Тя благослови́м, Ви́шній Бо́же і Го́споди ми́лости, творя́щаго при́сно с на́ми вели́кая же і неізслі́дованная, сла́вная же і ужа́сная, ї́хже ність числа́, пода́вшаго нам сон во упокоє́ніє не́мощі на́шея, і ослабле́ніє трудо́в многотру́дния пло́ті. Благодари́м Тя, я́ко не погуби́л єси́ нас со беззако́ньми на́шими, но человіколю́бствовал єси́ оби́чно, і в неча́янії лежа́щия ни воздви́гл єси́, во є́же славосло́вити держа́ву Твою́. Ті́мже мо́лим безмі́рную Твою́ бла́гость: просвіти́ на́ша ми́слі, очеса́, і ум наш от тя́жкаго сна лі́ности возста́ви, отве́рзи на́ша уста́, і іспо́лни я Твоєго́ хвале́нія, я́ко да возмо́жем непоколе́блемо пі́ти же і іспові́датися Тебі́, во всіх і от всіх сла́вимому Бо́гу, Безнача́льному Отцю́, со Єдиноро́дним Твої́м Си́ном, і Всесвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твої́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Тебе благословляємо, Всевишній Боже і Господи Милосердний, Ти завжди вчиняєш з нами великі і неосяжні, славні і страшні, незліченні діла Свої, Ти дав нам сон на упокоєння немочі нашої і перепочинок від трудів знесиленій плоті. Дякуємо Тобі, що не погубив нас із беззаконнями нашими, але, через невпинну любов Твою до людей, коли лежали ми у відчаї – Ти підняв нас прославляти могутність Твою. Тож, молимо Твою безмірну благість: просвіти наші думки; наші очі і розум від тяжкого сну лінощів збуди; відкрий наші вуста і наповни їх хвалою Тобі, щоб ми мали змогу непохитно оспівувати і сповідувати Тебе, Безначального Отця із Єдинородним Твоїм Сином і Всесвятим, Благим і Животворящим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.