Го́споди Ісу́се Христе́, Си́не Бо́жий, моли́тв ра́ди Пречи́стия Твоєя́ Ма́тере і всіх святи́х поми́луй нас. Амі́нь.

Сла́ва Тебі́, Бо́же наш, сла́ва Тебі́.

Царю́ Небе́сний, Уті́шителю, Ду́ше і́стини, І́же везді́ сий і вся ісполня́яй, Сокро́вище благи́х і жи́зні Пода́телю, прийди́ і всели́ся в ни, і очи́сти ни от вся́кия скве́рни, і спаси́, Бла́же, ду́ші на́ша.

Святи́й Бо́же, Святи́й Крі́пкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. [Тричі]

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Пресвята́я Тро́йце, поми́луй нас: Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ша; Влади́ко, прости́ беззако́нія на́ша; Святи́й, посіти́ і ісціли́ не́мощі на́ша і́мене Твоєго́ ра́ди.

Го́споди, поми́луй. [Тричі]

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

О́тче наш, І́же єси́ на Небесі́х, да святи́ться і́м'я Твоє́, да при́йдеть Ца́рствіє Твоє́, да бу́деть во́ля Твоя́, я́ко на Небесі́ і на землі́. Хліб наш насу́щний даждь нам днесь; і оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже і ми оставля́єм должнико́м на́шим; і не введи́ нас во іскуше́ніє, но ізба́ви нас от лука́ваго.

Прийді́те, поклоні́мся Царе́ві на́шему Бо́гу. [Поклін]

Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Христу́, Царе́ві на́шему Бо́гу. [Поклін]

Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Самому́ Христу́, Царе́ві і Бо́гу на́шему. [Поклін]

Господи Ісусе Христе, Сину Божий, молитвами Пречистої Твоєї Матері і всі святих помилуй нас. Амінь.

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, зглянься і зціли немочі наші імені Твого ради.

Господи, помилуй (тричі).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Прийдіть, поклонімось Цареві нашому, Богу (поклін).

Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа, Царя і Бога нашого (поклін).

Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого (поклін).

Живи́й в по́мощі Ви́шняго, в кро́ві Бо́га небе́снаго водвори́ться. Рече́ть Го́сподеві: засту́пник мой єси́ і прибі́жище моє́, Бог мой, і упова́ю на Него́. Я́ко Той ізба́вить тя от сі́ті ло́вчі і от словесе́ м'яте́жна. Плещма́ Свої́ма осіни́ть тя, і под крилі́ Єго́ наді́єшися. Ору́жієм оби́деть тя і́стина Єго́. Не убої́шися от стра́ха нощна́го, от стріли́ летя́щия во дні, от ве́щі во тьмі преходя́щия, от сря́ща і бі́са полу́деннаго. Паде́ть от страни́ твоєя́ ти́сяща і тьма одесну́ю тебе́, к тебі́ же не прибли́житься: оба́че очи́ма твої́ма смо́триши і воздая́ніє грі́шников у́зриши. Я́ко Ти, Го́споди, упова́ніє моє́, Ви́шняго положи́л єси́ прибі́жище твоє́. Не при́йдеть к тебі́ зло, і ра́на не прибли́житься тілесі́ твоєму́. Я́ко а́нгелом Свої́м запові́сть о тебі́ сохрани́ти тя во всіх путе́х твої́х. На рука́х во́зьмуть тя, да не когда́ преткне́ши о ка́мень но́гу твою́. На а́спида і васили́ска насту́пиши і попере́ши льва і змі́я. Я́ко на М'я упова́, і ізба́влю ї, покри́ю ї, я́ко позна́ і́м’я Моє́. Воззове́ть ко Мні, і усли́шу єго́; с ним єсьм в ско́рбі, ізму́ єго́ і просла́влю єго́. Долгото́ю дній іспо́лню єго́, і явлю́ єму́ спасе́ніє Моє́.

Слава, і нині: Аллилу́я, аллилу́я, аллилу́я, сла́ва Тебі́, Бо́же.[Тричі]

Хто живе надією на Всевишнього, той під покровою Бога Небесного оселиться. Каже він до Господа: «Ти моє пристановище і захист мій, Бог мій, і я надіюся на Тебе». Він спасе тебе від сітки ловця і від пошести згубної. Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його. Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень. Ані пошести, що діє в темряві, ані напасти духа зла опівдні. Впаде коло тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться. Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити. Бо ти сказав: «Господь — надія моя», і Всевишнього ти обрав за оборонця собі. Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї. Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх стежках твоїх. На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь. На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія. Бо скаже Господь: «За те, що він надію поклав на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє. Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скрутний час, визволю його і прославлю його. Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє».

Слава… і нині… Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (тричі).

Со ду́хи пра́ведних сконча́вшихся, / ду́шу раба́ Твоєго́ [або: раби́ Твоєя́], Спа́се, упоко́й, / сохраня́я ю во блаже́нной жи́зні, / я́же у Тебе́, Человіколю́бче.

В поко́їщі Твоє́м Го́споди, / іді́же всі святі́ї Твої́ упокоєва́ються, / упоко́й і ду́шу раба́ Твоєго́ [або: раби́ Твоєя́], / я́ко єди́н єси́ Человіколю́бець.

Сла́ва: Ти єси́ Бог соше́дий во ад і у́зи окова́нних разріши́вий, / Сам і ду́шу раба́ Твоєго́ [або: раби́ Твоєя́] упоко́й.

І ни́ні: Єди́на Чи́стая і Непоро́чная Ді́во, Бо́га без сі́мене ро́ждшая, / моли́ спасти́ся душі́ єго́ [або: єя́].

З духами спочилих праведників душу раба Твого, Спасе, упокой і прийми його до блаженного життя Твого, Чоловіколюбче.

В оселях Твоїх, Господи, де всі святі Твої спочивають, упокой і душу раба Твого, бо Ти Єдиний Чоловіколюбець.

Слава… Ти єси Бог, що зійшов до пекла і розбив кайдани закованих, Сам і душу раба Твого упокой.

I нині… Єдина Чиста і Непорочна Діво, що Бога без сімени породила, молися за спасіння душі його.

Поко́й, Спа́се наш, с пра́ведними раби́ Твоя́, і сія́ всели́ во двори́ Твоя́, я́коже єсть пи́сано, презира́я, я́ко Благ, прегріше́нія їх во́льная і нево́льная, і вся, я́же в ві́дінії і не в ві́дінії, Человіколю́бче.

Упокой, Спасе наш, з праведними рабів Твоїх і осели їх в оселях Твоїх, як про це написано, і прости як милосердний всі гріхи їхні вільні й невільні, і все, у чому згрішили вони свідомо і несвідомо, Чоловіколюбче.

Со святи́ми упоко́й, Христе́ ду́шу раба́ Твоєго́ [або: раби́ Твоєя́], іді́же ність болі́знь, ні печа́ль, ні воздиха́ніє, но жизнь безконе́чная.

Ікос: Сам єди́н єси́ Безсме́ртний, сотвори́вий і созда́вий челові́ка, земні́ї у́бо от землі́ созда́хомся, і в зе́млю ту́южде по́йдем, я́коже повелі́л єси́ созда́вий м'я і реки́й мі: "Я́ко земля́ єси́ і в зе́млю оти́деши", а́може всі челові́ци по́йдем, надгро́бноє рида́ніє творя́ще піснь: Аллилу́я, аллилу́я, аллилу́я.

Честні́йшую Херуви́м, / і сла́внійшую без сравне́нія Серафи́м, / без істлі́нія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, / су́щую Богоро́дицю Тя велича́єм.

Потім: Сла́ва, і ни́ні: Го́споди, поми́луй. [Тричі]. Благослови́.

Моли́твами святи́х оте́ць на́ших, Го́споди Ісу́се Христе́, Бо́же наш, поми́луй нас, амі́нь.

Ві́чная ва́ша па́м'ять, достоблаже́ннії отці́ і бра́тія на́ша, приснопомина́ємії. [Тричі]

Душа́ єго́ [або: єя́] во благи́х водвори́ться, і па́м'ять єго́ [або: єя́] в род і род.

Святи́й Бо́же, Святи́й Крі́пкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. [Тричі]

Зо святими упокой, Христе, душу раба Твого, де немає недуги, ні смутку, ані зітхання, але вічне життя.

Ікос: Сам Один єси Безсмертний, що створив і впорядкував людину, ми ж земні, і з землі створені, і в ту ж землю повернемось. Бо так Ти звелів, мій Сотворителю, і сказав мені: «Земля єси, і в землю повернешся». Туди ж і всі ми, люди, підемо, з надгробним риданням співаючи пісню: «Алилуя, алилуя, алилуя».

Чеснішу від херувимів / і незрівнянно славнішу від серафимів, / що без істління Бога Слово породила, / дійсну Богородицю Тебе величаємо.

Слава… і нині… Господи, помилуй (тричі), благослови.

Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас. Амінь.

У блаженнім успінні вічний спокій подай, Господи, спочилому рабові Твоєму (ім’я) і сотвори йому вічную пам’ять.

Вічная пам’ять (тричі).

Душа його у блаженстві перебуватиме і пам’ять його із роду в рід.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).

Го́споди Ісу́се Христе́, Си́не Бо́жий, моли́тв ра́ди Пречи́стия Твоєя́ Ма́тере і всіх святи́х поми́луй нас. Амі́нь.

