Главa Gi
|
Глава 13
|
1
|
1
|
И# бhсть по днeхъ седми2, и3 ви1дэхъ с0нъ н0щію: | І було після семи днів, я бачив уночі сон: |
2
|
2
|
и3 сE, t м0рz вётръ воставaше, да возмути1тъ вс‰ вHлны є3гw2. | ось, піднявся вітер з моря, щоб збурити всі хвилі його. |
3
|
3
|
И# ви1дэхъ, и3 сE, возмогaше т0й человёкъ съ тhсzщьми небeсными, и3 ѓможе лицE своE њбращaше, да воззри1тъ, трепетaху вс‰, ±же под8 ни1мъ ви1дzхусz, | Я дивився, і ось, вийшов кріпкий муж з воїнством небесним, і куди б він не повертав лице своє, щоб глянути, все тремтіло, що виднілося під ним; |
4
|
4
|
и3 ѓможе и3схождaше глaсъ t ќстъ є3гw2, возжизaхусz вси2, и5же слhшаху глaсъ є3гw2, ћкоже пок0итсz землS, є3гдA ўслhшитъ џгнь. | і куди б не виходив голос з уст його, загорялися всі, які чули голос його, подібно до того, як тане віск, коли відчує вогонь. |
5
|
5
|
И# ви1дэхъ по сeмъ, и3 сE, собирaшесz мн0жество людjй, и4хже не бЁ числA, t четhрехъ вBтръ небeсныхъ, да побэдsтъ человёка, и4же и3зhде t м0рz. | І після цього бачив я: ось, зібралася безліч людей, яким не було числа, від чотирьох вітрів небесних, щоб перебороти цього мужа, який піднявся з моря. |
6
|
6
|
И# ви1дэхъ, и3 сE, сaмъ себЁ и3зваS г0ру вели1ку и3 возлетЁ на ню2: | Бачив я, і ось, він виліпив собі велику гору і злетів на неї. |
7
|
7
|
ѓзъ же и3скaхъ ви1дэти странY и3ли2 мёсто, tкyду и3звazна бhсть горA, и3 не мог0хъ. | Я намагався побачити ту країну або місце, звідки виліплена була ця гора, але не міг. |
8
|
8
|
И# по сeмъ ви1дэхъ, и3 сE, вси2, и5же с0брани сyть на него2, да поб0рютъ є3го2, боsхусz ѕэлw2, nбaче дерзaху рaтовати. | Після цього бачив я, що всі, які зібралися перемогти його, дуже злякалися й, однак же, насмілилися воювати. |
9
|
9
|
И# сE, є3гдA ўви1дэ стремлeніе мн0жества грzдyщагw, не воздви1же руки2 своеS, ни nрyжіz держaше и3 ни кот0рагw nрyдіz брaннагw, т0кмw ћкоже ви1дэхъ: | Він же, коли побачив поривання безлічі, яка йшла, не підняв руки своєї, ні списа не тримав, і ніякої зброї військової; |
10
|
10
|
понeже и3спусти2 и3з8 ќстъ свои1хъ ѓки дохновeніе nгнS, и3 t ўстeнъ є3гw2 ћкw дyхъ плaмене, и3 t љзhка своегw2 и3спускaше и4скры и3 б{ри, и3 соединє1на сyть вс‰ вкyпэ сі‰, дохновeніе nгнS и3 дyхъ плaмене и3 мн0жество бyри: | але тільки, як я бачив, він випускав з уст своїх ніби подув вогню і з губ своїх — ніби подих полум’я і з язика свого пускав іскри і бурі, і все це змішалося разом: і подув вогню і подих полум’я і сильна буря. |
11
|
11
|
и3 нападE на мн0жество во ўстремлeніи, є4же ўгот0вано бhсть њполчaтисz, и3 пожжE всёхъ (и3 и3скорени2), ћкw ѓбіе ничт0же ви1дэно бsше t безчи1сленна мн0жества, рaзвэ т0кмw прaхъ и3 дhма вонS. И# ви1дэхъ и3 ўстраши1хсz. | І стрімко напав він на цю безліч, яка приготувалася воювати, і спалив усіх, так що нічого не видно було з незліченної безлічі, крім пороху, і тільки був запах від диму; побачив я це, і настрашився. |
12
|
12
|
И# по си1хъ ви1дэхъ того2 человёка сходsщаго съ горы2 и3 зовyща къ себЁ мн0жество и3н0е ми1рное: | Після цього я бачив того мужа, що сходив з гори і закликав до себе іншу безліч, мирну. |
13
|
13
|
и3 приступaху къ немY ли1ца человёкwвъ мн0гихъ, нёкіихъ рaдующихсz и3 нёкіихъ скорбsщихъ, нёцыи же привsзани, нёцыи приводsще t тёхъ, и5же приношaхусz. И# и3знемог0хъ t мн0жества стрaха, и3 возбуди1хсz и3 рек0хъ: | І багато хто приступав до нього, деякі з лицями веселими, а деякі із сумними, деякі були зв’язані, деяких приносили, — і я знеміг від великого страху, прокинувся і сказав: |
14
|
14
|
ты2 t начaла показaлъ є3си2 рабY твоемY чудесA сі‰, и3 дост0йна мS и3мёлъ є3си2, да пріи1меши моли1тву мою2: | Ти від початку показав рабові Твоєму чудеса ці і судив мене достойним, щоб прийняти молитву мою; |
15
|
15
|
и3 нн7э покажи2 мнЁ є3щE толковaніе снA сегw2, | покажи ж мені і значення сну цього, |
16
|
16
|
ћкоже бо мню2 въ чyвствэ моeмъ, г0ре и5же њстaвлени бyдутъ во дни6 ты6z, и3 наипaче г0ре си6мъ, и5же не сyть њстaвлени, | тому що, як я розумію розумом моїм, горе тим, які залишені будуть до тих днів, а ще більше горе тим, які не залишені. |
17
|
17
|
и5же бо не сyть њстaвлени, ск0рбни бsху: | Бо ті, які не залишені, були сумні. |
18
|
18
|
разумёю нн7э, ±же сyть tложє1на на послBдніz дни6, и3 ўсрsщутъ и5хъ, но и3 тёхъ, и5же њстaвлени сyть: | Тепер я розумію, що те, що відкладено на останні дні, зустріне їх, але і тих, які залишені. |
19
|
19
|
сегH бо рaди пріид0ша въ бэды6 вєли1кіz и3 въ н{жды мнHгіz, ћкоже показyютъ сHніz сі‰: | Тому вони прийшли у великі небезпеки і великі утруднення, як показують ці сни. |
20
|
20
|
nбaче легчaе є4сть бёдствующему пріити2 на сіE, нeже прейти2 ћкw w4блаку t вёка и3 нн7э ви1дэти, ±же случaтсz въ послBднzz временA. И# tвэшA ко мнЁ и3 речE: | Але легше тому, хто знаходиться у небезпеці, перетерпіти це, ніж перейти, подібно до хмари, із світу цього і не бачити того, що буде в останні часи. Він відповів мені і сказав: |
21
|
21
|
и3 видёніz толковaніе рекY тебЁ, и3 њ ни1хже глаг0лалъ є3си2, tвeрзу ти2. | І значення видіння Я скажу тобі, і про що ти говорив, відкрию тобі. |
22
|
22
|
Понeже њ си1хъ рeклъ є3си2, и5же њстaвлени сyть, сіE є4сть толковaніе: | Оскільки ти говорив про тих, які залишені, то ось пояснення: |
23
|
23
|
и4же tи1метъ бэдY въ то2 врeмz, т0й сохрани1сz: и5же въ бэдY впад0ша, сjи сyть, и5же и3мёютъ дэлA и3 вёру къ крэпчaйшему: | хто витримає небезпеку у той час, той зберіг себе, а ті, які впадуть у небезпеку, це ті, які мають діла і віру у Всемогутнього. |
24
|
24
|
вёждь u5бо, ћкw б0лши ўблажeни сyть и5же њстaвлени, пaче тёхъ, и5же мeртви сyть. | Отже, знай, що ті, які залишені, блаженніші за померлих. |
25
|
25
|
Сі‰ толкwвaніz видёнію: ћкw ви1дэлъ є3си2 мyжа восходsща t сeрдца морскaгw, | Ось пояснення видіння: оскільки ти бачив мужа, який виходив із середини моря, |
26
|
26
|
т0й є4сть, є3г0же храни1тъ вhшній мнHга временA, и4же сами1мъ соб0ю и3збaвитъ сотворeніе своE и3 т0й разсм0тритъ, и5же њстaвлени сyть. | це той, якого Всевишній зберігає багато часів, який самим собою визволить творіння Своє й управить тих, які залишені. |
27
|
27
|
Ґ ћкw ви1дэлъ є3си2 t ќстъ є3гw2 и3сходи1ти ѓки дyхъ и3 џгнь и3 бyрю, | А що ти бачив ніби вітер, вогонь і бурю, які виходили із уст його, |
28
|
28
|
и3 ћкw не держaше мечA и3 ни nрyдіz брaннагw, порази1 бо стремлeніе є3гw2 мн0жество, є4же пріи1де рaтовати є3го2, сіE є4сть толковaніе: | і що він не тримав ні списа і ніякої військової зброї, але спрямування його уразило безліч, яка прийшла, щоб перемогти його, то ось пояснення: |
29
|
29
|
сE, днjе грzдyтъ, є3гдA начнeтъ вhшній и3збавлsти си1хъ, и5же на земли2 сyть, | ось, настають дні, коли Всевишній почне спасати тих, які на землі, |
30
|
30
|
и3 пріи1детъ ќжасъ ўмA на тёхъ, и5же њбитaютъ на земли2, | і приведе у здивування тих, що живуть на землі. |
31
|
31
|
и3 и3нjи и3нhхъ помhслzтъ воевaти, грaдъ на грaдъ и3 мёсто на мёсто, и3 kзhкъ на kзhкъ и3 цaрство на цaрство: | І будуть починати війни одні проти одних, місто проти міста, одне місце проти іншого, народ проти народу, царство проти царства. |
32
|
32
|
и3 бyдетъ, є3гдA бyдутъ сі‰, и3 случaтсz знaмєніz, ±же прeжде показaхъ ти2, и3 тогдA tкрhетсz сн7ъ м0й, є3г0же ви1дэлъ є3си2 ћкw мyжа восходsща: | Коли це буде і з’являться знамення, які Я показав тобі раніше, тоді відкриється Син Мій, Якого ти бачив, як мужа, який сходить. |
33
|
33
|
и3 бyдетъ, є3гдA ўслhшатъ вси2 kзhцы глaсъ є3гw2, и3 њстaвитъ є3ди1нъ кjйждо во странЁ своeй брaнь свою2, ю4же и4мутъ дрyгъ на дрyга, | І коли всі народи почують голос Його, кожен облишить війну у своїй власній країні, яку вони мають між собою. |
34
|
34
|
и3 соберeтсz во є3ди1но собрaніе мн0жество безчи1сленно, ћкw хотsще пріити2 и3 њполчи1тисz на него2: | І збереться в одне зібрання безліч незліченна, ніби бажаючи йти і перемогти Його. |
35
|
35
|
т0й же стaнетъ на верхY горы2 сіHна: | Він же стане на верху гори Сион. |
36
|
36
|
сіHнъ же пріи1детъ и3 kви1тсz всBмъ ўгот0ванъ и3 создaнъ, ћкоже ви1дэлъ є3си2 г0ру и3звazну без8 рyкъ: | І Сион прийде і покажеться усім приготований і влаштований, як ти бачив гору, виліплену без рук. |
37
|
37
|
т0й же сн7ъ м0й њбличи1тъ, ±же и3з8wбрэт0ша kзhцы, нечє1стіz и4хъ т†, ±же къ бyри прибли1жишасz рaди лукaвыхъ помышлeній и4хъ и3 мучeній, и4миже начнyтъ мyчитисz, | Син же Мій викриє нечестя, винайдені цими народами, які своїми злими помислами наблизили бурю і муки, якими вони почнуть мучитися, |
38
|
38
|
±же подHбна сyть плaмени: и3 погуби1тъ и5хъ без8 трyдности, по зак0ну, и4же nгню2 под0бенъ є4сть. | і які подібні до вогню; і Він знищить їх без великих зусиль законом, який подібний до вогню. |
39
|
39
|
Ґ ћкw ви1дэлъ є3си2 є3го2 собирaющаго къ себЁ и3н0е мн0жество ми1рное: | А що ти бачив, що Він збирав до себе іншу, мирну громаду: |
40
|
40
|
сjи сyть дeсzть колёнъ, и5же плэнeни бhша t земли2 своеS во дни6 њсjи царS, є3г0же плэни2 салманасaръ цaрь ґссmрjйскій и3 преведE и5хъ за рэкY, и3 преведeни сyть въ зeмлю и3нyю, | це десять колін, які відведені були полоненими з землі своєї у дні царя Осії, якого відвів у полон Салманассар, цар Ассирійський, і перевів їх за ріку, і переведені були у землю іншу. |
41
|
41
|
тjи же себЁ дaша совётъ т0й, да њстaвzтъ мн0жество kзhкwвъ, и3 дабы2 прошли2 въ дaльную странY, и3дёже никогдA њбитaше р0дъ человёческій, | Вони ж поклали у раді своїй, щоб залишити безліч язичників і вирушити у далеку країну, де ніколи не жив рід людський, |
42
|
42
|
и3ли2 тaмw храни1ти закHннаz сво‰, и4хже не хранsху во странЁ своeй: | щоб там дотримуватися законів своїх, яких вони не дотримувалися у країні своїй. |
