Кафизма 17
Псалом 118
Аллилу́я, 118.1Блаже́нні непоро́чнії в путь*, ходя́щії в зако́ні Госпо́дні.2Блаже́нні іспита́ющії свиді́нія Єго́, всім се́рдцем взи́щуть Єго́.3Не ді́лающії бо беззако́нія в путе́х Єго́ ходи́ша.4Ти запові́дал єси́ за́повіді Твоя́ сохрани́ти зіло́;5да́би іспра́вилися путіє́ мої́, сохрани́ти оправда́нія Твоя́.6Тогда́ не постижу́ся, внегда́ призрі́ти мі на вся за́повіді Твоя́.7Іспові́мся Тебі́ в пра́вості се́рдця, внегда́ научи́тимися судьба́м пра́вди Твоєя́.8Оправда́нія Твоя́ сохраню́; не оста́ви мене́ до зіла́.9В чесо́м іспра́вить юні́йшій путь свой? Внегда́ сохрани́ти словеса́ Твоя́.10Всім се́рдцем мої́м взиска́х Тебе́; не отри́ни мене́ от за́повідій Твої́х.11В се́рдці моє́м скрих словеса́ Твоя́, я́ко да не согрішу́ Тебі́.12Благослове́н єси́, Го́споди; научи́ м'я оправда́нієм Твої́м.13Устна́ма мої́ма возвісти́х вся судьби́ уст Твої́х.14На путі́ свиді́ній Твої́х наслади́хся, я́ко о вся́ком бога́тстві.15В за́повідех Твої́х поглумлю́ся, і уразумі́ю путі́ Твоя́.16Во оправда́ніїх Твої́х поучу́ся; не забу́ду слове́с Твої́х.17Возда́ждь рабу́ Твоєму́; живи́ м'я, і сохраню́ словеса́ Твоя́.18Откри́й о́чі мої́, і уразумі́ю чудеса́ от зако́на Твоєго́.19Пришле́ць аз єсьм на землі́; не скрий от мене́ за́повіді Твоя́.20Возлюби́ душа́ моя́ возжела́ти судьби́ Твоя́ на вся́коє вре́м'я.21Запрети́л єси́ го́рдим; про́кляті уклоня́ющіїся от за́повідій Твої́х.22Отими́ от мене́ поно́с* і унічиже́ніє, я́ко свиді́ній Твої́х взиска́х.23І́бо сідо́ша кня́зі і на м'я клевета́ху, раб же Твой глумля́шеся во оправда́ніїх Твої́х;24і́бо свиді́нія Твоя́ — поуче́ніє моє́ єсть, і сові́ти мої́ — оправда́нія Твоя́.25Прильпе́ землі́ душа́ моя́; живи́ м'я по словесі́ Твоєму́.26Путі́ моя́ возвісти́х, і усли́шал м'я єси́; научи́ м'я оправда́нієм Твої́м.27Путь оправда́ній Твої́х вразуми́ мі, і поглумлю́ся в чудесі́х Твої́х.28Воздрема́ душа́ моя́ от уни́нія; утверди́ м'я в словесі́х Твої́х.29Путь непра́вди отста́ви от мене́ і зако́ном Твої́м поми́луй м'я.30Путь і́стини ізво́лих і судьби́ Твоя́ не заби́х.31Приліпи́хся свиді́нієм Твої́м, Го́споди, не посрами́ мене́.32Путь за́повідій Твої́х теко́х, єгда́ разшири́л єси́ се́рдце моє́.33Законоположи́ мні, Го́споди, путь оправда́ній Твої́х, і взищу́ ї ви́ну;34Вразуми́ м'я, і іспита́ю зако́н Твой, і сохраню́ ї всім се́рдцем мої́м.35Наста́ви м'я на стезю́ за́повідій Твої́х, я́ко ту́ю восхоті́х.36Приклони́ се́рдце моє́ во свиді́нія Твоя́, а не в лихої́мство.37Отврати́ о́чі мої́, є́же не ви́діти суєти́; в путі́ Твоє́м живи́ м'я.38Поста́ви рабу́ Твоєму́ сло́во Твоє́ в страх Твой.39Отими́ поноше́ніє моє́, є́же непщева́х; я́ко судьби́ Твоя́ бла́гі.40Се, возжела́х за́повіді Твоя́; в пра́вді Твоє́й живи́ м'я.41І да при́йдеть на м'я ми́лость Твоя́, Го́споди, спасе́ніє Твоє́ по словесі́ Твоєму́;42і отвіща́ю поноша́ющим мі сло́во, я́ко упова́х на словеса́ Твоя́.43І не отими́ от уст мої́х словесе́ і́стинна до зіла́, я́ко на судьби́ Твоя́ упова́х;44і сохраню́ зако́н Твой ви́ну, в вік і в вік ві́ка.45І хожда́х в широті́, я́ко за́повіді Твоя́ взиска́х;46і глаго́лах о свиді́ніїх Твої́х пред царі́ і не стидя́хся;47і поуча́хся в за́повідех Твої́х, я́же возлюби́х зіло́;48і воздвиго́х ру́ці мої́ к за́повідем Твої́м, я́же возлюби́х, і глумля́хся во оправда́ніїх Твої́х.49Пом'яни́ словеса́ Твоя́ рабу́ Твоєму́, ї́хже упова́ніє дал мі єси́.50То м'я уті́ши во смире́нії моє́м, я́ко сло́во Твоє́ живи́ м'я.51Го́рдії законопреступова́ху до зіла́; от зако́на же Твоєго́ не уклони́хся.52Пом'яну́х судьби́ Твоя́ от ві́ка, Го́споди, і уті́шихся.53Печа́ль прия́т м'я от грі́шник, оставля́ющих зако́н Твой.54Пі́та бя́ху мні оправда́нія Твоя́ на мі́сті прише́льствія моєго́.55Пом'яну́х в нощі́ і́м'я Твоє́, Го́споди, і сохрани́х зако́н Твой.56Сей бисть мні, я́ко оправда́ній Твої́х взиска́х.57Часть моя́ єси́, Го́споди; ріх сохрани́ти зако́н Твой.58Помоли́хся лицю́ Твоєму́ всім се́рдцем мої́м; поми́луй м'я по словесі́ Твоєму́.59Поми́слих путі́ Твоя́ і возврати́х но́зі мої́ во свиді́нія Твоя́.60Угото́вихся і не смути́хся сохрани́ти за́повіді Твоя́.61У́жя грі́шник об'яза́шася мні, і зако́на Твоєго́ не заби́х.62Полу́нщі воста́х іспові́датися Тебі́ о судьба́х пра́вди Твоєя́.63Прича́стник аз єсьм всім боя́щимся Тебе́ і храня́щим за́повіді Твоя́.64Ми́лости Твоєя́, Го́споди, іспо́лнь земля́; оправда́нієм Твої́м научи́ м'я.65Благость сотвори́л єси́ с рабо́м Твої́м, Го́споди, по словесі́ Твоєму́;66бла́гості, і наказа́нію, і ра́зуму научи́ м'я, я́ко за́повідем Твої́м ві́ровах.67Пре́жде да́же не смири́тимися, аз прегріши́х; сего́ ра́ди сло́во Твоє́ сохрани́х.68Благ єси́ Ти, Го́споди; і бла́гостію Твоє́ю научи́ м'я оправда́нієм Твої́м.69Умно́жися на м'я непра́вда го́рдих; аз же всім се́рдцем мої́м іспита́ю за́повіді Твоя́.70Усири́ся, я́ко млеко́, се́рдце їх; аз же зако́ну Твоєму́ поучи́хся.71Благо мні, я́ко смири́л м'я єси́, я́ко да научу́ся оправда́нієм Твої́м.72Благ мні зако́н уст Твої́х па́че ти́сящ зла́та і сребра́.Сла́ва:73Ру́це Твої́ сотвори́сті м'я і созда́сті м'я; вразуми́ м'я, і научу́ся за́повідем Твої́м.74Боя́щіїся Тебе́ у́зрять м'я і возвеселя́ться, я́ко на словеса́ Твоя́ упова́х.75Разумі́х, Го́споди, я́ко пра́вда судьби́ Твоя́, і воі́стину смири́л м'я єси́.76Бу́ди же ми́лость Твоя́, да уті́шить м'я, по словесі́ Твоєму́ рабу́ Твоєму́;77да при́йдуть мні щедро́ти Твоя́, і жив бу́ду, я́ко зако́н Твой поуче́ніє моє́ єсть.78Да постидя́ться го́рдії, я́ко непра́ведно беззако́нноваша на м'я; аз же поглумлю́ся* в за́повідех Твої́х.79Да обратя́ть м'я боя́щіїся Тебе́ і ві́дящії свиді́нія Твоя́.80Бу́ди се́рдце моє́ непоро́чно во оправда́ніїх Твої́х, я́ко да не постижу́ся.81Ізчеза́єть во спасе́ніє Твоє́ душа́ моя́, на словеса́ Твоя́ упова́х;82ізчезо́ша о́чі мої́ в сло́во Твоє́, глаго́люще: когда́ уті́шиши м'я?83зане́ бих я́ко міх на сла́ні; оправда́ній Твої́х не заби́х.84Коли́ко єсть дній раба́ Твоєго́? Когда́ сотвори́ши мі от гоня́щих м'я суд?85Пові́даша мні законопресту́пници глумле́нія, но не я́ко зако́н Твой, Го́споди.86Вся за́повіді Твоя́ — і́стина; непра́ведно погна́ша м'я, помози́ мі.87Вма́лі не сконча́ша мене́ на землі́; аз же не оста́вих за́повідій Твої́х.88По ми́лості Твоє́й живи́ м'я, і сохраню́ свиді́нія уст Твої́х.89Во вік, Го́споди, сло́во Твоє́ пребива́єть на небесі́.90В род і род і́стина Твоя́; основа́л єси́ зе́млю, і пребива́єть.91Учине́нієм Твої́м пребива́єть день; я́ко вся́чеськая рабо́тна Тебі́.92Я́ко а́ще би не зако́н Твой поуче́ніє моє́ бил, тогда́ у́бо поги́бл бих во смире́нії моє́м;93во вік не забу́ду оправда́ній Твої́х, я́ко в них оживи́л м'я єси́.94Твой єсьм аз, спаси́ м'я; я́ко оправда́ній Твої́х взиска́х.95Мене́ жда́ша грі́шници погуби́ти м'я; свиді́нія Твоя́ разумі́х.96Вся́кия кончи́ни ви́діх коне́ць; широка́ за́повідь Твоя́ зіло́.97Коль возлюби́х зако́н Твой, Го́споди; весь день поуче́ніє моє́ єсть.98па́че враг мої́х умудри́л м'я єси́ за́повідію Твоє́ю, я́ко в вік моя́ єсть.99па́че всіх уча́щих м'я разумі́х, я́ко свиді́нія Твоя́ поуче́ніє моє́ єсть.100па́че ста́рець разумі́х, я́ко за́повіді Твоя́ взиска́х.101От вся́каго путі́ лука́ва возбрани́х нога́м мої́м, я́ко да сохраню́ словеса́ Твоя́;102от суде́б Твої́х не уклони́хся, я́ко Ти законоположи́л мі єси́.103Коль сладка́ горта́ні моєму́ словеса́ Твоя́; па́че ме́да усто́м мої́м.104От за́повідій Твої́х разумі́х; сего́ ра́ди возненави́діх всяк путь непра́вди.105Світи́льник нога́ма мої́ма зако́н Твой, і світ стезя́м мої́м.106Кля́хся і поста́вих сохрани́ти судьби́ пра́вди Твоєя́.107Смири́хся до зіла́; Го́споди, живи́ м'я по словесі́ Твоєму́.108Во́льная уст мої́х благоволи́ же, Го́споди, і судьба́м Твої́м научи́ м'я.109Душа́ моя́ в руку́ Твоє́ю* ви́ну, і зако́на Твоєго́ не заби́х.110Положи́ша грі́шници сіть мні; і от за́повідій Твої́х не заблуди́х.111Наслі́довах свиді́нія Твоя́ во вік, я́ко ра́дованіє се́рдця моєго́ суть;112приклони́х се́рдце моє́ сотвори́ти оправда́нія Твоя́ в вік за воздая́ніє.113Законопресту́пния возненави́діх, зако́н же Твой возлюби́х.114Помо́щник мой і Засту́пник мой єси́ Ти; на словеса́ Твоя́ упова́х.115Уклоні́теся от мене́, лука́внующії, і іспита́ю за́повіді Бо́га моєго́.116Заступи́ м'я по словесі́ Твоєму́, і жив бу́ду; і не посрами́ мене́ от ча́янія моєго́;117помози́ мі, і спасу́ся, і поучу́ся во оправда́ніїх Твої́х ви́ну.118Уничижи́л єси́ вся отступа́ющия от оправда́ній Твої́х; я́ко непра́ведно помишле́ніє їх.119Преступа́ющия непщева́х вся грі́шния землі́; сего́ ра́ди возлюби́х свиді́нія Твоя́.120Пригвозди́ стра́ху Твоєму́ пло́ті моя́; от суде́б бо Твої́х убоя́хся.121Сотвори́х суд і пра́вду; не преда́ждь мене́ оби́дящим м'я.122Восприйми́ раба́ Твоєго́ во бла́го, да не оклевета́ють мене́ го́рдії.123О́чі мої́ ізчезо́сті во спасе́ніє Твоє́ і в сло́во пра́вди Твоєя́;124сотвори́ с рабо́м Твої́м по ми́лості Твоє́й і оправда́нієм Твої́м научи́ м'я.125Раб Твой єсьм аз; вразуми́ м'я, і уві́м свиді́нія Твоя́.126Вре́м'я сотвори́ти Го́сподеві; разори́ша зако́н Твой.127Сего́ ра́ди возлюби́х за́повіді Твоя́ па́че зла́та і топа́зія.128Сего́ ра́ди ко всім за́повідем Твої́м направля́хся, всяк путь непра́вди возненави́діх.129Ди́вна свиді́нія Твоя́; сего́ ра́ди іспита́ я душа́ моя́.130Явле́ніє слове́с Твої́х просвіща́єть і вразумля́єть младе́нці.131Уста́ моя́ отверзо́х і привлеко́х дух, я́ко за́повідій Твої́х жела́х.Сла́ва:132При́зри на м'я і поми́луй м'я, по суду́ лю́б’ящих і́м'я Твоє́.133Стопи́ моя́ напра́ви по словесі́ Твоєму́, і да не облада́єть мно́ю вся́коє беззако́ніє;134ізба́ви м'я от клевети́ челові́чеськия, і сохраню́ за́повіді Твоя́.135Лице́ Твоє́ просвіти́ на раба́ Твоєго́ і научи́ м'я оправда́нієм Твої́м.136Ісхо́дища водна́я ізведо́сті о́чі мої́, поне́же не сохрани́х зако́на Твоєго́.137Пра́веден єси́, Го́споди, і пра́ві суди́ Твої́;138запові́дал єси́ пра́вду свиді́нія Твоя́, і і́стину зіло́.139Іста́яла м'я єсть ре́вность Твоя́, я́ко заби́ша словеса́ Твоя́ вразі́ мої́.140Разжже́но сло́во Твоє́ зіло́, і раб Твой возлюби́ є.141Юні́йшій аз єсьм і унічиже́н; оправда́ній Твої́х не заби́х.142Пра́вда Твоя́ — пра́вда во вік, і зако́н Твой — і́стина.143Ско́рбі і ну́жди обріто́ша м'я; за́повіді Твоя́ — поуче́ніє моє́.144Пра́вда свиді́нія