|
Глvа, з~і”
|
Глава 17
|
|
1
|
1
|
|
Вели'ци сђть сђди твои` г~и, и^ не и^ꙁъгл~анны. сего ра'ди ненакаꙁа'нїи дш~а съблазни'ша,
|
Великі і незбагненні суди Твої, тому ненавчені душі впали в оману.
|
|
2
|
2
|
|
въспрїяша б^о наси'ловати ја^зы'къ ст~ыи безаконнїи. ё'зники т#мы` и^ долгою но'щїю свя'ꙁани и^ заключе'ни поD кровы бњгльцы вњчнаго провњдњнїя лежа'ша”
|
Бо беззаконні, які задумали гнітити святий народ, в’язні темряви і полонені довгої ночі, зачинившись у домах, ховалися від вічного Промислу.
|
|
3
|
3
|
|
Оу^таи'ти б^о мня'щеся въ мра'чныхъ грњсехъ, възвњсти'ся приключе'нїе, и^ расточе'ни сђть ё^жаса'ющеся стра'шно, и^ съ ё^дивле'нїемъ злы'мъ възмђщени сђть.
|
Думаючи сховатися у таємних гріхах, вони, під темним покровом забуття, розсіялися, сильно лякані і бентежені примарами,
|
|
4
|
4
|
|
ниже б^о съдръжа'щїи и^хъ покровъ беꙁъ стра'ха съхрани`, шђ'ми же съходя'ще възмђща'хђ. и^ привидњнїя печа'лны ја^вля'ющися. ё'жасъ тњмъ подавахђ.
|
бо і найпотаємніше місце, яке ховало їх, не спасало їх від страху, але страшні звуки навколо їх приводили їх у занепокоєння, і з’являлися люті чудовиська зі страшними лицями.
|
|
5
|
5
|
|
и^ ѓ'гнь б^о ни е^ді'ныя си'лы можаше ᲄњмъ възда'ти ни звњ'зды эT свњтлаго пла'мени просвњти'ти можа'хђ т^ђ но'щъ стра'шнђю.
|
І ніяка сила вогню не могла озорити, ні яскравий блиск зірок не міг осяяти цю похмуру ніч.
|
|
6
|
6
|
|
ја^вля'ше же ся и^мъ токмо скоръ ѓ%гнь стра'ха и^спо'лнъ, и^ стра'хомъ побїени тогда и^же не ви'дњша ѓ^ноя. лица` ча'яхђ го'ршая бы'ти и^хже видя'хђ”
|
Являлися їм тільки багаття, які горіли самі собою, повні жаху, і вони, боячись невидимого — примари, уявляли собі видиме ще гіршим.
|
|
7
|
7
|
|
во'л#хвъ же хђдо'жества преложе'ни бя'хђ въ посмњхъ и^ премђдрђющимъ велича'нїя ѓ^бличе'нїе кля'твено.
|
Упали зваби чарівного мистецтва, і вихваляння мудрістю було піддане осміянню,
|
|
8
|
8
|
|
ѓ^бњща'ющїи бо ся сᲄрахи и^ смђще'нїя и^згна'ти эT дш~а болящїя, сїи съ посмњхомъ полни стра'хомъ боля'хђ.
|
бо ті, які обіцяли відігнати від страдницької душі жахи і страхи, самі страждали на ганебну боязнь.
|
|
9
|
9
|
|
и^б^о а^ще и^ни кто' же и^хъ възмђще'не ё^стра'ши и^ четвероно'гихъ прехо'ди, и^ змі'ем# звизда'нїя въздви'гнени стра'шно погиба'хђ. и^ а^е'ра е^гоже никт^о ники'м же пђтеM и^збњжа'ти възмо'же эTмњта'юща себе ви'дњти.
|
І хоч ніякі страхіття не турбували їх, але, переслідувані бродіннями отруйних звірів і свистами плазунів, вони зникали від страху, боячись глянути навіть на повітря, від якого нікуди не можна втекти,
|
|
10
|
10
|
|
нечистота` б^о своистве'не лђка'вая свњдњтельствђ'етъ ѓ^сђжда'ющи. вы'нђ же прїемлюще лю'тая, содръжи'мA совњстїю.
|
бо нечестя, засуджуване власним свідченням, — боязке і, преслідуване совістю, завжди придумує жахи.
|
|
11
|
11
|
|
ничтоже б^о е^сть страX токмо преда'нїе эT по'мощеи помышле'нїя.
|
Страх є не що інше, як позбавлення допомоги від розуму.
|
|
12
|
12
|
|
внђтрь же ме'нше сђще чая'нїе бо'лшђю мни'тъ нечистотђ` настоя'щего мђче'нїя вины`.
|
Чим менше надії всередині, тим більше уявляється невідомість причини, що породжує муки.
|
|
13
|
13
|
|
тMњже и^же в немощнђю прїидо'ша но'щъ и^ эT не'мощнаго а'да нашеDшђю т#мђ` сно'мъ спя'щи.
|
І вони у цю істинно нестерпну ніч, що прийшла з глибин нестерпного пекла, приготувавшись заснути звичайним сном,
|
|
14
|
14
|
|
ја^же ё^бо чюдесемъ попира'хђся привидᲇнїи ра'ди, и^ ја%же дш~и и^счеза'хђ преда'нїя. скоръ б^о иM и^ ненаде'женъ стра'хъ на'иде.
|
то були тривожимі страшними примарами, то розслаблювані душевним смутком, бо находив на них раптовий і неочікуваний страх.
|
|
15
|
15
|
|
а^щеy си'це се'и б^њ тђ` ниꙁпада'я. съхраня'шеся ё^ темни'цы беꙁъ желњ'за заключеn.
|
Отже, де хто тоді був захоплений, ставав полоненим, і його ув’язнювали у цю темницю без оков.
|
|
16
|
16
|
|
а^ще б^о землњ` дњлатель кт^о бы'сть и^л^и па'стыръ, и^л^и пђсты'ни дњлатель трђдоM преDѓ^бяT быs неи^ꙁбњж'нђю тръпяше нђж'дђ.
|
Чи був то хлібороб або пастух, або той, хто займався працею в пустелі, усякий, будучи захопленим, підлягав цій неминучій долі;
|
|
17
|
17
|
|
е^ді'нымъ б^о ю%жемъ желњꙁныM тмы` вси бяхђ свяꙁа'ни. и^ли дх~ъ ꙁвидꙁа'ющи и^ли межDђ ча'стыхъ древесныхъ вњтвеи птиченъ шђмъ бл~гъ, и^ли си'ла во'дная текђщи ѕњ'лне,
|
бо усі були зв’язані одними нерозв’язними путами темряви. Чи вітер, що свистить, чи милозвучний голос птахів серед густих гілок, чи сила швидкоплинної води, чи сильний тріск падаючого каміння;
|
|
18
|
18
|
|
и^ли шђмъ ѕњ'лнаго низпаде'нїя ка'менеи, и^ли и^гра'ющимъ ѕвњремъ тече'нїе невидимое, и^ли рыка'нїя ѕњлныX ѕвњреи гла'са, и^ли эTꙁыва'ющся эT де'бреи го'рскихъ глаs ѓ^скђдњва'ти творяще и^хъ стра'хъ”
|
чи невидиме бігання скакаючих тварин, чи голос ревучих диких звірів, чи луна, що віддається з гірських ущелин, усе це, жахаючи їх, повергало у розслаблення.
|
|
19
|
19
|
|
Вся б^о вселе'нная свњтло просвњща'шеся свњтомъ, несмњша'нымъ дњ'ломъ съдержа'шеся.
|
Бо весь світ був освітлюваний ясним світлом і займався безперешкодно ділами;
|
|
20
|
20
|
|
самњ'м же ѓ^нᲇмъ простира'шеся тяжка но'щь, ѓ%браꙁᲆ бђдђщаго и^хъ въспрїа'тїа тмы`, і^ и^мъ самњмъ бяше тяжча'иша”
|
а над ними одними була розпростерта важка ніч, образ темряви, що уміла колись обійняти їх; але самі для себе вони були обтяжливішими за темряву.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.