Поми́луй нас, Го́споди, поми́луй нас; вся́каго бо отві́та недоумі́юще, сію́ Ті моли́тву я́ко Влади́ці грі́шнії прино́сим: поми́луй нас.

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху.

Го́споди, поми́луй нас, на Тя бо упова́хом; не прогні́вайся на ни зіло́, ніже́ пом'яни́ беззако́ній на́ших, но при́зри і ни́ні я́ко Благоутро́бен, і ізба́ви ни от враг на́ших; Ти бо єси́ Бог наш, і ми, лю́діє Твої́, всі діла́ руку́ Твоє́ю, і і́м'я Твоє́ призива́єм.

І ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Милосе́рдія две́рі отве́рзи нам, благослове́нная Богоро́дице, наді́ющіїся на Тя да не поги́бнем, но да ізба́вимся Тобо́ю от бід. Ти бо єси́ спасе́ніє ро́да христия́нськаго.

Го́споди, поми́луй. [12 разів]

Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо, ніякого виправдання не знаходячи, цю молитву Тобі як Владиці ми, грішні, приносимо: помилуй нас.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.

Господи, помилуй нас, бо на Тебе ми сподіваємось; не прогнівайся на нас дуже і не помʼяни беззаконь наших, але зглянься і нині, як Благоутробний, і позбав нас від ворогів наших. Бо Ти Бог наш, а ми – люди Твої, всі – творіння рук Твоїх і імʼя Твоє прикликаємо.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Милосердя двері відкрий нам, Благо­словенна Богородице, щоб, сподіваючись на Тебе, не загинули, але позбавились Тобою бід. Бо Ти єси спасіння роду християнського.

Господи, помилуй (12 разів).