|
Главa є7i
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
| СE, глаг0ли во ќшы лю1демъ мои6мъ словесA прbр0чества, ±же дaмъ во ўстA тво‰, гlетъ гDь: | Говори, щоб чув народ Мій слова пророцтва, які вкладу Я у вуста твої, — говорить Господь; |
|
2
|
2
|
| и3 сотвори2, да на хартіи2 напи1шутсz, ћкw вBрна и3 и4стинна сyть: | і зроби, щоб вони написані були на хартії, тому що вони вірні й істинні. |
|
3
|
3
|
| не б0йсz t помышлeній на тS, нижE да смутsтъ тS невёрнwсти глаг0лющихъ, | Не бійся, що будуть замишляти проти тебе, і нехай не бентежить тебе невір’я тих, які будуть говорити проти тебе, |
|
4
|
4
|
| понeже всsкъ невёрный въ невёріи своeмъ ќмретъ. | бо всякий невіруючий у невір’ї своєму помре. |
|
5
|
5
|
| СE, ѓзъ наведY (речE гDь) на крyгъ земнhй ѕл†z, мeчь и3 глaдъ, и3 смeрть и3 погублeніе, | Ось, Я наведу, — говорить Господь, — на коло земне біди: меч і голод, і смерть і пагубу |
|
6
|
6
|
| понeже њскверни2 беззак0ніе всю2 зeмлю, и3 нап0лнєна сyть дэлA и4хъ врє1днаz. | за те, що нечестя людей осквернило всю землю, і пагубні діла їхні переповнилися. |
|
7
|
7
|
| Сегw2 рaди речE гDь: | Тому говорить Господь: |
|
8
|
8
|
| ўжE не ўмолчY њ нечeстіихъ и4хъ, ±же беззак0ннw содёловаютъ, ни потерплю2 и5мъ, ±же ѕлЁ творsтъ: сE, кр0вь непови1ннаz и3 прaведнаz вопіeтъ ко мнЁ, и3 дyши првdныхъ вопію1тъ безпрестaннw: | Я вже не буду мовчати про беззаконня, які звершують вони нечестиво, і не буду терпіти у них того, що вони роблять злочинно: ось, кров невинна і праведна волає до Мене, і душі праведних взивають безперестанно. |
|
9
|
9
|
| tмщaz tмщY и5мъ, речE гDь, и3 воспріимY всsку кр0вь непови1нную t тёхъ ко мнЁ. | Помщуся їм, — говорить Господь, — і візьму від них до Себе всяку кров невинну. |
|
10
|
10
|
| СE, лю1діе мои2 ћкw стадA къ заколeнію ведyтсz, ўжE не потерплю2 тогw2, є4же њбитaти и5мъ въ земли2 є3гЂпетстэй, | Ось, народ Мій ведеться, як стадо на заколення; не потерплю більше, щоб він жив у Єгипті, |
|
11
|
11
|
| но и3зведY | рук0ю си1льною и3 мhшцею выс0кою, и3 поражY (є3гЂпетъ) кaзнію ћкоже прeжде, и3 растлю2 всю2 зeмлю є3гw2: | але виведу його рукою сильною і правицею високою, й уражу Єгипет карою, як колись, і погублю всю землю його. |
|
12
|
12
|
| восплaчетсz є3гЂпетъ, и3 њснов†ніz є3гw2 кaзнію и3збіє1на бyдутъ и3 наказaніемъ, ±же наведeтъ є3мY бGъ: | Заплаче Єгипет і основи його, уражені стратою і помстою, яку наведе на нього Бог. |
|
13
|
13
|
| восплaчутъ дёлателє дёлающіи зeмлю, ћкw њскудёютъ сёмена и4хъ t ржи2 и3 грaда и3 t ѕвэзды2 стрaшныz. | Заплачуть хлібороби, які обробляють землю, бо занепаде у них насіння від іржі й від граду і від страшної зірки. |
|
14
|
14
|
| Г0ре вёку, и3 и5же њбитaютъ въ нeмъ: | Горе віку і тим, які живуть у ньому, |
|
15
|
15
|
