Київський ізвод
Церковнослов'янською
Собор Київських святих
15 липня (28 липня)
Собор Київських святих — це спільне церковне вшанування угодників Божих, життя, подвиг або служіння яких були пов’язані з Києвом і Київською землею. Він об’єднує святих різних епох — від перших християн давньої Руси до подвижників, архіпастирів і мучеників новітнього часу.
Серед тих, кого вшановують у Соборі, є святий апостол Андрій Первозванний. За давнім церковним переданням, він проповідував Євангеліє на землях, де згодом постав Київ, благословив київські гори та провістив появу на них великого міста і численних храмів. Водночас точних історичних свідчень про перебування апостола Андрія на території сучасного Києва не збереглося.
До Собору належать одні з найперших відомих християн Руси: рівноапостольна княгиня Ольга, а також мученики Феодор та Іоанн, які постраждали в Києві ще до загального Хрещення Руси. Вшановуються в ньому і благовірні князі-мученики Борис, Гліб та Ігор, чиї життя і подвиги були тісно пов’язані з Києвом та його духовною традицією.
Особливе місце в Соборі посідають подвижники Києво-Печерського монастиря — одного з найважливіших осередків чернецтва і духовної культури Руси. До нього входять також преподобні Звіринецького монастиря та численні святі архіпастирі, які навчалися, служили або духовно сформувалися в Києві.
Серед них — святитель Іоанн, митрополит Тобольський, святитель Інокентій, єпископ Іркутський, і священномученик Арсеній, митрополит Ростовський. Хоча їхнє подальше служіння відбувалося далеко від Києва, вони були тісно пов’язані з київською богословською, церковною та чернечою традицією.
У Соборі Київських святих вшановуються також митрополити Київські, прославлені Церквою в лику святителів і священномучеників. Таким чином, це свято нагадує про багатовікову духовну спадщину Києва та про численних святих, які своїм життям, служінням і мученицьким подвигом засвідчили вірність Христові.
Серед тих, кого вшановують у Соборі, є святий апостол Андрій Первозванний. За давнім церковним переданням, він проповідував Євангеліє на землях, де згодом постав Київ, благословив київські гори та провістив появу на них великого міста і численних храмів. Водночас точних історичних свідчень про перебування апостола Андрія на території сучасного Києва не збереглося.
До Собору належать одні з найперших відомих християн Руси: рівноапостольна княгиня Ольга, а також мученики Феодор та Іоанн, які постраждали в Києві ще до загального Хрещення Руси. Вшановуються в ньому і благовірні князі-мученики Борис, Гліб та Ігор, чиї життя і подвиги були тісно пов’язані з Києвом та його духовною традицією.
Особливе місце в Соборі посідають подвижники Києво-Печерського монастиря — одного з найважливіших осередків чернецтва і духовної культури Руси. До нього входять також преподобні Звіринецького монастиря та численні святі архіпастирі, які навчалися, служили або духовно сформувалися в Києві.
Серед них — святитель Іоанн, митрополит Тобольський, святитель Інокентій, єпископ Іркутський, і священномученик Арсеній, митрополит Ростовський. Хоча їхнє подальше служіння відбувалося далеко від Києва, вони були тісно пов’язані з київською богословською, церковною та чернечою традицією.
У Соборі Київських святих вшановуються також митрополити Київські, прославлені Церквою в лику святителів і священномучеників. Таким чином, це свято нагадує про багатовікову духовну спадщину Києва та про численних святих, які своїм життям, служінням і мученицьким подвигом засвідчили вірність Христові.
Тропар, глас 8
Насади́теля ві́ри і князе́й Ки́євських верхо́внаго днесь собо́р святи́х Ки́євських я́ко первонача́льника своєго́ восхваля́єть, апо́стола Андре́я во благові́стії подража́теля, Кири́лла і Мефо́дія трудо́в о просвіще́ніі продолжа́теля, блаже́нних аско́льда со О́льгою преє́мника во правові́рії. Ті́мже і всі лю́діє воспіва́ють отця́ своєго́, ві́рно вопію́ще: Христа́ Бо́га моли́ мир Оте́честву на́шему дарова́ти, і душа́м на́шим ве́лію ми́лость.
Кондак, глас 6
Предста́теліє страни́ на́шея неуси́пніі, хода́таї о нас ко Творцю́ непреста́нніі, не пре́зріте моле́ній на́ших, но предваря́юще на по́мощ, я́ко сро́дниці на́ші, ускорі́те на моли́тву і потщі́теся на умоле́ніє, предста́тельствующе при́сно о чту́щих вас.
