Кафизма 6
Псалом 37
1Псало́м Дави́ду, в воспомина́ніє о субо́ті, 37.2Го́споди, да не я́ростію Твоє́ю обличи́ши мене́, ніже́ гні́вом Твої́м нака́жеши мене́;3я́ко стрі́ли Твоя́ уньзо́ша во мні, і утверди́л єси́ на мні ру́ку Твою́.4Ність ізціле́нія в пло́ті моє́й от лиця́ гні́ва Твоєго́, ність ми́ра в косте́х мої́х от лиця́ гріх мої́х.5Я́ко беззако́нія моя́ превзидо́ша главу́ мою́, я́ко бре́м'я тя́жкоє отяготі́ша на мні.6Возсмерді́ша і согни́ша ра́ни моя́, от лиця́ безу́мія моєго́.7Пострада́х і сляко́хся до конця́, весь день сі́туя хожда́х;8я́ко ля́двія моя́ напо́лнишася поруга́ній, і ність ізціле́нія в пло́ті моє́й.9Озло́блен бих і смири́хся до зіла́, рика́х от воздиха́нія се́рдця моєго́.10Го́споди, пред Тобо́ю все жела́ніє моє́, і воздиха́ніє моє́ от Тебе́ не утаї́ся.11Се́рдце моє́ см'яте́ся, оста́ви м'я си́ла моя́, і світ о́чію моє́ю — і той ність со мно́ю.12Дру́зі мої́ і і́скреннії мої́ пря́мо мні прибли́жишася і ста́ша.13І бли́жнії мої́ отдале́че мене́ ста́ша, і нужда́хуся і́щущії ду́шу мою́; і і́щущії зла́я мні глаго́лаху су́єтная, і льсти́вним весь день поуча́хуся.14Аз же, я́ко глух, не сли́шах, і я́ко нім не отверза́яй уст свої́х;15і бих я́ко челові́к не сли́шай і не іми́й во усті́х свої́х обличе́нія.16Я́ко на Тя, Го́споди, упова́х, Ти усли́шиши, Го́споди, Бо́же мой.17Я́ко ріх: да не когда́ пора́дуютьмися вразі́ мої́; і внегда́ подвижа́тися нога́м мої́м, на м'я велері́чеваша.18Я́ко аз на ра́ни гото́в, і болі́знь моя́ пре́до мно́ю єсть ви́ну.19Я́ко беззако́ніє моє́ аз возвіщу́ і попеку́ся о грісі́ моє́м.20Вразі́ же мої́ живу́ть і укріпи́шася па́че мене́, і умно́жишася ненави́дящії м'я без пра́вди;21воздаю́щії мі зла́я воз блага́я оболга́ху м'я, зане́ гоня́х благости́ню.22Не оста́ви мене́, Го́споди Бо́же мой, не отступи́ от мене́;23воньми́ в по́мощ мою́, Го́споди спасе́нія моєго́.
Псалом 38
1В коне́ць, Ідифу́му, піснь Дави́ду, 38.2Ріх: сохраню́ путі́ моя́, є́же не согріша́ти мі язи́ком мої́м; положи́х усто́м мої́м храни́ло, внегда́ воста́ти грі́шному пре́до мно́ю.3Онімі́х і смири́хся, і умолча́х от благ, і болі́знь моя́ обнови́ся.4Согрі́яся се́рдце моє́ во мні, і в поуче́нії моє́м разгори́ться огнь; глаго́лах язи́ком мої́м:5скажи́ мі, Го́споди, кончи́ну мою́ і число́ дній мої́х, ко́є єсть, да разумі́ю, что лиша́юся аз.6Се, п'я́ді положи́л єси́ дні моя́, і соста́в мой — я́ко нічто́же пред Тобо́ю; оба́че вся́чеськая суєта́ всяк челові́к живи́й.7У́бо о́бразом хо́дить челові́к, оба́че всу́є м'яте́ться; сокро́вищствуєть, і не вість, кому́ собере́ть я.8І ни́ні кто терпі́ніє моє́? Не Госпо́дь ли? І соста́в мой от Тебе́ єсть.9От всіх беззако́ній мої́х ізба́ви м'я; поноше́ніє безу́мному дал м'я єси́.10Онімі́х і не отверзо́х уст мої́х, я́ко Ти сотвори́л єси́.11Отста́ви от мене́ ра́ни Твоя́; от крі́пости бо руки́ Твоєя́ аз ізчезо́х.12Во обличе́ніїх о беззако́нії наказа́л єси́ челові́ка, і іста́ял єси́, я́ко паучи́ну, ду́шу єго́; оба́че всу́є всяк челові́к.13Усли́ши моли́тву мою́, Го́споди, і моле́ніє моє́ внуши́, слез мої́х не премолчи́; я́ко пресе́льник аз єсьм у Тебе́ і пришле́ць, я́коже всі отці́ мої́.14Осла́би мі, да почи́ю, пре́жде да́же не отиду́, і ктому́ не бу́ду.
