Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ в҃і

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Глава́ в҃і	Глава 12

1	1
И҆ повелѣ̀ ввестѝ ю҆̀, и҆дѣ́же положе́ни бы́ша сосꙋ́ди сре́брѧнїи є҆гѡ̀, и҆ повелѣ̀ оу҆гото́вити є҆́й ѿ пи́щей оу҆строева́емыхъ себѣ̀ и҆ ѿ вїна̀ своегѡ̀ пи́ти.	І наказав ввести її туди, де зберігалися срібні сосуди його, і звелів їй користуватися їжею від столу його і пити вино його.
2	2
И҆ речѐ і҆ꙋді́ѳъ: не снѣ́мъ ѿ ни́хъ, да не бꙋ́детъ собла́знъ, но ѿ принесе́нныхъ со мно́ю мнѣ̀ подава́емо да бꙋ́детъ.	Але Юдиф сказала: не буду їсти цього, щоб не було спокуси, але нехай подають мені те, що принесене зі мною.
3	3
И҆ речѐ къ ней ѻ҆лофе́рнъ: а҆́ще же ѡ҆скꙋдѣ́ютъ сꙋ̑щаѧ съ тобо́ю, ѿкꙋ́дꙋ принесе́мъ тебѣ̀ дава́ти подѡ́бнаѧ си̑мъ; нѣ́сть бо съ на́ми ѿ ро́да твоегѡ̀.	Олоферн сказав їй: а коли вичерпається те, що з тобою, звідки ми візьмемо, щоб подавати тобі подібне до цього? Бо серед нас немає нікого з роду твого.
4	4
И҆ речѐ і҆ꙋді́ѳъ къ немꙋ̀: жива̀ є҆́сть дꙋша̀ твоѧ̀, господи́не мо́й, ꙗ҆́кѡ не и҆ждиве́тъ раба̀ твоѧ̀ сꙋ́щихъ со мно́ю, до́ндеже сотвори́тъ гдⷭ҇ь рꙋко́ю мое́ю, ꙗ҆̀же оу҆ста́ви.	Юдиф відповіла йому: нехай живе душа твоя, господарю мій; раба твоя не споживе того, що зі мною, раніше, ніж Господь звершить моєю рукою те, що Він визначив.
5	5
И҆ ведо́ша ю҆̀ ѻ҆́троцы ѻ҆лофе́рнѡвы въ шате́ръ, и҆ спа̀ да́же до полꙋ́нощи: и҆ воста̀ ѡ҆ оу҆́тренней стра́жи	І ввели її слуги Олоферна в намет, і спала вона до півночі; а перед ранковою сторожею встала
6	6
и҆ посла̀ ко ѻ҆лофе́рнꙋ, глаго́лющи: да повели́тъ оу҆̀бо господи́нъ мо́й пꙋща́ти рабꙋ̀ твою̀ на моли́твꙋ и҆сходи́ти.	і послала сказати Олоферну: нехай дасть господар мій повеління, щоб рабі твоїй дозволили виходити на молитву.
7	7
И҆ повелѣ̀ ѻ҆лофе́рнъ тѣлохрани́телємъ не возбранѧ́ти є҆́й. И҆ пребы́сть въ полкꙋ̀ дни̑ трѝ: и҆ и҆схожда́ше въ нощѝ въ де́брь ветѷлꙋ́и и҆ оу҆мыва́шесѧ во ѡ҆полче́нїи во и҆сто́чницѣ воды̀,	Олоферн наказав своїм охоронцям не перешкоджати їй. І пробула вона в таборі три дні, а ночами виходила в долину Ветилуї, обмивалася біля джерела води біля табору.
8	8
и҆ ꙗ҆́кѡ взы́де, молѧ́шесѧ гдⷪ҇ꙋ бг҃ꙋ і҆и҃левꙋ, да оу҆пра́витъ пꙋ́ть є҆ѧ̀ ко возставле́нїю сынѡ́въ люді́й свои́хъ:	І, виходячи, молилася Господу Богу Ізраїлевому, щоб Він направив путь її до спасіння синів Його народу.
9	9
и҆ входѧ́щи чиста̀ пребыва́ше въ шатрѣ̀, доне́лиже приноша́ше пи́щꙋ свою̀ ко ве́черꙋ.	Після повернення вона перебувала у наметі чистою, а надвечір приносили їй їжу.
10	10
И҆ бы́сть въ де́нь четве́ртый, сотворѝ ѻ҆лофе́рнъ пи́ръ рабѡ́мъ свои̑мъ є҆ди̑нымъ, и҆ не призва̀ въ послꙋже́нїе ни є҆ди́нагѡ ѿ сꙋ́щихъ при слꙋ́жбахъ,	У четвертий день Олоферн зробив бенкет для одних слуг своїх і не запросив до прислуговування нікого з приставлених до служіння.
11	11
и҆ речѐ вагѡ́ю є҆ѵнꙋ́хꙋ, и҆́же бѧ́ше приста́вникъ над̾ всѣ́ми сꙋ́щими є҆гѡ̀: ше́дъ оу҆̀бо оу҆вѣща́й женꙋ̀ є҆вре́иню, ꙗ҆́же є҆́сть оу҆ тебє̀, є҆́же прїитѝ къ на́мъ и҆ ꙗ҆́сти и҆ пи́ти съ на́ми:	І сказав євнухові Вагою, який управляв усім, що в нього було: іди і переконай єврейську жінку, яка у тебе, прийти до нас їсти і пити з нами:
