|
Главa в7
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| И# прибли1жишасz давjду днjе ўмрeти є3мY, и3 заповёда соломHну сhну своемY, глаг0лz: | Наблизився час помирати Давиду, і заповідав він синові своєму Соломону, говорячи: |
|
2
|
2
|
| ѓзъ tхождY въ пyть всеS земли2: тh же крэпи1сz, и3 бyди мyжъ совершeнъ, | ось, я відходжу в путь усієї землі, ти ж будь твердим і будь мужнім |
|
3
|
3
|
| и3 сохрани2 завётъ гDа бGа твоегw2, є4же ходи1ти во всёхъ путeхъ є3гw2, храни1ти зaпwвэди є3гw2 и3 њправд†ніz є3гw2, и3 судбы6 є3гw2 и3 свидBніz є3гw2, пи6саннаz въ зак0нэ мwmсeовэ: да разумёеши ±же сотвори1ши по всBмъ, є3ли6ка заповёдахъ тебЁ: | і зберігай завіт Господа Бога твого, ходячи путями Його і дотримуючись уставів Його і заповідей Його, і визначень Його і постанов Його, як написано в законі Мойсеєвому, щоб бути тобі розсудливим у всьому, що будеш робити, і скрізь, куди звернешся; |
|
4
|
4
|
| да ўтверди1тъ гDь сл0во своE, є4же речE њ мнЁ, гlz: ѓще сохранsтъ сhнове твои2 пути6 сво‰, є4же ходи1ти предо мн0ю во и4стинэ всёмъ сeрдцемъ свои1мъ и3 всeю душeю своeю, гlz: не и3скорени1тсz тебЁ мyжъ съ прест0ла ї}лева: | щоб Господь виконав слово Своє, яке Він сказав про мене, говорячи: «якщо сини твої будуть стежити за путями своїми, щоб ходити переді Мною в істині від усього серця свого і від усієї душі своєї, то не припиниться муж від тебе на престолі Ізраїлевім». |
|
5
|
5
|
| и3 ты2 вёси, є3ли6ка сотвори2 мнЁ їwaвъ сhнъ сарyинъ, є3ли6ка сотвори2 двэмA воев0дама си1лъ ї}левыхъ, ґвени1ру сhну ни1рову и3 ґмессaю сhну їеfeрову, и3 ўби2 и4хъ, и3 и3зліS крHви брaни въ ми1рэ, и3 дадE кр0вь непови1нныхъ на п0zсэ своeмъ, и4же на чрeслэхъ є3гw2, и3 на сапозЁ своeмъ сyщемъ на нозЁ є3гw2: | Ще: ти знаєш, що зробив мені Іоав, син Саруїн, як учинив він із двома вождями війська ізраїльського, з Авениром, сином Нировим, і Амессаєм, сином Ієферовим, як він умертвив їх і пролив кров бранну під час миру, обагривши кров’ю бранною пояс на стегнах своїх і взуття на ногах своїх: |
|
6
|
6
|
| и3 сотвори1ши по мyдрости твоeй, и3 не сведeши стaрости є3гw2 съ ми1ромъ во ѓдъ: | вчини за мудрістю твоєю, щоб не відпустити сивини його мирно в пекло. |
|
7
|
7
|
| сынHмъ же верзеллjи галаадjтина сотвори1ши ми1лость, и3 да бyдутъ съ kдyщими трапeзу твою2: ћкw тaкw прибли1жишасz мнЁ, внегдA бэжaти мнЁ t лицA ґвессалHма брaта твоегw2: | А синам Верзеллія галаадитянина зроби милість, щоб вони були між тими, хто годується за твоїм столом, бо вони прийшли до мене, коли я втікав від Авессалома, брата твого. |
|
8
|
8
|
| и3 сE, съ тоб0ю семeй сhнъ гирaнь сhнъ їеменjинъ t ваурjма, и3 т0й проклs мz проклsтіемъ г0рькимъ, въ дeнь въ џньже и3схождaхъ въ полки2: и3 т0й сни1де на срётеніе ми2 на їoрдaнъ, и3 клsхсz є3мY њ гDэ, глаг0лz: не ўбію1 тz nрyжіемъ: | Ось ще в тебе Семей, син Гери веніамитянина з Бахурима; він лихословив мене тяжким лихослів’ям, коли я йшов у Маханаїм; але він вийшов назустріч мені біля Йордану, і я поклявся йому Господом, говорячи: «я не умертвлю тебе мечем». |
|
9
|
9
|
| и3 да не њбезвини1ши є3го2, ћкw мyжъ мyдръ є3си2 ты2, и3 ўвёси что2 сотвори1ши є3мY, и3 сведeши стaрость є3гw2 съ кр0вію во ѓдъ. | Ти ж не залиш його безкарним; бо ти людина мудра і знаєш, що тобі зробити з ним, щоб звести сивину його у крові в пекло. |
|
10
|
10
|
| И# ќспе давjдъ со nтцы6 свои1ми, и3 погребeнъ бhсть во грaдэ давjдовэ. | І спочив Давид з батьками своїми і похований був у місті Давидовому. |
|
11
|
11
|
| И# бhсть днjй, въ нsже цaрствова давjдъ во ї}ли, четhредесzть лётъ: въ хеврHнэ цaрствова сeдмь лётъ, во їеrли1мэ же три1десzть три2 лBта. | Царював Давид над Ізраїлем сорок років: у Хевроні царював він сім років і тридцять три роки царював у Єрусалимі. |
|
12
|
12
|
| И# соломHнъ сёде на прест0лэ давjда nтцA своегw2 сhнъ дванaдесzти лётъ, и3 ўгот0васz цaрствіе є3гw2 ѕэлw2. | І сів Соломон на престолі Давида, батька свого, і царювання його було дуже міцним. |
|
13
|
13
|
| И# вни1де ґдHніа сhнъ ґггjfинъ къ вирсавjи мaтери соломHни, и3 поклони1сz є4й. Nнa же речE: ми1ръ ли вх0дъ тв0й; И# речE: ми1ръ. | І прийшов Адонія, син Аггифи, до Вирсавії, матері Соломона, [і поклонився їй]. Вона сказала: чи з миром прихід твій? І сказав він: з миром. |
|
14
|
14
|
| И# речE: сл0во мнЁ къ тебЁ. И# речE є3мY: глаг0ли. | І сказав він: у мене є слово до тебе. Вона сказала: говори. |
|
15
|
15
|
| И# речE є4й: ты2 вёси, ћкw мнЁ бЁ цaрство, и3 на мS вeсь ї}ль положи2 лицE своE, є4же цaрствовати, и3 њбрати1сz цaрство, и3 бhсть брaту моемY, ћкw t гDа бhсть є3мY: | І сказав він: ти знаєш, що царство належало мені, і весь Ізраїль звертав на мене погляди свої, як на майбутнього царя; але царство відійшло від мене і дісталося братові моєму, бо це було йому від Господа; |
|
16
|
16
|
| и3 нн7э прошeніz є3ди1нагw ѓзъ прошY t тебє2, не tврати2 лицA своегw2. И# речE є3мY вирсавjа: глаг0ли. | тепер я прошу тебе про одне, не відмов мені. Вона сказала йому: говори. |
|
17
|
17
|
| И# речE къ нeй: рцы2 къ соломHну царю2, ћкw не и4мать tврати1ти лицA своегw2 t тебє2, и3 дабы2 ми2 дaлъ ґвісaгу сумантzнhню въ женY. | І сказав він: прошу тебе, поговори з царем Соломоном, бо він не відмовить тобі, щоб він дав мені Ависагу сунамитянку за дружину. |
|
18
|
18
|
| И# речE вирсавjа: д0брэ, ѓзъ и4мамъ глаг0лати њ тебЁ къ царю2. | І сказала Вирсавія: добре, я поговорю про тебе з царем. |
|
19
|
19
|
| И# вни1де вирсавjа пред8 царS соломHна глаг0лати є3мY њ ґдHніи. И# востA цaрь на срётеніе є4й, и3 поклони1сz є4й, и3 сёде на прест0лэ своeмъ: и3 постaвиша прест0лъ другjй мaтери царeвэ, и3 сёде њдеснyю є3гw2, | І увійшла Вирсавія до царя Соломона говорити йому про Адонію. Цар встав перед нею, і поклонився їй, і сів на престолі своєму. Поставили престіл і для матері царя, і вона сіла праворуч від нього |
|
20
|
20
|
| и3 речE є3мY: прошeніz мaла є3ди1нагw ѓзъ прошY ў тебє2, не tврати2 лицA моегw2. И# речE къ нeй цaрь: проси2, мaти моS, ћкw не tвращyсz t тебє2. | і сказала: я маю до тебе одне невелике прохання, не відмов мені. І сказав їй цар: проси, мати моя; я не відмовлю тобі. |
|
21
|
21
|
| И# речE: дaждь ґвісaгу сумантzнhню ґдHніи брaту твоемY въ женY. | І сказала вона: дай Ависагу сунамитянку Адонії, братові твоєму, за дружину. |
|
22
|
22
|
| И# tвэщA цaрь соломHнъ и3 речE мaтери своeй: вскyю ты2 пр0сиши ґвісaги сумантzнhни ґдHніи; є3щE проси2 є3мY и3 цaрства, ћкw т0й брaтъ м0й б0лшій менє2, и3 є3мY ґвіafаръ їерeй, и3 є3мY їwaвъ сhнъ сарyинъ воев0да дрyгъ. | І відповідав цар Соломон і сказав матері своїй: а навіщо ти просиш Ависагу сунамитянку для Адонії? проси йому також і царство; тому що він мій старший брат, і йому священик Авиафар і Іоав, син Саруїн, [воєначальник, друг]. |
|
23
|
23
|
| И# клsтсz цaрь соломHнъ гDемъ, глаг0лz: сі‰ да сотвори1тъ мнЁ бGъ и3 сі‰ да приложи1тъ, ћкw на дyшу свою2 глаг0ла ґдHніа сл0во сіE: | І поклявся цар Соломон Господом, говорячи: те і те нехай зробить зі мною Бог і ще більше зробить, якщо не на свою душу сказав Адонія таке слово; |
|
24
|
24
|
| и3 нн7э жи1въ гDь, и4же ўгот0ва мS, и3 посади1 мz на прест0лэ nтцA моегw2 давjда, и3 т0й сотвори1 ми д0мъ, ћкоже гlа гDь, ћкw днeсь ќмретъ ґдHніа. | нині ж, — живий Господь, Який укріпив мене і посадив мене на престолі Давида, батька мого, і Який влаштував мені дім, як говорив Він, — нині ж Адонія повинен померти. |
|
25
|
25
|
| И# послA цaрь соломHнъ рук0ю ванeа сhна їwдaева, и3 ўби2 є3го2, и3 ќмре ґдHніа въ т0й дeнь. | І послав цар Соломон Ванею, сина Іодаєвого, який уразив його, і він помер. |
|
26
|
26
|
| И# ґвіafару їерeю речE цaрь: тецы2 ты2 во ґнаfHfъ на село2 твоE, ћкw мyжъ смeрти є3си2 ты2 въ днeшній дeнь, но не ўмерщвлю2 тебE, ћкw носи1лъ є3си2 ківHтъ завёта гDнz пред8 nтцeмъ мои1мъ (давjдомъ), и3 ћкw њѕл0бленъ бhлъ є3си2 во всёхъ, и4миже њѕл0бленъ бЁ nтeцъ м0й. | А священику Авиафару цар сказав: іди в Анафоф на твоє поле; ти гідний смерти, але в даний час я не умертвлю тебе, бо ти носив ковчег Владики Господа перед Давидом, батьком моїм, і терпів усе, що терпів батько мій. |
|
27
|
27
|
| И# и3згнA соломHнъ ґвіafара, є4же не бhти є3мY їерeемъ гDнимъ, ћкоже сбhтисz словеси2 гDню, є4же гlа на д0мъ и3лjевъ въ силHмэ. | І відсторонив Соломон Авиафара від священства Господнього, і сповнилося слово Господа, яке сказав Він про дім Ілія в Силомі. |
