Завантаження...
Друкувати
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф.

Порівняти:
⇄

Глава 24 з 36
Глvа, к~д”
Глава 24
1
1
И$ ви'дњвъ валаа'м# ја%ко добро` е^сть предъ гм~ъ. блsвити і^и^л~я, не и'де по зако'нђ е^го и^ въ срњте'нїе влъхвова'нїеM, и^ възврати` лице` свое` въ пђсты'ню”
Валаам побачив, що Господу вгодно благословляти Ізраїля, і не пішов, як раніше, для волхвування, але обернувся лицем своїм до пустелі.
2
2
И$ възведе` валаа'мъ ѓ%чи свои` и^ ё^зрњ і^и^л~я въполча'ющася съ племенемъ, и^ бы'сть дх~ъ бж~їи на немъ”
І глянув Валаам і побачив Ізраїля, що стояв за колінами своїми, і був на ньому Дух Божий.
3
3
И$ въспрїимъ при'тча е^го и^ рече. гл~етъ валаа'мъ сн~ъ воѓ%роv гл~етъ чл~къ и%стинны,
І промовив він притчу свою і сказав: говорить Валаам, син Веорів, говорить муж з відкритими очима,
4
4
гл~етъ слђхаи` словеса крњпкихъ ви'дяи е^ли'ко ви'дњ, видњ'нїе бж~їе въ снњ` эTкрове'нњ ѓ%чи е^го”
говорить той, хто чує слова Божі, який бачить видіння Всемогутнього; падає, але відкриті очі його:
5
5
Ко'ль добрњ до'мове твои і^а'кове. и^ кђща твоя і^и^л~ю”
які прекрасні намети твої, Якове, оселі твої, Ізраїлю!
6
6
ЈА/ко раздо'лы ѓ^сњня'ющеся. и^ ја^ко са'ди при рњка'хъ, и^ ја%ко кђща ја%же поткнђ` г~ь, а^ки ке'дръ подлъ'гъ воды`”
розстилаються вони, як долини, як сади біля річки, як дерева алое, насаджені Господом, як кедри біля вод;
7
7
И$зы'детъ чл~къ и^с племе'ни твое^го. и^ съвладњ'етъ страна'ми мно'гими, и^ възнесеTся го'гъ цр~ьство е^го, и^ възрасте'тъ”
поллється вода з відер його, і сі?м’я його буде, як великі води, перевершить Агага цар його і піднесеться царство його.
8
8
б~ъ и^зведы'и и^хъ и^зъ е^гљ=пта. а^ки сла'вђ е^дїнорога е^го, и^зъја%стъ странђ` врагъ свои^хъ. и^ тол#стотђ и^хъ и^зможди'тъ, и^ стрела'ми свои^ми застрњ'литъ вра'га”
Бог вивів його з Єгипту, швидкість єдинорога в нього, пожирає народи, ворожі йому, роздроблює кістки їх і стрілами своїми уражає [ворога].
9
9
И$ възлегъ почи` а^ки левъ и^ а^ки лви'щъ, кт^о въста'витъ и&. блsвя'щїи т^я блsвени, а^ кленђщ'їи т^я прокля'ти”
Схилився, лежить як лев і як левиця, хто підніме його? Той, хто благословляє тебе, благословенний, і хто проклинає тебе, проклятий!
10
10
И$ раZгнњвася вала'къ на валаа'ма, и^ пле'снђв# рђка'ма свои^ма. И$ рече вала'къ къ валаа'мђ, кля'ти т^я вра'га мое^го призва'хъ, се' же бл~вя'я блsвиши иX тре'тїе”
І запалав гнів Валака на Валаама, і сплеснув він руками своїми, і сказав Валак Валааму: я покликав тебе проклясти ворогів моїх, а ти благословляєш їх ось уже втретє;
11
11
Нн~њ ё^бо бњжи` на мњ'сто свое. реко'хъ чsтїю тебе` почsтвова'ти, и^ нн~њ эTня'лъ г~ь эT тебе чsть”
отже, тікай у своє місце; я хотів ушанувати тебе, але ось, Господь позбавляє тебе чести.
12
12
И$ рече валаа'м# къ вала'кђ, не послоM л^и твои^мъ, и^хже посла` къ мн^њ гл~ах# рекїи”
І сказав Валаам Валаку: чи не говорив я послам твоїм, яких ти посилав до мене:
13
13
А$ще м^и да'сть вала'къ храM е^го по'лнъ сребра` и^ зла'та. не могђ` престђпи'ти сло'ва бж~їя, не сътвори'ти е^мђ ѕл^о и^л^и добро ѓ^ себњ`, е^ли'ко а'ще рече м^и б~ъ т^о гл~ю”
«хоча б давав мені Валак повний свій будинок срібла і золота, не можу переступити повеління Господнього, щоб зробити що-небудь добре чи зле за своєю волею: що скаже Господь, те й буду говорити»?
14
14
И$ нн~њ и^дђ до мњ'ста свое^го. ходи` да т^и съвњща'ю чт^о сътворя'тъ лю'дїе сїи, лю'демъ твои^м#, въ послDњняа дн~и”
Отже, ось, я йду до народу свого; піди, я провіщу тобі, що зробить народ цей з народом твоїм з часом.
15
15
И$ въспрїим# при'тча своа рече. гл~етъ валаа'м#, сн~ъ веѓ%ровъ гл~етъ чл~къ и%стинны” Ви'дяи
І промовив притчу свою і сказав: говорить Валаам, син Веорів, говорить муж з відкритими очима,
16
16
и^ слы'шаи словеса` бж~їя. ё^мњя ё^мњнїе вы'шняго, и^ видњ'нїе бж~їе ви'дњ въ снњ` эTкрове'ни ѓ%чи е^го”
говорить той, хто чує слова Божі, хто має видіння від Всевишнього, хто бачить видіння Всемогутнього, падає, але відкриті очі його.
17
17
Покажђ` е^мђ и^ не нн~њ ё^блажђ`, и^ не приближђ'ся, въсїа'етъ б^о ѕвњзда` эT і^а'кова, и^ въста'нетъ чл~къ эT і^и^л~я и^ погђби'тъ кня'ѕя моа'вля, и^ плени'тъ вс^я сн~ы си'џовы”
Бачу Його, але нині ще немає; бачу Його, але не близько. Сходить зірка від Якова і постає жезл від Ізраїля, і вражає князів Моава і розтрощує всіх синів Сифових.
18
18
И$ бђ'детъ е^до'мъ наслњ'дїе, и^ бђдетъ наслњдїе и^са'въ вра'гъ е^го, і^и^л~я сътвори'лъ е^сть крњ'постїю”
Едом буде під володінням, Сеїр буде під володінням ворогів своїх, а Ізраїль явить силу свою.
19
19
И$ въста'неT эT і^а'кова, и^ погђ'битъ сп~са'емыхъ эT гра'да”
Той, хто вийде від Якова, заволодіє і знищить те, що залишилося від міста.
20
20
И$ ви'дњвъ а^мали'къ. и^ пои^мъ при'тча своя и^ рече. нача'ло ја%зы'ковъ а^мали'къ и^ сњмя и^хъ поги'бнетъ”
І побачив він Амалика, і промовив притчу свою і сказав: перший з народів Амалик, але кінець його — загибель.
21
21
И$ ви'дњ кенеѓ%на, и^ поиM при'тча е^го рече, си'лно ё^си'лїе твое, и^ а'ще положи'ши на ка'мени кђщ'ђ твою`”
І побачив він кенеїв, і промовив притчу свою, і сказав: міцне житло твоє, і на скелі покладене гніздо твоє;
22
22
І$ а'ще бђ'детъ веѓ%рђ кђща кова'ръства. а^сљ=рїи пленя'т# т^я”
але зруйнований буде Каїн, і недовго до того, що Ассур поведе тебе в полон.
23
23
И$ ви'дњ ѓ%гъ и^ въспрїимъ при'тча еh и^ рече го'ре го'ре и^ кт^о жи'въ бђдетъ е^гда` положи'тъ б~ъ сїя”
І [побачивши Ога,] промовив притчу свою і сказав: горе, [горе,] хто уціліє, коли наведе це Бог!
24
24
І$ и^зы'дет# и^з рђкъ ките'искихъ. и^ съзля'тъ а^са'рђ, и^ съзля'тъ е^вре'ѓ^мъ, и^ т^їи въкђпњ поги'бнђтъ”
прийдуть кораблі від Киттима, й упокорять Ассура, й упокорять Евера; але і їм загибель!
25
25
И$ въста'въ валаа'мъ эTи'де, възврати'ся на мњсто свое`, и^ валаk эTи'де к немђ`”
І встав Валаам і пішов назад у своє місце, а Валак також пішов своєю дорогою.

Глава 24 з 36
Друкувати
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф.