|
Главa к7д
|
Глава 24
|
|
1
|
1
|
|
И# востA давjдъ tтyду и3 сёде во ўзи1нахъ є3нгаддJ.
|
І вийшов Давид звідти і жив у безпечних місцях Ен-Гадди.
|
|
2
|
2
|
|
И# бhсть є3гдA возврати1сz саyлъ вспsть t и3ноплемє1нникъ, и3 возвэсти1ша є3мY, глаг0люще: сE, давjдъ въ пустhни є3нгaдстэй.
|
Коли Саул повернувся від филистимлян, його сповістили, говорячи: ось, Давид у пустелі Ен-Гадди.
|
|
3
|
3
|
|
И# взS саyлъ съ соб0ю три2 тhсzщы мужeй и3збрaнныхъ t всегw2 ї}лz и3 и4де и3скaти давjда и3 мужeй є3гw2 прsмw лицY саддeемъ:
|
І взяв Саул три тисячі добірних чоловіків з усього Ізраїля і пішов шукати Давида і людей його по горах, де живуть сарни.
|
|
4
|
4
|
|
и3 пріи1де до стaдъ пас0мыхъ на пути2, и3 бЁ тaмw вертeпъ: и3 саyлъ вни1де и3спраздни1тисz, давjдъ же и3 мyжіе є3гw2 во внyтреннихъ вертeпа сэдsху.
|
І прийшов до загону овечого, при дорозі; там була печера, і зайшов туди Саул за потребою; Давид же і люди його сиділи в глибині печери.
|
|
5
|
5
|
|
И# рёша мyжіе давjдwвы къ немY: сE, дeнь сeй, њ нeмже речE гDь тебЁ предaти врагA твоего2 въ рyцэ твои2, и3 сотвори1ши є3мY ћкоже ўг0дно пред8 nчи1ма твои1ма. И# востA давjдъ, и3 tрёза воскри1ліе nдeжды саyли w4тай.
|
І говорили Давиду люди його: ось день, про який говорив тобі Господь: «ось, Я видам ворога твого в руки твої, і зробиш з ним, що тобі завгодно». Давид встав і тихенько відрізав край від верхнього одягу Саула.
|
|
6
|
6
|
|
И# бhсть по си1хъ, и3 вострепетA давjду сeрдце є3гw2, ћкw tрёза воскри1ліе nдeжды саyли:
|
Але після цього боляче стало серцю Давида, що він відрізав край від одягу Саула.
|
|
7
|
7
|
|
и3 речE давjдъ къ мужє1мъ свои6мъ: никaкоже ми2 t гDа, ѓще сотворю2 глаг0лъ сeй господи1ну моемY хрістY гDню, є4же нанести2 рyку мою2 нaнь, ћкw хріст0съ гDень є4сть сeй.
|
І сказав він людям своїм: нехай не попустить мені Господь зробити це господареві моєму, помазанику Господньому, щоб накласти руку мою на нього, бо він помазаник Господній.
|
|
8
|
8
|
|
И# ўвэщA давjдъ мyжы сво‰ словесы2 и3 не дадE и5мъ востaвшымъ ўби1ти саyла. И# востA саyлъ, и3 сни1де на пyть.
|
І утримав Давид людей своїх цими словами і не дав їм повстати на Саула. А Саул встав і вийшов з печери на дорогу.
|
|
9
|
9
|
|
И# и3зhде давjдъ в8слёдъ є3гw2 и3з8 вертeпа: и3 возопи2 давjдъ в8слёдъ саyла, глаг0лz: господи1не царю2. И# њзрёсz саyлъ в8слёдъ себє2, и3 преклони1сz давjдъ лицeмъ свои1мъ до земли2, и3 поклони1сz є3мY.
|
Потім встав і Давид, і вийшов з печери, і закричав услід Саулу, говорячи: господарю мій, царю! Саул оглянувся назад, і Давид упав лицем на землю і поклонився [йому].
|
|
10
|
10
|
|
И# речE давjдъ къ саyлу: почто2 слyшаеши словeсъ людjй глаг0лющихъ: сE, давjдъ и4щетъ души2 твоеS;
|
І сказав Давид Саулу: навіщо ти слухаєш слова людей, які говорять: «ось, Давид замишляє зло на тебе»?
|
|
11
|
11
|
|
сE, днeсь ви1дэста џчи твои2, ћкw предадe тz гDь днeсь въ рyцэ мои2 въ вертeпэ, и3 не восхотёхъ ўби1ти тебE, и3 пощадёхъ тS, и3 рёхъ: не нанесY руки2 моеS на г0спода моего2, ћкw помaзанникъ гDень сeй є4сть:
|
Ось, сьогодні бачать очі твої, що Господь віддавав тебе нині в руки мої в печері; і мені говорили, щоб убити тебе; але я пощадив тебе і сказав: «не підніму руки моєї на господаря мого, бо він помазаник Господа».
|
|
12
|
12
|
|
и3 сE, воскри1ліе nдeжды твоеS въ руцЁ моeй, ѓзъ tsхъ воскри1ліе nдeжды твоеS, и3 не ўби1хъ тебE: и3 ўразумёй, и3 ви1ждь днeсь, ћкw нёсть ѕл0бы въ руцЁ моeй, нижE нечeстіz и3 през0рства, нижE согрэши1хъ къ тебЁ, ґ ты2 и4щеши души2 моеS и3з8sти ю5:
|
Батьку мій! подивися на край одягу твого в руці моїй; я відрізав край одягу твого, а тебе не убив: довідайся і переконайся, що немає в руці моїй зла, ні підступництва, і я не згрішив проти тебе; а ти шукаєш душі моєї, щоб погубити її.
|
|
13
|
13
|
|
да сyдитъ гDь междY мн0ю и3 тоб0ю, и3 да защи1титъ мS гDь t тебє2: рукA же моS не бyдетъ на тS,
|
Нехай розсудить Господь між мною і тобою, і нехай помститься тобі Господь за мене; але рука моя не буде на тобі,
|
|
14
|
14
|
|
ћкоже глаг0летсz при1тча дрeвнzz: t беззакHнникъ и3зhдетъ преступлeніе: рукA же моS не бyдетъ на тS:
|
як говорить давня притча: «від беззаконних виходить беззаконня». А моя рука не буде на тобі.
|
|
15
|
15
|
|
и3 нн7э ты2, царю2 ї}левъ, в8слёдъ когw2 и3сх0диши; кого2 ты2 г0ниши; в8слёдъ ли псA ўмeрша и3 в8слёдъ блохи2 є3ди1ныz;
|
Проти кого вийшов цар Ізраїльський? За ким ти ганяєшся? За мертвим псом, за однією блохою.
|
|
16
|
16
|
|
да бyдетъ гDь судіS и3 tмсти1тель междY мн0ю и3 тоб0ю, да ви1дитъ гDь и3 сyдитъ сyдъ м0й, и3 њсyдитъ мS t руки2 твоеS.
|
Господь нехай буде суддею і розсудить між мною і тобою. Він розгляне, розбере справу мою, і спасе мене від руки твоєї.
|
|
17
|
17
|
|
И# бhсть, є3гдA скончA давjдъ глаг0лы сі‰, глаг0лz къ саyлу, и3 речE саyлъ: тв0й ли глaсъ сeй, чaдо давjде; И# воздви1же саyлъ глaсъ св0й и3 восплaкасz.
|
Коли скінчив Давид говорити слова ці до Саула, Саул сказав: чи твій це голос, сину мій, Давиде? І підніс Саул голос свій, і плакав,
|
|
18
|
18
|
|
И# речE саyлъ къ давjду: прaведенъ є3си2 ты2 пaче менє2, ћкw ты2 воздaлъ ми2 є3си2 благ†z, ѓзъ же тебЁ воздaхъ ѕл†z:
|
і сказав Давиду: ти справедливіший за мене, тому що ти відплатив мені добром, а я відплачував тобі злом;
|
|
19
|
19
|
|
и3 ты2 возвэсти1лъ ми2 є3си2 днeсь, ±же сотвори1лъ ми2 благ†z, ћкw заключи1 мz гDь въ рyки тво‰ днeсь, и3 не ўби1лъ мS є3си2:
|
ти показав це сьогодні, вчинивши зі мною милість, коли Господь віддавав мене в руки твої, ти не вбив мене.
|
|
20
|
20
|
|
и3 ћкоже ѓще кто2 њбрёлъ бы врагA своего2 въ печaли, и3 tпусти1лъ бы є3го2 въ пyть блaгъ, и3 гDь воздaстъ є3мY благ†z, ћкоже ты2 сотвори1лъ є3си2 днeсь:
|
Хто, знайшовши ворога свого, відпустив би його в добру путь? Господь віддасть тобі добром за те, що зробив ти мені сьогодні.
|
|
21
|
21
|
|
и3 нн7э сE, ѓзъ вёмъ, ћкw царю1z цaрствовати и4маши, и3 стaти и4мать въ руцЁ твоeй цaрство ї}лево:
|
І тепер я знаю, що ти неодмінно будеш царювати, і царство Ізраїлеве буде твердим у руці твоїй.
|
|
22
|
22
|
|
и3 нн7э клени1сz ми2 гDемъ, ћкw не и3скорени1ши сёмене моегw2 по мнЁ и3 не погуби1ши и4мене моегw2 t д0му nтцA моегw2.
|
Отже, поклянися мені Господом, що ти не викоріниш потомства мого після мене і не знищиш імені мого в домі батька мого.
|
|
23
|
23
|
|
И# клsтсz давjдъ саyлу. И# tи1де саyлъ на мёсто своE, давjдъ же и3 мyжіе є3гw2 взыд0ша въ мессeру тёсную.
|
І поклявся Давид Саулу. І пішов Саул у дім свій, Давид же і люди його зійшли в місце укріплене.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.