Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 2

Brenton–Byzantine English Bible > 1 Peter :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5

Chapter 2	Глава 2

1	1
Putting away therefore all wickedness, and all guile, and hypocrisies, and envies, and all evil speakings,	Отже, відклавши всяку злобу, і всяке лукавство, і лицемірство, і заздрість, і всяке лихослів’я,
2	2
as newborn babes, long for the spiritual milk which is without guile, that ye may grow thereby unto salvation;	як новонароджені немовлята, полюбіть чисте словесне молоко, щоб від нього вирости вам на спасіння;
3	3
if so be that ye have tasted that the Lord is gracious:	бо ви пізнали, що благий Господь.
4	4
unto whom coming, a living stone, rejected indeed of men, but with God elect, precious,	Приступаючи до Hього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом обраного, коштовного,
5	5
ye also, as living stones, are built up a spiritual house, a holy priesthood, to offer up spiritual sacrifices, acceptable to God through Jesus Christ.	і самі, мов живе каміння, будуйте з себе дім духовний, святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа.
6	6
Because it is contained in the scripture, Behold, I lay in Zion a chief cornerstone, elect, precious: And he that believeth on him shall not be put to shame.	Бо сказано в Писанні: «Ось Я кладу в Сионі камінь наріжний, обраний, дорогоцінний; і віруючий у Hього не осоромиться».
7	7
For you therefore that believe is the preciousness: but unto them that are disobedient, The stone which the builders rejected, The same was made the head of the corner;	Отже, Він для вас, віруючих, коштовність, а для невіруючих камінь, який відкинули будівничі, але який став наріжним каменем, каменем спотикання і каменем спокуси,
8	8
and, A stone of stumbling, and a rock of offense; for they stumble at the word, being disobedient: whereunto also they were appointed.	об який вони спотикаються, не підкоряючись слову, на що вони й призначені були.
9	9
But ye are an elect race, a royal priesthood, a holy nation, a people for God’s own possession, that ye may show forth the excellencies of him who called you out of darkness into his marvelous light:	А ви — рід обраний, царствене священство, народ святий, люди відновлення, поставлені для того, щоб сповіщати чесноти Того, Хто покликав вас із темряви у чудове Своє світло;
10	10
who in time past were no people, but now are the people of God: who had not obtained mercy, but now have obtained mercy.	колись не народ, а нині народ Божий; колись непомилувані, а нині помилувані.
11	11
Beloved, I beseech you as sojourners and pilgrims, to abstain from fleshly lusts, which war against the soul;	Улюблені! Прошу вас, як пришельців і подорожніх, сторонитися тілесних похотей, які повстають проти душі,
12	12
having your behavior seemly among the Gentiles; that, wherein they speak against you as evildoers, they may by your good works, which they shall behold, glorify God in the day of visitation.	і провадити доброчесне життя ваше між язичниками, щоб вони за те, що лихословлять на вас, як злочинців, побачивши добрі діла ваші, прославили Бога в день відвідання.
13	13
Be subject therefore to every ordinance of man for the Lord’s sake: whether to the king, as supreme;	Отже, будьте покірні всякому людському начальству заради Господа: чи царевi‚ як верховній владі,
14	14
or unto governors, as sent by him for vengeance on evildoers and for praise to them that do well.	чи правителям‚ як від Hього посланим для покарання злочинців і для похвали тим, хто робить добро, —
15	15
For so is the will of God, that by well-doing ye should put to silence the ignorance of foolish men:	бо така є воля Божа, щоб ми, роблячи добро, закривали вуста неуцтву нерозумних людей, —
16	16
as free, and not using your freedom for a cloak of wickedness, but as bondservants of God.	як вільні, не як ті, хто використовує свободу для прикриття зла, але як раби Божі.
17	17
Honor all men. Love the brotherhood. Fear God. Honor the king.	Усіх шануйте, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.
18	18
Servants, be in subjection to your masters with all fear; not only to the good and gentle, but also to the froward.	Слуги, коріться з усяким страхом господарям, не тільки добрим і лагідним, але й суворим,
19	19
For this is acceptable, if for conscience toward God a man endureth griefs, suffering wrongfully.	бо те угодне Богові, коли хто, думаючи про Бога, терпить скорботи, страждаючи несправедливо.
20	20
For what glory is it, if, when ye sin, and are buffeted for it, ye shall take it patiently? but if, when ye do well, and suffer for it, ye shall take it patiently, this is acceptable with God.	Бо яка похвала, якщо ви терпите, коли вас б’ють за провини? А якщо, роблячи добро і страждаючи, ви терпите, це угодно Богові.
21	21
For hereunto were ye called: because Christ also suffered for us, leaving you an example, that ye should follow his steps:	Бо ви до цього покликані: тому що і Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли по слідах Його.
22	22
who did no sin, neither was guile found in his mouth:	Він не вчинив ніякого гріха, і не було лукавства в устах Його.
23	23
who, when he was reviled, reviled not again; when he suffered, threatened not; but committed himself to him that judgeth righteously:	Коли Його лихословили, Він не лихословив взаємно; страждаючи, не погрожував, а передавав те Судді Праведному.
24	24
who his own self bare our sins in his body upon the tree, that we, having died unto sins, might live unto righteousness; by whose stripes ye were healed.	Він гріхи наші Сам возніс тілом Своїм на дерево, щоб ми, звільнившись від гріхів, жили для правди: ранами Його ви зцілилися.
25	25
For ye were like sheep going astray; but are now returned unto the Shepherd and Bishop of your souls.	Бо ви були, як вівці заблукалі, що не мають пастиря, але нині повернулись до Пастиря і Охоронця душ ваших.