|
Глава 4
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
| Въ оно вреұ. възведенъ быc д¦ъмь. въ пUстыню искUситъсz t диавола. | (Зач. 7) Тогда́ Ісу́с возведе́н бисть Ду́хом в пусти́ню іскуси́тися от дия́вола, |
|
2
|
2
|
| и постивъсz дн7ии. м7. и нощии. м7. послэдь же възалка. | і пости́вся дній чети́редесять і но́щій чети́редесять, посліди́ взалка́. |
|
3
|
3
|
| и пристUпль искUситель рече ѥмU. аще сн7ъ б9ии ѥси. рьци камениѥ се да хлэби бUдUть. | І присту́пль к Нему́ іскуси́тель рече́: а́ще Син єси́ Бо́жий, рци, да ка́меніє сіє́ хлі́би бу́дуть. |
|
4
|
4
|
| онъ же tвэщавъ рече къ нѥмU. писано ѥсть не о хлэбэ ѥдиномь живъ бUдеть чл7вкъ. нъ о всzкомь гlэ. исъходzщиихъ изъ Uстъ б9ии. | Он же отвіща́в рече́: пи́сано єсть: не о хлі́бі єди́нім жив бу́деть челові́к, но о вся́цім глаго́лі ісходя́щем ізо уст Бо́жиїх. |
|
5
|
5
|
| тъгда пояты и дияволъ. въ с™ыи градъ. и постави и на вратэ цр7квьнэмь. | Тогда́ поя́т єго́ дия́вол во святи́й град, і поста́ви єго́ на крилі́ церко́внім, |
|
6
|
6
|
| и ре? ѥмU. аще сн7ъ б9ии ѥси. вьрзисz низъ. писано бо ѥсть. яко англbмъ своимъ заповэсть о тебе. и на рUкU възьмUть тz. да не къгда о камень претъкънеши ногы своѥя. | і глаго́ла єму́: а́ще Син єси́ Бо́жий, ве́рзися ни́зу, пи́сано бо єсть: я́ко а́нгелом Свої́м запові́сть о Тебі́ (сохрани́ти Тя), і на рука́х во́зьмуть Тя, да не когда́ преткне́ши о ка́мень но́гу Твою́. |
|
7
|
7
|
| рече ѥмU iс7. пакы. писано ѥсть. не искUсиши. Gа б7а твоѥго. | Рече́ (же) єму́ Ісу́с: па́ки пи́сано єсть: не іску́сиши Го́спода Бо́га Твоєго́. |
|
8
|
8
|
| Пакы пояты и диаволъ. на горU высокU зэло. и показа ѥмU всz цр7ствия мира и славU ихъ. | Па́ки поя́т єго́ дия́вол на гору́ високу́ зіло́, і показа́ єму́ вся ца́рствія ми́ра і сла́ву їх, |
|
9
|
9
|
| и рече ѥмU всz си дамь тебе. аще падъ поклонишисz. | і глаго́ла єму́: сія́ вся Тебі́ дам, а́ще пад поклони́шимися. |
|
10
|
10
|
| тъгда рече ѥмU iс7ъ. иди за мz сотоно. писано бо ѥсть. го7µ бо7µ твоѥмU поклонішисz. и томU ѥдиномU послUжіши. | Тогда́ глаго́ла єму́ Ісу́с: іди́ за Мно́ю, сатано́: пи́сано бо єсть: Го́споду Бо́гу Твоєму́ поклони́шися і Тому́ Єди́ному послу́жиши. |
|
11
|
11
|
| тъгда остави и диаволъ. и се анъгlи пристUпиша. и слUжаху ѥмU. | Тогда́ оста́ви Єго́ дия́вол, і се, а́нгели приступи́ша і служа́ху Єму́. |
|
12
|
12
|
| Въ оно+. слышавъ iс7. яко iw7нъ преданъ быc. tиде въ галилею. | (Зач. 8) Сли́шав же Ісу́с, я́ко Іоа́нн пре́дан бисть, оти́де в Галіле́ю, |
|
13
|
13
|
| оставивъ назареfъ. пришьдъ въ капернаUмъ. помориѥ предэлэхъ. завлонихъ. и невъfалимлихъ. | і оста́вль Назаре́т, прише́д всели́ся в Капернау́м в помо́ріє, в преді́ліх Завуло́них і Неффали́млих, |