43
|
43
|
вх0дами же тёсными рэки2 є3vфрaта внид0ша: | Тісними входами підійшли вони до ріки Євфрату; |
44
|
44
|
сотвори1лъ бо и5мъ тогдA вhшній знaмєніz и3 ўстaвилъ жи6лы рэчны6z, д0ндеже пр0йдутъ: | бо Всевишній створив тоді для них чудеса і зупинив жили ріки, доки вони проходили; |
45
|
45
|
џною бо стран0ю бsше пyть мн0гъ, пyтьствовати лёто є3ди1но и3 п0лъ, и4бо странA тA зовeтсz ґрсарefъ: | бо через цю країну йшли вони довго, півтора року; ця країна називається Арсареф. |
46
|
46
|
тогдA њбитaша тaмw дaже до послёднzгw врeмене: и3 нн7э пaки є3гдA начнyтъ приходи1ти, | Там жили вони до останнього часу. І нині, коли вони почнуть приходити, |
47
|
47
|
пaки вhшній ўстaвитъ жи6лы рэчны6z, да возм0гутъ пройти2: си1хъ рaди ви1дэлъ є3си2 мн0жество съ ми1ромъ: | Всевишній знову зупинить жили ріки, щоб вони могли пройти; тому ти бачив безліч мирну. |
48
|
48
|
но и3 и5же њстaвлени сyть t людjй твои1хъ, сjи сyть, и5же њбрsщутсz внyтрь предBлъ мои1хъ: | Але ті, які залишені від народу твого, це ті, які знаходяться всередині меж Моїх. |
49
|
49
|
бyдетъ u5бо, є3гдA начнeтъ погублsти мн0жество тёхъ, и5же с0брани сyть kзhцы, защи1титъ и5хъ, и5же премог0ша людjй, | Бо, коли Він почне знищувати безліч народів, які зібралися разом, Він захистить народ Свій, який залишиться. |
50
|
50
|
и3 тогдA покaжетъ и5мъ вeліе мн0жество чудeсъ. | І тоді покаже їм безліч чудес. |
51
|
51
|
И# рек0хъ ѓзъ: вLко гDи, сіe ми покажи2, чесw2 рaди ви1дэхъ мyжа восходsща t сeрдца морскaгw; И# речE мнЁ: | Я сказав: Владико Господи! Поясни мені це, для чого бачив я мужа, який виходив із середини моря? |
52
|
52
|
ћкоже не м0жеши сі‰ и3спытaти, и3ли2 знaти, ±же сyть во глубинЁ морстёй, тaкw не м0жетъ кjйждо ви1дэти на земли2 сн7а моего2, и3ли2 тёхъ, и5же съ ни1мъ сyть, т0кмw во врeмz днE. | І Він сказав мені: як не можеш ти дослідити і пізнати того, що у глибині моря, так ніхто не може на землі бачити Сина Мого, ні тих, які з Ним, хіба тільки під час дня Його. |
53
|
53
|
СіE є4сть толковaніе с0ніz, є4же ви1дэлъ є3си2 и3 є3гHже рaди просвэщeнъ є3си2 здЁ є3ди1нъ: | Ось тлумачення сну, який ти бачив і яким ти один тут просвічений. |
54
|
54
|
њстaвилъ бо є3си2 тв0й и3 w4крестъ моегw2 ўпражднsлсz є3си2 зак0на и3 и3скaлъ є3си2: | Ти залишив діла твої і вправлявся у законі Моєму, і знайшов його, |
55
|
55
|
житіe бо твоE ўстр0илъ є3си2 въ премyдрости и3 чyвство твоE назвaлъ є3си2 мaтерію: | бо життя твоє ти влаштував у мудрості і розсудливість назвав твоєю матір’ю. |
56
|
56
|
и3 тогw2 рaди показaхъ тебЁ мзды6 ў вhшнzгw: бyдетъ бо по и3нёхъ тріeхъ днeхъ, и3н†z къ тебЁ возгlю и3 и3з8zвлю2 тебЁ т‰жкаz и3 ди6внаz. | Тому Я показав тобі винагороди у Всевишнього: після трьох днів Я покажу тобі інше і відкрию тобі важливе і дивне. |
57
|
57
|
И# и3д0хъ и3 пріид0хъ на п0ле, мн0гw слaвz и3 хвалS вhшнzго њ ди1вныхъ, ±же по врeмени творsше, | Тоді я пішов і вийшов у поле, багато славлячи і дякуючи Всевишньому за чудеса, які Він звершував часами, |
58
|
58
|
и3 ћкw ўправлsетъ сіE, и3 ±же сyть во временёхъ сотворє1на: и3 сэд0хъ тY три2 дни6. | і що Він управляє теперішнім і тим, що відбудеться в часі, — і там я сидів три дні. |