|
28
|
28
|
| И# слyхъ д0йде до їwaва сhна сарyина, ћкw їwaвъ послёдова ґдHніи, и3 въ слёдъ соломHнь не ўклони1сz. И# бэжA їwaвъ въ ски1нію гDню, и3 ћтсz рогHвъ nлтарeвыхъ. | Чутка про це дійшла до Іоава, — бо Іоав схилявся на бік Адонії, а на бік Соломона не схилявся, — і втік Іоав у скинію Господню і схопився за роги жертовника. |
|
29
|
29
|
| И# возвэсти1ша соломHну, глаг0люще: ћкw бэжA їwaвъ въ ски1нію гDню, и3 сE, держи1тсz рогHвъ nлтарeвыхъ. И# послA цaрь соломHнъ ко їwaву, глаг0лz: чт0 ти бhсть, ћкw ўбэжaлъ є3си2 во nлтaрь; И# речE їwaвъ: ћкw ўбоsхсz t лицA твоегw2, и3 бэжaхъ ко гDу. И# послA соломHнъ ванeа сhна їwдaева, глаг0лz: и3ди2, и3 ўбjй є3го2, и3 погреби2 є3го2. | І донесли царю Соломону, що Іоав утік у скинію Господню і що він біля жертовника. І послав Соломон Ванею, сина Іодаєвого, говорячи: піди, умертви його [і поховай його]. |
|
30
|
30
|
| И# пріи1де ванeа сhнъ їwдaевъ ко їwaву въ ски1нію гDню, и3 речE є3мY: сі‰ глаг0летъ цaрь: и3зhди. И# речE їwaвъ: не и3зhду, но да здЁ ўмрY. И# возврати1сz ванeа сhнъ їwдaевъ и3 речE царю2, глаг0лz: сі‰ глаг0ла їwaвъ и3 сі‰ tвэщA мнЁ. | І прийшов Ванея в скинію Господню і сказав йому: так сказав цар: виходь. І сказав той: ні, я хочу померти тут. Ванея передав це царю, говорячи: так сказав Іоав, і так відповів мені. |
|
31
|
31
|
| И# речE є3мY цaрь: и3ди2 и3 сотвори2 є3мY, ћкоже речE, и3 ўбjй є3го2, и3 погреби2 є3го2, и3 tими2 днeсь кр0вь, ю4же тyне проліS їwaвъ, t менє2 и3 t д0му nтцA моегw2: | Цар сказав йому: зроби, як він сказав, і умертви його і поховай його, і зніми невинну кров, пролиту Іоавом, з мене і з дому батька мого; |
|
32
|
32
|
| и3 возврати2 гDь кр0вь непрaвды є3гw2 на главY є3гw2, ћкоже нападE на двA м{жа прaвєдна и3 бл†га пaче є3гw2, и3 ўби2 и5хъ nрyжіемъ: и3 nтeцъ м0й давjдъ не разумЁ кр0ве и4хъ, ґвени1ра сhна ни1рова, воев0ду ї}лева, и3 ґмессaz сhна їеfeрова, воев0ду їyдина: | нехай поверне Господь кров його на голову його за те, що він убив двох мужів невинних і кращих за нього: вразив мечем, без відома батька мого Давида, Авенира, сина Нирового, воєначальника ізраїльського, і Амессая, сина Ієферового, воєначальника юдейського; |
|
33
|
33
|
| и3 возврати1сz кр0вь и4хъ на главY є3гw2 и3 на главY сёмене є3гw2 во вёки: давjду же и3 сёмени є3гw2, и3 д0му є3гw2, и3 прест0лу є3гw2 ми1ръ да бyдетъ до вёка t гDа. | нехай обернеться кров їх на голову Іоава і на голову потомства його повіки, а Давиду і потомству його, і дому його і престолу його нехай буде мир навіки від Господа! |
|
34
|
34
|
| И# взhде ванeа сhнъ їwдaевъ и3 нападE на него2, и3 ўби2 є3го2, и3 погребE є3го2 въ домY є3гw2 въ пустhни. | І пішов Ванея, син Іодаїв, і вразив Іоава, і умертвив його, і він був похований у домі своєму в пустелі. |
|
35
|
35
|
| сE, съ тоб0ю семeй сhнъ гирaнь, сhнъ сёмене їеменjина, t хеврHна: сeй клsше мS клsтвою ўкори1зненною, въ дeнь въ џньже и3д0хъ въ полки2: и3 т0й сни1де въ срётеніе ми2 на їoрдaнъ, и3 клsхсz є3мY гDемъ, глаг0лz, ћкw не ўмерщвлю2 є3го2 nрyжіемъ: и3 нн7э да не њбезвини1ши є3го2, ћкw мyжъ смhсленъ є3си2 ты2, и3 разумёеши ±же сотвори1ши є3мY, и3 сведeши стaрость є3гw2 съ кр0вію во ѓдъ. | І поставив цар Соломон Ванею, сина Іодаєвого, замість нього над військом; [управління ж царством було в Єрусалимі,] а Садока священика поставив цар [первосвящеником] замість Авиафара. [І дав Господь Соломону розуміння і мудрість дуже велику і обширний розум, як пісок при морі. І Соломон мав розум вище за розум усіх синів сходу і всіх мудрих єгиптян. І взяв за себе дочку фараона і ввів її в місто Давидове, доки не побудував дому свого і, по-перше, дому Господнього і стіни навколо Єрусалима; за сім років закінчив він будівництво. І було у Соломона сімдесят тисяч чоловік, які носили важкі речі, і вісімдесят тисяч каменосіків у горах. І зробив Соломон море і підпори, і великі лазні і стовпи, і джерело надворі і мідне море, і побудував замок і укріплення його, і розділив місто Давидове. Тоді дочка фараона перейшла з міста Давидового в дім свій, який він побудував їй; тоді побудував Соломон стіну навколо міста. І приносив Соломон тричі на рік всепалення і мирні жертви на жертовнику, який він спорудив Господу, і куріння звершував на ньому перед Господом, і закінчив будівництво дому. Головних приставників над роботами Соломоновими було три тисячі шістсот, які керували народом, що виконував роботи. І побудував він Ассур, і Магдон, і Газер, і Вефорон вишній і Валалаф; але ці міста він побудував після побудови дому Господнього і стіни навколо Єрусалима. І ще за життя Давид заповідав Соломону, говорячи: ось у тебе Семей, син Гери, сина Ієминиїного з Бахурима; він лихословив мене тяжким лихослів’ям, коли я йшов у Маханаїм; але він вийшов назустріч мені біля Йордану, і я присягнув йому Господом, говорячи: «я не умертвлю тебе мечем». Ти ж не залиш його безкарним, бо ти людина мудра і знаєш, що тобі зробити з ним, щоб звести сивину його в крові у пекло.] |
|
36
|
36
|
| И# послaвъ цaрь соломHнъ, призвA семeа и3 речE є3мY: сози1жди себЁ д0мъ во їеrли1мэ и3 сэди2 тaмw, и3 не и3сходи2 tтyду никaможе: | І послав цар і покликав Семея і сказав йому: побудуй собі дім в Єрусалимі і живи тут, і нікуди не виходь звідси; |
|
37
|
37
|
