|
Глава 10
|
Глава 10
|
|
1
|
1
|
|
Въ оно время. призва iс7 оба на дете Uченика своя. дасть имъ власть. на дс¦ъ нечистыхъ. да изгонzть я. и цэлzть всzкъ недUгъ и всzкU болэзнь.
|
І призва́ обана́десять ученики́ Своя́, даде́ їм власть на ду́сіх нечи́стих, я́ко да ізго́нять їх, і ціли́ти всяк неду́г і вся́ку болі́знь.
|
|
2
|
2
|
|
обэма же на десzте апостолома имена сѫть се. пьрьвыи симонъ иже наречетъ сz петръ и андрэа братъ ѥго ияковъ зеведеовъ. и иоанъ братъ ѥго
|
Двана́десятих же апо́столов імена́ суть сія́: пе́рвий Си́мон, і́же нарица́ється Петр, і Андре́й, брат єго́; Іа́ков Зеведе́єв і Іоа́нн, брат єго́;
|
|
3
|
3
|
|
филипъ и варfоломэи fома и матfеи мытарь иаковъ алфеевъ и левеи нареченыи fадэи
|
Фили́пп і Варфоломе́й; Фома́ і Матфе́й мита́р; Іа́ков Алфе́єв і Левве́й, наріче́нний Фадде́й;
|
|
4
|
4
|
|
симонъ кананеи и иуда искариотьскыи иже и прэдасть.
|
Си́мон Канані́т і Іу́да Іскаріо́тський, і́же і предаде́ Єго́.
|
|
5
|
5
|
|
сия посла iс7 заповэда имъ гlя. на пUти языкъ не идэте. и въ градъ самарzнъ. не вънидэте.
|
Сія́ обана́десять посла́ Ісу́с, запові́да їм, глаго́ля: на путь язи́к не іді́те і во град самаря́нський не вни́діте;
|
|
6
|
6
|
|
идэте паче къ овьцамъ погыбъшимъ. домU изlва.
|
іді́те же па́че ко овця́м поги́бшим до́му Ізра́їлева;
|
|
7
|
7
|
|
ходzще проповэдаите гlюще. яко приближисz цр7ство нб7сноѥ.
|
ходя́ще же пропові́дуйте, глаго́люще: я́ко прибли́жися Ца́рствіє Небе́сноє;
|
|
8
|
8
|
|
болzщая ицэлите. мьртвыя въскрэшаите. прокаженыя очищаите. бэсы изгоните. тUнѥ приясте. тUнѥ же и дадите.
|
боля́щия ісціля́йте, прокаже́нния очища́йте, ме́ртвия воскреша́йте, бі́си ізгоня́йте; ту́не прия́сте, ту́не даді́те.
|
|
9
|
9
|
|
не сътzжите злата ни съребра ни мэди при поясэхъ вашихъ
|
(Зач. 35) Не стяжі́те зла́та, ні сребра́, ні мі́ді при поясі́х ва́ших,
|
|
10
|
10
|
|
ни мошьны на пѫти ни дъвою ризу ни сапогъ ни жьзла. достоинъ бо ѥсть дэлатель мьзды своѥѩ.
|
ні пи́ри в путь, ні двою́ ри́зу, ні сапо́г, ні жезла́; досто́їн бо єсть ді́латель мзди своєя́.
|
|
11
|
11
|
|
въ ньже колижьдо градъ ли въ вьсь вънидете испытаите къто въ немь достоинъ ѥсть и ту прэбѫдэте доньжеде изидете.
|
В о́ньже а́ще (коли́ждо) град іли́ весь вни́дете, іспита́йте, кто в нем досто́їн єсть, і ту пребу́діте, до́ндеже ізи́дете;
|
|
12
|
12
|
|
въходzще же въ домъ цэлуите и.
|
входя́ще же в дом цілу́йте єго́, глаго́люще: мир до́му сему́;
|
|
13
|
13
|
|
и аще убо бѫдетъ домъ достоинъ придеть миръ вашь на нь. аще ли же не бѫдеть достоинъ миръ вашь къ вамъ възвратить сz.
|
і а́ще у́бо бу́деть дом досто́їн, при́йдеть мир ваш нань; а́ще ли же не бу́деть досто́їн, мир ваш к вам возврати́ться.
|
|
14
|
14
|
|
и иже колижьдо не приметь васъ ни послушаѥть словесъ вашихъ исходzще из дому ли из града того отътрzсэте прахъ отъ ногъ вашихъ.
|
І і́же а́ще не при́йметь вас, ніже́ послу́шаєть слове́с ва́ших, ісходя́ще із до́му іли́ із гра́да того́, оттрясі́те прах ног ва́ших;
|
|
15
|
15
|
|
аминъ глаголѭ вамъ: отрадьнэѥ бѫдеть земли содомьсцэи и гоморьсцэи въ дьнь сѫдьныи неже граду тому.
