Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава заi

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Главa з7i	Глава 17

1	1
И# речE и3ліA прbр0къ fесвjтzнинъ, и4же t fесвjи галаaдскіz, ко ґхаaву: жи1въ гDь бGъ си1лъ, бGъ ї}левъ, є3мyже предстою2 пред8 ни1мъ, ѓще бyдетъ въ лBта сі‰ росA и3 д0ждь, т0чію t ќстъ словесE моегw2.	І сказав Ілля [пророк], фесвитянин, із жителів галаадських, Ахаву: живий Господь Бог Ізраїлів, перед Яким я стою! в ці роки не буде ні роси, ні дощу, хіба тільки за моїм словом.
2	2
И# бhсть гlъ гDень ко и3ліи2:	І було до нього слово Господнє:
3	3
и3ди2 tсю1ду на вост0къ и3 скрhйсz въ пот0цэ хорafа прsмw лицY їoрдaнову:	піди звідси і повернися на схід і сховайся біля потоку Хорафа, що навпроти Йордану;
4	4
и3 бyдеши пи1ти t пот0ка в0ду, и3 врaнwмъ заповёдахъ препитaти тS тaмw.	з цього потоку ти будеш пити, а во́ронам Я повелів годувати тебе там.
5	5
И# сотвори2 и3ліA по гlу гDню, и3 сёде при пот0цэ хорafовэ прsмw лицY їoрдaнову:	І пішов він і зробив за словом Господнім; пішов і залишився біля потоку Хорафа, що навпроти Йордану.
6	6
и3 врaнове приношaху є3мY хлёбы и3 мzсA заyтра, и3 хлёбы и3 мzсA къ вeчеру, и3 t пот0ка піsше в0ду.	І во́рони приносили йому хліб і м’ясо вранці, і хліб і м’ясо ввечері, а з потоку він пив.
7	7
И# бhсть по днeхъ, и3 и4зсше и3ст0чникъ, ћкw не бЁ дождS на зeмлю,	Коли минув деякий час, цей поток висох, бо не було дощу на землю.
8	8
и3 бhсть гlъ гDень ко и3ліи2 гlz:	І було до нього слово Господнє:
9	9
востaни и3 и3ди2 въ сарeпту сідHнскую, и3 пребyди тaмw: сe бо, заповёдахъ тaмw женЁ вдови1цэ препитaти тS.	встань і піди в Сарепту сидонську, і залишайся там; Я повелів там жінці вдові годувати тебе.
10	10
И# востA и3 и4де въ сарeпту сідHнскую, и3 пріи1де ко вратHмъ грaда: и3 сE, тaмw женA вдовA собирaше дровA. И# возопи2 и3ліA в8слёдъ є3S и3 речE є4й: принеси2 нн7э ми2 мaлw воды2 въ сосyдэ, и3 и3спію2.	І встав він і пішов у Сарепту; і коли прийшов до воріт міста, ось, там жінка вдова збирає дрова. І покликав він її і сказав: дай мені трохи води в посудині напитися.
11	11
И# и4де взsти. И# возопи2 в8слёдъ є3S и3ліA и3 речE є4й: пріими2 u5бо мнЁ и3 ўкрyхъ хлёба въ руцЁ своeй, да ћмъ.	І пішла вона, щоб взяти; а він закричав услід їй і сказал: візьми для мене і шматок хліба в руки свої.
12	12
И# речE женA: жи1въ гDь бGъ тв0й, ѓще є4сть ў менє2 њпрэсн0къ, но т0кмw г0рсть муки2 въ водон0сэ и3 мaлw є3лeа въ чвaнцэ: и3 сE, ѓзъ соберY двA пwлёнца, и3 вни1ду, и3 сотворю2 є5 себЁ и3 дётемъ мои6мъ, и3 снёмы є5, и3 ќмремъ.	Вона сказала: живий Господь Бог твій! у мене нічого немає печеного, а тільки є жменя борошна в діжці і трохи олії в глечику; і ось, я наберу поліна два дров, і піду, і приготую це для себе і для сина мого; з’їмо це і помремо.
13	13
И# речE къ нeй и3ліA: дерзaй, вни1ди и3 сотвори2 но глаг0лу твоемY: но сотвори1 ми tтyду њпрэсн0къ мaлъ прeжде, и3 принеси1 ми, себё же и3 чaдwмъ свои6мъ да сотвори1ши п0слэжде,	І сказав їй Ілля: не бійся, піди, зроби, що́ ти сказала; але раніше з цього зроби невеликий опріснок для мене і принеси мені; а для себе і для свого сина зробиш після;
14	14
ћкw тaкw гlетъ гDь бGъ ї}левъ: водон0съ муки2 не њскудёетъ, и3 чвaнецъ є3лeа не ўмaлитсz до днE, д0ндеже дaстъ гDь д0ждь на зeмлю.	бо так говорить Господь Бог Ізраїлів: борошно в діжці не вичерпається, і олія в глечику не убуде до того дня, коли Господь дасть дощ на землю.
15	15
И# и4де женA, и3 сотвори2 по глаг0лу и3ліинY, и3 дадE є3мY, и3 kдE т0й, и3 тA, и3 ч†да є3S.	І пішла вона і зробила так, як сказав Ілля; і годувалася вона, і він, і дім її деякий час.
16	16
И# t тогw2 днE водон0съ муки2 не њскудЁ, и3 чвaнецъ є3лeа не ўмaлисz, по гlу гDню, є3г0же гlа рук0ю и3ліин0ю.	Борошно в діжці не вичерпувалося, й олія в глечику не убувала, за словом Господа, яке Він прорік через Іллю.
17	17
И# бhсть по си1хъ, и3 разболёсz сhнъ жены2 госпожи2 д0му, и3 бЁ болёзнь є3гw2 крэпкA ѕэлw2, д0ндеже не њстaсz въ нeмъ дyхъ є3гw2.	Після цього занедужав син цієї жінки, господині дому, і хвороба його була така сильна, що не залишилося в ньому дихання.
18	18
И# речE ко и3ліи2: что2 мнЁ и3 тебЁ, человёче б9ій; вшeлъ є3си2 ко мнЁ воспомzнyти непр†вды мо‰ и3 ўмори1ти сhна моего2.	І сказала вона Іллі: що мені і тобі, чоловіче Божий? ти прийшов до мене нагадати гріхи мої й умертвити сина мого.
19	19
И# речE и3ліA къ женЁ: дaждь ми2 сhна твоего2. И# взsтъ є3го2 t нёдра є3S, и3 вознесE є3го2 въ г0рницу, и3дёже сaмъ почивaше, и3 положи2 є3го2 на nдрЁ своeмъ.	І сказав він їй: дай мені сина твого. І взяв його з рук її, і поніс його у світлицю, де він жив, і поклав його на свою постіль,
20	20
И# возопи2 и3ліA ко гDу и3 речE: ўвы2 мнЁ, гDи, свидётелю вдовы2, ў неsже ѓзъ нн7э пребывaю, ты2 њѕл0билъ є3си2 є4же ўмори1ти сhна є3S.	і воззвав до Господа і сказав: Господи Боже мій! невже Ти і вдові, у якої я перебуваю, зробиш зло, умертвивши сина її?
21	21
И# дyну на џтрочища три1жды, и3 призвA гDа и3 речE: гDи б9е м0й, да возврати1тсz u5бо душA џтрочища сегw2 въ џнь.	І простягнувшись над отроком тричі, він воззвав до Господа і сказав: Господи Боже мій! нехай повернеться душа отрока цього в нього!
22	22
И# бhсть тaкw: и3 возопи2 џтрочищь, и3 сведE є3го2 съ г0рницы въ д0мъ, и3 дадE є3го2 мaтери є3гw2. И# речE и3ліA: ви1ждь, жи1въ є4сть сhнъ тв0й.	І почув Господь голос Іллі, і повернулася душа отрока цього в нього, і він ожив.
23	23
И# речE женA ко и3ліи2: сE, ўразумёхъ, ћкw человёкъ б9ій є3си2 ты2, и3 гlъ гDень во ўстёхъ твои1хъ и4стиненъ.	І взяв Ілля отрока, і вивів його зі світлиці в дім, і віддав його матері його, і сказав Ілля: дивися, син твій живий.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт