|
Глvа, г~і”
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
|
Сђе'тниy ё^бо вс^и чл~ци, в ниXже не поDлежиT премђдрость ѓ% бѕ~њ. и^ эT ви'димых# бл~гъ не мого'ша враꙁђмњти сђщаго. н^и дњлахъ вне'млющи познаша хитрьца.
|
Дійсно суєтні за природою усі люди, у яких не було відання про Бога, які через видимі досконалості не могли пізнати Сущого і, дивлячись на діла, не пізнали Винуватця,
|
|
2
|
2
|
|
но и^ли ѓ%гнь, ил^и дх~ъ, и^ли скоръ воꙁдђхъ, и^ли вњнецъ ѕвњзда'мъ, и^ли зњлнђю во'дђ, и^ли свњтила нбsныи` стро'ители ми'рђ, бл~гы възакони'ша,
|
а шанували за богів, які правлять світом, або вогонь, або вітер, або повітря, що рухається, або зоряне коло, або бурхливу воду, або небесні світила.
|
|
3
|
3
|
|
иXже красотою ё^слажа'ющеся боги мнњша” да ё^вњдятъ колико сиX влDка лђчши. красоты б^о родонача'лникъ соꙁда я&.
|
Якщо, зачаровуючись їх красою, вони шанували їх за богів, то повинні були б пізнати, наскільки кращий за них Господь, бо Він, Винуватець краси, створив їх.
|
|
4
|
4
|
|
а^щеy си'лњ и^ дња'нїю ё^дивляюTся, да раꙁђмњюT эT ниX колико съᲄворивыи сїя силнњишїи еs.
|
А якщо дивувалися силі і дії їх, то повинні були б пізнати через них, наскільки могутніший Той, Хто створив їх:
|
|
5
|
5
|
|
эT велі'чесᲄва б^о красоты и^зда'нїи неи^згл~ан#ныи рододњлаᲄель иX вњдTњся.
|
бо від величі краси створінь порівняльно пізнається Винуватець буття їх.
|
|
6
|
6
|
|
н^о ѓ^баq ѓ^ сиX е^сть ё^ничиженїе ма'ло, и^бо са'ми сїи въскорњ прельщаюTся бг~а и%щђщи и^ хотящи ѓ^брњсᲄи.
|
Утім, вони менше заслуговують осуду, бо помиляються, можливо, шукаючи Бога і бажаючи знайти Його:
|
|
7
|
7
|
|
въ дњлеX б^о е^го живђще ислњдђюT, и^ совњтђюTся ꙁра'комъ ја%ко бл~га ви'димая,
|
тому що, звертаючись до діл Його, вони досліджують і переконуються зором, що усе видиме прекрасне.
|
|
8
|
8
|
|
паки ни'же сїи прощени,
|
Але і вони не мають виправдання:
|
|
9
|
9
|
|
а^ще б^о толикаго воꙁмогоша вњ'дњти, да могђтъ съꙁрњти вњ'къ. си'хже влDки како скоро не ѓ^брњтоша.
|
якщо вони стільки могли розуміти, що були спроможні досліджувати тимчасовий світ, то чому вони одразу не знайшли Господа його?
|
|
10
|
10
|
|
ѓ^каа'ни же сђть и^ въ мр~твыхъ ё^пова'нїа иX, и^же призваша бо'ги дњлъ рђк# чл~ческихᲆ. зла'то и^ сребро` хитросᲄи ё^мышленїе, и^ подобїя животныX, и^ли ка'мени неключи'маго дњло рђки дре'внеи”
|
Але більш жалюгідні ті, і надії їхні — на бездушних, які називають богами діла рук людських, золото і срібло, витвори мистецтва, зображення тварин, або негідний камінь, діло давньої руки.
|
|
11
|
11
|
|
А$ще же кт^о веще сњчецᲆ текто'н#, эT лњса древо право эTсњчеT и^ ѓ^тешеT бл~гоё^чне вс^ю корђ` е^го, и^ хитрᲆствђя бл~голњпне сᲆтвориT добр# сосDђ въ сᲆжиᲄїе живота,
|
Або якийсь деревороб, вирубавши придатне дерево, вправно зняв з нього усю кору і, обробивши красиво, зробив з нього посудину, корисну до вжитку у житті,
|
|
12
|
12
|
|
проданїе же дњ'ла на ё^готова'нїе бра'шна и^ꙁдав# насытиs.
|
а обрізки від роботи вжив на приготування їжі й наситився;
|
|
13
|
13
|
|
і^ и^ꙁмњнено е^же эT ниX ни въчтоy бл~гопотребно, древо кри'во сђчїа поlно, прїиM и^зваа сᲆ расђжденїеM меDлњнїя свое^го. и^ во и^скђсњ ра'ꙁђма и^ꙁъѓ^бра'ꙁи е^го, и^ ё^подоби е^го ѓ%браꙁђ чл~чђ,
|
один же з обрізків, ні до чого не придатний, дерево криве і сучкувате, взявши, старанно округлив на дозвіллі і, з досвідченістю знавця обробивши його, уподібнив його образу людини,
|
|
14
|
14
|
|
и^ли нᲇкое^мђ живоTномђ. и^ помаꙁа е^го шарами раꙁли'кими и^ ѓ^чер#мни ма'сᲄь е^го, и^ всякъ порокъ и^же на немъ е^сть ниꙁма'ꙁа.
|
або зробив подібним до якої-небудь низької тварини, намазав суриком і покрив фарбою поверхню його, і зафарбував у ньому усякий недолік,
|
|
15
|
15
|
|
и^ сътвори е^мђ досᲄо'ино ѓ^бита'нїе, и^ на стњнњ поста'ви е&, и^ ё^крњпивши желњꙁоM
|
і, влаштувавши для нього достойне місце, повісив його на стіні, закріпивши залізом.
|
|
16
|
16
|
|
да не ё^бо падетъ проꙁрњ е&. вњ'дыи ја%ко не мо'жеT помощи себњ, и^б^о и%доl е^сть, и^ требњ е^сть е^мђ помощи.
|
Отже, щоб витвір його не упав, він наперед потурбувався, знаючи, що воно само собі допомогти не може, бо це кумир і потребує допомоги.
|
|
17
|
17
|
|
ѓ^ притяжанїях же и^ ѓ^ брацXњ е^го и^ чадњхъ моляся, не стыди'тся къ беꙁᲆдђшномђ гл~я.
|
Молячись же перед ним про свої надбання, про шлюб і про дітей, він не соромиться говорити бездушному,
|
|
18
|
18
|
|
и^ ѓ^ ꙁдра'вїю ё^бо не'мощнаго приꙁыва'етъ, и^ за живоT мрътваго мо'лиT, и^ въ помо'щъ неключи'мђ призовеT.
|
і про здоров’я волає до немічного, про життя просить мертве, про допомогу благає цілком нездатне, про подорож — не здатне ступити,
|
|
19
|
19
|
|
і^ ѓ^ пђтьше'сᲄвїи про'ситъ и%же ходи'ти не мо'жет#, и^ притяжанїи и^ дња'нїю и^ рђкотвер#женїя некрњпкаго рђками и^ мђжества про'ситᲆ эT него`, и^же всXњ е^сть не'мощнњи”
|
про прибутки, про ремесло і про успіх рук — зовсім не здатне робити руками, про силу просить найбезсиліше.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.