|
14
|
14
|
| да събUдетьсz реченоѥ исаиемь прbркмь. | да сбу́деться рече́нноє Іса́єм проро́ком, глаго́лющим: |
|
15
|
15
|
| земля завълоня. и земля невfалимля. пUть морz. об онъ полъ ердаиа. галилея языкъ. | земля́ Завуло́ня і земля́ Неффали́мля, путь мо́ря об он пол Іорда́на, Галіле́я язи́к, |
|
16
|
16
|
| Людиѥ сэдzщеи въ тьмэ. видэша свэтъ велии. и сэдzщеи въ тьмэ. и въ сэни съмьртьнэи. свэтъ въсья имъ. | лю́діє седя́щії во тьмі ви́діша світ ве́лій, і сідя́щим в страні́ і сі́ні сме́ртній, світ возсія́ їм. |
|
17
|
17
|
| отътолэ начатъ iс7 проповэдати и гlти. покаитесz приближи бо сz цр7ствиѥ нб7сьноѥ. | Отто́лі нача́т Ісу́с пропові́дати і глаго́ати: пока́йтеся, прибли́жися бо Ца́рство Небе́сноє. |
|
18
|
18
|
| Въ оно+. ходzи iс7ъ при мори галилэистэмь. видэ дъва брата. симона нарицzѥмааго петра. и андрэя брата ѥго. въмэтающа мрэжz въ море. | (Зач. 9) Ходя́ же при мо́рі Галіле́йстім, ви́ді два бра́та, Си́мона, глаго́лемаго Петра́, і Андре́я, бра́та єго́, вмета́юща мре́жі в мо́ре, бі́ста бо ри́баря; |
|
19
|
19
|
| и рече има грzдэта по мънэ. и сътворю ва ловьцz чlвкомъ. | і глаго́ла ї́ма: гряді́та по Мні, і сотворю́ ви ловця́ челові́ком. |
|
20
|
20
|
| она же абиѥ. оставльшz мрэжz по немь идоста. | О́на же а́біє оста́вльша мре́жі, по Нем ідо́ста. |
|
21
|
21
|
| и прэшьдъ tтUдU Uзьрэ ина дъва брата. иякова зеведеова. иоана брата ѥго въ корабли. съ оц7мь зеведеовъмь ѥю. завzзающа мрэжа своя. и възъва я. | І преше́д отту́ду, ви́ді і́на два бра́та, Іа́кова Зеведе́єва і Іоа́нна, бра́та єго́, в кораблі́ с Зеведе́йом, отце́м єю́, зав'язу́юща мре́жі своя́, і воззва́ я. |
|
22
|
22
|
| она же абиѥ оставльшz корабль и оц7z своѥго по немь идоста. | О́на же а́біє, оста́вльша кора́бль і отця́ своєго́, по нем ідо́ста. |
|
23
|
23
|
| и прохождааше вьсµ галилэю iс7ъ. Uчz на съньмищихъ ихъ. и проповэдая ѥванGлие цrтвия. нцэлzя вьсzкъ недUгъ. и вьсzкU язю въ людьхъ. | І прохожда́ше всю Галіле́ю Ісу́с, учя́ на со́нмищах їх і пропові́дая Єва́нгеліє Ца́рствія, ісціля́я всяк неду́г і вся́ку я́зю в лю́дех. |
|
24
|
24
|
| и изиде слухъ ѥго по вьсеи сµрии и приведошz ѥму вьсz болzщаz различьны недѫгы и страстьми одрьжимыѭѩ и бэсьныѩ и мэсzчьныѩ и ослаблѥныѩ жилами и исцэли ѩ. | І ізи́де слух Єго́ по всей Сирі́ї; і приведо́ша к Нему́ вся боля́щия, разли́чними неду́ги і страстьми́ одержи́ми, і бі́сни, і мі́сячния, і разсла́бленния (жи́лами) — і ісціли́ їх. |
|
25
|
25
|
| и по нѥмь идошz народи мънози отъ галилеѩ и декаполеа и отъ иерусалима и иудеѩ и съ оного полу иордана. | (Зач. 10) І по Нем ідо́ша наро́ди мно́зі от Галіле́ї і десяти́ град, і от Ієрусали́ма і Іуде́ї, і со о́наго по́лу Іорда́на. |
