|
Поми́луй нас, Го́споди, поми́луй нас; вся́каго бо отві́та недоумі́юще, сію́ Ті моли́тву я́ко Влади́ці грі́шнії прино́сим: поми́луй нас. Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху. Го́споди, поми́луй нас, на Тя бо упова́хом; не прогні́вайся на ни зіло́, ніже́ пом'яни́ беззако́ній на́ших, но при́зри і ни́ні я́ко Благоутро́бен, і ізба́ви ни от враг на́ших; Ти бо єси́ Бог наш, і ми, лю́діє Твої́, всі діла́ руку́ Твоє́ю, і і́м'я Твоє́ призива́єм. І ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. Милос́ердія две́рі отве́рзи нам, благослове́нная Богоро́дице, наді́ющіїся на Тя да не поги́бнем, но да ізба́вимся Тобо́ю от бід. Ти бо єси́ спасе́ніє ро́да христия́нськаго. Го́споди, поми́луй. [12 разів]
|
Поми1луй нaсъ гDи, поми1луй нaсъ: всsкагw бо tвёта недоумёюще, сію2 ти2 мlтву ћкw вLцэ грёшніи прин0симъ: поми1луй нaсъ. Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у. ГDи, поми1луй нaсъ, на тs бо ўповaхомъ: не прогнёвайсz на ны2 ѕэлw2, нижE помzни2 беззак0ній нaшихъ, но при1зри и3 нhнэ ћкw бlгоутр0бенъ, и3 и3збaви ны2 t вр†гъ нaшихъ: тh бо є3си2 бGъ нaшъ, и3 мы2 лю1діе твои2, вси2 дэлA рукY твоє1ю, и3 и4мz твоE призывaемъ. И# нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Млcрдіz двє1ри tвeрзи нaмъ, бlгословeннаz бцdе: надёющіисz на тS да не поги1бнемъ, но да и3збaвимсz тоб0ю t бёдъ: тh бо є3си2 сп7сeніе р0да хrтіaнскагw. ГDи, поми1луй. [в7i.]
|
