Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава 11

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Главa №i	Глава 11

1	1
И# цaрь соломHнъ бЁ женолюби1въ, и3 поS жєны2 чужды6z, и3 дщeрь фараHню, мwав‡тzныни, ґмман‡тzныни, и3 ґморрє1аныни,	І полюбив цар Соломон багато чужоземних жінок, крім дочки фараонової, моавитянок, аммонитянок, ідумеянок, сидонянок, хеттеянок,
2	2
t kзы6къ, и5хже tречE гDь сынHмъ ї}лєвымъ: не входи1те въ нS, и3 тjи да не вх0дzтъ въ вaсъ, да не tвратsтъ дyшъ вaшихъ в8слёдъ јдwлъ свои1хъ: къ тBмъ прилэпи1сz соломHнъ люби1ти,	з тих народів, про які Господь сказав синам Ізраїлевим: «не входьте до них, і вони нехай не входять до вас, щоб вони не схилили серця вашого до своїх богів»; до них приліпився Соломон любов’ю.
3	3
и3 бhша є3мY жeнъ начaлныхъ сeдмь сHтъ, и3 подл0жницъ три1ста.	І було в нього сімсот дружин і триста наложниць; і розбестили дружини його серце його.
4	4
И# бhсть въ врeмz стaрости соломHни, и3 соврати1ша жєны2 чужд‡z сeрдце є3гw2 в8слёдъ богHвъ и3нhхъ, и3 не бЁ сeрдце є3гw2 совершeнно съ гDемъ бGомъ є3гw2, ћкоже сeрдце давjда nтцA є3гw2,	В часи старости Соломона дружини його схилили серце його до інших богів, і серце його не було цілком віддане Господу Богу своєму, як серце Давида, батька його.
5	5
и3 хождaше соломHнъ в8слёдъ ґстaрта мeрзости сідHнскіz и3 в8слёдъ царS и4хъ, јдwла сынHвъ ґммHнихъ.	І став Соломон служити Астарті, божеству сидонському, і Милхому, мерзоті аммонитській.
6	6
И# сотвори2 соломHнъ лукaвое пред8 гDемъ: и3 не хождaше в8слёдъ гDа, ћкоже давjдъ nтeцъ є3гw2.	І робив Соломон неугодне перед очима Господа і не цілком ішов за Господом, як Давид, батько його.
7	7
ТогдA создA соломHнъ выс0ко (кaпище) хамHсу, јдwлу мwaвлю, и3 царю2 и4хъ, јдwлу сынHвъ ґммHнихъ, и3 ґстaртэ, мeрзости сідHнстэй, на горЁ ћже пред8 їеrли1момъ:	Тоді побудував Соломон капище Хамосу, мерзоті моавитській, на горі, що перед Єрусалимом, і Молохові, мерзоті аммонитській.
8	8
и3 тaкw сотвори2 всBмъ женaмъ свои6мъ чужди6мъ, ±же кадsху и3 жрsху јдwлwмъ свои6мъ.	Так зробив він для всіх своїх чужоземних дружин, які кадили і приносили жертви своїм богам.
9	9
И# разгнёвасz гDь на соломHна, ћкw ўклони2 сeрдце своE t гDа бGа ї}лева, и3 ћвльшагwсz є3мY двaжды	І розгнівався Господь на Соломона за те, що він відхилив серце своє від Господа Бога Ізраїлевого, Який двічі являвся йому,
10	10
и3 заповёдавшагw є3мY двaжды њ словеси2 сeмъ, весмA не ходи1ти є3мY в8слёдъ богHвъ и3нёхъ, но храни1ти и3 твори1ти ±же заповёда є3мY гDь бGъ,	і заповів йому, щоб він не тримався інших богів; але він не виконав того, що заповів йому Господь [Бог].
11	11
и3 речE гDь къ соломHну: понeже бhша сі‰ съ тоб0ю, и3 не сохрани1лъ є3си2 зaповэдій мои1хъ и3 повелёній мои1хъ, ±же заповёдахъ тебЁ, раздирaz раздерY цaрство твоE и3з8 рукY твоє1ю и3 дaмъ є5 рабY твоемY:	І сказав Господь Соломону: за те, що так у тебе робиться, і ти не зберіг завіту Мого й уставів Моїх, які Я заповів тобі, Я відторгну від тебе царство і віддам його рабові твоєму;
12	12
nбaче во дни6 тво‰ не сотворю2 си1хъ давjда рaди nтцA твоегw2: t руки1 же сhна твоегw2 tимY є5:	але в дні твої Я не зроблю цього заради Давида, батька твого; від руки сина твого відніму його;
13	13
т0кмw всегw2 цaрства не возмY, ски1петръ є3ди1нъ дaмъ сhну твоемY давjда рaди рабA моегw2 и3 їеrли1ма рaди грaда, є3г0же и3збрaхъ.	і не все царство відніму; одне коліно дам синові твоєму заради Давида, раба Мого, і заради Єрусалима, який Я обрав.
