Главa в7i
|
Глава 12
|
1
|
1
|
И# бhсть, є3гдA глаг0лаше лeвъ словесA сі‰ ко nрлY, и3 ви1дэхъ: | Коли лев говорив до орла ці слова, я побачив, |
2
|
2
|
и3 сE, ћже њстA главA, и3 не kви1шасz четhри кри1ла w4наz, ±же къ немY преид0ша и3 воздвиг0шасz да цaрствуютъ, и3 бsше цaрство и4хъ скyдно и3 молвы2 п0лно. | що не з’являлася більше голова, яка залишалася разом з чотирма крилами, які перейшли до неї і піднімалися, щоб царювати, але царство яких було слабке і повне збурювань. |
3
|
3
|
И# ви1дэхъ, и3 сE, т† не kвлsхусz, и3 всE тёло џрлее возжигaшесz, и3 ўстраши1сz землS ѕэлw2, и3 ѓзъ t молвы2 и3 ќжаса ўмA и3 t вели1ка стрaха воспрzнyхъ и3 рёхъ дyху моемY: | І я бачив, і ось вони зникли, і все тіло орла згорало, і жахнулася земля, і я від тривоги, несамовитости розуму і від великого страху прокинувся і сказав духу моєму: |
4
|
4
|
сE, ты2 п0далъ є3си2 мнЁ то2 въ т0мъ, ћкw и3спытyеши пути6 вhшнzгw: | ось, ти заподіяв мені це тим, що випробовуєш путі Всевишнього. |
5
|
5
|
сE, є3щE ўтруждeнъ є4смь душeю и3 дyхомъ мои1мъ и3знемог0хъ ѕэлw2, и3 нижE мaлаz є4сть во мнЁ си1ла t мн0жества боsзни, є4юже ўстраши1хсz н0щи сеS: | Ось, я ще тремчу серцем і дуже знеміг духом моїм, і немає у мені ніскільки сили від великого страху, яким я уражений у цю ніч. |
6
|
6
|
нн7э ќбw помолю1сz вhшнему, да мS ўкрэпи1тъ дaже до концA. | Отже, нині я помолюся Всевишньому, щоб Він укріпив мене до кінця. |
7
|
7
|
И# рек0хъ: вLко гDи, ѓще њбрэт0хъ благодaть пред8 nчи1ма твои1ма, и3 ѓще њправдaнъ є4смь пред8 тоб0ю пaче мн0гихъ, и3 ѓще и4стиннw взhде молeніе моE пред8 лицeмъ твои1мъ, | І сказав я: Владико Господи! якщо я знайшов благодать перед очима Твоїми, якщо Ти знайшов мене праведним перед багатьма, і якщо молитва моя справді зійшла перед лице Твоє, |
8
|
8
|
ўкрэпи1 мz и3 kви2 мнЁ рабY твоемY толковaніе и3 раздэлeніе видёніz гр0знагw сегw2, да совершeннэе ўтёшиши дyшу мою2: | укріпи мене і покажи мені, рабові Твоєму, значення цього страшного видіння, щоб цілком заспокоїти душу мою: |
9
|
9
|
дост0йна бо менE и3мёлъ є3си2 показaти мнЁ временA послBднzz. И# речE ко мнЁ: | бо Ти судив мене гідним, щоб показати мені останні часи. І Він сказав мені: |
10
|
10
|
сіE є4сть толковaніе видёніz сегw2: | таке значення видіння цього: |
11
|
11
|
nрлA є3г0же ви1дэлъ є3си2 восходsща t м0рz, то2 є4сть цaрство, є4же ви1дэно бhсть въ видёніи даніи1ла брaта твоегw2, | орел, якого ти бачив, що піднімався від моря, є царство, показане у видінні Даниїлові, братові твоєму; |
12
|
12
|
но нёсть є3мY протолк0вано, ±же ѓзъ нн7э тебЁ протолкyю. | але йому не було пояснено те, що нині Я пояснюю тобі. |
13
|
13
|
СE, днjе грzдyтъ, и3 востaнетъ цaрство на земли2, и3 бyдетъ боsзнь вsщшаz всBмъ цaрствwмъ, ±же бhша прeжде є3гw2: | Ось, приходять дні, коли постане на землі царство більш страшне, ніж усі царства, які були раніше нього. |
14
|
14
|
цaрствовати же бyдутъ на нeй цaріе дванaдесzть, є3ди1нъ по є3ди1ному, | У ньому будуть царювати, один після одного, дванадцять царів. |
15
|
15
|
и4бо вторhй начнeтъ цaрствовати, и3 т0й њдeржитъ вsщшее врeмz пaче дванaдесzти: | Другий з них почне царювати, і утримає владу більш тривалий час, ніж інші дванадцять. |
16
|
16
|
сіE є4сть толковaніе дванaдесzти кри1лъ, ±же ви1дэлъ є3си2. | Таке значення дванадцяти крил, бачених тобою. |
17
|
17
|
И# є3гHже слhшалъ є3си2 глaсъ, и4же глаг0лаше, не t глaвъ є3гw2 и3сходsщь, но t среди1ны тёла є3гw2, | А що ти чув голос, який говорив, що виходив не від голів орла, але зсередини тіла його, |
18
|
18
|
сіE є4сть толковaніе: ћкw п0слэ врeмене цaрства тогw2 родsтсz рвє1ніz не м†ла, и3 бёдствовати и4мать, ћкw да падeтъ, и3 не падeтъ тогдA, но пaки возстaвитсz въ своE начaло: | це означає, що після часу того царства відбудуться чималі чвари, і царство буде піддане небезпеці падіння; але воно не впаде тоді і відновиться у первісному стані своєму. |
19
|
19
|
ґ ±же ви1дэлъ є3си2 подкри1лєцъ џсмь прилэплsющихсz кри1ламъ є3гw2, | А що ти бачив вісім малих підкрильних пер, з’єднаних із крилами, це означає, |
20
|
20
|
сіE є4сть толковaніе: востaнутъ въ т0мъ џсмь царeй, и4хже бyдутъ временA лє1гка и3 лBта скHраz, и3 двA ќбw t ни1хъ поги1бнутъ: | що постануть у царстві вісім царів, часи яких будуть легкі і роки швидкоплинні, і два з них загинуть. |
21
|
21
|
приближaющусz же врeмени срeднему, четhри сохранsтсz во врeмz, є3гдA начнeтъ приближaтисz врeмz є3гw2 да скончaетсz, дв0е же на конeцъ сохранsтсz. | Коли буде наближатися середній час, чотири збережуться до того часу, коли буде близький кінець його; а два збережуться до кінця. |
22
|
22
|
Ґ ћкw ви1дэлъ є3си2 три2 главы6 пок0zщыzсz, | А що ти бачив три голови, які спочивають, це означає, |
23
|
23
|
сіE є4сть толковaніе: въ послBднzz є3гw2 воздви1гнетъ вhшній три2 ц†рства и3 призовeтъ въ нS мн0гихъ, и3 поwбладaютъ землeю: | що в останні дні царства Всевишній воздвигне три царства і підкорить їм багато інших, і вони будуть володарювати над землею і жителями її |
24
|
24
|
и3 и5же њбитaютъ на нeй, съ труд0мъ мн0гимъ на всёхъ, и5же бhша прeжде си1хъ, сегw2 рaди тjи назвaни сyть главы6 w4рли: | з більшим утиском, ніж усі, що були раніше; тому вони і названі головами орла, |
25
|
25
|
сjи бо бyдутъ, и5же воз8wглавsтъ нечє1стіz є3гw2 и3 и5же совершaтъ послBднzz є3гw2. | бо саме вони довершать беззаконня його і покладуть кінець йому. |
26
|
26
|
Ґ ћкw ви1дэлъ є3си2 главY болшyю неzвлsющуюсz, сіE є4сть толковaніе є3S: ћкw є3ди1нъ t ни1хъ на nдрЁ своeмъ ќмретъ, но nбaче съ мучeніемъ, | А що ти бачив, що велика голова не з’являлася більше, це означає, що один з царів помре на постелі своїй, втім, з муками, |
27
|
27
|
и4бо двA, и5же пребyдутъ, мeчь и5хъ поsстъ: | а двох інших пожере меч; |
28
|
28
|
є3ди1нагw бо мeчь поsстъ сyщихъ съ ни1мъ, но nбaче и3 сeй мечeмъ на послёдокъ падeтъ. | меч одного пожере того, який з ним, але і він з часом помре від меча. |
29
|
29
|
Ґ ±же ви1дэлъ є3си2 двA подкри6ліz восхwдsщаz на главY, ћже є4сть њ деснyю странY, | А що ти бачив, два підкрильних пера перейшли на голову, яка знаходиться з правого боку, |
30
|
30
|
сіE є4сть толковaніе: сjи сyть, и5хже соблюдE вhшній въ конeцъ св0й, то2 є4сть цaрство скyдное и3 скорбeй п0лно. | це ті, яких Всевишній зберіг до кінця царства, тобто царство убоге і сповнене занепокоєнь. |
31
|
31
|
Ћкоже ви1дэлъ є3си2 и3 львA, є3г0же ви1дэлъ є3си2 t лёса возбуди1вшасz, рыкaюща и3 глаг0люща ко nрлY, и3 њбличaюща є3го2 и3 непр†вды є3гw2 всёми словесы2 є3гw2, ћкоже слhшалъ є3си2: | Лев, якого ти бачив, як він піднявся з лісу і рикав, який говорив до орла й викривав його у неправдах його всіма словами його, які ти чув, |
32
|
32
|
сeй є4сть вётръ, є3г0же сохрани1лъ вhшній на конeцъ на ни1хъ и3 на нечє1стіz и4хъ, и3 њбличи1тъ тёхъ и3 њб8zви1тъ пред8 тёми прeлєсти и4хъ, | це — Помазаник, збережений Всевишнім до кінця проти них і нечестя їх, Який викриє їх і представить перед ними утиски їх. |
33
|
33
|
постaвитъ бо и5хъ на судЁ живhхъ: и3 бyдетъ, є3гдA њбличи1тъ и5хъ, тогдA накaжетъ и5хъ: | Він поставить їх на суд живих і, викривши їх, покарає їх. |
34
|
34
|
и4бо њстaнокъ людjй мои1хъ и3збaвитъ съ бёдностію, и5же сохранeни сyть на концaхъ мои1хъ, и3 ўблажи1тъ и5хъ, д0ндеже пріи1детъ конeцъ дeнь судA, њ нeмже гlахъ тебЁ t начaла. | Він з милосердя визволить залишок народу Мого, тих, які збереглися у межах Моїх, і обрадує їх, доки не прийде кінець, день суду, про який Я сказав тобі на початку. |
35
|
35
|
Сeй с0нъ, є3г0же ви1дэлъ є3си2, и3 сі‰ сyть толков†ніz. | Такий сон, бачений тобою, і таке значення його. |
36
|
36
|
Ты2 u5бо є3ди1нъ дост0инъ бhлъ є3си2 знaти тaйну сію2 вhшнzгw: | Ти один був достойний знати цю таємницю Всевишнього. |
37
|
37
|
напиши2 ќбw вс‰ сі‰ въ кни1гу, ±же ви1дэлъ є3си2, и3 положи2 | въ мёстэ сохрaннэ, | Усе це, бачене тобою, напиши у книзі і поклади у потаємному місці; |
38
|
38
|
и3 научи1ши си6мъ м{дрыz t людjй твои1хъ, и4хже сердцA вёси, ћкw м0гутъ пріsти и3 храни1ти т†йны сі‰: | і навчи цього мудрих з народу твого, яких серця́ ви́знаєш здатними прийняти і зберігати ці таємниці. |
39
|
39
|
тh же є3щE потерпи2 здЁ и3нhхъ днjй сeдмь, да тебЁ покaзано бyдетъ всE, є4же и3зв0литсz вhшнему показaти тебЁ. И# tи1де t менє2. | А ти пробудь тут ще сім днів, щоб тобі показано було, що Всевишньому вгодно буде показати тобі. І відійшов від мене. |
40
|
40
|
И# бhсть, є3гдA ўслhша вeсь нар0дъ, ћкw проид0ша сeдмь днjй, и3 ѓзъ не возврати1хсz во грaдъ, и3 собрaшасz вси2 t мeншагw дaже до б0лшагw, и3 пріид0ша ко мнЁ и3 рек0ша ми2, глаг0люще: | Коли після закінчення семи днів весь народ почув, що я не повернувся у місто, зібралися всі від малого до великого і, прийшовши до мене, говорили мені: |
41
|
41
|
что2 согрэши1ли є3смы2 тебЁ и3 что2 непрaво содёzхомъ на тS, ћкw њставлszй нaсъ сёлъ є3си2 на мёстэ т0мъ; | чим згрішили ми проти тебе? І чим скривдили тебе, що ти, залишивши нас, сидиш на цьому місці? |
42
|
42
|
тh бо нaмъ њстaлсz є3си2 є3ди1нъ t всёхъ людjй, ћкоже гр0здъ t віногрaда и3 ћкw свэти1лникъ въ мёстэ мрaчнэ и3 ћкw пристaнище и3 корaбль спасeный t бyри: | Ти один із усього народу залишився нам, як гроно від винограду, як світильник у темному місці і як пристань і корабель, урятований від бурі. |
43
|
43
|
и3ли2 недовHлна нaмъ сyть ѕл†z, ±же приключaютсz; | Невже мало бід, що сталися з нами? |
44
|
44
|
ѓще u5бо ты2 нaсъ њстaвиши, к0ль лyчше бы нaмъ бhло, ѓще бhхомъ сожжeни бhли и3 мы2 съ сожжeніемъ сіHна; | Якщо ти залишиш нас, то краще було б для нас згоріти, коли горів Сион. |
45
|
45
|
нижE бо мы2 є3смы2 лyчши тёхъ, и5же тaмw ўмр0ша. И# плaкаша глaсомъ вели1кимъ. И# њвэщaхъ къ ни6мъ и3 рек0хъ: | Бо ми не кращі за тих, які померли там. І плакали вони з голосним воланням. Відповідаючи їм, я сказав: |
46
|
46
|
ўповaй, ї}лю, и3 не скорби2 ты2, д0ме їaкwвль: | надійся, Ізраїлю, і не тужи, доме Якова; |
47
|
47
|
є4сть бо пaмzть њ вaсъ пред8 вhшнимъ, и3 крёпкій не забы2 вaсъ въ напaсти: | бо пам’ятає про вас Всевишній, і Кріпкий не забув вас у напасті. |
48
|
48
|
ѓзъ бо не њстaвихъ вaсъ, ни tид0хъ t вaсъ, но пріид0хъ на сіE мёсто, да помолю1сz њ разорeніи сіHна, да взыщY млcрдіе за смирeніе с™hни вaшеz: | І я не залишив вас і не пішов від вас, але прийшов на це місце, щоб помолитися за розорений Сион і просити милосердя приниженій святині вашій. |
49
|
49
|
и3 нн7э и3ди1те є3ди1нъ кjйждо въ д0мъ св0й, и3 ѓзъ пріидY къ вaмъ по днeхъ си1хъ. | Тепер ідіть кожен у дім свій, і я прийду до вас після цих днів. |
50
|
50
|
И# tи1де нар0дъ, ћкоже рек0хъ є3мY, во грaдъ: | І пішов народ, як я сказав йому, у місто, |
51
|
51
|
ѓзъ же сэд0хъ на п0ли сeдмь днjй, ћкоже ми2 повелЁ, и3 kд0хъ т0кмw t цвэтHвъ сeлныхъ, и3 t трaвъ сотворенA бhсть мнЁ пи1ща во днeхъ тёхъ. | а я залишався у полі протягом семи днів, як повелено мені, і годувався у ті дні тільки квітами польовими, і трава була мені їжею. |