Разсі́янний мой ум собери́, Го́споди, і олядені́вшеє^* се́рдце моє́ очи́сти, я́ко Петру́ дая́й мні покая́ніє, я́ко митарю́ — воздиха́ніє і я́ко блудни́ці — сле́зи, да ве́ліїм гла́сом взива́ю Ті: Бо́же, спаси́ м'я, я́ко єди́н Благоутро́бен і Человіколю́бець.

Або:

Го́споди, а́ще кото́рую моли́тву без внима́нія прочита́л і разсі́ялся в по́мислах, прости́ і спаси́ м'я по ми́лості Твоє́й.

Розсіяний розум мій збери, Господи, і застигле серце моє очисти, як апостолу Петрові дай покаяння, як митареві — молитву, як блудниці — сльози, щоб голосно взивати до Тебе: Боже, спаси мене, бо Ти Єдиний і Чоловіколюбний. Амінь.