Многоми́лостиве і Всеми́лостиве Бо́же мой, Го́споди Ісу́се Христе́, мно́гия ра́ди любве́ сшел і воплоти́лся єси́, я́ко да спасе́ши всіх. І па́ки, Спа́се, спаси́ м'я по благода́ті, молю́ Тя: а́ще бо от діл спасе́ши м'я, ність се благода́ть і дар, но долг па́че. Єй, мно́гий в щедро́тах і неізрече́нний в ми́лості! Ві́руяй бо в М'я, рекл єси́, о Христе́ мой, жив бу́деть, і не у́зрить сме́рти во ві́ки. А́ще у́бо ві́ра, я́же в Тя, спаса́єть отча́янния, се ві́рую, спаси́ м'я, я́ко Бог мой єси́ Ти і Созда́тель. Ві́ра же вмі́сто діл да вміни́ться мні, Бо́же мой, не обря́щеши бо діл отню́д оправда́ющих м'я. Но та ві́ра моя́ да довлі́єть вмі́сто всіх, та да отвіща́єть, та да оправди́ть м'я, та да пока́жеть м'я прича́стника сла́ви Твоєя́ ві́чния. Да не у́бо похи́тить м'я сатана́ і похва́литься, Сло́ве, є́же отто́ргнути м'я от Твоєя́ руки́ і огра́ди. Но іли́ хощу́, спаси́ м'я, іли́ не хощу́, Христе́ Спа́се мой, предвари́ ско́ро, ско́ро, погибо́х. Ти бо єси́ Бог мой от чре́ва ма́тере моєя́. Сподо́би м'я, Го́споди, ни́ні возлюби́ти Тя, я́коже возлюби́х іногда́ той са́мий гріх, і па́ки порабо́тати Тебі́ без лі́ности то́щно, я́коже порабо́тах пре́жде сатані́ льсти́вому. Найпа́че же порабо́таю Тебі́, Го́споду і Бо́гу моєму́ Ісу́су Христу́, во вся дні живота́ моєго́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Многомилостивий і Всемилостивий Боже мій, Господи Іісусе Христе, через велику любов Ти зійшов і воплотився, щоб спасти всіх. І знову, Спасе, молю Тебе, спаси мене по благодаті; бо, якщо за діла мої спасатимеш мене, то це – не благодать і дар, а більш як обов’язок. Так, багатий у щедротах і невимовний у милості! Ти Сам сказав, Христе мій: «Хто вірує в Мене, житиме і не побачить смерті повік». Якщо ж віра в Тебе насправді спасає тих, хто у відчаї, ось, вірую, спаси мене, бо Ти мій Бог і Творець; віру цю, Боже мій, замість діл зарахуй мені, бо зовсім не знайдеш діл, якими би виправдав мене. Але нехай тієї віри моєї буде достатньо замість усього: нехай вона відповість за мене, нехай виправдає мене, нехай зробить мене причасним вічної Твоєї слави. Щоб сатана не заволодів мною і не похвалився, Слове, тим, що відірвав мене від Твоєї руки і огради. Але, хочу чи не хочу, спаси мене, Христе, Спасе мій; вийди мені назустріч, врятуй мене, бо гину, бо Ти – мій Бог від утроби матері моєї. Сподоби мене, Господи, нині возлюбити Тебе, як я колись полюбив той самий гріх; і знову послужити Тобі без лінощів так само, як служив раніше облесливому сатані. Найбільше ж послужу Тобі, Господу і Богу моєму, Іісусу Христу, в усі дні життя мого нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.