14	14
И# воздви1же гDь проти1вника на соломHна ґдeра їдумeанина t сёмене цaрска во їдумeи.	І підняв Господь супротивника на Соломона, Адера ідумеянина, з царського Ідумейського роду.
15	15
И# бhсть є3гдA и3скорени2 давjдъ є3дHма, є3гдA и4де їwaвъ воев0да вHй погребaти побіє1нныz, и3зсэчE всsкъ мyжескъ п0лъ во їдумeи:	Коли Давид був у Ідумеї, і воєначальник Іоав прийшов для поховання убитих і побив усю чоловічу стать в Ідумеї, —
16	16
ћкw шeсть мцcъ сэдsше тaмw їwaвъ и3 вeсь ї}ль во їдумeи, д0ндеже и3зби2 всsкъ мyжескъ п0лъ въ їдумeи:	бо шість місяців прожили там Іоав і всі ізраїльтяни, доки не знищили всю чоловічу стать в Ідумеї, —
17	17
и3 и3збэжE ґдeръ сaмъ и3 вси2 мyжіе їдумeйстіи t nтрокHвъ nтцA є3гw2 съ ни1мъ, и3 внид0ша во є3гЂпетъ: ґдeръ же бsше џтрочищь мaлъ.	тоді цей Адер утік у Єгипет і з ним кілька ідумеян, що служили при батькові його; Адер був тоді малою дитиною.
18	18
И# востaша мyжіе и3з8 грaда мадіaмска, и3 пріид0ша въ фарaнъ, и3 взsша мужeй съ соб0ю и3 пріид0ша къ фараHну царю2 є3гЂпетскому. И# вни1де ґдeръ къ фараHну, и3 дадE є3мY (цaрь) д0мъ, и3 пи1щу њпредэли2 є3мY, и3 зeмлю дадE є3мY.	Вирушивши з Мадиама, вони прийшли у Фаран і взяли з собою людей з Фарана і прийшли в Єгипет до фараона, царя Єгипетського. [Адер увійшов до фараона, і] він дав йому дім, і призначив йому утримання, і дав йому землю.
19	19
И# њбрёте ґдeръ благодaть пред8 nчи1ма фараHнима ѕэлw2, и3 дадE є3мY въ женY сестрY жены2 своеS, сестрY fекемjны б0лшую.	Адер здобув у фараона велику милість, так що він дав йому за дружину сестру своєї дружини, сестру цариці Тахпенеси.
20	20
И# роди2 є3мY сестрA fекемjны ґдeру ганивafа сhна своего2, и3 воскорми2 є3го2 fекемjна посредЁ сынHвъ фараHнихъ, и3 бЁ ганивafъ посредЁ сынHвъ фараHнихъ.	І народила йому сестра Тахпенеси сина Генувата. Тахпенеса виховувала його в домі фараоновім; і жив Генуват у домі фараона разом із синами фараоновими.
21	21
И# ґдeръ ўслhша бо є3гЂптэ, ћкw ќспе давjдъ со nтцы6 свои1ми, и3 ћкw ќмре їwaвъ воев0да в0инству, и3 речE ґдeръ къ фараHну: tпусти1 мz, да возвращyсz въ зeмлю мою2.	Коли Адер почув, що Давид спочив з батьками своїми і що воєначальник Іоав помер, то сказав фараонові: відпусти мене, я піду у свою землю.
22	22
И# речE фараHнъ ґдeру: чи1мъ ты2 не дов0ленъ є3си2 ў менє2; и3 сE, ты2 пр0сишисz tити2 въ зeмлю свою2; И# речE є3мY ґдeръ: ћкw tпущaz да tпyстиши мS. И# возврати1сz ґдeръ въ зeмлю свою2.	І сказав йому фараон: хіба ти маєш потребу в чомусь у мене, що хочеш іти у свою землю? Він відповів: ні, але відпусти мене. [І повернувся Адер у землю свою.]
