|
Главa G
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
| И# џтрочищь самуи1лъ бЁ служA гDеви пред8 и3лjемъ їерeемъ, и3 гlг0лъ гDень бЁ чeстенъ въ ты6z дни6, не бЁ видёніе посылaемо. | Отрок Самуїл служив Господу при Ілії; слово Господнє було рідкісним у ті дні, видіння були не часто. |
|
2
|
2
|
| И# бhсть въ дeнь w4нъ, и3 и3лjй спaше на мёстэ своeмъ, и3 џчи є3гw2 начaста т‰жцэ бhти, и3 не можaше зрёти: | І було в той час, коли Ілій лежав на своєму місці, — очі ж його почали склеплятися, і він не міг бачити, — |
|
3
|
3
|
| и3 прeжде нeже ўгасE свэти1лникъ б9ій, и3 самуи1лъ спaше въ цeркви гDни, и3дёже ківHтъ б9ій, | і світильник Божий ще не погас, і Самуїл лежав у храмі Господньому, де ковчег Божий; |
|
4
|
4
|
| и3 воззвA гDь: самуи1ле, самуи1ле. И# речE: сE, ѓзъ. | воззвав Господь до Самуїла: [Самуїле, Самуїле!] І відповів він: ось я! |
|
5
|
5
|
| И# течE ко и3лjю и3 речE: сE, ѓзъ, ћкw звaлъ мS є3си2. И# речE (и3лjй): не звaхъ тебE, возврати1сz и3 спи2. И# возврати1сz и3 спA. | І побіг до Ілія і сказав: ось я! ти кликав мене. Але той сказав: я не кликав тебе; йди назад, лягай. І він пішов і ліг. |
|
6
|
6
|
| И# приложи2 гDь и3 воззвA є3щE: самуи1ле, самуи1ле. И# востA самуи1лъ и3 и4де ко и3лjю втори1цею, и3 речE: сE, ѓзъ, ћкw звaлъ мS є3си2. И# речE: не звaхъ тебE, чaдо моE, возврати1сz, спи2. | Але Господь удруге воззвав до Самуїла: [Самуїле, Самуїле!] Він встав і прийшов до Ілія вдруге, і сказав: ось я! ти кликав мене. Але той сказав: я не кликав тебе, сину мій; іди назад, лягай. |
|
7
|
7
|
| Самуи1лъ же въ то2 врeмz є3щE не познавaше бGа, прeжде tкровeніz є3мY глaса гDнz. | Самуїл ще не знав тоді голосу Господа, і ще не відкривалося йому слово Господнє. |
|
8
|
8
|
| И# приложи2 гDь призвaти самуи1ла трети1цею: и3 востaвъ, и3 и4де ко и3лjю и3 речE: сE, ѓзъ, ћкw звaлъ мS є3си2. И# разумЁ и3лjй, ћкw гDь призывaетъ џтрочища, и3 речE: возврати1сz и3 спи2, чaдо: | І воззвав Господь до Самуїла ще втретє. Він встав і прийшов до Ілія і сказав: ось я! ти кликав мене. Тоді зрозумів Ілій, що Господь кличе отрока. |
|
9
|
9
|
| и3 бyдетъ ѓще воззовeтъ тS зовhй, и3 речeши: гlи, гDи, ћкw слhшитъ рaбъ тв0й. И# и4де самуи1лъ, и3 спA на мёстэ своeмъ. | І сказав Ілій Самуїлу: піди назад і лягай, і коли [Той, Хто кличе] покличе тебе, ти скажи: говори, Господи, бо чує раб Твій. І пішов Самуїл і ліг на місці своєму. |
|
10
|
10
|
| И# пріи1де гDь и3 стA и3 воззвA є3го2 ћкоже пeрвое и3 втор0е: самуи1ле, самуи1ле. И# речE самуи1лъ: гlи (гDи), ћкw слhшитъ рaбъ тв0й. | І прийшов Господь, і став, і воззвав, як у той і інший раз: Самуїле, Самуїле! І сказав Самуїл: говори, [Господи,] бо чує раб Твій. |
|
11
|
11
|
| И# речE гDь къ самуи1лу: сE, ѓзъ творю2 гlг0лы мо‰ во ї}ли, ћкw всsкому слhшащему сі‰ пошуми1тъ во nбои1хъ ўшесёхъ є3гw2: | І сказав Господь Самуїлу: ось, Я зроблю діло в Ізраїлі, про яке хто почує, у того задзвенить в обох вухах; |
|
12
|
12
|
| въ дeнь т0й воздви1гну на и3лjа вс‰, є3ли6ка гlахъ на д0мъ є3гw2: начнY и3 скончaю: | у той день Я виконаю над Ілієм усе те, що Я говорив про дім його; Я почну і закінчу; |
|
13
|
13
|
| и3 возвэсти1хъ є3мY, ћкw tмщY ѓзъ на д0мэ є3гw2 до вёка въ непрaвдахъ сынHвъ є3гw2, њ ни1хже вёдzше, ћкw ѕлосл0виста бGа сhнове є3гw2, и3 не наказA и4хъ: | Я оголосив йому, що Я покараю дім його навіки за ту провину, що він знав, як сини його нечестять, і не зупиняв їх; |
|
14
|
14
|
| и3 сегw2 рaди клsхсz д0му и3лjину, ћкw не њчи1ститсz непрaвда д0му и3лjина въ кади1лахъ и3 жeртвахъ є3гw2 до вёка. | і тому клянуся дому Ілія, що провина дому Ілієвого не загладиться ні жертвами, ні приношеннями хлібними повік. |
|
15
|
15
|
| И# спA самуи1лъ до ќтра, и3 ќтренева заyтра, и3 tвeрзе двє1ри хрaма гDнz. Самуи1лъ же ўбоsсz повёдати видёніz и3лjю. | І спав Самуїл до ранку, [і встав рано] і відчинив двері дому Господнього; і боявся Самуїл оголосити видіння це Ілію. |
|
16
|
16
|
| И# речE и3лjй къ самуи1лу: самуи1ле чaдо. И# речE: сE, ѓзъ. | Але Ілій покликав Самуїла і сказав: сину мій Самуїле! Той сказав: ось я! |
|
17
|
17
|
| И# речE (и3лjй): что2 гlг0лъ гlг0ланный къ тебЁ; не скрhй u5бо t менє2: сі‰ да сотвори1тъ тебЁ бGъ и3 сі‰ да приложи1тъ, ѓще ўтаи1ши t менє2 сл0во t всёхъ словeсъ гlг0ланныхъ къ тебЁ во ўшесA тво‰. | І сказав Ілій: що сказано тобі? не приховуй від мене; те і те зробить з тобою Бог, і ще більше зробить, якщо ти приховаєш від мене що-небудь із усього того, що сказано тобі. |
|
18
|
18
|
| И# повёда самуи1лъ и3лjю вс‰ словесA, и3 не ўтаи2 t негw2 (ни є3ди1нагw гlг0ла). И# речE и3лjй: гDь сaмъ, є4же блaго пред8 ни1мъ, да сотвори1тъ. | І оголосив йому Самуїл усе і не приховав від нього нічого. Тоді сказав [Ілій]: Він — Господь; що Йому завгодно, те нехай сотворить. |
|
19
|
19
|
| И# возвели1ченъ бhсть самуи1лъ, и3 гDь бЁ съ ни1мъ, и3 не падE t всёхъ словeсъ є3гw2 на земли2 (ни є3ди1нъ глаг0лъ). | І підріс Самуїл, і Господь був з ним; і не залишилося жодне зі слів його не сповненим. |
|
20
|
20
|
| И# разумёша вси2 ї}лтzне t дaна дaже и3 до вирсавjи, ћкw вёренъ самуи1лъ гDу во пrр0цэхъ. | І дізнався весь Ізраїль від Дана до Вирсавії, що Самуїл удостоєний бути пророком Господнім. |
|
21
|
21
|
| И# приложи2 гDь kви1тисz въ силHмэ, kви1 бо сS гDь самуи1лу: и3 ўвёрисz самуи1лъ прbр0къ бhти гDеви во всeмъ ї}ли, t концA до концA земли2. И#лjй же состарёсz ѕэлw2, и3 сhнове є3гw2 ходsще хождaху, и3 лукaвъ пyть и4хъ пред8 гDемъ. | І продовжував Господь являтися в Силомі після того, як відкрив Себе Самуїлу в Силомі через слово Господнє. [Й упевнилися в усьому Ізраїлі, від краю до краю землі, що Самуїл є пророк Господній. Ілій же дуже постарів, а сини його продовжували ходити беззаконними путями своїми перед Господом.] |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
