|
Главa ѕ7
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
| И# бЁ ківHтъ гDень на селЁ и3ноплемeнникwвъ сeдмь мцcъ: и3 воскипЁ землS и4хъ мhшами. | І пробув ковчег Господній в області Филистимській сім місяців, [і наповнилася земля та мишами]. |
|
2
|
2
|
| И# призвaша и3ноплемє1нницы жерцє1въ и3 волхвHвъ и3 њбаsнникwвъ свои1хъ, глаг0люще: что2 сотвори1мъ ківHту гDню; скажи1те нaмъ, кaкw п0слемъ є3го2 на мёсто є3гw2; | І покликали филистимляни жерців і віщунів [і заклинателів] і сказали: що нам робити з ковчегом Господнім? навчіть нас, як нам повернути його у своє місце. |
|
3
|
3
|
| И# рёша: ѓще tпущaете вы2 ківHтъ завёта гDа бGа ї}лева, да не п0слете є3гw2 тщA, но tдаю1ще tдади1те є3мY за м{ки (дaры), и3 тогдA и3сцэлитeсz, и3 ўмлcтивитсz вaмъ: є3дa ли не tстyпитъ рукA є3гw2 t вaсъ; | Ті сказали: якщо ви хочете повернути ковчег [завіту Господа] Бога Ізраїлевого, то не повертайте його ні з чим, але принесіть Йому жертву за провину; тоді зцілитеся і дізнаєтеся, за що не відступає від вас рука Його. |
|
4
|
4
|
| И# глаг0лаша: что2 є3мY за м{ки tдади1мъ; И# рёша: по числY воев0дъ и3 и3ноплемeнничихъ пsть сэдaлищъ златhхъ и3 пsть мhшей златhхъ, ћкw прегрэшє1ніz въ вaсъ и3 въ кнzзeхъ вaшихъ и3 въ лю1дехъ: | І сказали вони: яку жертву за провину повинні ми принести Йому? Ті сказали: за числом володарів филистимських п’ять наростів золотих і п’ять мишей золотих; бо кара одна на усіх вас і на володарях ваших; |
|
5
|
5
|
| и3 сотвори1те под0біе сэдaлищъ вaшихъ и3 под0біе мhшей вaшихъ, растлэвaющихъ зeмлю, и3 воздади1те слaву бGу (ї}леву), ћкw да њблегчи1тъ рyку свою2 t вaсъ и3 t богHвъ вaшихъ и3 t земли2 вaшеz: | отже, зробіть зображення наростів ваших і зображення мишей ваших, які спустошують землю, і віддайте славу Богу Ізраїлевому; можливо, Він полегшить руку Свою над вами і над богами вашими і над землею вашою; |
|
6
|
6
|
| и3 почто2 њтzгощaете сердцA в†ша, ћкоже њтzгчи2 є3гЂпетъ и3 фараHнъ сeрдце своE; не є3гдa ли поругaсz и5мъ, tпусти2 и5хъ, и3 tид0ша; | і для чого вам озлоблювати серце ваше, як озлобили серце своє єгиптяни і фараон? ось, коли Господь показав силу Свою над ними, тоді вони відпустили їх, і ті пішли; |
|
7
|
7
|
| и3 нн7э возми1те и3 сотвори1те колесни1цу н0ву є3ди1ну и3 двЁ кр†вы первороди1вшыz без8 телsтъ, на ни1хже не бsше kрмо2: и3 впрzзи1те кр†вы въ колесни1цу, ґ телsта и4хъ возврати1те вспsть въ д0мъ: | отже, візьміть, зробіть одну колісницю нову і візьміть двох корів, що вперше народили, на яких не було ярма, і впряжіть корів у колісницю, а телят їх відведіть від них додому; |
|
8
|
8
|
| и3 возми1те ківHтъ гDень, и3 возложи1те и5 на колесни1цу, и3 сосyды златы6z tдади1те є3мY за м{ки, и3 положи1те въ ковчeжцэ t страны2 є3гw2: и3 tпусти1те є3го2, да и4детъ: | і візьміть ковчег Господній, і поставте його на колісницю, а золоті речі, які принесете Йому в жертву за провину, покладіть в ящик збоку його; і відпустіть його, і нехай іде; |
|
9
|
9
|
| и3 ќзрите, ѓще путeмъ предёлwвъ свои1хъ п0йдетъ въ веfсамЂсъ, т0й сотвори2 нaмъ ѕло2 вели1кое сіE: ѓще же ни2, то2 ўразумёемъ, ћкw не рукA є3гw2 прикоснyсz нaсъ, но приключeніе сіE бhсть нaмъ. | і дивіться, якщо він піде до країв своїх, до Вефсамиса, то він велике це зло зробив нам; якщо ж ні, то ми будемо знати, що не його рука вразила нас, а зробилося це з нами випадково. |
|
10
|
10
|
| И# сотвори1ша и3ноплемє1нницы тaкw, и3 взsша двЁ кр†вы первороди1вшыz, и3 впрzг0ша | въ колесни1цу, телsта же и4хъ затвори1ша въ д0мэ: | І зробили вони так: і взяли двох пе́рвісток корів і впрягли їх у колісницю, а телят їх утримали вдома; |
|
11
|
11
|
| и3 возложи1ша ківHтъ гDень на колесни1цу, и3 ковчeжецъ, и3 мhшы златы6z, и3 подHбіz сэдaлищъ свои1хъ: | і поставили ковчег Господа на колісницю і ящик з золотими мишами і зображеннями наростів. |
|
12
|
12
|
| и3 ўпрaвишасz кр†вы на пути2 въ пyть веfсaмскій, на пути2 и4мже и3дsху, и3 труждaхусz, и3 не совращaхусz на дeсно, нижE на шyе: и3 воевHды и3ноплемє1нничи и3дsху в8слёдъ є3гw2 дaже до предBлъ веfсaмскихъ. | І пішли корови прямо на дорогу до Вефсамиса; однією дорогою йшли, йшли і мукали, але не ухилялися ні праворуч, ні ліворуч; володарі ж филистимські йшли слідом за ними до кордону Вефсамиса. |
|
13
|
13
|
| И# и5же въ веfсамЂсэ жнsху жaтву пшени1цы во ю3д0ли: и3 возвед0ша џчи свои2, и3 ви1дэша ківHтъ гDень, и3 возвесели1шасz во срётеніе є3мY. | Жителі Вефсамиса жали тоді пшеницю в долині, і, глянувши, побачили ковчег Господній, і зраділи, що побачили його. |
|
14
|
14
|
| И# колесни1ца вни1де въ село2 њсjево сyщее въ веfсамЂсэ, (и3 стA тaмw,) и3 постaвиша тaмw при нeмъ кaмень вeлій: и3 и3ссэк0ша древесA колесни6чнаz, и3 кр†вы вознес0ша на всесожжeніе гDу. | Колісниця ж прийшла на поле Ісуса вефсамитянина і зупинилася там; і був тут великий камінь, і розкололи колісницю на дрова, а корів принесли у всепалення Господу. |
|
15
|
15
|
| Леvjти же вознес0ша ківHтъ гDень, и3 ковчeжецъ и4же съ ни1мъ, и3 ±же въ нeмъ сосyды зл†ты, и3 положи1ша на кaмени вели1цэмъ: мyжіе же веfсaмстіи вознес0ша всесожжє1ніz и3 пожр0ша жeртву въ т0й дeнь гDу. | Левити зняли ковчег Господа і ящик, що був при ньому, в якому були золоті речі, і поставили на великому тому камені; жителі ж Вефсамиса принесли в той день всепалення і закололи жертви Господу. |
|
16
|
16
|
| И# пsть воев0дъ и3ноплемє1нничи зрsху, и3 возврати1шасz во ґккарHнъ въ дeнь т0й. | І п’ять володарів филистимських бачили це і повернулися в той день в Аккарон. |
|
17
|
17
|
| И# сі‰ сэд†лища злат†z, ±же воздaша и3ноплемє1нницы за мyку гDу: ґзHтско є3ди1но, гaзско є3ди1но, ґскалHнско є3ди1но, гefско є3ди1но, ґккарHнско є3ди1но. | Золоті ці нарости, які принесли филистимляни в жертву за провину Господу, були: один за Азот, один за Газу, один за Аскалон, один за Геф, один за Аккарон; |
|
18
|
18
|
| И# златы6z мhшы по числY всёхъ градHвъ и3ноплемeнничихъ пzти2 воев0дъ, t грaда ўтвержeна и3 дaже до вeси ферезeовы и3 до кaмене вели1кагw, на нeмже положи1ша ківHтъ завёта гDнz, и4же є4сть дaже до сегw2 днE, на селЁ њсjи веfсамmсjтzнина. | а золоті миші були за числом усіх міст филистимських — п’яти володарів, від міст укріплених і до відкритих сіл, до великого каменя, на якому поставили ковчег Господа і який знаходиться до цього дня на полі Ісуса вефсамитянина. |
|
19
|
19
|
| И# не порaдовашасz сhнове їехwнjины въ мужeхъ веfсaмскихъ, ћкw ви1дэша ківHтъ гDень: и3 ўби2 въ ни1хъ пzтьдесsтъ тhсzщъ и3 сeдмьдесzтъ мужeй. И# плaкашасz лю1діе, ћкw порази2 гDь людjй ћзвою вели1кою ѕэлw2. | [Не зраділи сини Ієхонії серед мужів вефсамиських, що бачили ковчег Господа]. І вразив Він жителів Вефсамиса за те, що вони заглядали у ковчег Господа, і вбив з народу п’ятдесят тисяч сімдесят чоловік; і заплакав народ, тому що вразив Господь народ поразкою великою. |
|
20
|
20
|
| И# рёша мyжіе и5же t веfсамЂса: кто2 возм0жетъ поити2 пред8 гDемъ бGомъ с™hмъ си1мъ; и3 къ комY взhдетъ ківHтъ завёта гDнz t нaсъ; | І сказали жителі Вефсамиса: хто може стояти перед Господом, цим святим Богом? і до кого Він піде від нас? |
|
21
|
21
|
| И# послaша послы2 къ живyщымъ въ каріаfіарjмэ, глаг0люще: возврати1ша и3ноплемє1нницы ківHтъ гDень, сни1дите и3 вознеси1те є3го2 къ себЁ. | І послали послів до жителів Кириаф-Іарима сказати: филистимляни повернули ковчег Господа; прийдіть, візьміть його до себе. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
