|
Глvа, з~”
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
|
Єсмь б^о и^ а'зъ чл~къ смр~тенъ подо'бенъ всњмъ, и^ бывыи эT роди'теля прежде създа'н#наго.
|
І я людина смертна, подібна до усіх, нащадок первозданного земнородного.
|
|
2
|
2
|
|
и^ въ чре'вњ матерни взя'хъ пло'ть, десятїю мsцеи сътолстњхъ въ кро'ви эT сњмени мђж'еска, не ё^слаже'нїю л^и сна сънидо'хъ”
|
І я в утробі матері утворився у плоть за десятимісячний час, згустившись у крові від сімені мужа й усолодження, з’єднаного зі сном,
|
|
3
|
3
|
|
И$ а'зъ рожDенъ въспрїяX ѓ%бщего а^е'ра, и^ в подо'бостра'стнђю зе'млю ё^падо'хъ, и^ перваго гла'са подо'бна всњмъ и^спђстиX пла'чђщи.
|
і я, народившись, почав дихати загальним повітрям і впав на ту ж землю, перший голос виявив плачем однаково з усіма,
|
|
4
|
4
|
|
и^ в пеленахъ въскормле'нъ е^смь, и^ вели'кимъ прилежа'нїемъ.
|
був вигодуваний у пеленах і турботах;
|
|
5
|
5
|
|
ни е^ді'нъ б^о цр~ь и%но и^мњ рожде'нїя нача'ло.
|
бо жоден цар не мав іншого початку народження:
|
|
6
|
6
|
|
е^ді'нᲆ бо вхоD всњмъ е^сть в жи'тїе подо'бен# же і^ и^схо'дъ”
|
один для усіх вхід у життя й однаковий вихід.
|
|
7
|
7
|
|
Сего ради помоли'хся и^ дана бы'сть мнњ мђ'дрость, и призва'хъ и^ прїиде на' мя дх~ъ премђ'дрости.
|
Тому я молився, і був дарований мені розум; я взивав, і зійшов на мене дух премудрости.
|
|
8
|
8
|
|
и^ преDсђди'хъ ю& скљпетръ и^ престо'лъ, и^ бога'тество ничт^оже мнњхъ бы'ти въ рас#сђже'нїю тоя.
|
Я віддав перевагу їй над скіпетрами і престолами і багатство вважав за ніщо у порівнянні з нею;
|
|
9
|
9
|
|
ниже ё^подоби'хъ е^я` ка'мени пречи'стомђ, ја%ко все зла'то въ сложе'нїи тоя пњсо'къ е^сть меншїи, и^ ја%ко каl мни'тся преD не'ю сребро”
|
дорогоцінного каменя я не порівняв із нею, тому що перед нею все золото — нікчемний пісок, а срібло — бруд у порівнянні з нею.
|
|
10
|
10
|
|
Па'че здра'вїя и^ красоты въꙁлюби'хъ ю&, и^ преDложи'хъ ю& ꙁа свњтъ и^мњти, ја%ко не ё^сыпа'емо е^сть вњща'нїе е^я.
|
Я полюбив її більше за здоров’я і красу й обрав її, віддаючи перевагу перед світлом, тому що світло її невгасиме.
|
|
11
|
11
|
|
прїидо'ша же мнњ` бл~га вся вкђ'пњ с нею, и^ без#числе'но бога'тьство рђко'ю, е^я”
|
А разом із нею прийшли до мене усі блага і незліченне багатство через руки її;
|
|
12
|
12
|
|
И$ въꙁвесели' же ся ѓ^ всњхъ ја%ко и^хъ мни'тся премђ'дрость, и^ не видXњ же е^я` в роже'нїю бы'ти си'хъ,
|
я радів усьому, тому що премудрість керувала ними, але я не знав, що вона — винуватиця їх.
|
|
13
|
13
|
|
неле'стне наё^чиXся, без# ꙁа'висᲄи подаю, и^ бога'тьства е^я` не съкры'ю,
|
Без хитрощів я навчився, і без заздрощів викладаю, не приховую багатства її,
|
|
14
|
14
|
|
не конча'емо б^о е^сть сокро'вище чл~коM, е^го'же бл~гїи къ б~ђ посла'ша въ содрђже'нїе, и^ накаꙁа'нїа ради да'ры съста'влены”
|
бо вона є невичерпний скарб для людей; користуючись нею, вони входять у співдружність з Богом, через дари навчання.
|
|
15
|
15
|
|
Мнњ же да'сть б~ъ гл~ати ѓ^сђжде'нїя и^ мнњти досто'ине ё^спњва'ю^щихъ” ја%ко тои премђ'дрости водитель е^сть, и^ премђдрымъ и^справи'тель”
|
Тільки дав би мені Бог говорити за розумінням і достойно мислити про дароване, тому що Він є керівник до мудрости і виправник мудрих.
|
|
16
|
16
|
|
Въ рђ'кђ б^о е^го и^ мы` и^ словеса` наша и^ вся'ка же мђ'дрость, и^ дlњ хђдо'жество.