Твоя́ — в вік; вразуми́ м'я, і жив бу́ду.145Воззва́х всім се́рдцем мої́м, усли́ши м'я, Го́споди; оправда́нія Твоя́ взищу́.146Воззва́х Ті, спаси́ м'я, і сохраню́ свиді́нія Твоя́.147Предвари́х в безго́дії і воззва́х; на словеса́ Твоя́ упова́х.148Предвари́сті о́чі мої́ ко у́тру поучи́тися словесе́м Твої́м.149Глас мой усли́ши, Го́споди, по ми́лості Твоє́й; по судьбі́ Твоє́й живи́ м'я.150Прибли́жишася гоня́щії м'я беззако́нієм; от зако́на же Твоєго́ удали́шася.151Близ єси́ Ти, Го́споди, і всі путіє́ Твої́ — і́стина.152Іспе́рва позна́х от свиді́ній Твої́х, я́ко в вік основа́л я єси́.153Виждь смире́ніє моє́ і ізми́ м'я, я́ко зако́на Твоєго́ не заби́х.154Суди́ суд мой і ізба́ви м'я; словесе́ ра́ди Твоєго́ живи́ м'я.155Дале́че от грі́шник спасе́ніє, я́ко оправда́ній Твої́х не взиска́ша.156Щедро́ти Твоя́ мно́гі, Го́споди; по судьбі́ Твоє́й живи́ м'я.157Мно́зі ізгоня́щії м'я і стужа́ющії мі; от свиді́ній Твої́х не уклони́хся.158Ви́діх неразуміва́ющия і іста́ях, я́ко слове́с Твої́х не сохрани́ша.159Виждь, я́ко за́повіді Твоя́ возлюби́х; Го́споди, по ми́лості Твоє́й живи́ м'я.160Нача́ло слове́с Твої́х — і́стина, і во вік вся судьби́ пра́вди Твоєя́.161Кня́зі погна́ша м'я ту́не; і от слове́с Твої́х убоя́ся се́рдце моє́.162Возра́дуюся аз о словесі́х Твої́х, я́ко обріта́яй кори́сть мно́гу.163Непра́вду возненави́діх і омерзи́х; зако́н же Твой возлюби́х.164Седмери́цею днем хвали́х Тя о судьба́х пра́вди Твоєя́.165Мир мног лю́б'ящим зако́н Твой, і ність їм собла́зна.166Ча́ях спаcе́нія Твоєго́, Го́споди, і за́повіді Твоя́ возлюби́х.167Сохрани́ душа́ моя́ свиді́нія Твоя́ і возлюби́ я зіло́.168Сохрани́х за́повіді Твоя́ і свиді́нія Твоя́, я́ко всі путіє́ мої́ пред Тобо́ю, Го́споди.169Да прибли́житься моле́ніє моє́ пред Тя, Го́споди; по словесі́ Твоєму́ вразуми́ м'я.170Да вни́деть проше́ніє моє́ пред Тя; Го́споди, по словесі́ Твоєму́ ізба́ви м'я.171Отри́гнуть устні́ мої́ пі́ніє, єгда́ научи́ши м'я оправда́нієм Твої́м.172Провіща́єть язи́к мой словеса́ Твоя́, я́ко вся за́повіді Твоя́ — пра́вда.173Да бу́деть рука́ Твоя́ є́же спасти́ м'я, я́ко за́повіді Твоя́ ізво́лих.174Возжела́х спасе́ніє Твоє́, Го́споди, і зако́н Твой поуче́ніє моє́ єсть.175Жива́ бу́деть душа́ моя́ і восхва́лить Тя; і судьби́ Твоя́ помо́гуть мні.176Заблуди́х, я́ко овча́ поги́бшеє; взищи́ раба́ Твоєго́, я́ко за́повідій Твої́х не заби́х.Сла́ва:
Після 17-ї кафизми, Трисвято́є. І по О́тче наш: тропарі, глас 2:
Согріши́х к Тебі́, Спа́се, я́ко блу́дний син, прийми́ м'я, О́тче, ка́ющагося, і поми́луй м'я, Бо́же.