|
Амі́нь глаго́лю вам: отра́дніє бу́деть землі́ содо́мстій і гомо́ррстій в день су́дний, не́же гра́ду тому́.
|
|
16
|
16
|
|
се азъ сьлю вы. яко овьца посредэ вълкъ. бUдэте мUдри яко же змия. и цэли яко голUбиѥ.
|
(Зач. 36) Се, Аз посила́ю вас я́ко о́вці посреді́ волко́в; бу́діте у́бо му́дрі, я́ко змія́, і ці́лі, я́ко го́лубіє.
|
|
17
|
17
|
|
вънемлэте же t чловэкъ. предадzть бо вы на съньмы. и на съньмищихъ вашихъ. и Uбиють вы.
|
Внемлі́те же от челові́к: предадя́ть бо ви на со́нми, і на собо́рищих їх бію́ть вас,
|
|
18
|
18
|
|
и предь вlдкы и цrz. ведени бUдете мене ради. въ съвэдэниѥ имъ. и языкомъ.
|
і пред влади́ки же і царі́ веде́ні бу́дете Мене́ ра́ди, во свиді́тельство їм і язи́ком.
|
|
19
|
19
|
|
ѥже предадzть вы. не пьцэтесz како ли что возгlѥте. дасть бо сz вамъ въ тъ чаc. что гlѥте.
|
Єгда́ же предаю́ть ви, не пеці́теся, ка́ко іли́ что возглаго́лете; да́стьбося вам в той час, что возглаго́лете;
|
|
20
|
20
|
|
не вы бо ѥсте гlюще. нъ дх7ъ оц7а вашего гlяи въ васъ.
|
не ви бо бу́дете глаго́лющії, но Дух Отця́ ва́шего глаго́ляй в вас.
|
|
21
|
21
|
|
предасть бо братъ брата. на съмрьть. и оц7ь чадо. и въстанUть чада. на родителя. и Uбьють я.
|
Преда́сть же брат бра́та на смерть, і оте́ць ча́до; і воста́нуть ча́да на роди́телі і убію́ть їх;
|
|
22
|
22
|
|
и бUдете ненавидими имене моѥго ради. претьрпэвыи же до коньца съпасенъ бUдеть.
|
і бу́дете ненави́дими всі́ми і́мене Моєго́ ра́ди; претерпі́вий же до конця́, той спасе́н бу́деть.
|
|
23
|
23
|
|
ѥгда же гонѩть вы въ градэ семь бэгаите въ другыи. аминъ бо глаголѭ вамъ яко не имате исконьчати градъ издраилевъ доньдеже придеть сынъ чловэчьскыи.
|
(Зач. 37) Єгда́ же го́нять ви во гра́ді сем, бі́гайте в други́й. Амі́нь бо глаго́лю вам: не і́мате сконча́ти гра́ди Ізра́їлеви, до́ндеже при́йдеть Син Челові́чеський.
|
|
24
|
24
|
|
нэсть ученикъ надъ учительмь ни рабъ надъ господинъмь своимь.
|
Ність учени́к над учи́теля (своєго́), ніже́ раб над господи́на своєго́;
|
|
25
|
25
|
|
довълѥть ученику да бѫдеть яко учитель ѥго и рабу да бѫдеть яко господь ѥго. аще господина дому вельзовула нарекошz кольми паче домашьнѩѩ ѥго.
|
довлі́єть ученику́, да бу́деть я́ко учи́тель єго́, і раб я́ко госпо́дь єго́. А́ще господи́на до́му Веєльзеву́ла нареко́ша, кольми́ па́че дома́шнія єго́?
|
|
26
|
26
|
|
не убоите сz убо ихъ. ни чьто же бо ѥсть покръвено ѥже не отъкръвено бѫдеть. и таино ѥже не увэдэно бѫдеть.
|
Не убо́йтеся у́бо їх, нічто́же бо єсть покрове́нно, є́же не откри́ється, і та́йно, є́же не уві́діно бу́деть.
|
|
27
|
27
|
|
ѥже глаголѭ вамъ въ тьмэ рьцэте въ свэтэ и ѥже въ ухо слышасте проповэдите на кровэхъ.
|
Є́же глаго́лю вам во тьмі, рці́те во сві́ті; і є́же во у́ші сли́шите, пропові́діте на кро́віх.
|
|
28
|
28
|
|
и не убоите сz отъ убиваѭщихъ тэло а душz не могѫщиихъ убити. убоите же сz паче могѫщааго душѫ и тэло погубити въ геонэ.
|
І не убо́йтеся от убива́ющих ті́ло, душі́ же не могу́щих уби́ти; убо́йтеся же па́че могу́щаго і ду́шу і ті́ло погуби́ти в геє́нні.
|
|
29
|
29
|
|
не дъвэ ли пътици асарии цэнимэ ѥсте и ни ѥдинаже отъ нѥю не падеть на земли без отьца вашего.
|
Не дві ли пти́ці ціни́тіся єди́ному асса́рію? І ні єди́на от них паде́ть на землі́ без Отця́ ва́шего.
|
|
30
|
30
|
|
ваши же власи главы вьси ищьтени сѫть.
|
Вам же і вла́си главні́ї всі ізочте́ні суть.
|
|
31
|
31
|
|
не убоите сz убо мънозэхъ пътиць лучьше ѥсте вы.
|
Не убо́йтеся у́бо: мно́зіх птиць лу́чші єсте́ ви.
|
|
32
|
32
|
|
вьсzкъ иже исповэсть мz предъ чlвкы. исповэмь и язъ предъ оц7ьмь моимь иже ѥсть на нб7сьхъ.
|
(Зач. 38) всяк у́бо і́же іспові́сть М'я пред челові́ки, іспові́м єго́ і Аз пред Отце́м Мої́м, І́же на Небесі́х;
|
|
33
|
33
|
|
а иже tвьржетьсz мене предъ члв7кы. tвьргUсz ѥго и язъ прэдъ оц7мь моимь иже ѥсть на нб7сьхъ.
|
а і́же отве́ржеться Мене́ пред челові́ки, отве́ргуся єго́ і Аз пред Отце́м Мої́м, І́же на Небесі́х.
|
|
34
|
34
|
|
не мьните яко придохъ въврэщь мира на землѭ не придохъ въврэщь мира нъ мечь.
|
Не мні́те, я́ко прийдо́х воврещи́ мир на зе́млю; не прийдо́х воврещи́ мир, но меч;
|
|
35
|
35
|
|
придохъ бо разлѫчитъ чловэка на отьца своѥго и дъщерь на матерь своѭ и невэстѫ на свекръвь своѭ.
|
прийдо́х бо разлучи́ти челові́ка на отця́ своєго́, і дщер на ма́тер свою́, і неві́сту на свекро́в свою́.
|
|
36
|
36
|
|
и врази чловэку домашьнии ѥго.
|
І вразі́ челові́ку дома́шнії єго́.
|
|
37
|
37
|
|
иже любить оц7z ли м™рь паче мене нэсть мене достоинъ. иже любить сн7а ли дъщерь. паче мене нэсть мене достоинъ.
|
(Зач. 39) І́же лю́бить отця́ іли́ ма́тер па́че Мене́, ність Мене́ досто́їн; і і́же лю́бить си́на іли́ дщер па́че Мене́, ність Мене́ досто́їн;
|
|
38
|
38
|
|
иже не прииметь кrта своѥго и въ слэдъ мене грzдеть нэсть мене достоинъ.
|
і і́же не при́йметь креста́ своєго́ і вслід Мене́ гряде́ть, ність Мене́ досто́їн.
|
|
39
|
39
|
|
обрэтыи дш7ю свою погUбить ю. а иже погUбить дш7ю свою мене ради обрzщеть ю.
|
Обріти́й ду́шу свою́ погуби́ть ю; а і́же погуби́ть ду́шу свою́ Мене́ ра́ди, обря́щеть ю.
|
|
40
|
40
|
|
иже вы приѥмлеть мz приѥмлеть. а иже приѥмлеть мz. приѥмлеть посълавъшааго мz.
|
І́же вас приє́млеть, Мене́ приє́млеть; і і́же приє́млеть Мене́, приє́млеть Посла́вшаго М'я;
|
|
41
|
41
|
|
приѥмлzи прbрка въ имz прbрче. мьздU прbрчю приѥмлеть. а приѥмлzи правьдьника. въ имz правьдьниче мьздU правьдьничю приѥмлеть.
|
приє́мляй проро́ка во і́м'я проро́чо, мзду проро́чу при́йметь; і приє́мляй пра́ведника во і́м'я пра́ведничо, мзду пра́ведничу при́йметь;
|
|
42
|
42
|
|
иже колижьдо напоить. ѥдиного малыхъ сихъ. чашю стUдены воды, тъкмо въ имz прbрка. аминъ гlю вамъ. не погѫбить мьзды своѥя.
|
і і́же а́ще напої́ть єди́наго от ма́лих сих ча́шею студени́ води́ то́кмо, во і́м'я ученика́, амі́нь глаго́лю вам, не погуби́ть мзди своєя́.
|