Рівноапостольний великий князь Володимир, у Святому Хрещенні Василій

Уподо́бился єси́ купцю́, і́щущему до́браго бі́сера, / славнодержа́вний Влади́мире, / на висоті́ стола́ сідя́ ма́тере градо́в, богоспаса́ємаго Ки́єва; / іспиту́я же і посила́я к Ца́рскому гра́ду / уві́діти правосла́вную ві́ру, / обрі́л єси́ безці́нний би́сер — Христа́, / ізбра́вшаго тя я́ко втора́го Па́вла, / і оттря́сшаго сліпоту́ во святі́й купі́лі, / душе́вную, вку́пі і тіле́сную. / Ті́мже пра́зднуєм твоє́ успе́ніє, / лю́діє твої́ су́ще, і любо́вію зове́м: // моли́ спасти́ся душа́м на́шим.

Подо́бствовав вели́кому апо́столу Па́влу в сіди́нах, всесла́вне Влади́мире, / вся я́ко младе́нчеськая мудрова́нія, я́же о і́доліх тща́нія оста́вль, / я́ко муж соверше́нний украси́лся єси́ Боже́ственнаго Креще́нія багряни́цею. / І ни́ні Спа́су Христу́ в весе́лії предстоя́, // моли́ спасти́ся душа́м на́шим.

О вели́кий уго́дниче Бо́жий, богоізбра́нний і богопросла́вленний, равноапостольний кня́же Влади́мире! Ти, отри́нув злові́ріє і нече́стіє язи́чеськоє, уві́ровал єси́ во Єди́наго І́стиннаго Триіпоста́снаго Бо́га і, восприя́в Свято́є Креще́ніє, просвіти́л єси́ сві́том Боже́ственния ві́ри і благоче́стія всю страну́ на́шу Русь Ки́євськую. Сла́в'яще у́бо і благодаря́ще Премилосе́рдаго Творця́ і Спаси́теля на́шего, прославля́єм тя, просвіти́телю наш і о́тче, я́ко тобо́ю позна́хом спаси́тельную ві́ру Христо́ву і крести́хомся во і́м'я Пресвяти́я і Пребоже́ственния Тро́йці; то́ю ві́рою ізба́вихомся от пра́веднаго осужде́нія Бо́жия, ві́чнаго ра́бства дия́воля і а́дова мучи́тельства; то́ю ві́рою восприя́хом благода́ть всиновле́нія Бо́гу і наде́жду наслі́дованія Небе́снаго блаже́нства. Ти єси́ пе́рвий путево́ждь наш к Нача́льнику і Соверши́телю на́шего ві́чнаго спасе́нія Го́споду Ісу́су Христу́; ти єси́ те́плий моли́твенник і хода́тай о страні́ твоє́й, о во́їнстві і о всіх лю́дех єя́. Не возмо́жеть ум наш ізобрази́ти вели́чіє і висоту́ благодія́ній, тобо́ю ізлія́нних на зе́млю на́шу, на отці́ і пра́отці на́ша, і на нас, недосто́йних. О всеблаги́й о́тче і просвіти́телю наш! При́зри на не́мощі на́ша і умоли́ Премилосе́рдаго Царя́ Небе́снаго, да не прогні́вається на ни зіло́, я́ко по не́мощем на́шим по вся дні согріша́єм, да не погу́бить нас со беззако́ньми на́шими, но да поми́луєть і спасе́ть нас, по ми́лості Своє́й, да всади́ть в сердця́ на́ша спаси́тельний страх Свой, да просвіти́ть Своє́ю благода́тію ум наш, во є́же разумі́ти нам путі́ Госпо́дні, оста́вити стезі́ нече́стія і заблужде́ній, ше́ствовати же стезя́ми спасе́нія і і́стини, неукло́ннаго ісполне́нія за́повідей Бо́жиїх і уста́вов Святи́я Це́ркве. Моли́, благосе́рде, Человіколю́бця Го́спода, да проба́вить нам ми́лость Свою́, да ізба́вить нас от наше́ствія іноплеме́нних і междоусо́бния бра́ні, от вся́ких нестроє́ній, м'яте́жей і раздо́ров, от гла́да, смертоно́сних болі́зней і от вся́каго зла, да пода́сть нам благорастворе́ніє возду́хов і плодоно́сіє землі́, да сохрани́ть і спасе́ть наро́д наш от всіх ко́зней і наві́тов вра́жиїх, да да́руєть нам побі́ди на враги́, да іспо́лнить вся блага́я жела́нія на́ша, да утверди́ть в держа́ві на́шей прави́телі му́дрия і ві́рния, да соблюде́ть в судія́х пра́вду і ми́лость, да дасть па́стирем ре́вность о спасе́нії пасо́мих, всім же лю́дем споспіше́ніє о є́же усе́рдно слу́жби своя́ ісправля́ти, любо́в между́ собо́ю і єдиноми́сліє імі́ти, на бла́го же Оте́чества і Святи́я Це́ркве ві́рно подвиза́тися, да возсія́єть світ спаси́тельния ві́ри во всіх конці́х страни́ на́шея, да обратя́ться к ві́рі неві́рующіі, да упраздня́ться вся є́ресі і раско́ли, да та́ко пожи́вше в ми́рі на землі́, сподо́бимся с тобо́ю ві́чнаго блаже́нства, хва́ляще і превознося́ще Бо́га во ві́ки віко́в. Амі́нь.