Псалом 39
1В коне́ць, псало́м Дави́ду, 39.2Терп'я́ потерпі́х Го́спода, і внят мі і усли́ша моли́тву мою́;3і возведе́ м'я от ро́ва страсте́й і от бре́нія ти́ни, і поста́ви на ка́мені но́зі мої́ і іспра́ви стопи́ моя́;4і вложи́ во уста́ моя́ піснь но́ву, пі́ніє Бо́гу на́шему. У́зрять мно́зі і убоя́ться, і упова́ють на Го́спода.5Блаже́н муж, єму́же єсть і́м'я Госпо́днє упова́ніє єго́, і не призрі́ в суєти́ і неістовле́нія ло́жная.6Мно́га сотвори́л єси́ Ти, Го́споди Бо́же мой, чудеса́ Твоя́, і помишле́нієм Твої́м ність кто уподо́биться Тебі́; возвісти́х і глаго́лах; умно́жишася па́че числа́.7Же́ртви і приноше́нія не восхоті́л єси́, ті́ло же сверши́л мі єси́; всесожже́ній і о грісі́ не взиска́л єси́.8Тогда́ ріх: се, прийду́; в глави́зні кни́жні пи́сано єсть о мні;9є́же сотвори́ти во́лю Твою́, Бо́же мой, восхоті́х, і зако́н Твой посреді́ чре́ва моєго́.10Благовісти́х пра́вду в це́ркві вели́цій, се, устна́м мої́м не возбраню́; Го́споди, Ти разумі́л єси́.11Пра́вду Твою́ не скрих в се́рдці моє́м, і́стину Твою́ і спасе́ніє Твоє́ ріх, не скрих ми́лость Твою́ і і́стину Твою́ от со́нма мно́га.12Ти же, Го́споди, не удали́ щедро́т Твої́х от мене́; ми́лость Твоя́ і і́стина Твоя́ ви́ну да засту́питі м'я.13Я́ко одержа́ша м'я зла́я, ї́мже ність числа́; постиго́ша м'я беззако́нія моя́, і не возмого́х зрі́ти; умно́жишася па́че влас глави́ моєя́, і се́рдце моє́ оста́ви м'я.14Благоволи́, Го́споди, ізба́вити м'я; Го́споди, во є́же помощи́ мі, воньми́.15Да постидя́ться і посра́м'яться вку́пі і́щущії ду́шу мою́, із'я́ти ю; да возвратя́ться всп'ять і постидя́ться хотя́щії мі зла́я.16Да при́ймуть а́біє студ свой глаго́лющії мі: бла́гоже, бла́гоже!17Да возра́дуються і возвеселя́ться о Тебі́ всі і́щущії Тебе́, Го́споди, і да реку́ть ви́ну «Да возвели́читься Госпо́дь!» лю́б'ящії спасе́ніє Твоє́.18Аз же нищ єсьм і убо́г, Госпо́дь попече́ться о мні; Помо́щник мой і Защи́титель мой єси́ Ти, Бо́же мой, не закосни́.Сла́ва:
Псалом 40
1В коне́ць, псало́м Дави́ду, 40.2Блаже́н разуміва́яй на ни́ща і убо́га, в день лют ізба́вить єго́ Госпо́дь.3Госпо́дь да сохрани́ть єго́ і живи́ть єго́, і да ублажи́ть єго́ на землі́, і да не преда́сть єго́ в ру́ки враго́в єго́.4Госпо́дь да помо́жеть єму́ на одрі́ болі́зні єго́; все ло́же єго́ обрати́л єси́ в болі́зні єго́.5Аз ріх: Го́споди, поми́луй м'я, ізціли́ ду́шу мою́, я́ко согріши́х Ті.6Вразі́ мої́ рі́ша мні зла́я: когда́ у́мреть, і поги́бнеть і́м'я єго́?7І вхожда́ше ви́діти, всу́є глаго́лаше се́рдце єго́; собра́ беззако́ніє себі́, ісхожда́ше вон і глаго́лаше вку́пі.8На м'я шепта́ху всі вразі́ мої́, на м'я помишля́ху зла́я мні.9Сло́во законопресту́пноє возложи́ша на м'я: єда́ сп'яй не приложи́ть воскресну́ти?10І́бо челові́к ми́ра моєго́, на него́же упова́х, яди́й хлі́би моя́, возвели́чи на м'я запина́ніє.11Ти же, Го́споди, поми́луй м'я і возста́ви м'я, і возда́м їм.13Мене́ же за незло́біє прия́л і утверди́л м'я єси́ пред Тобо́ю в вік.14Благослове́н Госпо́дь Бог Ізра́їлев от ві́ка і до ві́ка! Бу́ди, бу́ди.12В сем позна́х, я́ко восхоті́л м'я єси́, я́ко не возра́дується враг мой о мні.
Псалом 41
1В коне́ць, в ра́зум сино́в Коре́йових, псало́м Дави́ду, 41.2І́мже о́бразом жела́єть єле́нь на істо́чники водни́я, си́це жела́єть душа́ моя́ к Тебі́, Бо́же.3Возжада́ душа́ моя́ к Бо́гу крі́пкому, живо́му; когда́ прийду́ і явлю́ся лицю́ Бо́жию?4Би́ша сле́зи моя́ мні хліб день і нощ, внегда́ глаго́латися мні на всяк день: гді єсть Бог твой?5Сія́ пом'яну́х і ізлія́х на м'я ду́шу мою́; я́ко пройду́ в мі́сто селе́нія ди́вна, да́же до до́му Бо́жия, во гла́сі ра́дованія і іспові́данія, шу́ма пра́зднующаго.6Вску́ю приско́рбна єси́, душе́ моя́? І вску́ю смуща́єши м'я? Упова́й на Бо́га, я́ко іспові́мся Єму́, спасе́ніє лиця́ моєго́ і Бог мой.7Ко мні самому́ душа́ моя́ см'яте́ся; сего́ ра́ди пом'яну́х Тя от землі́ іорда́нськи і єрмонії́мськи, от гори́ ма́лия.8Бе́здна бе́здну призива́єть во гла́сі хля́бій Твої́х; вся висоти́ Твоя́ і во́лни Твоя́ на мні прейдо́ша.9В день запові́сть Госпо́дь ми́лость Свою́, і но́щію піснь Єго́ от мене́* — моли́тва Бо́гу живота́ моєго́.10Реку́ Бо́гу: Засту́пник мой єси́, почто́ м'я заби́л єси́? І вску́ю сі́туя хожду́, внегда́ оскорбля́єть враг?11Внегда́ сокруша́тися косте́м мої́м, поноша́ху мі вразі́ мої́, внегда́ глаго́лати їм мні на всяк день: гді єсть Бог Твой?12Вску́ю приско́рбна єси́, душе́ моя́? І вску́ю смуща́єши м'я? Упова́й на Бо́га, я́ко іспові́мся Єму́, спасе́ніє лиця́ моєго́ і Бог мой.
Псалом 42
Псало́м Дави́ду, не надпи́сан у євре́й, 42.1Суди́ мі, Бо́же, і разсуди́ прю мою́; от язи́ка не преподо́бна, от челові́ка непра́ведна і льсти́ва ізба́ви м'я.2Зане́ Ти єси́, Бо́же, крі́пость моя́, вску́ю отри́нул м'я єси́? І вску́ю сі́туя хожду́, внегда́ оскорбля́єть враг?3Посли́ світ Твой і і́стину Твою́; та м'я наста́виста, і введо́ста м'я в го́ру святу́ю Твою́ і в селе́нія Твоя́.4І вни́ду к же́ртвеннику Бо́жию, к Бо́гу веселя́щему ю́ность мою́; іспові́мся Тебі́ в гу́слех, Бо́же, Бо́же мой.5Вску́ю приско́рбна єси́, душе́ моя́? І вску́ю смуща́єши м'я? Упова́й на Бо́га, я́ко іспові́мся Єму́, спасе́ніє лиця́ моєго́ і Бог мой.Сла́ва:
Псалом 43
1В коне́ць, сино́в Коре́йових, в ра́зум, псало́м, 43.2Бо́же, уши́ма на́шима усли́шахом, і отці́ на́ші возвісти́ша нам ді́ло, є́же соді́лал єси́ во днех їх, во днех дре́вніх.3Рука́ Твоя́ язи́ки потреби́, і насади́л я єси́; озло́бил єси́ лю́ди і ізгна́л єси́ я.4Не бо мече́м свої́м наслі́диша зе́млю, і ми́шця їх не спасе́ їх, но десни́ця Твоя́ і ми́шця Твоя́ і просвіще́ніє лиця́ Твоєго́, я́ко благоволи́л єси́ в них.5Ти єси́ Сам Цар мой і Бог мой, запові́даяй спасе́нія Іа́ковля.6О Тебі́ враги́ на́ша ізбоде́м ро́ги, і о і́мені Твоє́м уничижи́м востаю́щия на ни.7Не на лук бо мой упова́ю, і меч мой не спасе́ть мене́;8спасл бо єси́ нас от стужа́ющих нам, і ненави́дящих нас посрами́л єси́.9О Бо́зі похва́лимся весь день, і о і́мені Твоє́м іспові́мися во вік.10Ни́ні же отри́нул єси́ і посрами́л єси́ нас, і не ізи́деши, Бо́же, в си́лах на́ших.11Возврати́л єси́ нас всп'ять при вразі́х на́ших, і ненави́дящії нас расхища́ху себі́.12Дал єси́ нас, я́ко о́вці, сні́ди і во язи́ціх разсі́ял ни єси́.13Отда́л єси́ лю́ди Твоя́ без ціни́, і не бі мно́жество в восклица́ніїх на́ших.14Положи́л єси́ нас поноше́ніє сосі́дом на́шим, подражне́ніє і поруга́ніє су́щим о́крест нас.15Положи́л єси́ нас в при́тчу во язи́ціх, покива́нію глави́ в лю́дех.16Весь день срам мой пре́до мно́ю єсть, і студ лиця́ моєго́ покри́ м'я,17от гла́са поноша́ющаго і оклевета́ющаго, от лиця́ вра́жия і ізгоня́щаго.18Сія́ вся прийдо́ша на ни, і не заби́хом Тебе́, і не непра́вдовахом в заві́ті Твоє́м,19і не отступи́ всп'ять се́рдце на́ше; і уклони́л єси́ стезі́ на́ша от путі́ Твоєго́,20я́ко смири́л єси́ нас на мі́сті озлобле́нія, і прикри́ ни сінь сме́ртная.21А́ще заби́хом і́м'я Бо́га на́шего, і а́ще возді́хом руки́ на́ша к бо́гу чужде́му,22не Бог ли взи́щеть сих? Той бо вість та́йная се́рдця.23Зане́ Тебе́ ра́ди умерщвля́ємся весь день, вміни́хомся, я́ко о́вці заколе́нія.24Воста́ни, вску́ю спи́ши, Го́споди? воскресни́, і не отри́ни до конця́.25Вску́ю лице́ Твоє́ отвраща́єши? Забива́єши нищету́ на́шу і скорб на́шу?26Я́ко смири́ся в персть душа́ на́ша, прильпе́ землі́ утро́ба на́ша.27Воскресни́, Го́споди, помози́ нам і ізба́ви нас і́мене ради Твоєго́.
Псалом 44
1В коне́ць, о ізміня́ємих сино́м коре́йовим в ра́зум, піснь о возлю́бленнім, 44.2Отри́гну се́рдце моє́ сло́во бла́го, глаго́лю аз діла́ моя́ Царе́ві; язи́к мой — трость кни́жника скоропи́сця.3Красе́н добро́тою па́че сино́в челові́чеських, ізлія́ся благода́ть во устна́х Твої́х; сего́ ра́ди благослови́ Тя Бог во вік.4Препоя́ши меч Твой по бедрі́ Твоє́й, Си́льне,5красото́ю Твоє́ю і добро́тою Твоє́ю; і наляци́, і успіва́й, і ца́рствуй і́стини ра́ди і кро́тости і пра́вди; і наста́вить Тя ди́вно десни́ця Твоя́.6Стрі́ли Твоя́ ізощре́ни, Си́льне; лю́діє под Тобо́ю паду́ть в се́рдці враг Царе́вих.7Престо́л Твой, Бо́же, в вік ві́ка; жезл пра́вости — жезл Ца́рствія Твоєго́.8Возлюби́л єси́ пра́вду і возненави́діл єси́ беззако́ніє; сего́ ра́ди пома́за Тя, Бо́же, Бог Твой єле́єм ра́дости па́че прича́стник Твої́х.9Сми́рна, і ста́кти, і касі́я от риз Твої́х, от тя́жестей слоно́вих*, із ни́хже возвесели́ша Тя.10Дще́рі царе́й в че́сті Твоє́й; предста́ цари́ця одесну́ю Тебе́, в ри́зах позлаще́нних оді́яна преіспещре́на.11Сли́ши, дщи, і виждь, і приклони́ у́хо твоє́, і забу́ди лю́ди твоя́ і дом отця́ твоєго́;12і возжела́єть Цар добро́ти твоєя́, зане́ Той єсть Госпо́дь твой, і поклони́шися Єму́,13і дщи Ти́рова с да́ри; лицю́ Твоєму́ помо́ляться бога́тії лю́дстії.14Вся сла́ва дще́ре Царе́ві внутр; ря́сни злати́ми оді́яна і преіспещре́на.15Приведу́ться Царю́ ді́ви вслід єя́, і́скреннія єя́ приведу́ться Тебі́;16приведу́ться в весе́лії і ра́дованії, введу́ться в храм Царе́в.17Вмі́сто оте́ць Твої́х би́ша си́нове Твої́; поста́виши я кня́зі по всей землі́.18Пом'яну́ і́м'я Твоє́ во вся́ком ро́ді і ро́ді; сего́ ра́ди лю́діє іспові́дяться Тебі́ в вік і во вік ві́ка.
Псалом 45
1В коне́ць, о сині́х Коре́йових, о та́йних, псало́м, 45.2Бог нам прибі́жище і си́ла, помо́щник в ско́рбіх обрі́тших ни зіло́.3Сего́ ра́ди не убої́мся, внегда́ смуща́ється земля́, і прелага́ються го́ри в сердця́ морська́я.4Возшумі́ша і см'ято́шася во́ди їх, см'ято́шася го́ри крі́постію Єго́.5Рі́чная устремле́нія веселя́ть град Бо́жий; освяти́л єсть селе́ніє Своє́ Ви́шній.6Бог посреді́ єго́, і не подви́житься; помо́жеть єму́ Бог у́тро зау́тра.7См'ято́шася язи́ци, уклони́шася ца́рствія; даде́ глас Свой Ви́шній, подви́жеся земля́.8Госпо́дь сил с на́ми, засту́пник наш Бог Іа́ковль.9Прийді́те і ви́діте діла́ Бо́жія, я́же положи́ чудеса́ на землі́;10оте́мля бра́ні до коне́ць землі́, лук сокруши́ть і сло́мить ору́жіє, і щити́ сожже́ть огне́м.11Упраздні́теся і разумі́йте, я́ко Аз єсьм Бог; вознесу́ся во язи́ціх, вознесу́ся на землі́.12Госпо́дь сил с на́ми, засту́пник наш Бог Іа́ковль.Сла́ва:
Після 6-ї кафизми, Трисвято́є. І по О́тче наш: тропарі, глас 3:
Хвалу́ приношу́ Ті, Го́споди, прегріше́нія моя́ вся возвіща́ю Ті, Бо́же, обрати́в поми́луй м'я.
Сла́ва: Спаси́ м'я, Бо́же мой, я́коже іногда́ митаря́ спасл єси́; і блудни́ці слез не презрі́вий, і моє́ воздиха́ніє прийми́, Спа́се мой, і спаси́ м'я.
І ни́ні: Ра́бськи ни́ні притека́ю к покро́ву Твоєму́, Пренепоро́чная, ізба́ви м'я, Богороди́тельнице, слія́нія страсте́й, я́ко безстра́стія Вино́внаго Ро́ждшая.
Го́споди поми́луй, 40 разів. І молитва:
Благодари́м Тя, Го́споди Бо́же наш, о всіх благодія́ніїх Твої́х, я́же от пе́рваго во́зраста до настоя́щаго в нас, недосто́йних, би́вших, о ї́хже ві́ми і не ві́ми, о явле́нних і неявле́нних, я́же ді́лом би́вших і сло́вом; возлюби́вий нас, я́коже і Єдиноро́днаго Твоєго́ Си́на о нас да́ти ізво́ливий, сподо́би і нас досто́йни би́ти Твоєя́ любве́. Даждь сло́вом Твої́м му́дрость, і стра́хом Твої́м вдохни́ крі́пость от Твоєя́ си́ли, і а́ще что хотя́ще, іли́ не хотя́ще согріши́хом, прости́ і не вміни́; і сохрани́ ду́шу на́шу святу, і предста́ви ю Твоєму́ престо́лу со́вість іму́щу чи́сту, і коне́ць досто́їн человіколю́бія Твоєго́. І пом'яни́, Го́споди, всіх призива́ющих і́м'я Твоє́ во і́стині, пом'яни́ всіх бла́га іли́ сопроти́вная нам хотя́щих, всі бо челові́ци єсьми́, і всу́є всяк челові́к. Ті́мже мо́лимся Тебі́, Го́споди: пода́ждь нам Твоєго́ благоутро́бія ве́лію ми́лость.
