Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава 12

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Главa в7i	Глава 12

1	1
И# и4де цaрь ровоaмъ въ сікjму, ћкw въ сікjму пріи1де вeсь ї}ль воцари1ти є3го2.	І пішов Ровоам у Сихем, бо в Сихем прийшли всі ізраїльтяни, щоб поставити його царем.
2	2
И# бhсть є3гдA ўслhша їеровоaмъ сhнъ навaтовъ, сyщу є3мY є3щE во є3гЂптэ, ћкw ўбёглъ бЁ t лицA соломHна, и3 возврати1сz їеровоaмъ и3з8 є3гЂпта:	І почув про те Ієровоам, син Наватів, коли перебував ще в Єгипті, куди втік від царя Соломона, і повернувся Ієровоам з Єгипту;
3	3
и3 послaша, и3 призвaша є3го2. И# пріи1де їеровоaмъ и3 вeсь с0нмъ ї}левъ, и3 рек0ша лю1діе къ царю2 ровоaму глаг0люще:	і послали за ним і покликали його. Тоді Ієровоам і все зібрання ізраїльтян прийшли і говорили [цареві] Ровоаму і сказали:
4	4
nтeцъ тв0й њтzгчи2 kрeмъ нaшъ, тh же нн7э њблегчи2 t раб0ты nтцA твоегw2 жeстокіz и3 t kрмA є3гw2 тsжкагw, є3г0же возложи2 на ны2, и3 пораб0таемъ ти2.	батько твій наклав на нас тяжке ярмо, ти ж полегши нам жорстоку роботу батька твого і тяжке ярмо, яке він наклав на нас, і тоді ми будемо служити тобі.
5	5
И# речE къ ни6мъ: tиди1те (и3 пребyдите) до трeтіzгw днE, и3 возврати1тесz ко мнЁ. И# и3д0ша.	І сказав він їм: підіть і через три дні знову прийдіть до мене. І пішов народ.
6	6
И# возвэсти2 ровоaмъ цaрь старёйшинамъ, и5же бhша предстоsще пред8 соломHномъ nтцeмъ є3гw2, є3щE жи1ву є3мY сyщу, глаг0лz: кaкw вы2 мhслите, да tвэщaю лю1демъ си6мъ сл0во;	Цар Ровоам радився зі старцями, які стояли перед Соломоном, батьком його, за життя його, і говорив: як порадите ви мені відповісти цьому народу?
7	7
И# рёша є3мY, глаг0люще: ѓще въ днeшній дeнь бyдеши рaбъ лю1демъ си6мъ и3 пораб0таеши и5мъ, и3 речeши и5мъ словесA бл†га, и3 бyдутъ ти2 раби2 во вс‰ дни6.	Вони говорили йому і сказали: якщо ти в цей день будеш слугою народу цього і будеш слугувати йому, і задовольниш їх і будеш говорити з ними ласкаво, то вони будуть твоїми рабами на всі дні.
8	8
И# пренебрежE совётъ старёйшинъ, ±же совэщaша є3мY, и3 совётова со џтрwки воспитaнными съ ни1мъ предстоsвшими пред8 лицeмъ є3гw2,	Але він зневажив пораду старців, що вони радили йому, і радився з молодими людьми, які виросли разом з ним і які стояли перед ним,
9	9
и3 речE и5мъ: что2 вы2 совэщавaете; и3 что2 tвэщaю лю1демъ си6мъ, и5же рёша ко мнЁ, глаг0люще: њблегчи2 нaшъ kрeмъ, є3г0же возложи2 nтeцъ тв0й на ны2;	і сказав їм: що ви порадите мені відповісти народу цьому, який говорив мені і сказав: «полегши ярмо, яке наклав на нас батько твій»?
10	10
И# глаг0лаша къ немY џтроцы воспитaнніи съ ни1мъ и3 рёша є3мY: си1це да глаг0леши лю1демъ си6мъ, и5же рёша къ тебЁ, глаг0люще: nтeцъ тв0й њтzгчи2 kрeмъ нaшъ: тh же нн7э њблегчи2 t нaсъ: сі‰ речeши къ ни6мъ: ю4ность моS толстёе чрeслъ nтцA моегw2:	І говорили йому молоді люди, які виросли разом з ним, і сказали: так скажи народу цьому, який говорив тобі і сказав: «батько твій наклав на нас тяжке ярмо, ти ж полегши нам»; так скажи їм: «мій мізинець товщий за стегна батька мого;
11	11
и3 нн7э nтeцъ м0й наложи2 на вы2 kрeмъ тsжекъ, ѓзъ же приложY къ kрмY вaшему: nтeцъ м0й наказA вы2 рaнами, ѓзъ же накажY вы2 скорпі0нами.	отже, якщо батько мій обтяжував вас тяжким ярмом, то я збільшу ярмо ваше; батько мій карав вас бичами, а я буду карати вас скорпіонами».
12	12
И# пріи1де вeсь ї}ль къ царю2 ровоaму въ дeнь трeтій, ћкоже речE и5мъ цaрь, глаг0лz: возврати1тесz ко мнЁ въ дeнь трeтій.	Ієровоам і весь народ прийшли до Ровоама на третій день, як наказав цар, сказавши: прийдіть до мене на третій день.
13	13
И# tвэщA цaрь къ лю1демъ жeстокw: и3 њстaви цaрь ровоaмъ совётъ старёйшинъ, ±же совэщaша є3мY,	І відповідав цар народу суворо і зневажив пораду старців, що вони радили йому;
14	14
и3 речE къ ни6мъ по совёту nтрокHвъ, глаг0лz: nтeцъ м0й њтzгчи2 kрeмъ вaшъ, ѓзъ же приложY къ kрмY вaшему: nтeцъ м0й наказA вы2 рaнами, ѓзъ же накажY вы2 скорпі0нами.	і говорив він за порадою молодих людей і сказав: батько мій наклав на вас тяжке ярмо, а я збільшу ярмо ваше; батько мій карав вас бичами, а я буду карати вас скорпіонами.
15	15
И# не послyша цaрь людjй, ћкw бЁ превращeніе t гDа, ћкw да ўтверди1тъ гlг0лъ св0й, є3г0же гlа рук0ю ґхjи силwнjтzнина њ їеровоaмэ сhнэ навaтовэ.	І не послухав цар народу, бо так суджено було Господом, щоб сповнилося слово Його, яке прорік Господь через Ахию силомлянина Ієровоаму, синові Наватовому.
16	16
И# ви1дэ вeсь ї}ль, ћкw не послyша цaрь глaса и4хъ, и3 tвэщaша лю1діе царю2, глаг0люще: кaz нaмъ чaсть въ давjдэ; и3 нёсть нaмъ наслёдіz въ сhнэ їессeовэ: бэжи2, ї}лю, въ кр0вы сво‰: нн7э паси2 д0мъ тв0й, давjде. И# tи1де ї}ль въ кр0вы сво‰.	І побачили всі ізраїльтяни, що цар не послухав їх. І відповів народ цареві і сказав: яка нам частина в Давиді? немає нам частки в сині Ієссеєвому; по наметах своїх, Ізраїль! тепер знай свій дім, Давиде! І розійшовся Ізраїль по наметах своїх.
17	17
Над8 сынми1 же ї}левыми, и5же живsху во градёхъ їyдиныхъ, воцари1сz ровоaмъ над8 ни1ми.	Тільки над синами Ізраїлевими, які жили в містах Іудиних, царював Ровоам.
18	18
И# послA цaрь ровоaмъ ґдwнірaма, и4же над8 дaнію, и3 поби2 є3го2 кaменіемъ вeсь ї}ль, и3 ќмре. Цaрь же ровоaмъ потщaсz взhти на колесни1цу ўбэжaти во їеrли1мъ.	І послав цар Ровоам Адонирама, начальника над податками; але всі ізраїльтяни закидали його камінням, і він помер; цар же Ровоам поспішно зійшов на колісницю, щоб утекти в Єрусалим.
19	19
И# tложи1сz ї}ль t д0му давjдова дaже до днeсь.	І відокремився Ізраїль від дому Давидового до цього дня.
20	20
И# бhсть є3гдA ўслhша вeсь ї}ль, ћкw возврати1сz їеровоaмъ t є3гЂпта, и3 послaша, и3 призвaша є3го2 на соб0ръ, и3 воцари1ша є3го2 над8 ї}лемъ: и3 не бЁ в8слёдъ д0му давjдова, т0кмw хорyгвь їyдина и3 веніамjнова.	Коли почули всі ізраїльтяни, що Ієровоам повернувся [з Єгипту], то послали і прикликали його на зібрання, і поставили його царем над усіма ізраїльтянами. За домом Давидовим не залишилося нікого, крім коліна Іудиного [і Веніамінового].
21	21
И# ровоaмъ вни1де во їеrли1мъ и3 собрA вeсь с0нмъ їyдинъ и3 хорyгвь веніамjню, сто2 и3 двaдесzть тhсzщъ ю4ношей, творsщихъ брaнь, рaтовати на д0мъ ї}левъ, є4же возврати1ти цaрство ровоaму сhну соломHню.	Ровоам, прибувши в Єрусалим, зібрав з усього дому Іудиного і з коліна Веніамінового сто вісімдесят тисяч добірних воїнів, щоб воювати з домом Ізраїлевим для того, щоб повернути царство Ровоаму, синові Соломона.
22	22
И# бhсть сл0во гDне ко самeю человёку б9ію, гlz:	І було слово Боже до Самея, чоловіка Божого, і сказано:
23	23
рцы2 къ ровоaму сhну соломHню царю2 їyдину и3 ко всемY д0му їyдину и3 веніамjнову и3 ко њстaвшымсz лю1демъ, глаг0лz:	скажи Ровоаму, синові Соломона, цареві Юдейському, і всьому дому Іудиному і Веніаміновому й іншому народу:
24	24
тaкw гlетъ гDь: не восходи1те, нижE рaтуйте на брaтію вaшу, на сhны ї}лєвы: но возврати1тесz кjйждо въ д0мы сво‰, ћкw t менє2 бhсть гlг0лъ сeй. И# послyшаша словесE гDнz, и3 престaша и3ти2 по гlг0лу гDню.	так говорить Господь: не ходіть і не починайте війни з братами вашими, синами Ізраїлевими; поверніться кожен у дім свій, бо від Мене це було. І послухалися вони слова Господнього і пішли назад за словом Господа.
25	25
И# создA їеровоaмъ сікjму въ горЁ є3фрeмли, и3 всели1сz въ нeй, и3 и3зhде tтyду, и3 создA фануи1ла.	І оббудував Ієровоам Сихем на горі Єфремовій й оселився в ньому; звідти пішов і побудував Пенуїл.
26	26
И# речE їеровоaмъ въ сeрдцы своeмъ: сE, нн7э возврати1тсz цaрство въ д0мъ давjдовъ,	І говорив Ієровоам у серці своєму: царство може знову перейти до дому Давидового;
27	27
ѓще взhдутъ лю1діе сjи вознести2 жeртву въ хрaмэ гDни во їеrли1мъ, и3 њбрати1тсz сeрдце людjй ко гDу и3 господи1ну своемY, къ ровоaму царю2 їyдину, и3 ўбію1тъ мS, и3 возвратsтсz къ ровоaму царю2 їyдину.	якщо народ цей буде ходити в Єрусалим для жертвоприношення в домі Господньому, то серце народу цього навернеться до господаря свого, до Ровоама, царя Юдейського, і уб’ють вони мене і повернуться до Ровоама, царя Юдейського.
28	28
И# ўсовётова цaрь, и3 сотвори2 двЁ ю4ницы зл†ты, и3 речE къ лю1демъ: довлёетъ вaмъ восходи1ти во їеrли1мъ: сE, б0зи твои2, ї}лю, и3звeдшіи тS и3з8 земли2 є3гЂпетскіz.	І порадившись, цар зробив двох золотих тельців і сказав [народу]: не потрібно вам ходити в Єрусалим; ось боги твої, Ізраїль, які вивели тебе з землі Єгипетської.
29	29
И# постaви є3ди1ну въ веfи1ли, ґ другyю въ дaнэ.	І поставив одного у Вефилі, а іншого в Дані.
30	30
И# бhсть сл0во сіE на согрэшeніе, и3 и3дsху лю1діе пред8 лицeмъ ю4ницы є3ди1ныz дaже до дaна, и3 њстaвиша хрaмъ гDень.	І привело це до гріха, бо народ став ходити до одного з них , навіть у Дан, [і залишили храм Господній].
31	31
И# сотвори2 к†пища на выс0кихъ, и3 сотвори2 жерцHвъ чaсть t людjй, и5же не бёша t сынHвъ леvjиныхъ.	І побудував він капище на висоті і поставив з народу священиків, які не були із синів Левіїних.
32	32
И# сотвори2 їеровоaмъ прaздникъ въ nсмhй мцcъ въ пzтыйнaдесzть дeнь мцcа, по прaзднику, и4же въ земли2 бЁ їyдинэ, и3 взhде на nлтaрь, є3г0же сотвори2 въ веfи1ли, жрeти ю4ницамъ, ±же сотвори2, и3 постaви въ веfи1ли жерцы2 на выс0кихъ, ±же сотвори2.	І встановив Ієровоам свято у восьмий місяць, у п’ятнадцятий день місяця, подібне до того свята, яке було в Юдеї, і приносив жертви на жертовнику; те саме зробив він у Вефилі, щоб приносити жертву тельцям, яких зробив. І поставив у Вефилі священиків висот, які спорудив,
33	33
И# взhде на nлтaрь, є3г0же сотвори2 въ веfи1ли, въ nсмhй мцcъ, въ пzтыйнaдесzть дeнь въ прaздникъ, є3г0же состaви по сeрдцу своемY: и3 сотвори2 прaздникъ сынHмъ ї}лєвымъ, и3 взhде на nлтaрь є4же пожрeти.	і приніс жертви на жертовнику, який він зробив у Вефилі, у п’ятнадцятий день восьмого місяця, місяця, який він довільно призначив; і встановив свято для синів Ізраїлевих, і підійшов до жертовника, щоб зробити куріння.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт