|
Молитва батька та матері за дітей
|
Мlтва nтцA и3 мaтере њ чaдэхъ.
|
|
О́тче Святи́й*, Предві́чний Бо́же, от Него́же ісхо́дить всяк дар і вся́коє бла́го; Тебі́ прилі́жно молю́ся о ча́діх, я́же дарова́ мні бла́гость Твоя́. Ти дал єси́ їм битіє́, оживотвори́л єси́ я душе́ю безсме́ртною і отроди́л святи́м креще́нієм, во є́же жи́ти їм сообра́зно с во́лею Твоє́ю і наслі́дити Ца́рствіє Небе́сноє; сохрани́ я в благода́ті Твоє́й до конця́ жи́зні їх і освяща́й Твоє́ю і́стиною, да святи́ться в них і́м'я Твоє́. Соді́йствуй мні Твоє́ю благода́тію, да бих воспита́л я во сла́ву Твоєго́ і́мене і в по́льзу бли́жніх. Пода́ждь мні к сему́ потре́бная сре́дства, терпі́ніє і си́лу. Го́споди, просвіща́й я сві́том прему́дрости Твоєя́, да лю́б'ять Тя все́ю душе́ю і всім помишле́нієм свої́м. Насади́ в се́рдці їх страх і отвраще́ніє от вся́каго беззако́нія, да бу́дуть непоро́чна в путе́х свої́х. Украси́ ду́шу їх цілому́дрієм, трудолю́бієм, долготерпі́нієм, удово́льствієм і вся́кою честно́тою. Огради́ уста́ їх пра́вдою, да вся́ка клевета́, лож і лесть бу́деть ме́рзостна їм. Окропи́ я росо́ю благода́ті Твоєя́, да преспіва́ють в доброді́телех і свя́тості, і да возраста́ють в благоволе́нії Твоє́м і в любві́ благочести́вих челові́к. А́нгел Храни́тель да пребива́єть с ни́ми всегда́ і соблюда́єть ю́ность їх от помишле́ній су́єтних, от пре́лести і собла́зна ми́ра сего́, і от вся́ких наві́тов лука́ваго. А́ще же когда́ і согріша́ть пред Тобо́ю, не отврати́ лиця́ Твоєго́ от них, но бу́ди їм ми́лостив; возбуди́ сокруше́ніє в се́рдці їх і по мно́жеству щедро́т Твої́х очи́сти согріше́нія їх. Не лиши́ їх і земни́х Твої́х благ, но пода́ждь їм вся ну́жная во вре́мені, в приобріте́ніє блаже́нния ві́чності. Сохраня́й я от вся́кия болі́зні, гні́ва і напа́сти, біди́ і ско́рби, і осіня́й Твоє́ю ми́лостію во вся дні живота́ їх. Бо́же Благи́й! єще́ молю́ся Тебі́: даждь мні весе́ліє і ра́дость о ча́діх мої́х і сподо́би м'я предста́ти с ни́ми на Стра́шнім Суді́ Твоє́м і с непости́дним дерзнове́нієм рещи́: се аз і ча́да моя́, я́же дал мні єси́, Го́споди, да ку́пно с ни́ми, прославля́я неізрече́нную Твою́ бла́гость і ві́чную любо́в, превозношу́ пресвято́є і́м'я Твоє́, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, во ві́ки віко́в амі́нь. |
Џ§е с™hй*, предвёчный б9е, t негHже и3сх0дитъ всsкъ дaръ и3 всsкое блaго: тебЁ прилёжнw молю1сz њ чaдэхъ, ћже даровA мнЁ блaгость твоS. Ты2 дaлъ є3си2 и5мъ бытіE, њживотвори1лъ є3си2 | душeю безсмeртною, и3 њтроди1лъ с™hмъ кRщeніемъ, во є4же жи1ти и5мъ соwбрaзнw съ в0лею твоeю и3 наслёдити цrтвіе нбcное: сохрани2 | въ бlгодaти твоeй до концA жи1зни и4хъ и3 њсщ7aй твоeю и4стиною, да свzти1тсz въ ни1хъ и4мz твоE. Содёйствуй мнЁ твоeю бlгодaтію, да бhхъ воспитaлъ | во слaву твоегw2 и4мене и3 въ п0льзу бли1жнихъ. Подaждь мнЁ къ семY потрeбнаz срeдства, терпёніе и3 си1лу. ГDи, просвэщaй | свётомъ премyдрости твоеS, да лю1бzтъ тS всeю душeю и3 всёмъ помышлeніемъ свои1мъ. Насади2 въ сeрдцэ и4хъ стрaхъ и3 њтвращeніе t всsкагw беззак0ніz, да бyдутъ непор0чна въ путeхъ свои1хъ. Ўкраси2 дyшу и4хъ цэломyдріемъ, трудолю1біемъ, долготерпёніемъ, ўдов0льствіемъ и3 всsкою честн0тою. Nгради2 ўстA и4хъ прaвдою, да всsка клеветA, л0жь и3 лeсть бyдетъ мeрзостна и5мъ. Nкропи2 | рос0ю бlгодaти твоеS, да преспэвaютъ въ добродётелехъ и3 свsтости, и3 да возрастaютъ въ бlговолeніи твоeмъ и3 въ любви2 бlгочести1выхъ человёкъ. ЃгGлъ храни1тель да пребывaетъ съ ни1ми всегдA и3 соблюдaетъ ю4ность и4хъ t помышлeній сyетныхъ, t прeлести и3 соблaзна мjра сегw2, и3 t всsкихъ навётовъ лукaвагw. Ѓще же когдA и3 согрэшaтъ предъ тоб0ю, не tврати2 лицA твоегw2 t ни1хъ, но бyди и5мъ млcтивъ: возбуди2 сокрушeніе въ сeрдцэ и4хъ, и3 по мн0жеству щедр0тъ твои1хъ њчи1сти согрэшeніz и4хъ. Не лиши2 и4хъ и3 земнhхъ твои1хъ блaгъ, но подaждь и5мъ вс‰ нyжнаz во врeмени, въ пріобрэтeніе блажeнныz вёчности. Сохранsй | t всsкіz болёзни, гнёва и3 напaсти, бэды2 и3 ск0рби, и3 њсэнsй твоeю млcтію во всS дни2 животA и4хъ. Б0же благjй! є3щE молю1сz тебЁ: дaждь мнЁ весeліе и3 рaдость њ чaдэхъ мои1хъ и3 спод0би мS предстaти съ ни1ми на стрaшнэмъ судЁ твоeмъ и3 съ непостhднымъ дерзновeніемъ рещи2: се ѓзъ и3 чaда мо‰, ћже дaлъ мнЁ є3си2, гDи: да кyпнw съ ни1ми, прославлsz неизречeнную твою2 блaгость и3 вёчную люб0вь, превозношY пресвzт0е и4мz твоE, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, во вёки вэкHвъ ґми1нь. |