| и3 бyдетъ въ дeнь и3сх0да твоегw2, и3 прeйдеши пот0къ кeдрскій, разумёz разумёй, ћкw смeртію ќмреши: кр0вь твоS бyдетъ на главЁ твоeй. И# заклsтъ є3го2 цaрь въ дeнь т0й. | і знай, що в той день, у який ти вийдеш і перейдеш потік Кедрон, неодмінно помреш; кров твоя буде на голові твоїй. |
|
38
|
38
|
| И# речE семeй къ царю2: блaгъ глаг0лъ, є3г0же глаг0лалъ є3си2, г0споди м0й царю2: тaкw сотвори1тъ рaбъ тв0й. И# сёде семeй во їеrли1мэ три2 лBта. | І сказав Семей цареві: добре; як наказав господар мій цар, так зробить раб твій. І жив Семей в Єрусалимі довгий час. |
|
39
|
39
|
| И# бhсть по тріeхъ лётэхъ, и3 бэжaста двA раб† семє1ина ко ґгхyсу сhну маахaину, царю2 гefску. И# возвэсти1ша семeю, глаг0люще: сE, раби2 твои2 во гefэ. | Але через три роки трапилося, що у Семея двоє рабів утекли до Анхуса, сина Маахи, царя Гефського. І сказали Семею, говорячи: ось, раби твої в Гефі. |
|
40
|
40
|
| И# востA семeй, и3 њсэдлA nслS своE, и3 и4де во гefъ ко ґгхyсу взыскaти рабы6 сво‰: и3 п0йде семeй, и3 приведE рабы6 сво‰ t гefа. | І встав Семей, і осідлав осла свого, і вирушив у Геф до Анхуса шукати рабів своїх. І повернувся Семей і привів рабів своїх з Гефа. |
|
41
|
41
|
| И# возвэсти1ша соломHну, глаг0люще: ћкw семeй ходи2 и3з8 їеrли1ма въ гefъ и3 возврати2 рабы6 сво‰. | І донесли Соломону, що Семей ходив з Єрусалима у Геф і повернувся. |
|
42
|
42
|
| И# послA цaрь и3 призвA семeа и3 речE къ немY: не заклsхъ ли тS гDемъ, и3 засвидётелствовахъ тебЁ, глаг0лz: въ џньже ѓще дeнь и3зhдеши и3з8 їеrли1ма и3 п0йдеши на дeсно и3ли2 на шyее, разумёz разумёй, ћкw смeртію ќмреши; и3 рeклъ ми2 є3си2: блaгъ глаг0лъ, є3г0же слhшахъ: | І пославши, покликав цар Семея і сказав йому: чи не клявся я тобі Господом і чи не оголошував тобі, говорячи: «знай, що в той день, у який ти вийдеш і підеш куди-небудь, неодмінно помреш»? і ти сказав мені: «добре»; |
|
43
|
43
|
| и3 что2 ћкw не сохрани1лъ є3си2 клsтвы гDни и3 зaповэди, ю4же заповёдахъ на тS; | навіщо ж ти не дотримав наказу, який я дав тобі перед Господом із клятвою? |
|
44
|
44
|
| И# речE цaрь къ семeю: ты2 вёси всю2 ѕл0бу твою2, ю4же вёсть сeрдце твоE, ±же сотвори1лъ є3си2 давjду nтцY моемY: и3 возврати2 гDь ѕл0бу твою2 на главY твою2: | І сказав цар Семею: ти знаєш і знає серце твоє все зло, яке ти зробив батькові моєму Давиду; нехай же поверне Господь злість твою на голову твою! |
|
45
|
45
|
| и3 цaрь соломHнъ благословeнъ, и3 прест0лъ давjдовъ бyдетъ гот0въ пред8 гDемъ во вёки. | а цар Соломон нехай буде благословенний, і престіл Давида нехай буде непохитним перед Господом повіки! |
|
46
|
46
|
| И# заповёда цaрь соломHнъ ванeю сhну їwдaеву: и3 и3зhде, и3 ўби2 є3го2, и3 ќмре (семeй). | і повелів цар Ванеї, синові Іодаєвому, і він пішов і вразив Семея, і той помер. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
