Го́споди, Царю́ Небе́сний, Уті́шителю, Ду́ше і́стини, умилосе́рдися і поми́луй м'я, грі́шнаго раба́ Твоєго́, і отпусти́ мі, недосто́йному, і прости́ вся, єли́ка Ті согріши́х днесь я́ко челові́к, па́че же і не я́ко челові́к, но і горі́є скота́: во́льния моя́ гріхи́ і нево́льния, ві́домия і неві́домия, я́же от ю́ности і от нау́ки зли, і я́же суть от на́гльства і уни́нія. А́ще і́менем Твої́м кля́хся, іли́ поху́лих є в помишле́нії моє́м; іли́ кого́ укори́х, іли́ оклевета́х кого́ гні́вом мої́м, іли́ опеча́лих; іли́ о чем прогні́вахся, іли́ солга́х, іли́ безго́дно спах; іли́ нищ при́йде ко мні, і презрі́х єго́; іли́ бра́та моєго́ опеча́лих, іли́ сва́дих^*, іли́ кого́ осуди́х; іли́ развелича́хся, іли́ разгорді́хся, іли́ разгні́вахся; іли́ стоя́щу мі на моли́тві, ум мой о лука́вствії ми́ра сего́ подви́жеся; іли́ развраще́ніє поми́слих, іли́ об'ядо́хся, іли́ опи́хся^*, іли́ без ума́ смія́хся; іли́ лука́воє поми́слих, іли́ добро́ту чужду́ю ви́дів, і то́ю уя́звлен бих се́рдцем; іли́ неподо́бная глаго́лах, іли́ гріху́ бра́та моєго́ посмія́хся, моя́ же суть безчи́сленная согріше́нія; іли́ о моли́тві неради́х, іли́ і́но что соді́ях лука́воє, не по́мню, та бо вся і бо́льша сих соді́ях. Поми́луй м'я, Тво́рче мой Влади́ко, уни́лаго і недосто́йнаго раба́ Твоєго́; і оста́ви мі, і отпусти́, і прости́ м'я, я́ко Благ і Человіколю́бець; да с ми́ром ля́гу, усну́ і почи́ю, блу́дний, грі́шний і окая́нний аз; і поклоню́ся, і воспою́, і просла́влю пречестно́є і́м'я Твоє́, со Отце́м, і Єдиноро́дним Єго́ Си́ном, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки. Амі́нь.

Господи, Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, змилосердься й помилуй мене, грішного раба Твого, і відпусти мені, недостойному, і прости все, чим я згрішив перед Тобою сьогодні як людина, а навіть і не як людина, але гірше скотини; всі мої гріхи навмисні й ненавмисні, свідомі і несвідомі, скоєні через незрілість або вплив лихий, і ті, котрі від зухвальства й зневіри. Може, іменем Твоїм я клявся або хулив його в помислах моїх, може, кому докоряв, або обмовив кого в гніві моїм, або засмутив когось, або через щось прогнівався, або неправду сказав, або без міри спав, або вбогому, який прийшов до мене, не допоміг, або брата мого засмутив, або ж сварки вчиняв, чи, може, кого обсудив, або зазнавався, або гордився, або гнівався, або під час молитви розум мій до лукавства світу цього прагнув, або ж про розпусне помислив, або об’їдався чи обпивався, або безглуздо сміявся, або зле задумав, або коли бачив, що іншому добре, засмучувався серцем своїм, або непристойне говорив, або над гріхом брата мого посміявся, хоча й сам маю безліч гріхів, або до молитви був недбайливий, чи інше що вчинив зле – не памʼятаю, бо все це і навіть більше цього скоїв. Помилуй мене, Творче мій і Владико, маловірного і недостойного раба Твого, і вибач, і відпусти, і прости мене, як Благий і Людинолюбний, щоб в мирі лягти, заснути та відпочити мені, блудному, грішному і нерозкаяному, і поклонитися, і оспівати, й прославити пречесне ім’я Твоє з Отцем і Єдинородним Його Сином нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.