12	12
се́ бо, стꙋ́дно лицꙋ̀ на́шемꙋ, а҆́ще женꙋ̀ сицевꙋ́ю ѡ҆ста́вимъ не бесѣ́довавше съ не́ю, занѐ а҆́ще сеѧ̀ не призове́мъ, посмѣе́тсѧ на́мъ.	соромно нам залишити таку жінку, не поговоривши з нею; вона осміє нас, якщо ми не запросимо її.
13	13
И҆ и҆зы́де вагѡ́а ѿ лица̀ ѻ҆лофе́рнова и҆ вни́де къ не́й и҆ речѐ: да не ѡ҆блѣни́тсѧ оу҆̀бо ѻ҆трокови́ца до́браѧ сїѧ̀, прише́дши ко господи́нꙋ моемꙋ̀, просла́витисѧ пред̾ лице́мъ є҆гѡ̀ и҆ пи́ти съ на́ми въ весе́лїе вїно̀ и҆ бы́ти въ де́нь сей, ꙗ҆́кѡ дщѝ є҆ди́на ѿ сынѡ́въ а҆ссꙋ́ровыхъ, ꙗ҆́же предстоѧ́тъ въ домꙋ̀ навꙋходоно́соровѣ.	Вагой, вийшовши від Олоферна, прийшов до неї і сказав: не відмовся, прекрасна молода жінко, прийти до господаря мого, щоб прийняти честь перед лицем його і пити з нами вино в радості і бути у цей день як однією з дочок синів Ассура, які предстоять у домі Навуходоносора.
14	14
И҆ речѐ къ немꙋ̀ і҆ꙋді́ѳъ: и҆ кто̀ є҆́смь а҆́зъ противоглаго́лющи господи́нꙋ моемꙋ̀; занѐ всѐ, є҆́же бꙋ́детъ пред̾ ѻ҆чесы̀ є҆гѡ̀ оу҆го́дно, потща́вшисѧ сотворю̀, и҆ бꙋ́детъ сїѐ мѝ ра́дованїе да́же до днѐ сме́рти моеѧ̀.	Юдиф сказала йому: хто я, щоб перечити господареві моєму? поспішу виконати усе, що буде завгодно господареві моєму, і це буде служити мені втіхою до дня смерти моєї.
15	15
И҆ воста́вши оу҆краси́сѧ ѡ҆дѣѧ́нїемъ и҆ всѧ́кимъ оу҆краше́нїемъ же́нскимъ: и҆ прїи́де раба̀ є҆ѧ̀ и҆ постла̀ є҆́й пред̾ ѻ҆лофе́рномъ до́лꙋ ковры̀, и҆̀хже взѧ̀ ѿ вагѡ́и ко повседне́вномꙋ оу҆потребле́нїю своемꙋ̀, во є҆́же ꙗ҆́сти возле́гшей на ни́хъ:	Вона встала і вбралася в одяг і в усі жіночі прикраси; а служниця її прийшла і розстелила для неї по землі перед Олоферном килими, які вона одержала від Вагоя для повсякчасного використання, щоб їсти, лежачи на них.
16	16
и҆ вше́дши возлежѐ і҆ꙋді́ѳъ. И҆ и҆зстꙋпѝ се́рдце ѻ҆лофе́рново ѡ҆ ней, и҆ подви́жесѧ дꙋша̀ є҆гѡ̀: и҆ бѧ́ше жела́теленъ ѕѣлѡ̀, є҆́же сни́тисѧ съ не́ю, и҆ оу҆смотрева́ше вре́меие, є҆́же ѡ҆больсти́ти ю҆̀, ѿ негѡ́же днѐ ви́дѣ ю҆̀:	Потім Юдиф прийшла і возлягла. Пробудилося серце Олоферна до неї, і душа його схвилювалася: він сильно бажав зійтися з нею і шукав випадку звабити її з того самого дня, як побачив її.
17	17
и҆ речѐ къ не́й ѻ҆лофе́рнъ: пі́й оу҆̀бо и҆ бꙋ́ди съ на́ми въ весе́лїи.	І сказав їй Олоферн: пий же і веселися з нами.
18	18
И҆ речѐ і҆ꙋді́ѳъ: бꙋ́дꙋ оу҆̀бо пи́ти, господи́не, ꙗ҆́кѡ возвели́чисѧ живо́тъ мо́й во мнѣ̀ дне́сь па́че всѣ́хъ дні́й рожде́нїѧ моегѡ̀.	А Юдиф сказала: буду пити, господарю, тому що сьогодні життя моє звеличилося в мені більше, ніж в усі дні від народження мого.
19	19
И҆ взе́мши ꙗ҆дѐ и҆ пѝ пред̾ ни́мъ, ꙗ҆̀же оу҆гото́ва раба̀ є҆ѧ̀.	І вона брала, їла і пила перед ним те, що приготувала служниця її.
20	20
И҆ возвесели́сѧ ѻ҆лофе́рнъ ѡ҆ не́й и҆ пѝ вїна̀ мно́гѡ ѕѣлѡ̀, є҆ли́кѡ не пѝ никогда́же въ де́нь є҆ди́нъ, ѿне́лиже роди́сѧ.	А Олоферн милувався нею і пив вина дуже багато, скільки не пив ніколи, ні в один день від народження.

← Глава́ а҃і

Глава́ г҃і →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт