шꙋ́мѣ во́лнъ свои́хъ, и҆ покры́сѧ. | |
|
43
|
|
| Бы́ша гра́ди є҆гѡ̀ въ запꙋстѣ́нїе, землѧ̀ безво́дна и҆ пꙋста̀, землѧ̀, въ не́йже никто́же поживе́тъ, и҆ нижѐ бꙋ́детъ вита́ти въ не́мъ сы́нъ человѣ́чь. | |
|
44
|
|
| И҆ посѣщꙋ̀ на ви́ла въ вавѷлѡ́нѣ, и҆зве́ргꙋ то̀, є҆́же поглотѝ, ѿ оу҆́стъ є҆гѡ̀, и҆ не соберꙋ́тсѧ вѧ́щше къ немꙋ̀ ꙗ҆зы́цы, занѐ и҆ стѣ́ны вавѷлѡ̑нскїѧ падꙋ́тъ. | |
|
45
|
|
| И҆зыди́те ѿ среды̀ є҆гѡ̀, лю́дїе моѝ, да спасе́тъ кі́йждо дꙋ́шꙋ свою̀ ѿ гнѣ́ва ꙗ҆́рости гдⷭ҇ни. | |
|
46
|
|
| Да не когда̀ оу҆мѧгчи́тсѧ се́рдце ва́ше, и҆ оу҆боите́сѧ ра́ди слꙋ́ха, и҆́же оу҆слы́шитсѧ на землѝ, и҆ прїи́детъ въ лѣ́то слы́шанїе, и҆ по лѣ́тѣ слы́шанїе, бѣ́дность и҆ непра́вда на зе́млю, и҆ властели́нъ на властели́на. | |
|
47
|
|
| Сегѡ̀ ра́ди, сѐ, дні́е грѧдꙋ́тъ, и҆ посѣщꙋ̀ на и҆зва̑ѧныѧ вавѷлѡ́на: и҆ всѧ̀ землѧ̀ є҆гѡ̀ посрами́тсѧ, и҆ всѝ ꙗ҆́звенїи є҆гѡ̀ падꙋ́тъ посредѣ̀ є҆гѡ̀. | |
|
48
|
|
| И҆ возвеселѧ́тсѧ над̾ вавѷлѡ́номъ небеса̀ и҆ землѧ̀ и҆ всѧ̑ сꙋ̑щаѧ въ ни́хъ: ѿ полꙋ́нощи бо прїи́дꙋтъ на́нь всегꙋби́телїе, гл҃етъ гдⷭ҇ь: | |
|
49
|
|
| и҆ ꙗ҆́коже сотворѝ вавѷлѡ́нъ па́дати ꙗ҆́звєнымъ во і҆и҃ли, та́кѡ въ вавѷлѡ́нѣ падꙋ́тъ ꙗ҆́звенїи всеѧ̀ землѝ. | |
|
50
|
|
| И҆збѣ́гшїи меча̀, и҆ди́те, не сто́йте: и҆̀же и҆здале́че, помѧни́те гдⷭ҇а, и҆ і҆ерⷭ҇ли́мъ да взы́детъ на се́рдце ва́ше. | |
|
51
|
|
| Посрами́хомсѧ, занѐ слы́шахомъ рꙋга́нїе на́ше, покры̀ срамота̀ лицѐ на́ше, ꙗ҆́кѡ прїидо́ша чꙋжді́и во ст҃а̑ѧ на̑ша въ до́мъ гдⷭ҇ень. | |
|
52
|
|
| Сегѡ̀ ра́ди, сѐ, дні́е грѧдꙋ́тъ, гл҃етъ гдⷭ҇ь, и҆ посѣщꙋ̀ на и҆зва̑ѧнїѧ є҆гѡ̀, и҆ по все́й землѝ є҆гѡ̀ падꙋ́тъ ꙗ҆́звенїи. | |
|
53
|
|
| Ꙗ҆́кѡ а҆́ще взы́детъ вавѷлѡ́нъ на не́бо и҆ а҆́ще оу҆тверди́тъ на высотѣ̀ крѣ́пость свою̀, ѿ менє̀ прїи́дꙋтъ гꙋби́телїе є҆гѡ̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь. | |
|
54
|
|
| Гла́съ во́плѧ вавѷлѡ́нска, и҆ сотре́нїе вели́ко въ землѝ халде́йстѣй: | |
|
55
|
|
| ꙗ҆́кѡ погꙋбѝ гдⷭ҇ь вавѷлѡ́на и҆ сотрѐ ѿ негѡ̀ гла́съ ве́лїй шꙋмѧ́щь ꙗ҆́кѡ во́ды мнѡ́ги, дадѐ въ па́гꙋбꙋ гла́съ є҆гѡ̀: | |
|
56
|
|
| ꙗ҆́кѡ прїи́де на вавѷлѡ́нъ хи́щникъ, ꙗ҆́ти бы́ша си́льнїи є҆гѡ̀, оу҆вѧдѐ лꙋ́къ и҆́хъ, ꙗ҆́кѡ бг҃ъ воздае́тъ и҆̀мъ, | |
|
57
|
|
| гдⷭ҇ь воздае́тъ є҆мꙋ̀ воздаѧ́нїе: и҆ оу҆пои́тъ кнѧ̑зи є҆гѡ̀ и҆ мꙋ̑дрыѧ є҆гѡ̀, и҆ воевѡ́ды є҆гѡ̀ и҆ вѡ́и є҆гѡ̀ и҆ си̑льныѧ є҆гѡ̀, и҆ оу҆́снꙋтъ сно́мъ вѣ́чнымъ и҆ не возбꙋдѧ́тсѧ, гл҃етъ цр҃ь, гдⷭ҇ь вседержи́тель и҆́мѧ є҆гѡ̀. | |
|
58
|
|
| Та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь вседержи́тель: стѣна̀ вавѷлѡ́нска сїѧ̀ преширо́ка, подкопа́нїемъ подко́пана бꙋ́детъ, и҆ врата̀ є҆гѡ̀ высѡ́ка ѻ҆гне́мъ сожжє́на бꙋ́дꙋтъ, и҆ бꙋ́дꙋтъ трꙋди́тисѧ лю́дїе вотщѐ, и҆ ꙗ҆зы́цы въ нача́лѣ поги́бнꙋтъ. | |
|
59
|
|
| Сло́во, є҆́же заповѣ́да гдⷭ҇ь і҆еремі́и прⷪ҇ро́кꙋ, рещѝ саре́ю сы́нꙋ нирі́инꙋ, сы́на маассе́ова, є҆гда̀ и҆́де ѿ седекі́и царѧ̀ і҆ꙋ́дина въ вавѷлѡ́нъ, въ четве́ртое лѣ́то ца́рства є҆гѡ̀: саре́й же бѣ̀ нача́лникъ дарѡ́въ. | |
|
60
|
|
| И҆ написа̀ і҆еремі́а всѧ̑ ѕла̑ѧ, ꙗ҆̀же и҆мѧ́хꙋ прїитѝ на вавѷлѡ́нъ, во є҆ди́нꙋ кни́гꙋ всѧ̑ словеса̀ сїѧ̑, ꙗ҆̀же пи̑сана сꙋ́ть на вавѷлѡ́нъ. И҆ речѐ і҆еремі́а къ сарею̀: | |
|
61
|
|
| є҆гда̀ вни́деши въ вавѷлѡ́нъ, и҆ оу҆́зриши и҆ прочте́ши всѧ̑ словеса̀ сїѧ̑, и҆ рече́ши: | |
|
62
|
|
| гдⷭ҇и, ты̀ ре́клъ є҆сѝ проти́вꙋ мѣ́ста сегѡ̀ погꙋби́ти є҆̀, и҆ да не бꙋ́детъ живѧ́й въ не́мъ ѿ человѣ́ка и҆ до скота̀, и҆ да бꙋ́детъ въ вѣ́чнꙋю пꙋсты́ню: | |
|
63
|
|
| и҆ бꙋ́детъ, є҆гда̀ прочте́ши кни́гꙋ сїю̀, привѧжѝ къ не́й ка́мень и҆ вве́рзи ю҆̀ посредѣ̀ є҆ѵфра́та и҆ рцы̀: | |
|
64
|
|
| та́кѡ потопи́тсѧ вавѷлѡ́нъ и҆ не воста́нетъ ѿ лица̀ ѕѡ́лъ, ꙗ҆̀же а҆́зъ наведꙋ̀ на́нь, и҆ разори́тсѧ. Да́же до здѣ̀ словеса̀ і҆ерємі́ина. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.