Сла́ва: Зову́ к Тебі́, Христе́ Спа́се, митаре́вим гла́сом: очи́сти м'я, я́коже о́наго, і поми́луй м'я, Бо́же.
І ни́ні: Богоро́дице, не пре́зри м'я, тре́бующа заступле́нія Твоєго́; на Тя бо упова́ душа́ моя́, поми́луй м'я.
Го́споди поми́луй, 40 разів. І молитва:
Влади́ко Го́споди Вседержи́телю і Тво́рче всіх, щедро́т Оте́ць, і ми́лости Бог, от землі́ созда́вий челові́ка і показа́вий єго́ по о́бразу Твоєму́ і по подо́бію, да і тім просла́виться великолі́поє і́м'я Твоє́ на землі́, і істо́ргнена у́бо преступле́нієм Твої́х за́повідей, па́ки на лу́чшеє возсозда́вий єго́ во Христі́ Твоє́м, і возведи́й на Небеса́; благодарю́ Тя, я́ко умно́жил єси́ на мні вели́чіє Твоє́ і не пре́дал м'я єси́ враго́м мої́м в коне́ць істо́ргнути м'я і́щущим в про́пасть а́дову, ніже́ оста́вил м'я єси́ поги́бнути со беззако́ньми мої́ми. Ни́ні у́бо, многоми́лостиве і любоблаже Го́споди, не хотя́й сме́рти грі́шнаго, но обраще́нія ожида́яй, і приє́мляй, І́же низве́рженния ісправля́яй, сокруше́нния ісціля́яй, обрати́ і мене́ к покая́нію, і низве́рженнаго іспра́ви, і сокруше́ннаго ісціли́; пом'яни́ Твоя́ щедро́ти і є́же от ві́ка Твою́ непостижи́мую бла́гость, і моя́ безмі́рная забу́ди беззако́нія, я́же ді́лом, і сло́вом, і ми́слію соверши́х, разріши́ осліпле́ніє се́рдця моєго́ і даждь мі сле́зи умиле́нія на очище́ніє скве́рни ми́слі моєя́. Усли́ши, Го́споди, воньми́, Человіколю́бче, очи́сти, Благоутро́бне, і от мучи́тельства во мні ца́рствующих страсте́й окая́нную мою́ ду́шу свободи́; і не ктому́ да содержи́ть м'я гріх, ніже́ да возмо́жеть на м'я бори́тель де́мон, ніже́ к своєму́ хоті́нію да веде́ть м'я, но держа́вною Твоє́ю руко́ю, єго́ влади́чества ісхи́тивий м'я, Ти ца́рствуй во мні, благи́й і человіколюби́вий Го́споди, і всего́ Твоєго́ би́ти, і жи́ти мні про́чеє по Твоє́й благоволи́ во́лі. І пода́ждь мі неізрече́нною бла́гостію се́рдця очище́ніє, уст хране́ніє, правоту́ дія́ній, мудрова́ніє смире́нноє, мир помисло́в, тишину́ душе́вних мої́х сил, ра́дость духо́вную, любо́в і́стинную, долготерпі́ніє, бла́гость, кро́тость, ві́ру нелицемі́рну, воздержа́ніє обдержа́тельноє і всіх м'я благи́х плодо́в іспо́лни дарова́нієм Свята́го Твоєго́ Ду́ха. І не возведи́ мене́ в преполове́ніє дній мої́х, ніже́ неіспра́влену і негото́ву ду́шу мою́ восхи́тиши; но соверши́ м'я Твої́м соверше́нством, і та́ко м'я настоя́щаго житія́ ізведи́, я́ко да невозбра́нно проше́д нача́ла і вла́сті тьми, Твоє́ю благода́тію узрю́ і аз непристу́пния Твоєя́ сла́ви добро́ту неізрече́нную, со всі́ми святи́ми Твої́ми; в ни́хже освяти́ся, і просла́вися всечи́стно́є і великолі́поє і́м'я Твоє́, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.
