Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава }i

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Главa }i	Глава 18

1	1
И# бhсть є3гдA престA глаг0лати къ саyлу, и3 душA їwнаfaна съ душeю давjдовою спрzжeсz, и3 возлюби2 є3го2 їwнаfaнъ t души2 своеS.	Коли скінчив Давид розмову із Саулом, душа Іонафана приліпилася до душі його, і полюбив його Іонафан, як свою душу.
2	2
И# поsтъ є3го2 саyлъ во дни6 w4ны и3 не дадE є3мY возврати1тисz въ д0мъ nтцA є3гw2.	І взяв його Саул у той день і не дозволив йому повернутися в дім батька його.
3	3
И# завэщA їwнаfaнъ и3 давjдъ завётъ, понeже возлюби2 є3го2 t души2 своеS:	Іонафан же уклав з Давидом союз, тому що полюбив його, як свою душу.
4	4
и3 совлечE їwнаfaнъ ри1зу свою2 вeрхнюю и3 дадE ю5 давjду, и3 и4ны nдє1жды сво‰ дaже до мечA своегw2 и3 до лyка своегw2 и3 до п0zса своегw2.	І зняв Іонафан верхній одяг свій, який був на ньому, і віддав його Давиду, також і інший одяг свій, і меч свій, і лук свій, і пояс свій.
5	5
И# хождaше давjдъ разyмнw во всёхъ, ѓможе ѓще посылaше є3го2 саyлъ: постaви же є3го2 саyлъ над8 м{жи в0инскими, и3 ўг0денъ бЁ пред8 nчи1ма всёхъ людjй и3 пред8 слугaми саyловыми.	І Давид діяв розсудливо скрізь, куди посилав його Саул, і зробив його Саул начальником над військовими людьми; і це сподобалося всьому народові і слугам Сауловим.
6	6
И# бhсть, внегдA входи1ти и5мъ, є3гдA возврати1сz давjдъ t побёды над8 и3ноплемeнникомъ: и3 и3зыд0ша (дBвы) ликовствyющыz во срётеніе саyла царS t всёхъ градHвъ ї}левыхъ пою1щz и3 скaчущz въ тmмпaнэхъ съ рaдостію и3 съ гyсльми.	Коли вони йшли, повертаючись після перемоги Давида над филистимлянином, то жінки з усіх міст ізраїльських виходили назустріч Саулу царю зі співом і танцями, з урочистими тимпанами і з кимвалами.
7	7
И# и3схождaху жєны2 ликyющz и3 глаг0лющz: побэди2 саyлъ съ тhсzщами свои1ми, ґ давjдъ со тмaми свои1ми.	І викликували жінки, які грали, говорячи: Саул переміг тисячі, а Давид — десятки тисяч!
8	8
И# разгнёвасz саyлъ ѕэлw2, и3 лук†вы kви1шасz глаг0лы пред8 nчи1ма саyловыма њ словеси2 сeмъ. И# речE саyлъ: давjду дaша тмы6, мнё же дaша тhсzщы: и3 чегw2 є3мY (нёсть), т0чію цaрства;	І Саул сильно засмутився, і неприємно було йому це слово, і він сказав: Давиду дали десятки тисяч, а мені тисячі; йому бракує тільки царства.
9	9
И# бЁ саyлъ подзирaz давjда t днE џнагw и3 пот0мъ.	І з того дня і потім підозріливо дивився Саул на Давида.
10	10
И# бhсть t ќтрешнzгw днE, и3 нападaше дyхъ лукaвый t бGа на саyла, и3 прорицaше посредЁ д0му своегw2: и3 давjдъ поsше рук0ю своeю (въ гyсли), ћкоже и3 по вс‰ дни6: копіe же въ руцЁ саyли:	І було на другий день: напав злий дух від Бога на Саула, і він біснувався в домі своєму, а Давид грав рукою своєю на струнах, як і в інші дні; в руці у Саула був спис.
11	11
и3 взS саyлъ копіE и3 речE: поражY давjда къ стэнЁ. И# ўклони1сz давjдъ t лицA є3гw2 двaжды.	І кинув Саул спис, подумавши: приб’ю Давида до стіни; але Давид двічі ухилився від нього.
12	12
И# ўбоsсz саyлъ t лицA давjдова, ћкw гDь бЁ съ ни1мъ, ґ t саyла tступи2:	І став боятися Саул Давида, тому що Господь був з ним, а від Саула відступив.
13	13
и3 tстaви є3го2 саyлъ t себє2, и3 постaви є3го2 себЁ тысzщеначaлника: и3 и3схождaше и3 вхождaше пред8 людьми2.	І віддалив його Саул від себе і поставив його у себе тисячоначальником, і він виходив і входив перед народом.
14	14
И# бЁ давjдъ во всёхъ путeхъ свои1хъ смhслz, и3 гDь бЁ съ ни1мъ.	І Давид у всіх ділах своїх чинив розсудливо, і Господь був з ним.
15	15
И# ви1дэ саyлъ, ћкw т0й смhслитъ ѕэлw2, и3 боsшесz t лицA є3гw2.	І Саул бачив, що він дуже розсудливий, і боявся його.
16	16
Вeсь же ї}ль и3 їyда люблsху давjда, ћкw т0й вхождaше и3 и3схождaше пред8 лицeмъ людjй.	А весь Ізраїль і Іуда любили Давида, тому що він виходив і входив перед ними.
17	17
И# речE саyлъ къ давjду: сE, дщи2 моS б0лшаz мерHвъ, сію2 тебЁ дaмъ въ женY, т0кмw бyди ми2 въ сhна си1лы и3 поборaй бр†ни гDни. И# саyлъ речE: да не бyдетъ рукA моS на нeмъ, но да бyдетъ рукA и3ноплемeннича.	І сказав Саул Давиду: ось старша дочка моя, Мерова; я дам її тобі за дружину, тільки будь у мене хоробрим і веди війни Господні. Тому що Саул думав: нехай не моя рука буде на ньому, але рука филистимлян буде на ньому.
18	18
И# речE давjдъ къ саyлу: кто2 ѓзъ є4смь; и3 к0е житіE ср0дства nтцA моегw2 во ї}ли, ћкw да бyду зsть цaрскій;	Але Давид сказав Саулу: хто я, і що життя моє і рід батька мого в Ізраїлі, щоб мені бути зятем царя?
19	19
И# бhсть во врeмz, є3гдA дaнэй бhти подобaше мерHвэ дщeри саyловэ давjду, сіS дадeсz ґдріи1лу молаfjтскому въ женY.	А коли настав час віддати Мерову, дочку Саула, Давиду, то вона була видана заміж за Адриела з Мехоли.
20	20
И# возлюби2 мелх0ла дщeрь саyлова давjда: и3 возвэсти1сz саyлу, и3 ўг0дно бhсть пред8 nчи1ма є3гw2 сл0во.	Але Давида полюбила друга дочка Саула, Мелхола; і коли сповістили про це Саула, то це було приємно йому.
21	21
И# речE саyлъ: дaмъ є3мY ю5, и3 бyдетъ є3мY въ соблaзнъ. И# бЁ на саyла рукA и3ноплемeннича. И# речE саyлъ къ давjду: въ си1лахъ бyдеши ми2 зsть днeсь.	Саул думав: віддам її за нього, і вона буде йому сіткою, і рука филистимлян буде на ньому. І сказав Саул Давиду: через іншу ти поріднишся нині зі мною.
22	22
И# заповёда саyлъ nтрокHмъ свои6мъ, глаг0лz: рцhте вы2 тaйнw давjду, глаг0люще: сE, благоволи1тъ њ тебЁ цaрь, и3 вси2 џтроцы є3гw2 лю1бzтъ тS, и3 ты2 бyди зsть царю2.	І наказав Саул слугам своїм: скажіть Давиду таємно: ось, цар благоволить до тебе, і всі слуги його люблять тебе; отже, будь зятем царя.
23	23
И# глаг0лаша џтроцы саyлwвы во ќшы давjду глаг0лы сі‰. И# речE давjдъ: є3дA легко2 пред8 nчи1ма вaшима, є4же бhти (ми2) зsтемъ царю2; ѓзъ бо є4смь мyжъ смирeнъ и3 не слaвенъ.	І передали слуги Саулові у вуха Давиду всі слова ці. І сказав Давид: хіба здається вам легко бути зятем царя? я — людина бідна і незначна.
24	24
И# возвэсти1ша џтроцы саyлу сі‰ словесA, ±же глаг0ла давjдъ.	І донесли Саулу слуги його і сказали: ось що говорить Давид.
25	25
И# речE саyлъ: тaкw рцhте давjду: не х0щетъ цaрь съ богaтствомъ (зsтz), но т0кмw во стЁ краенеwбрёзаній и3ноплемeнническихъ tмсти1ти врагHмъ царє1вымъ. Саyлъ бо мhслzше вдaти давjда въ рyцэ и3ноплемeнникwмъ.	І сказав Саул: так скажіть Давиду: цар не хоче віна, крім ста краєобрізань филистимських, на помсту ворогам царя. Тому що Саул мав на думці погубити Давида руками филистимлян.
26	26
И# возвэсти1ша џтроцы саyлwвы глаг0лы сі‰ давjду, и3 ўгHдна бhша словесA сі‰ пред8 nчи1ма давjдовыма, є4же бhти въ зsтz царю2.	І переказали слуги його Давиду ці слова, і сподобалося Давиду стати зятем царя.
27	27
И# не по мн0зэхъ днeхъ, востA давjдъ и3 и4де сaмъ и3 мyжіе є3гw2 съ ни1мъ, и3 ўби2 t и3ноплемє1нникъ двёсти мужeй: и3 принесE краенеwбрBзаніz и4хъ царю2 и3 вдадE \| є3мY, и3 бhсть зsть царю2, и3 вдадE є3мY цaрь мелх0лу дщeрь свою2 въ женY.	Ще не минули призначені дні, як Давид встав і пішов сам і люди його з ним, і убив двісті чоловік филистимлян, і приніс Давид краєобрізання їх, і представив їх у повній кількості царю, щоб стати зятем царя. І видав Саул за нього Мелхолу, дочку свою, заміж.
28	28
И# ви1дэ саyлъ, ћкw гDь є4сть съ давjдомъ, и3 вeсь ї}ль лю1битъ є3го2:	І побачив Саул і дізнався, що Господь з Давидом [і весь Ізраїль любить його,] і що Мелхола, дочка Саула, любила Давида.
29	29
и3 приложи2 саyлъ tт0лэ пaче боsтисz давjда. И# бhсть саyлъ враждyz на давjда во вс‰ дни6.	І став Саул ще більше боятися Давида і зробився ворогом його на все життя.
30	30
И# и3схождaху кн‰зи и3ноплемє1нничи, и3 бhсть t начaла и3схождeніz и4хъ, давjдъ разyменъ бЁ пaче всёхъ слyгъ саyловыхъ, и3 почтeсz и4мz є3гw2 ѕэлw2.	І коли вожді филистимські вийшли на війну, Давид, від самого виходу їх, діяв розсудливіше за всіх слуг Саулових, і дуже прославилося ім’я його.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт