Завантаження...
Київський ізвод Церковнослов'янською

Соб0ръ Кjевскихъ с™hхъ

Їyлій, въ є7i-й дeнь.
Собор Київських святих — це спільне церковне вшанування угодників Божих, життя, подвиг або служіння яких були пов’язані з Києвом і Київською землею. Він об’єднує святих різних епох — від перших християн давньої Руси до подвижників, архіпастирів і мучеників новітнього часу.

Серед тих, кого вшановують у Соборі, є святий апостол Андрій Первозванний. За давнім церковним переданням, він проповідував Євангеліє на землях, де згодом постав Київ, благословив київські гори та провістив появу на них великого міста і численних храмів. Водночас точних історичних свідчень про перебування апостола Андрія на території сучасного Києва не збереглося.

До Собору належать одні з найперших відомих християн Руси: рівноапостольна княгиня Ольга, а також мученики Феодор та Іоанн, які постраждали в Києві ще до загального Хрещення Руси. Вшановуються в ньому і благовірні князі-мученики Борис, Гліб та Ігор, чиї життя і подвиги були тісно пов’язані з Києвом та його духовною традицією.

Особливе місце в Соборі посідають подвижники Києво-Печерського монастиря — одного з найважливіших осередків чернецтва і духовної культури Руси. До нього входять також преподобні Звіринецького монастиря та численні святі архіпастирі, які навчалися, служили або духовно сформувалися в Києві.

Серед них — святитель Іоанн, митрополит Тобольський, святитель Інокентій, єпископ Іркутський, і священномученик Арсеній, митрополит Ростовський. Хоча їхнє подальше служіння відбувалося далеко від Києва, вони були тісно пов’язані з київською богословською, церковною та чернечою традицією.

У Соборі Київських святих вшановуються також митрополити Київські, прославлені Церквою в лику святителів і священномучеників. Таким чином, це свято нагадує про багатовікову духовну спадщину Києва та про численних святих, які своїм життям, служінням і мученицьким подвигом засвідчили вірність Христові.

Тропaрь кjевскихъ с™hхъ, глaсъ и7:

Насади1телz вёры и3 кнzзeй кjевскихъ верх0внаго днeсь соб0ръ с™hхъ кjевскихъ ћкw первоначaльника своего2 восхвалsетъ, ґпcла ґндрeа во бlговёстіи подражaтелz, кmрjлла и3 меf0діа трудHвъ њ просвэщeніи продолжaтелz, бlжeнныхъ ґск0льда со џльгою преeмника во правовёріи. Тёмже и3 вси2 лю1діе воспэвaютъ nтцA своего2, вёрно вопію1ще: хrтA бGа моли2 ми1ръ nтeчеству нaшему даровaти, и3 душaмъ нaшымъ вeлію млcть.

Кондaкъ с™hхъ, глaсъ ѕ7:

Предстaтеліе страны2 нaшеz неусhпніи, ходaтаи њ нaсъ ко творцY непрестaнніи, не прeзрите молeній нaшихъ, но предварsюще на п0мощь, ћкw срHдницы нaши ўскори1те на моли1тву и3 потщи1тесz на ўмолeніе, предстaтельствующе при1снw њ чтyщихъ вaсъ.