Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ к҃г

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27

Глава́ к҃г	Глава 23

1	1
И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю, гл҃ѧ:	І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2	2
глаго́ли сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ и҆ рече́ши къ ни̑мъ: пра́здницы гдⷭ҇ни, ꙗ҆̀же нарече́те нарѡ́читыѧ ст҃ы̑ѧ, сі́и сꙋ́ть пра́здницы моѝ:	оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм про свята Господні, в які слід скликати священне зібрання. Ось свята Мої:
3	3
въ ше́сть дні́й да сотвори́ши дѣла̀, и҆ въ де́нь седмы́й сꙋббѡ́та, поко́й нарече́нный ст҃ъ гдⷭ҇ви, всѧ́кагѡ дѣ́ла да не сотворитѐ: сꙋббѡ́та є҆́сть гдⷭ҇ви во все́мъ ѡ҆бита́нїи ва́шемъ.	шість днів можна робити справи, а в сьомий день субота спокою, священне зібрання; ніякої справи не робіть; це субота Господня у всіх оселях ваших.
4	4
Сі́и пра́здницы гдⷭ҇ꙋ наречє́ны ст҃и, ꙗ҆̀же нарече́те сїѧ̑ во времена̀ и҆́хъ:	Ось свята Господні, священні зібрання, які ви повинні скликати у свій час:
5	5
въ пе́рвѣмъ мцⷭ҇ѣ въ четвертыйна́десѧть де́нь мцⷭ҇а, междꙋ̀ вече́рними, па́сха гдⷭ҇ꙋ:	у перший місяць, у чотирнадцятий [день] місяця увечері Пасха Господня;
6	6
и҆ въ пѧтыйна́десѧть де́нь мцⷭ҇а пе́рвагѡ пра́здникъ ѡ҆прѣсно́кѡвъ гдⷭ҇ꙋ: се́дмь дні́й ѡ҆прѣсно́ки да ꙗ҆́сте.	і в п’ятнадцятий день того самого місяця свято опрісноків Господу; сім днів їжте опрісноки;
7	7
И҆ де́нь пе́рвый нарече́нъ ст҃ъ бꙋ́детъ ва́мъ: всѧ́кагѡ дѣ́ла рабо́тнѧ не сотвори́те:	у перший день нехай буде у вас священне зібрання; ніякої роботи не виконуйте;
8	8
и҆ да принесе́те всесожжє́нїѧ гдⷭ҇ꙋ се́дмь дні́й, и҆ де́нь седмы́й нарече́нъ ст҃ъ бꙋ́детъ ва́мъ: всѧ́кагѡ дѣ́ла рабо́тнѧ не сотвори́те.	і протягом семи днів приносьте жертви Господу; у сьомий день також священне зібрання; ніякої роботи не виконуйте.
9	9
И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю, гл҃ѧ:	І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
10	10
глаго́ли сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ и҆ рече́ши къ ни̑мъ: є҆гда̀ вни́дете въ зе́млю, ю҆́же а҆́зъ даю̀ ва́мъ, и҆ по́жнете жа́твꙋ є҆ѧ̀, и҆ принесе́те снопы̀ нача́токъ жа́твы ва́шеѧ къ жерцꙋ̀,	оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли прийдете в землю, яку Я даю вам, і будете жати на ній жнива, то принесіть перший сніп жнив ваших до священика;
11	11
и҆ вознесе́тъ сно́пъ пред̾ гдⷭ҇а прїѧ́тенъ ва́мъ: на оу҆́трїе пе́рвагѡ днѐ сꙋббѡ́ты да вознесе́тъ є҆го̀ жре́цъ.	він піднесе цей сніп перед Господом, щоб вам придбати благовоління; на другий день свята піднесе його священик;
12	12
И҆ сотвори́те въ де́нь, въ ѻ҆́ньже а҆́ще принесе́те сно́пъ, ѻ҆вча̀ непоро́чно є҆динолѣ́тно во всесожже́нїе гдⷭ҇ꙋ:	і в день возношення снопа принесіть у всепалення Господу агнця однолітнього, без вад,
13	13
и҆ же́ртвꙋ є҆гѡ̀ двѣ̀ десѧти̑ны мꙋкѝ пшени́чны спрѧ́жены въ є҆ле́и: же́ртва гдⷭ҇ꙋ, въ воню̀ благово́нїѧ гдⷭ҇ꙋ: и҆ возлїѧ́нїе є҆гѡ̀ вїна̀ четве́ртꙋю ча́сть і҆́на.	і з ним хлібного приношення дві десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, у жертву Господу, у приємні пахощі, й узливання до неї чверть гина вина;
14	14
И҆ хлѣ́ба, и҆ прѧ́женыхъ кла́сѡвъ но́выхъ да не снѣ́сте, да́же до тогѡ̀ днѐ сама́гѡ, до́ндеже принесе́те вы̀ да́ры бг҃ꙋ ва́шемꙋ: зако́ннѡ вѣ́чнѡ въ ро́ды ва́шѧ во все́мъ населе́нїи ва́шемъ.	ніякого нового хліба, ні сушених зерен, ні зерен сирих не їжте до того дня, в який принесете приношення Богу вашому: це вічна постанова в роди ваші у всіх оселях ваших.
15	15
И҆ сочти́те себѣ̀ ѿ наꙋ́трїѧ сꙋббѡ́тъ, ѿ днѐ, въ ѻ҆́ньже а҆́ще принесе́те снопы̀ возложе́нїѧ, се́дмь седми́цъ цѣ́лыхъ	Відрахуйте собі від першого дня після свята, від того дня, у який приносите сніп потрясання, сім повних тижнів,
16	16
да́же до наꙋ́трїѧ послѣ́днїѧ седми́цы да сочте́те пѧтьдесѧ́тъ дні́й, и҆ да принесе́те же́ртвꙋ но́вꙋ гдⷭ҇ꙋ.	до першого дня після сьомого тижня відрахуйте п’ятдесят днів, і тоді принесіть нове хлібне приношення Господу:
17	17
Ѿ вселе́нїѧ ва́шегѡ да принесе́те хлѣ́бы возложе́нїе, два̀ хлѣ̑ба: ѿ двꙋ́хъ десѧти́нъ мꙋкѝ пшени́чны да бꙋ́дꙋтъ, ква́шєны да и҆спекꙋ́тсѧ ѿ пе́рвыхъ плодѡ́въ гдⷭ҇ꙋ:	від осель ваших приносьте два хліби возношення, які повинні складатися з двох десятих частин ефи пшеничного борошна і повинні бути спечені кислі, як перший плід Господу;
18	18
и҆ да принесе́те со хлѣ́бами се́дмь а҆́гнцєвъ непоро́чныхъ є҆динолѣ́тныхъ, и҆ телца̀ є҆ди́наго ѿ ста́дъ, и҆ ѻ҆вна̀ два̀ непорѡ́чна: и҆ бꙋ́дꙋтъ во всесожже́нїе гдⷭ҇ꙋ, и҆ жє́ртвы и҆́хъ, и҆ возлїѧ̑нїѧ и҆́хъ, же́ртва вонѧ̀ благово́нїѧ гдⷭ҇ꙋ.	разом із хлібами представте сім агнців без вад, однолітніх, і з великої худоби одного тельця і двох баранів [без вад]; нехай буде це у всепалення Господу, і хлібне приношення й узливання до них, у жертву, у приємні пахощі Господу.
19	19
И҆ сотвори́те козла̀ ѿ ко́зъ є҆ди́наго ѡ҆ грѣсѣ̀, и҆ два̀ а҆́гнца є҆динолѣ̑тна въ же́ртвꙋ спⷭ҇нїѧ съ хлѣ́бами пе́рвыхъ жи̑тъ.	Приготуйте також з отари кіз одного козла в жертву за гріх і двох однолітніх агнців у жертву мирну [разом із хлібом першого плоду];
20	20
И҆ да возложи́тъ ѧ҆̀ жре́цъ съ хлѣ́бами пе́рвыхъ жи̑тъ, возложе́нїе пред̾ гдⷭ҇емъ со ѻ҆бѣ́ма а҆́гнцы: ст҃а бꙋ́дꙋтъ гдⷭ҇ꙋ, жерцꙋ̀ и҆́же прино́ситъ ѧ҆̀, томꙋ̀ да бꙋ́дꙋтъ.	священик повинен принести це, потрясаючи перед Господом, разом з хлібами потрясіння першого плоду і з двома агнцями, і це буде святинею Господу; священикові, [який приносить, це належить];
21	21
И҆ прозове́те се́й де́нь, наро́читъ ст҃ъ бꙋ́детъ ва́мъ: всѧ́кагѡ дѣ́ла рабо́тнѧ не сотвори́те въ ѻ҆́нь: зако́ннѡ вѣ́чнѡ въ ро́ды ва́шѧ во все́мъ населе́нїи ва́шемъ.	і скликайте народ у цей день, священне зібрання нехай буде у вас, ніякої роботи не виконуйте: це постанова вічна у всіх оселях ваших у роди ваші.
22	22
И҆ є҆гда̀ жне́те жа́твꙋ землѝ ва́шеѧ, не потреби́те ѡ҆ста́нка жа́твы ни́вы своеѧ̀, є҆гда̀ жне́те, и҆ ѿ па́дающихъ ѿ жа́твы ва́шеѧ да не собере́ши: ни́щемꙋ и҆ прише́лцꙋ ѡ҆ста́виши ѧ҆̀: а҆́зъ гдⷭ҇ь бг҃ъ ва́шъ.	Коли будете жати жниво на землі вашій, не дожинай до краю поля твого, коли жнеш, і залишок від жаття твого не підбирай; бідному і прибульцеві залиш це. Я Господь, Бог ваш.
23	23
И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю, гл҃ѧ:	І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
24	24
рцы̀ сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ, глаго́лѧ: мцⷭ҇а седма́гѡ, въ пе́рвый де́нь мцⷭ҇а, да бꙋ́детъ ва́мъ поко́й, па́мѧть трꙋ́бъ: нарече́нъ ст҃ъ бꙋ́детъ ва́мъ:	скажи синам Ізраїлевим: у сьомий місяць, у перший [день] місяця нехай буде у вас спокій, свято труб, священне зібрання [нехай буде у вас];
25	25
всѧ́кагѡ дѣ́ла рабо́тнѧ не сотвори́те, и҆ принесе́те всесожже́нїе гдⷭ҇ꙋ.	ніякої роботи не виконуйте і приносьте жертву Господу.
26	26
И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю, гл҃ѧ:	І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
27	27
и҆ въ десѧ́тый де́нь седма́гѡ мцⷭ҇а сегѡ̀ де́нь ѡ҆чище́нїѧ, нарече́нъ ст҃ъ да бꙋ́детъ ва́мъ: и҆ смири́те дꙋ́шы ва́шѧ, и҆ принеси́те всесожже́нїе гдⷭ҇ꙋ:	також у дев’ятий [день] сьомого місяця цього, день очищення, нехай буде у вас священне зібрання; смиряйте душі ваші і приносьте жертву Господу;
28	28
всѧ́кагѡ дѣ́ла не сотвори́те въ са́мый де́нь се́й: є҆́сть бо де́нь ѡ҆чище́нїѧ се́й ва́мъ, оу҆моли́ти ѡ҆ ва́съ пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ ва́шимъ:	ніякої справи не робіть у день цей, бо це день очищення, щоб очистити вас перед лицем Господа, Бога вашого;
29	29
всѧ́ка бо дꙋша̀, ꙗ҆́же не покори́тсѧ въ де́нь то́й, потреби́тсѧ ѿ люді́й свои́хъ:	а всяка душа, що не смирить себе в цей день, знищиться з народу свого;
30	30
и҆ всѧ́ка дꙋша̀, ꙗ҆́же сотвори́тъ дѣ́ло въ са́мый де́нь се́й, поги́бнетъ дꙋша̀ та̀ ѿ люді́й свои́хъ:	і якщо яка душа буде робити яку-небудь справу в день цей, Я знищу ту душу з народу її;
31	31
всѧ́кагѡ дѣ́ла не сотвори́те, зако́ннѡ вѣ́чнѡ въ ро́ды ва́шѧ, во всѣ́хъ селе́нїихъ ва́шихъ.	ніякої справи не робіть: ця постанова вічна в роди ваші, в усіх оселях ваших;
32	32
Сꙋббѡ̑ты сꙋббѡ́тъ бꙋ́дꙋтъ ва́мъ: и҆ смири́те дꙋ́шы ва́шѧ, ѿ девѧ́тагѡ днѐ мцⷭ҇а ѿ ве́чера, да́же до десѧ́тагѡ днѐ мцⷭ҇а, до ве́чера, сꙋббѡ́тствꙋйте сꙋббѡ̑ты ва́шѧ.	це для вас субота спокою, і смиряйте душі ваші, з вечора дев’ятого [дня] місяця; від вечора до вечора [десятого дня місяця] святкуйте суботу вашу.
33	33
И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю, гл҃ѧ:	І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
34	34
рцы̀ сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ, глаго́лѧ: въ пѧтыйна́десѧть де́нь мцⷭ҇а седма́гѡ сегѡ̀, пра́здникъ кꙋ́щей се́дмь дні́й гдⷭ҇ꙋ:	скажи синам Ізраїлевим: з п’ятнадцятого дня того самого сьомого місяця свято кущів, сім днів Господу;
35	35
и҆ де́нь пе́рвый нарече́нъ ст҃ъ бꙋ́детъ: всѧ́кагѡ дѣ́ла рабо́тнѧ не сотвори́те:	у перший день священне зібрання, ніякої роботи не виконуйте;
36	36
се́дмь дні́й да принесе́те всесожжє́нїѧ гдⷭ҇ꙋ: и҆ де́нь ѻ҆смы́й нарече́нъ ст҃ъ бꙋ́детъ ва́мъ, и҆ принесе́те всесожжє́нїѧ гдⷭ҇ꙋ: и҆схо́дное є҆́сть, всѧ́кагѡ дѣ́ла рабо́тнѧ не сотвори́те.	протягом семи днів приносьте жертву Господу; у восьмий день священне зібрання нехай буде у вас, і приносьте жертву Господу: це віддання свята, ніякої роботи не виконуйте.
37	37
Сі́и пра́здницы гдⷭ҇ни, ꙗ҆̀же нарече́те нарѡ́читы ст҃ы, є҆́же приноси́ти прино́сы гдⷭ҇ꙋ: всесожжє́нїѧ и҆ жє́ртвы и҆́хъ, и҆ возлїѧ̑нїѧ и҆́хъ ѿ днѐ до днѐ,	Ось свята Господні, в які слід скликати священне зібрання, щоб приносити у жертву Господу всепалення, хлібне приношення, заколені жертви й узливання, кожне у свій день,
38	38
кромѣ̀ сꙋббѡ́тъ гдⷭ҇нихъ и҆ кромѣ̀ дарѡ́въ ва́шихъ, и҆ кромѣ̀ всѣ́хъ ѡ҆бѣ́тѡвъ ва́шихъ и҆ кромѣ̀ благово́льныхъ ва́шихъ, ꙗ҆̀же а҆́ще дади́те гдⷭ҇ꙋ.	крім субот Господніх і крім дарів ваших, і крім всіх обітниць ваших і крім усього, що приноситься з ревности вашої, що ви даєте Господу.
39	39
И҆ въ пѧтыйна́десѧть де́нь мцⷭ҇а седма́гѡ сегѡ̀, є҆гда̀ сконча́ете жи̑та землѝ, пра́зднꙋйте гдⷭ҇ꙋ се́дмь дні́й: въ де́нь пе́рвый поко́й, и҆ въ де́нь ѻ҆смы́й поко́й:	А в п’ятнадцятий день сьомого місяця, коли ви збираєте врожай землі, святкуйте свято Господнє сім днів: у перший день спокій і у восьмий день спокій;
40	40
и҆ да во́змете себѣ̀ въ де́нь пе́рвый пло́дъ дре́ва красе́нъ, и҆ вѣ́твь фі́нїческꙋю, и҆ вѣ̑тви дре́ва ча̑стыѧ, и҆ вє́рбы, и҆ а҆́гнѡвы вѣ̑тви [садо́вїе палесті́нское] ѿ пото́ка, и҆ возвесели́тесѧ пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ ва́шимъ се́дмь дні́й въ лѣ́то:	у перший день візьміть собі віття красивих дерев, віття пальмове і віття дерев широколистих і верб річкових, і веселіться перед Господом Богом вашим сім днів;
41	41
зако́ннѡ вѣ́чнѡ въ ро́ды ва́шѧ, въ мцⷭ҇ъ седмы́й пра́зднꙋйте є҆го̀:	і святкуйте це свято Господнє сім днів у році: це постанова вічна в роди ваші; у сьомий місяць святкуйте його;
42	42
въ кꙋ́щахъ да пребꙋ́дете се́дмь дні́й: всѧ́къ тꙋзе́мецъ во і҆и҃ли да пребꙋ́детъ въ кꙋ́щахъ:	у кущах живіть сім днів; усякий тубілець ізраїльтянин повинен жити в кущах,
43	43
ꙗ҆́кѡ да оу҆вѣ́дѧтъ ро́ды ва́шѧ, ꙗ҆́кѡ въ кꙋ́щахъ всели́хъ сы́ны і҆и҃лєвы, внегда̀ и҆звестѝ мнѣ̀ и҆̀хъ и҆з̾ землѝ є҆гѵ́петскїѧ: а҆́зъ гдⷭ҇ь бг҃ъ ва́шъ.	щоб знали роди ваші, що в кущах оселив Я синів Ізраїлевих, коли вивів їх із землі Єгипетської. Я Господь, Бог ваш.
44	44
И҆ повѣ́да мѡѷсе́й пра́здники гдⷭ҇ни сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ.	І оголосив Мойсей синам Ізраїлевим про свята Господні.

← Глава́ к҃в

Глава́ к҃д →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт