Главa д7
|
Глава 4
|
1
|
1
|
И# бhсть во дни6 w4ны, и3 собрaшасz и3ноплемє1нницы проти1ву ї}лz на брaнь: и3 и3зhде ї}ль во срётеніе и5мъ на брaнь, и3 њполчи1шасz во ґвенезeрэ, и3 и3ноплемє1нницы њполчи1шасz во ґфeцэ: | [І зібралися филистимляни воювати з ізраїльтянами.] І було слово Самуїла до всього Ізраїля. І виступили ізраїльтяни проти филистимлян на війну і розташувалися станом при Авен-Езері, а филистимляни розташувалися при Афеку. |
2
|
2
|
и3 срази1шасz и3ноплемє1нницы на брaни со ї}лтzны, и3 преклони1сz брaнь, и3 пад0ша мyжіе ї}лєвы пред8 и3ноплемє1нники, и3 ўбіeни бhша въ брaни на селЁ четhри тhсzщы мужeй. | І вишикувалися филистимляни проти ізраїльтян, і відбулася битва, і були вражені ізраїльтяни филистимлянами, які побили на полі битви близько чотирьох тисяч чоловік. |
3
|
3
|
И# пріид0ша лю1діе въ п0лкъ, и3 рёша старBйшины ї}лєвы: почто2 порази2 нaсъ гDь днeсь пред8 и3ноплемє1нники; в0змемъ ківHтъ бGа нaшегw t силHма, и3 и3зhдетъ посредЁ нaсъ и3 сп7сeтъ ны2 t руки2 вр†гъ нaшихъ. | І прийшов народ у стан; і сказали старійшини Ізраїлеві: за що вразив нас Господь сьогодні перед филистимлянами? візьмемо собі з Силома ковчег завіту Господнього, і він піде серед нас і врятує нас від руки ворогів наших. |
4
|
4
|
И# послaша лю1діе въ силHмъ, и3 взsша tтyду ківHтъ гDа сэдsщагw на херувjмэхъ: и3 (бhша) тaмw џба сы6на и3л‡ина съ ківHтомъ б9іимъ, nфнJ и3 фінеeсъ. | І послав народ у Силом, і принесли звідти ковчег завіту Господа Саваофа, Який сидить на херувимах; а ковчег завіту Божого супроводжували і два сини Ілієві, Офні та Финеєс. |
5
|
5
|
И# бhсть є3гдA пріи1де ківHтъ гDень въ п0лкъ, и3 возопи2 вeсь ї}ль глaсомъ вели1кимъ, и3 возшумЁ землS. | І коли прибув ковчег завіту Господнього в стан, весь Ізраїль підняв такий сильний крик, що земля стогнала. |
6
|
6
|
И# ўслhшаша и3ноплемє1нницы глaсъ в0плz и3 рёша: что2 сeй в0пль вели1кій въ полцЁ є3врeйстэ; И# ўразумёша, ћкw ківHтъ гDень пріи1де въ п0лкъ. | І почули филистимляни шум вигуків і сказали: від чого такі голосні вигуки в стані євреїв? І довідалися, що ковчег Господній прибув у стан. |
7
|
7
|
И# ўбоsшасz и3ноплемє1нницы и3 рёша: сjи б0зи пріид0ша къ ни6мъ въ п0лкъ: г0ре нaмъ, и3зми1 ны, г0споди, днeсь: ћкw не бhсть тaкw вчерA и3 трeтіzгw днE: | І злякалися филистимляни, бо сказали: Бог той прийшов до них у стан. І сказали: горе нам! тому що не бувало подібного ні вчора, ні третього дня; |
8
|
8
|
г0ре нaмъ, кт0 ны и4зметъ t руки2 богHвъ крёпкихъ си1хъ; сjи сyть б0зи, поби1вшіи є3гЂпта всsкими ћзвами и3 въ пустhни: | горе нам! хто визволить нас від руки цього сильного Бога? Це — той Бог, Який уразив єгиптян усякими карами в пустелі; |
9
|
9
|
ўкрэпи1тесz и3 бyдите въ мyжы, и3ноплемє1нницы, ћкw да не пораб0таете є3врewмъ, ћкоже пораб0таша нaмъ, бyдите u5бо въ мyжы и3 бjйтесz съ ни1ми. | зміцніться і будьте мужніми, филистимляни, щоб вам не бути в поневоленні у євреїв, як вони у вас у поневоленні; будьте мужніми й воюйте з ними. |
10
|
10
|
И# би1шасz съ ни1ми: и3 пад0ша мyжіе ї}лєвы пред8 и3ноплемє1нники, и3 побэжE кjйждо въ селeніе своE, и3 бhсть ћзва вели1ка ѕэлw2: и3 падE t ї}лz три1десzть тhсzщъ чинHвъ: | І воювали филистимляни, і вражені були ізраїльтяни, і кожен побіг у намет свій, і була поразка дуже велика, і впало з ізраїльтян тридцять тисяч піших. |
11
|
11
|
и3 ківHтъ б9ій взsтъ бhсть, и3 џба сhны и3л‡ины ўмр0ша, nфнJ и3 фінеeсъ. | І ковчег Божий був узятий, і два сини Ілієві, Офні та Финеєс, померли. |
12
|
12
|
И# течE мyжъ t брaни їемінeй, и3 пріи1де въ силHмъ въ дeнь w4нъ, и3 ри6зы сво‰ растерзaвъ, и3 пeрсть бЁ на главЁ є3гw2. | І побіг один веніамитянин з місця битви і прийшов у Силом у той самий день; одяг на ньому був розідраний і порох на голові його. |
13
|
13
|
И# пріи1де, и3 сE, и3лjй сэдsше на прест0лэ своeмъ ў двeрій, смотрS на пyть, ћкw бЁ сeрдце є3гw2 во ќжасэ (вели1цэ) њ ківHтэ б9іи. И# человёкъ вни1де во грaдъ возвэщaz: и3 возопи2 вeсь грaдъ глaсомъ вели1кимъ: | Коли прийшов він, Ілій сидів на сідалищі при дорозі біля воріт і дивився, тому що серце його тремтіло за ковчег Божий. І коли чоловік той прийшов і оголосив у місті, то голосно застогнало все місто. |
14
|
14
|
и3 слhша и3лjй глaсъ в0плz и3 речE: что2 є4сть глaсъ в0плz сегw2; И# человёкъ потщaвсz вни1де и3 повёда и3лjю. | І почув Ілій звуки крику і сказав: від чого такий шум? І негайно підійшов чоловік той і сповістив Ілію. |
15
|
15
|
И# бЁ и3лjй девzти1десzти nсми2 лётъ, и3 џчи є3гw2 и3знемог0ста, и3 не ви1дzше. | Ілій був тоді дев’яноста восьми років; і очі його померкли, і він не міг бачити. |
16
|
16
|
И# речE и3лjй мужє1мъ предстоsщымъ себЁ: что2 глaсъ в0плz сегw2; И# мyжъ потщaвсz вни1де ко и3лjю и3 речE є3мY: ѓзъ є4смь пришeдый и3з8 полкA, и3 ѓзъ прибэжaхъ t брaни днeсь. И# речE и3лjй: что2 бhвшій глаг0лъ, чaдо; | І сказав той чоловік Ілію: я прийшов зі стану, сьогодні ж я прибіг з місця битви. І сказав Ілій: що відбулося, сину мій? |
17
|
17
|
И# tвэщA џтрочищь и3 речE: побэжaша мyжіе ї}лєвы t лицA и3ноплемeнникwвъ, и3 ћзва вeліz бhсть въ лю1дехъ, и3 џба сhны тво‰ ўмр0ша, и3 ківHтъ б9ій взsтъ є4сть. | І відповів вісник і сказав: побіг Ізраїль перед филистимлянами, і поразка велика відбулася в народі, і обидва сини твої, Офні та Финеєс, померли, і ковчег Божий взято. |
18
|
18
|
И# бhсть є3гдA помzнY њ ківHтэ б9іи, и3 падE (и3лjй) съ прест0ла взнaкъ бли1з8 двeрій, и3 сокруши1сz хребeтъ є3гw2, и3 ќмре, ћкw стaръ бЁ человёкъ и3 тsжекъ: и3 т0й суди2 ї}леви четhредесzть лётъ. | Коли згадав він про ковчег Божий, Ілій упав із сідалища горілиць біля воріт, зламав собі хребет і помер; бо він був старий і важкий. Був же він суддею Ізраїля сорок років. |
19
|
19
|
И# снохA є3гw2 женA фінеeсова зачeншаz роди1ти, и3 слhша вёсть, ћкw взsтъ бhсть ківHтъ б9ій и3 ћкw ќмре свeкоръ є3S и3 мyжъ є3S, и3 восплaкасz (г0рькw), и3 роди2, ћкw њбрати1шасz на ню2 бwлёзни є3S. | Невістка його, дружина Финеєсова, була вагітна вже перед пологами. І коли почула вона звістку про взяття ковчега Божого і про смерть свекра свого і чоловіка свого, то впала на коліна і народила, тому що приступили до неї болі її. |
20
|
20
|
И# во врeмz, внегдA ўмирaше, рёша є4й жєны2 предстоsщыz є4й: не б0йсz, ћкw сhна родилA є3си2. И# не tвэщA, и3 не разумЁ сeрдце є3S. | І коли помирала вона, жінки, що стояли при ній, говорили їй: не бійся, ти народила сина. Але вона не відповідала і не звертала уваги. |
21
|
21
|
И# наречE џтрочища ўехавHfъ: и3 рёша њ ківHтэ б9іи и3 њ свeкрэ є3S и3 њ мyжи є3S: пресели1сz слaва t ї}лz, ћкw взsтсz ківHтъ гDень, и3 ћкw ќмре свeкоръ є3S и3 мyжъ є3S. | І назвала немовля: Іхавод*, сказавши: «відійшла слава від Ізраїля» — з узяттям ковчега Божого і [зі смертю] свекра її і чоловіка її. |
22
|
22
|
И# речE: пресели1сz слaва ї}лева, ћкw взsтъ бhсть ківHтъ б9ій. | Вона сказала: відійшла слава від Ізраїля, бо взято ковчег Божий. |