23	23
И# воздви1же гDь проти1вника соломHну разHна, сhна є3ліадaева, и4же ўбэжE t ґдадезeра царS сyвска, господи1на своегw2.	І підняв Бог проти Соломона ще супротивника, Разона, сина Елиади, який утік від господаря свого Адраазара, царя Сувського,
24	24
И# собрaшасz къ немY мyжіе, и3 бЁ воев0да полкA мzтeжнагw, є3гдA ўбивaше \| давjдъ: и3 и3д0ша въ дамaскъ, и3 сэд0ша въ нeмъ, и3 воцари1шасz въ дамaсцэ.	і, зібравши біля себе людей, зробився начальником зграї, після того, як Давид розбив Адраазара ; і пішли вони в Дамаск, і оселилися там, і володарювали в Дамаску.
25	25
И# бЁ стужaz ї}леви во вс‰ дни6 соломw6ни: сі‰ ѕл0ба ґдeра: и3 њтzгчи2 ї}лz и3 воцари1сz въ земли2 є3дHмстэй.	І був він супротивником Ізраїлю в усі дні Соломона. Крім зла, заподіяного Адером, він завжди шкодив Ізраїлю і став царем Сирії.
26	26
И# їеровоaмъ сhнъ навaтовъ, є3фрafzнинъ t сарjры, сhнъ жены2 вдови1цы, рaбъ соломHновъ, и3 воздви1же рyцэ на царS соломHна.	І Ієровоам, син Наватів, єфремлянин з Цареди, — ім’я матері його вдови: Церуа, — раб Соломонів, підняв руку на царя.
27	27
И# сіS винA, ћкw воздви1же рyцэ на царS соломHна: цaрь соломHнъ созидaше краегрaдіе и3 њграждaше стэн0ю грaдъ давjда nтцA своегw2:	І ось обставина, за якої він підняв руку на царя: Соломон будував Милло, лагодив пошкодження в місті Давида, батька свого.
28	28
їеровоaмъ же человёкъ крёпокъ си1лою. И# ви1дэ соломHнъ џтрока, ћкw мyжъ дёлъ є4сть, и3 постaви є3го2 над8 бременaми д0му їHсифова.	Ієровоам був чоловіком мужнім. Соломон, помітивши, що цей молодий чоловік вміє робити справу, поставив його наглядачем над оброчними з дому Йосифового.
29	29
И# бhсть во врeмz џно, и3 їеровоaмъ и3зhде и3з8 їеrли1ма, и3 њбрёте є3го2 ґхjа силwнjтzнинъ прbр0къ на пути2, и3 соврати2 є3го2 съ пути2: и3 бЁ ґхjа њблечeнъ въ ри1зу н0ву: и3 (бёста) џба є3ди6ны на п0ли.	У той час трапилося Ієровоаму вийти з Єрусалима; і зустрів його на дорозі пророк Ахия силомлянин, і на ньому був новий одяг. На полі їх було тільки двоє.
30	30
И# взS ґхjа за ри1зу свою2 н0вую, ћже бЁ на нeмъ, и3 раздрA ю5 на дванaдесzть жрє1бій,	І взяв Ахия новий одяг, який був на ньому, і роздер його на дванадцять частин,
31	31
и3 речE їеровоaму: пріими2 себЁ дeсzть жрє1бій, ћкw тaкw гlетъ гDь бGъ ї}левъ: сE, ѓзъ tторгaю цaрство и3з8 руки2 соломHни, и3 дaмъ ти2 хорyгвій дeсzть:	і сказав Ієровоаму: візьми собі десять частин, тому що так говорить Господь Бог Ізраїлів: ось, Я відторгаю царство з руки Соломонової і даю тобі десять колін,
32	32
и3 двЁ хор{гви бyдутъ є3мY, рабA рaди моегw2 давjда и3 їеrли1ма рaди грaда, є3г0же и3збрaхъ себЁ t всёхъ колёнъ ї}левыхъ,	а одне коліно^* залишиться за ним заради раба Мого Давида і заради міста Єрусалима, яке Я обрав з усіх колін Ізраїлевих.