|
Бо у руці Його і ми і слова наші, і всяке розуміння і мистецтво творіння.
|
|
17
|
17
|
|
сеи б^о даде мнњ и^же сђть ра'ꙁђма и%стинна, поꙁна'ти съставле'нїе ми'рђ, и^ сᲆдњла'нїе стихїи.
|
Сам Він дарував мені істинне пізнання існуючого, щоб пізнати устрій світу і дії стихій,
|
|
18
|
18
|
|
нача'ло и^ съверше'нїе и^ по'лъ вре'менїя, ѓ%браꙁъ премњне'нїе і^ и^ꙁмᲇне'нїе, и^ съверше'нїе вре'менемъ.
|
початок, кінець і середину часу, зміни поворотів і переміни часів,
|
|
19
|
19
|
|
лњта крђ'гъ, и^ ѕвњꙁдамъ раз#смотре'нїе,
|
коло років і положення зірок,
|
|
20
|
20
|
|
е^стество живо'тныхъ, и^ гнњ'въ ѕвњр'еи. вњтровъ нђж'дђ и^ помышле'нїя чл~къ, ра'ꙁньство лњтора'слемъ и^ си'лы ко'ренїи,
|
природу тварин і властивості звірів, рух вітрів і думки людей, відмінності рослин і силу коренів.
|
|
21
|
21
|
|
и^ е^ли'ка же сђть съкры'та и^ непреDвидњ'нна и^з#ё^чи'хъ. в сихъ б^о ё^мохитрецъ наёчи м^я премђ'дрости.
|
Пізнав я усе, і таємне і явне, бо навчила мене Премудрість, художниця всього.
|
|
22
|
22
|
|
е^сть б^о в то'и дх~ъ ст~ъ ра'ꙁђма, е^ді'нороDныи, мно'годе'ньныи ꙁра'чныи. бл~годви'жныи, пречи'стыи, нескве'рныи и%стиненъ, бл~гъ, любя'щъ добро`, ѓ%стръ не въꙁбра'ненъ, бл~годњлателенъ,
|
Вона є дух розумний, святий, єдинородний, багаточастковий, тонкий, легкорухомий, світлий, чистий, ясний, нешкідливий, благолюбивий, швидкий, невтримний,
|
|
23
|
23
|
|
любочл~ченъ, и^ꙁвњстныи крњ'пкїи, без'печа'ленъ, вс^еси'ленъ вс^евидя'щїи” Вы'нђ въмњщаяи дх~овъ раꙁђми'чныхъ чи'стых#, зрачнњ'ишихъ.
|
благодійний, людинолюбний, твердий, непохитний, спокійний, безпечальний, всевидючий і що проникає в усі розумні, чисті, найтонші духи.
|
|
24
|
24
|
|
всњхъ б^о движе'нїи поDвижнњ'иша е^сть премђ'дрость” достиꙁа'етъ и^ въмњщаеT вы'нђ ради своея чистоты,
|
Бо премудрість рухливіша за всякий рух, і за чистотою своєю крізь усе проходить і проникає.
|
|
25
|
25
|
|
мгла б^о е^сть си'лы бж~їа и^ꙁлїя'нїе вседержи'теля крњ'пка, и^ сего ра'ди ничто` ѓ^сквернено на ню прїиде'тъ”
|
Вона є подих сили Божої і чисте вилиття слави Вседержителя: тому ніщо осквернене не ввійде у неї.
|
|
26
|
26
|
|
Оу^бњле'нїе б^о е^сть свњтлости вњ'чныя и^ зерца'ло непоро'чно бж~їя дњла'нїя, и^ ѓ'браꙁъ бл~госты'ня е^го.
|
Вона є відблиск вічного світла і чисте дзеркало дії Божої і образ благости Його.
|
|
27
|
27
|
|
е^ді'на же сђщи вся мо'жеT и^ пребыва'ющаа в неи вся ѓ^бновляеT” И$ по ро'дњхъ въ дш~а прпDбныхъ преходя'ща, дрђ'ги бж~їя и^ пррoки поставля'етъ.
|
Вона — одна, але може все, і, перебуваючи у самій собі, усе оновлює, і, переходячи з роду в рід у святі душі, готує друзів Божих і пророків;
|
|
28
|
28
|
|
ничтоже б^о въꙁлю'битъ б~ъ, то'кмо сего и^же сᲆ премђ'дростїю пребываеT”
|
бо Бог нікого не любить, крім того, хто живе з премудрістю.
|
|
29
|
29
|
|
Є$сть б^о сїя краснњ'иши сл~нца, и^ паче всњхъ ѕвњꙁдъ положе'нїя свњтђ, паче лђ'чша ѓ^брњтеся пре'жняя.
|
Вона прекрасніша за сонце і перевершує сузір’я зірок; у порівнянні зі світлом вона вище;
|
|
30
|
30
|
|
сего ё^бо въспрїимђеT но'щь, премђ'дрости же не ё^долњеT ѕлоба”
|
бо світло змінюється вночі, а премудрости не перемагає злоба.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.