|
Глава 17
|
Глава 17
|
|
1
|
1
|
|
И рече́ Ахітофе́лъ ко Авессало́му: изберу́ ны́нѣ себѣ́ двана́десять ты́сящъ муже́й и воста́ну, и пожену́ вслѣ́дъ даві́да но́щію,
|
І сказав Ахитофел Авессалому: виберу я дванадцять тисяч чоловік і встану і піду в погоню за Давидом у цю ніч;
|
|
2
|
2
|
|
и найду́ на него́, и то́й утружде́нъ и осла́бленъ рука́ми, и устрашу́ єго́, и побѣжа́тъ вси́ лю́діє и́же съ ни́мъ, и убію́ царя́ єди́наго:
|
і нападу на нього, коли він буде стомлений і з опущеними руками, і приведу його в страх; і всі люди, які з ним, розбіжаться; і я уб’ю одного царя
|
|
3
|
3
|
|
и возвращу́ вся́ лю́ди къ тебѣ́, и́мже о́бразомъ обраща́єтся невѣ́ста къ му́жеви своєму́: ты́ бо то́кмо души́ єди́наго му́жа и́щеши, всѣ́мъ же лю́демъ бу́детъ ми́ръ.
|
і всіх людей поверну до тебе; і коли не буде одного, душу якого ти шукаєш, тоді весь народ буде в мирі.
|
|
4
|
4
|
|
И уго́дно сло́во бы́сть предъ очи́ма Авессало́млима и предъ очи́ма всѣ́хъ старѣ́йшинъ Ізра́илевыхъ.
|
І сподобалося це слово Авессалому і всім старійшинам Ізраїлевим.
|
|
5
|
5
|
|
И рече́ Авессало́мъ: призови́те же и хусі́а Арахі́ина, и услы́шимъ что́ изъ у́стъ єго́.
|
І сказав Авессалом: покличте Хусія архитянина; послухаємо, що він скаже.
|
|
6
|
6
|
|
И вни́де хусі́й ко Авессало́му, и рече́ Авессало́мъ къ нему́, глаго́ля: по глаго́лу сему́ глаго́ла Ахітофе́лъ: сотвори́мъ ли по словеси́ єго́? а́ще же ни́, ты́ глаго́ли.
|
І прийшов Хусій до Авессалома, і сказав йому Авессалом, говорячи: ось що говорить Ахитофел; чи зробити за його словами? а якщо ні, то говори ти.
|
|
7
|
7
|
|
И рече́ хусі́й ко Авессало́му: не бла́гъ совѣ́тъ се́й, єго́же совѣща́ Ахітофе́лъ єди́ною сіє́.
|
І сказав Хусій Авессалому: недобра цього разу порада, яку дав Ахитофел.
|
|
8
|
8
|
|
И рече́ хусі́й: ты́ вѣ́си отца́ твоєго́ и муже́й єго́, я́ко си́льни су́ть зѣло́, и гнѣвли́ви душа́ми свои́ми, я́ко медвѣ́дица ча́дъ лише́ная на селѣ́, и а́ки ве́прь свирѣ́пый на по́ли: и оте́цъ тво́й му́жъ боре́цъ, и не да́стъ почи́ти лю́демъ:
|
І продовжував Хусій: ти знаєш твого батька і людей його; вони хоробрі і сильно роздратовані, як ведмедиця в полі, у якої відняли дітей, [і як вепр лютий на полі,] і батько твій — людина войовнича; він не зупиниться ночувати з народом.
|
|
9
|
9
|
|
се́ бо, то́й ны́нѣ скры́ся на нѣ́которѣмъ хо́лмѣ или́ на нѣ́которѣмъ мѣ́стѣ: и бу́детъ внегда́ напа́сти на ни́хъ въ нача́лѣ, и услы́шитъ слу́шаяй, и рече́тъ: бы́сть сокруше́ніє въ лю́дехъ и́же за Авессало́момъ:
|
Ось, тепер він ховається в якій-небудь печері, або в іншому місці, і якщо хто впаде при першому нападі на них, і почують і скажуть: «була поразка людей, які пішли за Авессаломом»,
|
|
10
|
10
|
|
и то́й сы́нъ си́лы, єму́же се́рдце я́коже се́рдце льву́ та́ящо иста́єтъ: поне́же вѣ́сть ве́сь Ізра́иль, я́ко си́ленъ оте́цъ тво́й, и сы́нове си́лы вси́ и́же съ ни́мъ:
|
тоді і найхоробріший, у якого серце, як серце левине, впаде духом; тому що всьому Ізраїлю відомо, який хоробрий батько твій і мужні ті, які з ним.
|
|
11
|
11
|
|
та́ко совѣ́туя а́зъ усовѣ́товахъ, и собира́яся собере́тся къ тебѣ́ ве́сь Ізра́иль от Да́на и до вирсаві́и, а́ки песо́къ и́же при мо́ри во мно́жествѣ, и лице́ твоє́ иду́щеє посредѣ́ и́хъ:
|
Тому я раджу: нехай збереться до тебе весь Ізраїль, від Дана до Вирсавії, у безлічі, як пісок при морі, і ти сам підеш серед нього;
|
|
12
|
12
|
|
и пріи́демъ къ нему́ на єди́но мѣ́сто, идѣ́же обря́щемъ єго́ та́мо, и ополчи́мся на него́, я́коже спа́даєтъ роса́ на зе́млю, и не оста́вимъ въ не́мъ и въ муже́хъ єго́ и́же съ ни́мъ ни́ єди́наго:
|
і тоді ми підемо проти нього, в якому б місці він не знаходився, і нападемо на нього, як падає роса на землю; і не залишиться в нього жодної людини з усіх, хто з ним;
|
|
13
|
13
|
|
и а́ще во гра́дъ соберу́тся, и во́зметъ ве́сь Ізра́иль ко гра́ду тому́ у́жы, и совлече́мъ єго́ въ пото́къ, до́ндеже не оста́нется та́мо ниже́ ка́мень.
|
а якщо він увійде в яке-небудь місто, то весь Ізраїль принесе до того міста мотузки, і ми стягнемо його в ріку, так що не залишиться жодного камінчика.
|
|
14
|
14
|
|
И рече́ Авессало́мъ и вси́ му́жіє Ізра́илтестіи: бла́гъ совѣ́тъ хусі́а Арахі́ина па́че совѣ́та Ахітофе́лева. И Госпо́дь заповѣ́да разори́ти совѣ́тъ Ахітофе́левъ благі́й, я́ко да наведе́тъ Госпо́дь на Авессало́ма зла́я вся́.
|
І сказав Авессалом і весь Ізраїль: порада Хусія архитянина краща за пораду Ахитофела. Так Господь судив зруйнувати кращу пораду Ахитофела, щоб навести Господу біду на Авессалома.
|
|
15
|
15
|
|
И рече́ хусі́й Арахі́инъ ко садо́ку и Авіаѳа́ру ієре́ємъ: та́ко и та́ко совѣ́това Ахітофе́лъ Авессало́му и старѣ́йшинамъ Ізра́илевымъ: и а́зъ та́ко и та́ко совѣ́товахъ:
|
І сказав Хусій Садокові й Авиафарові священикам: так і так радив Ахитофел Авессалому і старійшинам Ізраїлевим, а так і так порадив я.
|
|
16
|
16
|
|
и ны́нѣ посли́те ско́ро и возвѣсти́те даві́ду, глаго́люще: не пребу́ди но́щь сію́ во Араво́ѳѣ пусты́ни, но пойти́ потщи́ся, да не ка́ко поже́ртъ бу́детъ ца́рь и вси́ лю́діє и́же съ ни́мъ.
|
І тепер пошліть швидше і скажіть Давиду так: не залишайся в цю ніч на рівнині в пустелі, але швидше перейди, щоб не загинути царю і всім людям, які з ним.
|
|
17
|
17
|
|
И Іонаѳа́нъ и Ахімаа́съ стоя́ста на студенцѣ́ роги́ли, и и́де рабы́ня и повѣ́да и́ма: и ті́и идо́ста и возвѣсти́ста даві́ду царю́, я́ко не мого́ста яви́тися є́же вни́ти во гра́дъ.
|
Іонафан і Ахимаас стояли біля джерела Рогель. І пішла служниця і розповіла їм, а вони пішли і сповістили царя Давида; бо вони не могли показатися в місті.
|
|
18
|
18
|
|
И ви́дѣ и́хъ о́трочищь и повѣ́да Авессало́му. И идо́ста о́ба ско́ро и пріидо́ста въ до́мъ му́жа въ ваурі́мъ: и тому́ ро́въ на дворѣ́, и снидо́ста та́мо.
|
І побачив їх слуга і доніс Авессалому; але вони обидва незабаром пішли і прийшли в Бахурим, у дім одного чоловіка, в якого у дворі був колодязь, і спустилися туди.
|
|
19
|
19
|
|
И взя́ жена́, и положи́ покро́въ на у́стіи ро́ва, и су́ши на не́мъ Арафо́ѳъ, и не позна́ся глаго́лъ.
|
А жінка взяла і розтягла над отвором колодязя покривало і насипала на нього крупи, так що не було нічого помітно.
|
|
20
|
20
|
|
И пріидо́ша о́троцы Авессало́мли къ женѣ́ въ до́мъ и рѣ́ша: гдѣ́ Ахімаа́съ и Іонаѳа́нъ? И рече́ и́мъ жена́: преидо́ста вма́лѣ во́ду. И иска́ша, и не обрѣто́ша, и возврати́шася во Ієрусали́мъ.
|
І прийшли раби Авессалома до жінки в дім, і сказали: де Ахимаас та Іонафан? І сказала їм жінка: вони перейшли убрід ріку. І шукали вони, і не знайшли, і повернулися в Єрусалим.
|
|
21
|
21
|
|
Бы́сть же по отше́ствіи и́хъ, и излѣзо́ста изъ ро́ва, и идо́ста, и возвѣсти́ста даві́ду царю́ и глаго́ласта єму́: воста́ните, и прейди́те ско́ро во́ду, я́ко си́це совѣща́ на вы́ Ахітофе́лъ.
|
Коли вони пішли, ті вийшли з колодязя, пішли і сповістили царя Давида і сказали Давиду: встаньте і швидше перейдіть воду; бо так і так радив про вас Ахитофел.
|
|
22
|
22
|
|
И воста́ даві́дъ и вси́ лю́діє и́же съ ни́мъ и преидо́ша Іорда́нъ до свѣ́та зау́тра, и ни єди́нъ не оста́, и́же бы не преше́лъ Іорда́на.
|
І встав Давид і всі люди, які були з ним, і перейшли Йордан; до світанку не залишилося жодного, який не перейшов би Йордан.
|
|
23
|
23
|
|
И Ахітофе́лъ ви́дѣ, я́ко не сбы́стся совѣ́тъ єго́, и осѣдла́ осля́ своє́, и воста́, и отъи́де въ до́мъ сво́й, во гра́дъ сво́й: и заповѣ́да до́му своєму́, и удави́ся, и у́мре, и погребе́нъ бы́сть во гро́бѣ отца́ своєго́.
|
І побачив Ахитофел, що не виконали поради його, і осідлав осла, і зібрався, і пішов у дім свій, у місто своє, і зробив заповіт дому своєму, і повісився, і помер, і був похований у гробі батька свого.
|
|
24
|
24
|
|
И даві́дъ пре́йде въ Манаі́мъ, Авессало́мъ же пре́йде Іорда́нъ са́мъ и вси́ му́жіє Ізра́илтестіи съ ни́мъ.
|
І прийшов Давид у Маханаїм, а Авессалом перейшов Йордан, сам і весь Ізраїль з ним.
|
|
25
|
25
|
|
И Амесса́я поста́ви Авессало́мъ вмѣ́сто Іоа́ва надъ си́лою: Амесса́й же сы́нъ му́жа, єму́же и́мя Ієѳе́ръ Ієзраилі́тинъ, се́й вни́де ко Авіге́и дще́ри Ієссе́инѣ, сестрѣ́ саруі́и ма́тере Іоа́вли.
|
Авессалом поставив Амессая, замість Іоава, над військом. Амессай був сином одного чоловіка, на ім’я Ієфера з Ізрееля, який ввійшов до Авигеї, дочки Нааса, сестри Саруї, матері Іоава.
|
|
26
|
26
|
|
И ополчи́ся Авессало́мъ и ве́сь Ізра́иль въ земли́ Галаа́дстѣй.
|
І Ізраїль з Авессаломом розташувався станом в землі Галаадській.
|
|
27
|
27
|
|
И бы́сть єгда́ вни́де даві́дъ въ Манаі́мъ, и уєсві́й сы́нъ Наа́совъ от равва́ѳа сыно́въ Аммо́нихъ, и Махі́ръ сы́нъ Аміи́ль и́же изъ лодава́ра, и верзеллі́й Галааді́тинъ изъ рогеллі́ма,
|
Коли Давид прийшов у Маханаїм, то Сови, син Нааса, з Равви аммонитської, і Махир, син Аммиїла, з Лодавара, і Верзеллій галаадитянин з Роглима,
|
|
28
|
28
|
|
принесо́ша де́сять посте́ль устро́єныхъ и коно́бовъ де́сять и сосу́ды скуде́лны и пшени́цу и ячме́нь и муку́ и пшено́ и бо́бъ и сочеви́цу
|
принесли [десять приготованих] постелей, [десять] блюд і глиняних посудин, і пшениці, і ячменю, і борошна, і пшона, і бобів, і сочевиці, і смажених зерен,
|
|
29
|
29
|
|
и ме́дъ и ма́сло и о́вцы и сы́ры кра́вія, и принесо́ша даві́ду и лю́демъ и́же съ ни́мъ я́сти: бы́ша бо лю́діє гла́дни и утружде́ни и жа́ждни въ пусты́ни.
|
і меду, й олії, і овець, і сиру коров’ячого, принесли Давиду і людям, які були з ним, у їжу; бо говорили вони: народ голодний і стомлений і терпів спрагу в пустелі.
|