| понeже прибли1жисz мeчь и3 сокрушeніе и4хъ, и3 востaнетъ kзhкъ на kзhкъ къ брaни, и3 мeчь въ рукaхъ и4хъ. | бо наблизився меч і знищення їх, і постане народ на народ для війни, і мечі у руках їх. |
|
16
|
16
|
| Бyдетъ бо непостоsніе человёкwмъ, и3 и3нjи и3нhхъ њдолэвaющіи вознерадsтъ њ цари2 своeмъ, и3 нач†лницы путjй њ дёлэхъ свои1хъ въ могyтствэ своeмъ. | Люди зробляться непостійними і, одні одних долаючи, будуть недбалими до царя свого, і начальники — до ходу справ своїх у межах своєї влади. |
|
17
|
17
|
| Восх0щетъ бо человёкъ во грaдъ и3ти2 и3 не возм0жетъ: | Побажає людина йти у місто, і не зможе, |
|
18
|
18
|
| гордhни бо и4хъ рaди грaди смzтyтсz, д0мы сокрушaтсz, человёцы ўбоsтсz. | бо, через їхню гордість, міста обуряться, доми будуть розорені, на людей нападе страх. |
|
19
|
19
|
| Не ўмилосeрдитсz человёкъ ко и4скреннему своемY, на разорeніе домHвъ и4хъ во nрyжіе, на расхищeніе и3мёній и4хъ, глaда рaди хлёбнагw и3 њскоблeніz мн0га. | Не зглянеться людина на ближнього свого, віддаючи доми їх на розорення зброєю, розкрадаючи майно їх з причини голоду і багатьох бід. |
|
20
|
20
|
| СE, ѓзъ созывaю, речE гDь, вс‰ цари6 зє1мскіz, є4же менє2 боsтисz, и5же сyть t вост0ка и3 ю4га, t сёвера и3 лівaна, ко њбращeнію къ себЁ, и3 воздaти, ±же воздaша тBмъ: | Ось, Я скликаю, — говорить Бог, — усіх царів землі, від сходу і півдня, від півночі і Ливану, щоб благоговіли переді Мною і навернулися до себе самих, і щоб воздати їм, що вони робили тим. |
|
21
|
21
|
| ћкоже творsтъ дaже до днeсь и3збр†ннымъ мои6мъ, тaкw сотворю2 и3 воздaмъ въ нBдра и4хъ. Сі‰ гlетъ гDь бGъ: | Як чинять вони навіть дотепер з обраними Моїми, так учиню з ними і воздам у надро їх, — говорить Господь Бог. |
|
22
|
22
|
| не пощади1тъ десни1ца моS грёшникwвъ, и3 не престaнетъ мeчь на проливaющихъ кр0вь непови1нную на земли2: | Не пощадить правиця Моя грішників, і меч не перестане уражати тих, що проливають на землю невинну кров. |
|
23
|
23
|
| и3зhде џгнь t гнёва є3гw2, и3 пожрE њснов†ніz земли2, и3 грёшники ћкw хврaстіе зажжeно. | Зійшов вогонь від гніву Його і знищив основи землі і грішників, як запалену солому. |
|
24
|
24
|
| Г0ре си6мъ, и5же согрэшaютъ и3 не содержaтъ зaповэдій мои1хъ, речE гDь, | Горе грішникам і тим, що не дотримуються заповідей Моїх! — говорить Господь. |
|
25
|
25
|
| не прошY и5мъ: tиди1те, сhнове, t влaсти, не њсквернsйте с™hни моеS. | Не пощаджу їх. Відійдіть, сини відступників, не оскверняйте святині Моєї. |
|
26
|
26
|
| Ћкw вёсть гDь всёхъ, и5же согрэшaютъ є3мY, сегw2 рaди предадE и5хъ въ смeрть и3 въ заколeніе. | Господь знає всіх, які грішать проти Нього; тому віддав їх на смерть і на вбиття. |
|
27
|
27
|
| Ўжe бо пріид0ша на крyгъ земнhй ѕл†z, и3 пребyдете въ ни1хъ, не и3збaвитъ бо вaсъ бGъ, понeже согрэши1сте пред8 ни1мъ. | На коло земне прийшли вже біди, і ви перебуватимете у них. Бог не визволить вас, тому що ви згрішили проти Нього. |
|
28
|
28
|
| СE, видёніе гр0зное, и3 лицE є3гw2 t вост0ка: | Ось, видіння грізне, і лице його від сходу. |
|
29
|
29
|
| и3 и3зhдутъ рождє1ніz ѕміє1въ ґрaвскихъ на колесни1цахъ мн0гихъ: ћкоже дыхaніе (вётрwвъ) число2 и4хъ понесeтсz по земли2, ћкw ўжE ўбоsтсz и3 вострепeщутъ вси2, и5же и4хъ ўслhшатъ: | Виступлять породження драконів аравійських на багатьох колісницях і зі швидкістю вітру понесуться по землі, так що наведуть страх і трепет на всіх, які почують про них. |
|
30
|
30
|
| кармHнzне неи1стовствующіи во гнёвэ и3зhдутъ ћкw вє1при t дубрaвы и3 пріи1дутъ въ си1лэ вели1цэй, и3 стaнутъ на брaнь съ ни1ми и3 њпустошaтъ чaсть земли2 ґссmрjйскіz: | Вийдуть, як вепри з лісу, кармоняни, які шаленіють у люті, і прийдуть у великій силі, вступлять у боротьбу з ними і спустошать частину землі Ассирійської. |
|
31
|
31
|
| и3 по си1хъ превозм0гутъ ѕмjеве п0мнzщіи рождeніе своE и3 њбратsтсz согласyюще въ си1лэ вели1цэй на постизaніе и4хъ: | Потім дракони, які пам’ятають походження своє, візьмуть гору і, володіючи великою силою, повернуться переслідувати тих. |
|
32
|
32
|
| сjи смутsтсz, и3 ўмолчaтъ въ си1лэ и4хъ, и3 њбратsтъ н0зэ свои2 на бэжaніе: | Ті збентежаться, замовкнуть перед силою їх і повернуть ноги свої на втечу. |
|
33
|
33
|
| и3 t w4бласти ґссmрjйскіz њбстоsтель њбстaнетъ и5хъ и3 скончaетъ є3ди1наго t ни1хъ, и3 бyдетъ боsзнь и3 стрaхъ въ полцЁ и4хъ, и3 рвeніе на цари6 и4хъ. | Але той, що знаходиться у засідці з боку ассиріян, оточить їх і умертвить одного з них; у війську їх виникнуть страх і трепет і ремство на царів їх. |
|
34
|
34
|
| СE, w4блацы t вост0ка и3 сёвера дaже до полyдне, и3 лицE и4хъ гр0зно ѕэлw2, и3сп0лнено гнёва и3 бyри: | Ось, хмари від сходу і від півночі до півдня, і вигляд їх дуже грізний, сповнений лютости і бурі. |
|
35
|
35
|
| и3 сразsтсz междY соб0ю и3 сразsтъ ѕвэздY мн0гу на земли2 и3 ѕвэздY и4хъ: и3 бyдетъ кр0вь t мечA дaже до ўтр0бы, | Вони зіштовхнуться між собою, і скинуть багато зірок на землю і зірку їх; і буде кров від меча до черева, |
|
36
|
36
|
| и3 гн0й человёческій дaже до сэдлA велблю1ждz, и3 бyдетъ боsзнь и3 стрaхъ мн0гъ на земли2, | і послід людський — до сідла верблюда; страх і трепет великий буде на землі. |
|
37
|
37
|
| и3 ўстрашaтсz, и5же ќзрzтъ гнёвъ сeй, и3 трeпетъ пріи1метъ и5хъ: | Жахнуться всі, які побачать цю лютість, і затремтять. |
|
38
|
38
|
| и3 по сeмъ воздви1гнутсz б{ри мнHги t полyдне и3 сёвера, и3 чaсть и4на t зaпада, | Після того багато разів будуть підніматися бурі від півдня і півночі і частково від заходу, |
|
39
|
39
|
| и3 прем0гутъ вётри t вост0ка, и3 њтворsтъ є3го2, и3 w4блакъ, є3г0же воздви1же во гнёвэ, и3 ѕвэздA на сотворeніе стрaха t вост0чна вётра и3 зaпадна повреди1тсz: | і вітри сильні здіймуться від сходу і відкриють його і хмару, яку Я послав у гніві; а зірка, призначена для страху при східному і західному вітрі, пошкодиться. |
|
40
|
40
|
| и3 воздви1гнутсz w4блацы вeліи и3 ѕёлніи, п0лни гнёва, и3 ѕвэздA, да ўстрашaтъ всю2 зeмлю и3 њбитaющихъ на нeй, и3 возлію1тъ на всsко мёсто выс0ко и3 вознесeное ѕвэздY стрaшную, | І піднімуться хмари, великі і сильні, повні лютости, і зірка, щоб настрашити всю землю і жителів її; і проллють на всяке місце, високе і піднесене, страшну зірку, |
|
41
|
41
|
| џгнь и3 грaдъ, и3 мечы2 летaющыz и3 в0ды мнHги, ћкw да нап0лнzтсz вс‰ полS и3 вси2 и3ст0чницы и3сполнeніемъ в0дъ мн0гихъ: | вогонь і град, мечі, що літають, і багато вод, щоб наповнити всі поля і всі джерела безліччю вод. |
|
42
|
42
|
| и3 сокрушaтъ грaды и3 стёны, и3 г0ры и3 х0лмы, (и3 ўдHліz) и3 древA дубр†внаz, и3 сBна л{жнаz и3 жи6та и4хъ, | І затоплять місто, і стіни, і гори, і пагорби, і дерева у лісах, і траву на луках, і хлібні рослини їх; |
|
43
|
43
|
| и3 пр0йдутъ непоколeблеми до вавmлHна и3 сокрушaтъ є3го2: | і пройдуть, не спиняючись, до Вавилона і знищать його; |
|
44
|
44
|
| соберyтсz къ немY, и3 њбhдутъ є3го2, и3 и3злію1тъ ѕвэздY и3 всю2 ћрость нaнь: и3 взhдетъ прaхъ и3 дhмъ дaже до небесE, и3 вси2, и5же w4крестъ, возрыдaютъ њ нeмъ, | зберуться до нього й оточать його; проллють зірку і лють на нього. І підніметься пил і дим до самого неба, і всі навкруги будуть оплакувати його, |
|
45
|
45
|
| и3 и5же под8 ни1мъ њстaнутъ, послyжатъ тBмъ, и5же ўстраши1ша и5хъ. | а ті, які залишаться підвладними йому, будуть служити тим, що навели страх. |
|
46
|
46
|
| И# ты2, ґсjе, соглaсна во ўповaніе вавmлHна, и3 слaва лицA є3гw2: | І ти, Асіє, співучаснице у надії Вавилона й у славі його: |
|
47
|
47
|
| г0ре тебЁ бёднэй! понeже ўпод0биласz є3си2 є3мY и3 ўкраси1ла є3си2 дщє1ри тво‰ въ любодэsніи, ко ўгождeнію и3 прославлeнію въ люб0вныхъ твои1хъ, и5же съ тоб0ю похотёша всегдA блуди1ти: | горе тобі, бідна, за те, що уподібнювалася йому і прикрашала дочок твоїх у блудодіянні, щоб вони подобалися і славилися у коханців твоїх, які бажали завжди блудодіяти з тобою. |
|
48
|
48
|
| ненави1дэнному подражaла є3си2 во всёхъ дёлэхъ є3гw2 и3 въ начинaніихъ є3гw2. | Ти наслідувала ненависного в усіх ділах і заходах його. |
|
49
|
49
|
| Сегw2 рaди, речE гDь, послю2 на тS ѕл†z, вдовство2, ўб0жество и3 глaдъ, и3 мeчь и3 губи1телство на разорeніе домHвъ твои1хъ t наси1ліz и3 смeрти, | За те, — говорить Бог, — пошлю на тебе біди: удівство, убогість, і голод, і меч, і моровицю, щоб спустошити доми твої насильством і смертю. |
|
50
|
50
|