33	33
занeже њстaви мS и3 поклони1сz ґстaртэ мeрзости сідHнстэй и3 хамHсу и3 кумjрwмъ мw†влимъ и3 царю2 и4хъ претыкaнію сынHвъ ґммHнихъ, и3 не п0йде по путє1мъ мои6мъ, є4же твори1ти ўгHднаz предо мн0ю, ћкоже давjдъ nтeцъ є3гw2:	Це за те, що вони залишили Мене і стали поклонятися Астарті, божеству сидонському, і Хамосу, богу моавитському, і Милхому, богу аммонитському, і не пішли путями Моїми, щоб робити угодне перед очима Моїми і дотримуватися уставів Моїх і заповідей Моїх, подібно до Давида, батька його.
34	34
и3 не tимY цaрства всегw2 t рукY є3гw2, понeже защищaz защищY є3го2 во вс‰ дни6 животA є3гw2, давjда рaди рабA моегw2, є3г0же и3збрaхъ, и4же сохрани2 зaпwвэди мо‰ и3 њправд†ніz:	Я не беру всього царства з руки його, але Я залишаю його владикою на всі дні життя його заради Давида, раба Мого, якого Я обрав, який дотримувався заповідей Моїх і уставів Моїх;
35	35
и3 tимY цaрство t руки2 сhна є3гw2, и3 дaмъ ти2 дeсzть хорyгвій,	але візьму царство з руки сина його і дам тобі з нього десять колін;
36	36
сhну же є3гw2 дaмъ двЁ хор{гви, ћкw да бyдетъ прест0лъ рабY моемY давjду во вс‰ дни6 предо мн0ю во їеrли1мэ грaдэ, є3г0же и3збрaхъ себЁ на положeніе и4мени моемY тaмw:	а синові його дам одне коліно, щоб залишався світильник Давида, раба Мого, в усі дні перед лицем Моїм, у місті Єрусалимі, яке Я обрав Собі для перебування там імені Мого.
37	37
и3 пріимY тS, и3 воцари1шисz, въ ни1хже желaетъ душA твоS, и3 ты2 бyдеши цaрь над8 ї}лемъ:	Тебе Я обираю, і ти будеш володарювати над усім, чого побажає душа твоя, і будеш царем над Ізраїлем;
38	38
и3 бyдетъ ѓще сохрани1ши вс‰, є3ли6ка заповёдаю ти2, и3 п0йдеши по путє1мъ мои6мъ, и3 сотвори1ши ўгHднаz предо мн0ю, храни1ти зaпwвэди мо‰ и3 повелBніz мо‰, ћкоже сотвори2 давjдъ рaбъ м0й, и3 бyду съ тоб0ю, и3 сози1жду ти2 д0мъ вёренъ, ћкоже создaхъ давjду, и3 дaмъ ти2 ї}лz:	і якщо будеш дотримуватися всього, що Я заповідаю тобі, і будеш ходити путями Моїми і робити угодне перед очима Моїми, дотримуючись уставів Моїх і заповідей Моїх, як робив раб Мій Давид, то Я буду з тобою й зроблю твій дім міцним, як Я зробив Давиду, і віддам тобі Ізраїля;
39	39
и3 њѕл0блю р0дъ давjдовъ за сі‰, но не во вс‰ дни6.	і смирю Я рід Давидів за це, але не на всі дні.
40	40
И# и3скaше соломHнъ ўби1ти їеровоaма. И# востA їеровоaмъ, и3 ўбэжA во є3гЂпетъ къ сусакjму царю2 є3гЂпетску, и3 бЁ во є3гЂптэ, д0ндеже соломHнъ ќмре.	Соломон же хотів умертвити Ієровоама; але Ієровоам встав і втік у Єгипет до Сусакима, царя Єгипетського, і жив у Єгипті до смерті Соломонової.
41	41
И# прHчаz словeсъ соломHнихъ, и3 вс‰ є3ли6ка сотвори2, и3 вeсь смhслъ є3гw2, не сe ли, сі‰ пи6сана бhша въ кни1зэ словeсъ соломHнихъ;	Інші події Соломонові й усе, що він робив, і мудрість його описані в книзі діл Соломонових.
42	42
И# днjе, въ нsже цaрствова соломHнъ во їеrли1мэ над8 всёмъ ї}лемъ, четhредесzть лётъ.	Царював Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок років.
43	43
И# ќспе соломHнъ со nтцы6 свои1ми: и3 погреб0ша є3го2 во грaдэ давjда nтцA є3гw2, и3 воцари1сz ровоaмъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2.	І спочив Соломон з батьками своїми і похований був у місті Давида, батька свого, і став царем замість нього син його Ровоам.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт