Спаси́, Го́споди, лю́ди Твоя́ / і благослови́ достоя́ніє Твоє́, / побі́ди правосла́вним христия́ном на сопроти́вния да́руя // і Твоє́ сохраня́я Кресто́м Твої́м жи́тельство.

Спаси, Господи, людей Твоїх / і благослови насліддя Твоє, / перемогу побожному народові нашому на супротивників подай // і Хрестом Твоїм охороняй нас — оселю Твою.

Вознеси́йся на Крест во́лею, / тезоімени́тому Твоєму́ но́вому жи́тельству / щедро́ти Твоя́ да́руй, Христе́ Бо́же: / Возвесели́ нас си́лою Твоє́ю, / побі́ди дая́ нам на сопоста́ти, / посо́біє іму́щу Твоє́, ору́жіє ми́ра, // непобіди́мую побі́ду.

Ти, що зійшов на хрест з волі Своєї, Христе Боже, / даруй щедру Свою ласку /Твоїй новій християнській громаді. / Звесели силою Твоєю побожний народ наш, / подаючи йому перемогу над супротивниками, / бо він у поміч має зброю миру, Хрест Твій, — // знак перемоги непоборний.

Небе́сних во́їнств Архістрати́же, мо́лим тя при́сно ми недосто́йнії, да твої́ми моли́твами огради́ши нас кро́вом крил невеще́ственния твоєя́ сла́ви, сохраня́я нас припа́дающих прилі́жно, і вопію́щих: от бід ізба́ви нас, я́ко чинонача́льник ви́шніх Сил.

Архістрати́же Бо́жий, служи́телю Боже́ственния сла́ви, А́нгелов нача́льниче, і челові́ков наста́вниче, поле́зноє нам проси́, і ве́лію ми́лость, я́ко безпло́тних Архістрати́г.

Небе́сних во́їнств архістрати́зі, / мо́лим вас при́сно ми, недосто́йнії: / да ва́шими моли́твами оградите́ нас / кро́вом крил невеще́ственния ва́шея сла́ви, / сохраня́юще ни припа́дающия прилі́жно і вопію́щия: / от бід ізба́віте ни, // я́ко чинонача́льници ви́шніх сил.

Небесних воїнств архистратиги! / Молимо вас завжди ми, недостойні, / щоб вашими молитвами ви захистили нас / покровом крил духовної вашої слави, / охороняючи нас, що прибігаємо і щиро кличемо: / від бід визвольте нас, // як чиноначальники небесних сил.

Архістрати́зі Бо́жії, / служи́теліє Боже́ственния сла́ви, / а́нгелов нача́льници і челові́ков наста́вници, / поле́зноє нам просі́те і ве́лію ми́лость, // я́ко безпло́тних архістрати́зі.

Архистратиги Божі, / служителі божественної слави, / ангелів начальники і людей наставники! / Корисного нам просіте і великої милости, // як безтілесних архистратиги.

Велича́єм вас, / Арха́нгели і А́нгели / і вся во́їнства, / Херуви́ми і Серафи́ми, // сла́в'ящия Го́спода.

Величаємо тебе, святий архистратиже Михаїле, і всі воїнства, херувими і серафими, що прославляєте Господа.

26 грудня (8 січня)

26 грудня (8 січня)

Пречи́стая Богома́ти, Богоро́дице, / собо́р Твой честни́й укра́шен многоразли́чними добро́тами; / да́ри Ті прино́сять, Госпоже́, мно́зі мирсті́ї лю́діє, / у́зи на́ша грі́шния раздери́ Своє́ю ми́лостію // і спаси́ ду́ші на́ша.

Пречистая Богомати, Богородице, / собор Твій честни́й прикрашений різноманітними красо́тами; / дари Тобі приносить, Госпоже, багато мирських людей, / узи наші грішні звільни Своєю милістю // і спаси душі наші.

І́же пре́жде денни́ці от Отця́ без ма́тере роди́вийся, / на землі́ без отця́ воплоти́ся днесь із Тебе́. / Ті́мже звізда́ благовіству́єть волхво́м, / а́нгели же с па́стирми пою́ть // несказа́нноє Рождество́ Твоє́, Благода́тная.

Раніш зірниці народжений від Отця без матері, / на землі без отця воплотився сьогодні від Тебе. / Тому і звізда волхвам благовістить, / ангели з пастухами оспівують // несказанне народження Твоє, Благодатна.

Я́коже плод кра́сний Твоєго́ спаси́тельнаго сі́янія, / земля́ Ру́ськая прино́сить Ті, Го́споди, / вся святи́я в той просія́вшия. / Тіх моли́твами в ми́рі глубо́ці // Це́рков і страну́ Украї́ну на́шу Богоро́дицею соблюди́, Многоми́лостиве.

Як прекрасний плід Твого спасительного сіяння, земля Українська приносить Тобі, Господи, всіх святих, що в ній засяяли. Їхніми молитвами в мирі глибокому Церкву й Україну нашу Богородицею збережи, Многомилостивий.

Днесь лик святи́х, в землі́ на́шей Бо́гу угоди́вших, предстої́ть в Це́ркві / і неви́димо за ни мо́литься Бо́гу. / А́нгели с ним славосло́в'ять, / і всі святі́ї Це́ркве Христо́ви єму́ спра́зднують, / о нас бо мо́лять всі ку́пно // Преві́чнаго Бо́га.

Нині собор святих, що в землі нашій Богу догодили, предстоїть у Церкві, і невидимо з нами молиться Богу; ангели з ним славословлять, і всі святі Церкви Христової разом з ним святкують, за нас бо вони разом молять превічного Бога.

С Ви́шніх призира́я, убо́гія приє́мля, / посіти́ нас, озло́бленния гріхи́, Влади́ко Всеми́лостиве, // моли́твами Богоро́диці да́руй душа́м на́шим ве́лію ми́лость.

Світи́льниче со́лнечний, Всеми́лостивий Спа́се, / просвіще́нієм сія́нія Твоєго́ пода́й і нам сло́во, / да восхва́лим чи́стою со́вістію / Твоє́ пребожеcтвенноє пра́зднество, / Тебі́ же, Єдиноро́днаго Си́на, / єдиносу́щна с Ду́хом, сла́в’яще, // да́руєши бо нам мир і ве́лію ми́лость.

Богоро́дице Присноді́во, челові́ков покро́ве, / ри́зу і по́яс пречи́стаго Твоєго́ тілесе́, / держа́вноє гра́ду Твоєму́ обложе́ніє дарова́ла єси́, / безсі́менним рождество́м Твої́м нетлі́нна пребива́ющи, / о Тебі́ бо і єстество́ обновля́ється і вре́м'я. / Ті́мже мо́лим Тя мир гра́ду Твоєму́ дарова́ти // і душа́м на́шим ве́лію ми́лость.

Богоприя́тноє Твоє́ чре́во, Богоро́дице, / об'е́мшій по́яс Твой честни́й, / держа́ва гра́ду Твоєму́ необори́ма / і сокро́вище єсть благи́х неоску́дно, // єди́на ро́ждшая, Присноді́во.

Всея́ тва́ри Соді́телю, / времена́ і лі́та во Своє́й вла́сті положи́вий, / благослови́ віне́ць лі́та бла́гости Твоєя́, Го́споди, / сохраня́я в ми́рі лю́ди і град Твой, // моли́твами Богоро́диці і спаси́ ни.

В Ви́шніх живи́й, Христе́ Царю́, / всіх ви́димих і неви́димих Тво́рче і Зижди́телю, / І́же дні і но́щі, времена́ і лі́та сотвори́вий, / благослови́ ни́ні віне́ць лі́та, / соблюди́ і сохрани́ в ми́рі град і лю́ди Твоя́, // Многоми́лостиве.

Благослове́н єси́, Христе́ Бо́же наш, зе́млю на́шу креще́нієм просвіти́вий, лю́дем єя́ низпосла́в Ду́ха Свята́го, ї́хже і ко спасе́нію приведи́й, Человіколю́бче, сла́ва Тебі́.

Благословен єси, Христе Боже наш, / що землю Русі Київської Хрещенням просвітив, / а людям її подав Духа Святого, / і до спасіння привів, / Людинолюбця, слава Тобі.

Днесь земля́ Ру́ськая предстої́ть Бо́гу, і плод свята́го креще́нія Єму́ прино́сить. А́нгели ра́дующеся славосло́в'ять, і всі святі́ї с Богоро́дицею лику́юще пою́ть: Христо́с воцари́ся, Христо́с просла́вися. Ве́лій єси́, Го́споди, і чу́дна діла́ Твоя́, Бо́же наш, сла́ва Тебі́.

Сьогодні Русь Київська стоїть перед Богом / і плід святого Хрещення Йому приносить, / Ангели, радіючи, славословлять, / і всі святі з Богородицею, радуючись, співають: / Христос воцарився, Христос прославився. / Великий єси, Господи, і дивні справи Твої, / Боже наш, слава Тобі.

Пред свято́ю Твоє́ю іко́ною, Влади́чице, моля́щіїся ісціле́ній сподобля́ються, ві́ри і́стинния позна́ніє приє́млють і ага́рянськая наше́ствія отража́ють. Ті́мже і нам, к Тебі́ припа́дающим, гріхо́в оставле́ніє іспроси́, по́мисли благоче́стія сердця́ на́ша просвіти́ і к Си́ну Твоєму́ моли́тву вознеси́ о спасе́нії душ на́ших.

Перед святою Твоєю іконою, Владичице, ті, що моляться, зцілень сподобляються, віри істинної пізнання приймають і агарянські нашестя відбивають. Тому ж і нам, що до Тебе припадаємо, гріхів прощення випроси, помислами благочестя серця наші просвіти і до Сина Твого молитву нашу вознеси за спасіння душ наших.

Істо́чник ісціле́ній і ві́ри Правосла́вния утвержде́ніє Поча́євськая Твоя́ іко́на, Богоро́дице, яви́ся; ті́мже і нас, к ней притека́ющих, от бід і іскуше́ній свободи́, Ла́вру Твою́ невріди́му сохрани́, Правосла́віє во о́крест стоя́щих страна́х утверди́ і гріхи́ разріши́ моли́твенник Твої́х; єли́ка бо хо́щеши, мо́жеши.

Джерелом зцілень і віри православної утвердженням явилася Почаївська Твоя ікона, Богородице; тому і нас, що до неї прибігаємо, від бід і спокус визволи, лавру Твою непошкодженою збережи, православ’я в навколишніх країнах утверди і гріхи відпусти тим, хто молиться Тобі, бо Ти все можеш, що хочеш.

Пречи́стому Твоєму́ о́бразу покланя́ємся, Благи́й, / прося́ще проще́нія прегріше́ній на́ших, Христе́ Бо́же; / во́лею бо благоволи́л єси́ пло́тію взи́ти на Крест, / да ізба́виши, я́же созда́л єси́, от рабо́ти вра́жия. / Ті́мже благода́рственно вопіє́м Ті: / ра́дости іспо́лнил єси́ вся, Спа́се наш, // прише́дий спасти́ мир.

Пречистому Твоєму образу поклоняємося, Благий, благаючи прощення провин наших Христе Боже, бо Ти з волі Своєї тілом зійшов на хрест щоб визволити створених Тобою від неволі ворожої. Тому вдячно співаємо: Ти радістю наповнив усе, Спасе наш, прийшовши спасти світ.

Неізрече́ннаго і Боже́ственнаго Твоєго́ к челові́ком смотре́нія, / неопи́санноє Сло́во О́тчеє, / і о́браз непи́санний, і богопи́санний побіди́телен, / ві́дуще нело́жнаго Твоєго́ воплоще́нія, // почита́єм Того́ лобиза́юще.

Невимовне і божественне Твоє про людей провидіння, неописане Слово Отче й Образе неписаний; а Тобою даний образ, як свідоцтво дійсного Твого втілення, ми шануємо, цілуючи.