| и3 слaва си1лы твоеS ћкоже цвётъ и4зсхнетъ, є3гдA востaнетъ зн0й, и4же п0сланъ є4сть на тS: | І слава могутности твоєї засохне, як квітка, коли настане спека, послана на тебе. |
|
51
|
51
|
| и3знем0жеши ћкоже ўб0жайшаz ћзвена и3 накaзана t жeнъ, ћкw не возм0гутъ тебE пріsти си1льніи и3 любHвницы. | Ти знеможеш, як убога, побита і поранена жінками, щоб люди знатні і коханці не могли приймати тебе. |
|
52
|
52
|
| Е#дA ѓзъ тaкw возревнyю тебЁ, речE гDь, | Чи став би Я так ненавидіти тебе, — говорить Господь, — |
|
53
|
53
|
| ѓще бы не заклaла є3си2 и3збрaнныхъ мои1хъ во всsко врeмz, возвышaющи на поражeніе рyцэ и3 глаг0лющи на смeрть и4хъ, є3гдA ўпивaласz є3си2; | якби ти не убивала обраних Моїх повсякчас, піднімаючи руки на поразку їх і глумлячись зі смерти їх, коли ти була у сп’янінні? |
|
54
|
54
|
| ўкраси2 лёпоту лицA твоегw2: | Прикрашай твоє лице. |
|
55
|
55
|
| мздA блужeніz твоегw2 въ нёдрэхъ твои1хъ, сегw2 рaди воздаsніе пріи1меши. | Мзда блудодіяння твого у надрі твоєму; за те й одержиш ти винагороду. |
|
56
|
56
|
| Ћкоже сотвори1ши и3збр†ннымъ мои6мъ, речE гDь, тaкw сотвори1тъ тебЁ бGъ и3 предaстъ тS во ѕл†z: | Як чинила ти з обраними Моїми, — говорить Господь, — так з тобою вчинить Бог, і піддасть тебе бідам. |
|
57
|
57
|
| и3 ч†да тво‰ глaдомъ поги1бнутъ, тh же мечeмъ падeши, и3 грaди твои2 сокрушaтсz, и3 вси2 твои2 въ п0ли nрyжіемъ падyтъ: | Діти твої загинуть від голоду, ти впадеш від меча, міста твої будуть зруйновані, і всі твої впадуть у полі від меча. |
|
58
|
58
|
| и3 и5же сyть въ горaхъ, глaдомъ поги1бнутъ и3 ћсти бyдутъ мzсA сво‰ t глaда хлёба и3 кр0вь пи1ти t жaжды воды2: | А які на горах, ті загинуть від голоду, і будуть їсти плоть свою через нестачу хліба і пити кров через нестачу води. |
|
59
|
59
|
| неблагополyчна чрез8 морS пріи1деши и3 пaки пріи1меши ѕл†z, | У нещасті підеш по морях, — і там зустрінеш біди. |
|
60
|
60
|
| и3 въ прехождeніи поразsтъ грaдъ и3збіeнный, и3 и3скоренsтъ нёкую чaсть земли2 твоеS, и3 чaсть слaвы твоеS и3стребsтъ, пaки возвращaющесz къ вавmлHну превращeнному: | Під час переходів твоїх вони кинуться на спустошене місто, і знищать частину землі твоєї, і частину слави твоєї знищать. |
|
61
|
61
|
| и3 разорeна бyдеши и5мъ ћкw хврaстіе, и3 тjи бyдутъ тебЁ ѓки џгнь, | Розорена, ти послужиш для них соломою, а вони для тебе будуть вогнем; |
|
62
|
62
|
| и3 пожрyтъ тS и3 грaды тво‰, зeмлю твою2 и3 г0ры тво‰, и3 вс‰ дубр†вы тво‰ и3 древесA плодонHснаz nгнeмъ пожгyтъ, | і знищать тебе, і міста твої, землю твою, гори твої, усі ліси твої і дерева родючі спалять вогнем. |
|
63
|
63
|
| сhны тво‰ въ плэнeніе поведyтъ, и3 д†ни тво‰ въ корhсть в0змутъ, и3 слaву лицA твоегw2 и3стребsтъ. | Синів твоїх поведуть у полон, майно твоє захоплять у здобич, і славу твою знищать. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