Христо́с воскре́се із ме́ртвих, / сме́ртію смерть попра́в / і су́щим во гробі́х живо́т дарова́в. [Тричі]

Господи Ісусе Христе, Сину Божий, молитвами Пречистої Твоєї Матері і всі святих помилуй нас. Амінь.

Христос воскрес із мертвих, / смертю смерть подолав, / і тим, що в гробах, життя дарував (тричі).

Со ду́хи пра́ведних сконча́вшихся, / ду́шу раба́ Твоєго́ [або: раби́ Твоєя́] Спа́се упоко́й, / сохраня́я ю во блаже́нной жи́зні, / я́же у Тебе́, Человіколю́бче.

В поко́їщі Твоє́м Го́споди, / іді́же всі святі́ї Твої́ упокоєва́ються, / упоко́й і ду́шу раба́ Твоєго́ [або: раби́ Твоєя́], / я́ко єди́н єси́ Человіколю́бець.

Сла́ва: Ти єси́ Бог соше́дий во ад і у́зи окова́нних разріши́вий, / Сам і ду́шу раба́ Твоєго́ [або: раби́ Твоєя́] упоко́й.

І ни́ні: Єди́на Чи́стая і Непоро́чная Ді́во, Бо́га без сі́мене ро́ждшая, / моли́ спасти́ся душі́ єго́ [або: єя́].

З духами спочилих праведників душу раба Твого, Спасе, упокой і прийми його до блаженного життя Твого, Чоловіколюбче.

В оселях Твоїх, Господи, де всі святі Твої спочивають, упокой і душу раба Твого, бо Ти Єдиний Чоловіколюбець.

Слава… Ти єси Бог, що зійшов до пекла і розбив кайдани закованих, Сам і душу раба Твого упокой.

I нині… Єдина Чиста і Непорочна Діво, що Бога без сімени породила, молися за спасіння душі його.

Со святи́ми упоко́й, Христе́, ду́шу раба́ Твоєго́ [або: раби́ Твоєя́], іді́же ність болі́знь, ні печа́ль, ні воздиха́ніє, но жизнь безконе́чная.

Зо святими упокой, Христе, душу раба Твого, де немає недуги, ні смутку, ані зітхання, але вічне життя.

А́ще і во гроб снизше́л єси́, Безсме́ртне, но а́дову разруши́л єси́ си́лу, і воскре́сл єси́ я́ко побіди́тель, Христе́ Бо́же, жена́м мироно́сицям віща́вий: Ра́дуйтеся! і Твої́м апо́столом мир да́руяй, па́дшим подая́й воскресе́ніє.

Хоч і до гробу зійшов Ти, Безсмертний, але зруйнував пекельну силу, і воскрес як переможець, Христе Боже, промовивши до жінок-мироносиць: Радуйтеся! І даючи Твоїм апостолам мир, даруєш грішним воскресіння.

Упоко́й, Го́споди, ду́шу раба́ Твоєго́ [або: раби́ Твоєя́] [ім'я] і прости́ єму́ [або: єй] вся согріше́нія во́льная і нево́льная, і да́руй єму́ [або: єй] Ца́рствіє Небе́сноє.

Упокой, Господи, душу раба Твого (ім'я) і прости йому всі провини свідомі і несвідомі, і даруй йому Царство Небесне.

Світи́ся, світи́ся, но́вий Ієрусали́ме, сла́ва бо Госпо́дня на тебі́ возсія́. Лику́й ни́ні і весели́ся, Сіо́не. Ти же, Чи́стая, красу́йся, Богоро́дице, о воста́нії Рождества́ Твоєго́.

Потім: Сла́ва, і ни́ні: Го́споди, поми́луй. [Тричі]. Благослови́.

Моли́твами святи́х оте́ць на́ших, Го́споди Ісу́се Христе́, Бо́же наш, поми́луй нас, амі́нь.

Христо́с воскре́се із ме́ртвих, / сме́ртію смерть попра́в / і су́щим во гробі́х живо́т дарова́в. [Тричі]

І нам дарова́ живо́т ві́чний, покланя́ємся Єго́ тридне́вному Воскресе́нію.

І промовляємо до спочилого: Христо́с Воскре́се.

Світися, світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня над тобою зійшла, радій нині і веселися, Сионе, а Ти, Чиста, красуйся, Богородице, бо воскрес Народжений Тобою.

Слава… і нині… Господи, помилуй (тричі), благослови.

Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас. Амінь.

Христос воскрес із мертвих, / смертю смерть подолав, / і тим, що в гробах, життя дарував (тричі).

І нам дарував життя вічне, поклоняємось Його триденному Воскресінню.

І промовляємо до спочилого: Христос Воскрес