Глава 11
|
|
1
|
|
Відпускай хліб твій за водою, тому що після багатьох днів знову знайдеш його. | |
2
|
|
Давай частку семи і навіть восьми, тому що не знаєш, яке лихо буде на землі. | |
3
|
|
Коли хмари будуть повні, то вони проллють на землю дощ; і якщо впаде дерево на південь або на північ, то воно там і залишиться, куди впаде. | |
4
|
|
Хто спостерігає вітер, тому не сіяти; і хто дивиться на хмари, тому не жати. | |
5
|
|
Як ти не знаєш шляхів вітру і того, як утворюються кістки в утробі вагітної, так не можеш знати діло Бога, Який творить усе. | |
6
|
|
Ранком сій насіння твоє, і ввечері не давай відпочинку рукам твоїм, тому що ти не знаєш, те або інше буде вдаліше, або те й інше однаково добре буде. | |
7
|
|
Солодке світло, і приємно для очей бачити сонце. | |
8
|
|
Якщо людина проживе і багато років, то нехай веселиться вона упродовж усіх їх, і нехай пам’ятає про дні темні, яких буде багато: усе, що буде, — суєта! | |
9
|
|
Веселись, юначе, у юності твоїй, і нехай споживає серце твоє радість у дні юности твоєї, і ходи шляхами серця твого і за видіннями очей твоїх; тільки знай, що за все це Бог приведе тебе на суд. | |
10
|
|
І віддаляй печаль від серця твого, і відводь зле від тіла твого, тому що дитинство і юність — суєта. |