Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ є҃і

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Глава́ є҃і	Глава 15

1	1
И҆ є҆гда̀ оу҆слы́шаша въ шатрѣ́хъ сꙋ́щїи, оу҆жасо́шасѧ ѡ҆ бы́вшемъ,	Коли ті, що були в наметах, почули про те, що сталося, то збентежилися,
2	2
и҆ нападѐ на нѧ̀ стра́хъ и҆ тре́петъ, и҆ не бѣ̀ человѣ́ка пребыва́юща пред̾ лице́мъ бли́жнѧгѡ ктомꙋ̀, но и҆сте́кше є҆динодꙋ́шнѡ бѣжа́хꙋ по всѧ́комꙋ пꙋтѝ по́лѧ и҆ наго́рныѧ:	і напав на них страх і тремтіння, і жоден з них не залишився на очах ближнього, але усі вони кинулися тікати по усіх дорогах рівнини і нагірної країни.
3	3
и҆ и҆̀же ѡ҆полчи́вшїисѧ въ го́рней ѡ҆́крестъ ветѷлꙋ́и ѡ҆брати́шасѧ въ бѣ́гство: и҆ тогда̀ сы́нове і҆и҃лєвы всѧ́къ мꙋ́жъ ра́тникъ ѿ ни́хъ оу҆стреми́шасѧ на ни́хъ.	І ті, що розташувалися табором у нагірній країні біля Ветилуї, також кинулися тікати. Тоді сини Ізраїля, кожен із них войовничий чоловік, погналися за ними.
4	4
И҆ посла̀ ѻ҆зі́а въ ветомасѳе́мъ и҆ виваю̀, и҆ хѡваю̀ и҆ хѡлꙋ̀, и҆ во всѧ́къ предѣ̀лъ і҆и҃левъ, вѣ́стники ѡ҆ соверши́вшихсѧ, и҆ да всѝ потекꙋ́тъ в̾слѣ́дъ врагѡ́въ на погꙋбленїе и҆́хъ.	Озія послав у Ветомасфем, Виваю, Ховаю і Холу і в усі краї ізраїльські, щоб сповістити про те, що звершилось, і щоб усі погналися за ворогами для знищення їх.
5	5
Є҆гда́ же оу҆слы́шаша сы́нове і҆и҃лєвы, всѝ є҆динодꙋ́шнѡ нападо́ша на ни́хъ и҆ сѣко́ша и҆̀хъ да́же до хѡвы̀. Та́кожде же и҆ и҆̀же и҆з̾ і҆ерⷭ҇ли́ма прїидо́ша и҆ и҆з̾ всеѧ̀ наго́рныѧ: возвѣсти́ша бо и҆̀мъ бы̑вшаѧ ѡ҆полче́нїю врагѡ́въ и҆́хъ: и҆ и҆̀же въ галаа́дѣ и҆ въ галїле́и бодо́ша и҆̀хъ ꙗ҆́звою вели́кою, до́ндеже минꙋ́ша дама́скъ и҆ предѣ́лы є҆гѡ̀.	Як тільки почули про це сини Ізраїля, усі дружно напали на них і вражали їх до Хови; також і ті, що прийшли з Єрусалима і з усієї нагірної країни, тому що їм сповіщено було про те, що́ трапилося у стані ворогів їхніх, і з Галаада і Галилеї, з усіх боків наносили їм велику поразку, доки вони не пройшли за Дамаск і за межі його.
6	6
Про́чїи же живꙋ́щїи во ветѷлꙋ́и, нападо́ша на по́лкъ а҆ссꙋ́ровъ и҆ плѣни́ша и҆̀хъ и҆ ѡ҆богати́шасѧ ѕѣлѡ̀.	Інші жителі Ветилуї напали на стан ассирійський, розграбували його і дуже збагатилися.
7	7
Сы́нове же і҆и҃лєвы возврати́вшесѧ ѿ сѣ́чи, воз̾ѡблада́ша про́чими, и҆ вє́си и҆ се́ла, ꙗ҆̀же въ го́рней и҆ напо́льнѣй, воз̾ѡблада́ша мно́гими коры́стьми: бѣ̀ бо мно́жество мно́го ѕѣлѡ̀.	А сини Ізраїля, які повернулися після ураження, оволоділи рештою; і села і селища в нагірній країні і на рівнині одержали велику здобич, тому що її була дуже велика кількість.
8	8
І҆ѡакі́мъ же і҆ере́й вели́кїй и҆ старѣ̑йшины сынѡ́въ і҆и҃левыхъ живꙋ́щїи во і҆ерⷭ҇ли́мѣ прїидо́ша є҆́же зрѣ́ти бл҃га̑ѧ, ꙗ҆̀же сотворѝ гдⷭ҇ь і҆и҃лю, и҆ є҆́же ви́дѣти і҆ꙋді́ѳъ и҆ глаго́лати съ не́ю ми́ръ.	Великий священик Іоаким і старійшини синів Ізраїлевих, які жили у Єрусалимі, прийшли подивитись, яке благо сотворив Господь для Ізраїля, і бачити Юдиф і вітати її.
9	9
Є҆гда́ же прїидо́ша къ не́й, благослови́ша ю҆̀ всѝ є҆динодꙋ́шнѡ и҆ рѣ́ша къ не́й: ты̀ возвыше́нїе і҆и҃лево! ты̀ ра́дованїе вели́ко і҆и҃лево! ты̀ сла́ва велїѧ ро́да на́шегѡ!	Як тільки вони ввійшли до неї, то всі одностайно благословили її і сказали їй: ти велич Ізраїля, ти велика радість Ізраїля, ти велика слава нашого роду.
10	10
сотвори́ла є҆сѝ всѧ̑ сїѧ̑ рꙋко́ю твое́ю, сотвори́ла є҆сѝ блага̑ѧ со і҆и҃лемъ, и҆ да бл҃говоли́тъ ѡ҆ ни́хъ бг҃ъ: благослове́на бꙋ́ди оу҆ вседержи́телѧ гдⷭ҇а въ вѣ́чное вре́мѧ. И҆ рѣ́ша всѝ лю́дїе: бꙋ́ди.	Усе це ти зробила твоєю рукою; ти зробила добро Ізраїлю, і нехай благоволить до нього Бог; будь же благословенна від Господа Вседержителя на вічний час. І увесь народ сказав: нехай буде!
11	11
И҆ плѣнѧ́хꙋ всѝ лю́дїе по́лкъ чрез̾ дні́й три́десѧть, и҆ да́ша і҆ꙋді́ѳѣ шате́ръ ѻ҆лофе́рновъ и҆ всѧ̑ срє́брѧныѧ сосꙋ́ды, и҆ ѻ҆дры̀ и҆ оу҆мыва̑лницы, и҆ всѧ̑ оу҆строє́нїѧ є҆гѡ̀. И҆ прїе́мши ѻ҆на̀ возложѝ на мска̀ своего̀, и҆ впрѧжѐ колєсни́цы, и҆ сложѝ ѧ҆̀ на нѧ̀.	Народ грабував табір протягом тридцяти днів, і Юдифі віддали намет Олоферна і усі срібні сосуди і постелі і чаші і все начиння його. Вона взяла, поклала на мула свого, запрягла колісниці свої і склала це на них.
12	12
И҆ притечѐ всѧ́каѧ жена̀ і҆и҃лска є҆́же ви́дѣти ю҆̀, и҆ благослови́ша ю҆̀ и҆ сотвори́ша є҆́й ли́къ ѿ себє̀. И҆ взѧ̀ ко́пїѧ цвѣта́ми оу҆кра́шєннаѧ въ рꙋ́цѣ своѝ и҆ дадѐ жена́мъ сꙋ́щымъ съ не́ю:	І збіглися всі жінки ізраїльські бачити її, і благословляли її і склали із себе для неї хор; а вона взяла у свої руки оповиті виноградним листям жезли і дала жінкам, які були з нею,
13	13
и҆ оу҆вѣнча́сѧ ма́слиною сама̀ и҆ ꙗ҆̀же съ не́ю, и҆ и҆дѧ́ше пред̾ всѣ́ми людьмѝ въ ли́цѣ, ведꙋ́щи всѣ́хъ же́нъ. И҆ послѣ́доваше всѧ́къ мꙋ́жъ і҆и҃левъ воѻрꙋже́ни съ вѣнцы̑ и҆ пѣ̀сньми во оу҆ста́хъ свои́хъ.	і поклали на себе оливкові вінки — вона і ті, що були з нею. Вона йшла попереду всього народу в хорі і вела за собою всіх жінок; за нею йшли всі чоловіки ізраїльські, озброєні, з вінками і з урочистими піснями на своїх устах.
14	14
И҆ нача̀ і҆ꙋді́ѳъ и҆сповѣ́данїе сїѐ во все́мъ і҆и҃ли, и҆ возглаша́хꙋ всѝ лю́дїе хвале́нїе сїѐ.	Юдиф почала перед усім Ізраїлем подячну пісню, і увесь народ підспівував цю пісню.

← Глава́ д҃і

Глава́ ѕ҃і →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт