|
Главa ѕ7i
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
| Г0ре тебЁ, вавmлHне и3 ґсjа! г0ре тебЁ, є3гЂпте и3 сmрjа! | Горе тобі, Вавилоне й Асіє, горе тобі, Єгипте і Сиріє! |
|
2
|
2
|
| Препоsшитесz врeтищемъ и3 власzни1цами и3 плaчите сынHвъ вaшихъ и3 болёзнуйте, ћкw прибли1жисz сокрушeніе вaше: | Підпережіться веретищем і волосяницями, оплакуйте синів ваших, і уболівайте, бо наблизилася ваша погибель. |
|
3
|
3
|
| п0сланъ є4сть на вaсъ мeчь, и3 кт0 є3сть, и4же tврати1тъ є3го2; | Посланий на вас меч, — і хто відхилить його? |
|
4
|
4
|
| п0сланъ є4сть на вaсъ џгнь, и3 кт0 є3сть, и4же ўгаси1тъ є3го2; | Посланий на вас вогонь, — і хто погасить його? |
|
5
|
5
|
| пHслана сyть на вaсъ ѕл†z, и3 кт0 є3сть, и4же tмeтнетъ |; | Послані на вас біди, — і хто відверне їх? |
|
6
|
6
|
| є3дA tженeтъ кто2 львA ѓлчуща въ лёсъ; и3ли2 ўгаси1тъ џгнь во хврaстіи ск0рw, є3гдA начнeтъ возгарaти; | Чи прожене хто голодного лева у лісі, або чи погасить миттєво вогонь у соломі, коли він почне розгорятися? |
|
7
|
7
|
| є3дA tрази1тъ кто2 стрэлY t стрэлцA крёпкагw и3спущeнную; | Чи відіб’є хто стрілу, пущену стрільцем сильним? |
|
8
|
8
|
| гDь крёпкій посылaетъ ѕл†z, и3 кто2 є4сть, и4же tженeтъ |; | Господь сильний посилає біди, — і хто відверне їх? |
|
9
|
9
|
| и3зhде џгнь t гнёва є3гw2, и3 кт0 є3сть, и4же ўгаси1тъ є3го2; | Зійшов вогонь від гніву Його, — і хто погасить його? |
|
10
|
10
|
| блеснeтъ м0лніею, и3 кто2 не ўбои1тсz; возгреми1тъ, и3 кто2 не ўжaснетсz; | Він блисне блискавкою, — і хто не убоїться? Прогримить, — і хто не жахнеться? |
|
11
|
11
|
| гDь воспрети1тъ, и3 кто2 до њсновaніz не сокруши1тсz t лицA є3гw2; | Господь спогляне грізно, — і хто не знищиться до основи від лиця Його? |
|
12
|
12
|
| ЗемлS сотрzсeсz и3 њснов†ніz є3S, м0ре волнyетсz и3з8 глубины2, и3 вHлны є3гw2 возмутsтсz и3 ры6бы є3гw2 t лицA гDнz и3 t слaвы си1лы є3гw2. | Здригнулася земля і основи її; море хвилюється з дна, і хвилі його збурюються і риби його від лиця Господа і від величі сили Його. |
|
13
|
13
|
| Понeже крэпкA десни1ца є3гw2, ћже лyкъ напрzжE: стрёлы є3гw2 nстры6, ±же t негw2 посылaютсz, не њскудёютъ, є3гдA начнyтъ посылaтисz въ концы6 земли2. | Бо сильна Його правиця, яка натягає лук, гострі Його стріли, які пускаються Ним, не ослабнуть, коли будуть посилатися до країв землі. |
|
14
|
14
|
| СE, посылaютсz ѕл†z и3 не возвратsтсz, д0ндеже пріи1дутъ на зeмлю. | Ось, посилаються біди, і не повернуться, доки не прийдуть на землю. |
|
15
|
15
|
| Џгнь возгарaетсz и3 не ўгaснетъ, д0ндеже скончaетъ њснов†ніz земли2. | Розгоряється вогонь, і не погасне, доки не попалить основи землі. |
|
16
|
16
|
| И$мже w4бразомъ не возвращaетсz стрэлA п0слана t си1льнагw стрэлцA, тaкw не возвратsтсz ѕл†z, ±же пHслана бyдутъ на зeмлю. | Як стріла, пущена сильним стрільцем, не повертається, так не повернуться біди, які будуть послані на землю. |
|
17
|
17
|
| Г0ре мнЁ, г0ре мнЁ! кт0 мz и3збaвитъ во дни6 ты6z; | Горе мені, горе мені! Хто визволить мене у ті дні? |
|
18
|
18
|
| Начaло болёзней, и3 мнHга стен†ніz: начaло глaда, и3 мнHги поги1бєли: начaло брaней, и3 ўбоsтсz вл†сти: начaло ѕHлъ, и3 вострепeщутъ вси2. | Почнуться хвороби, — і багато хто застогне; почнеться голод, — і багато хто буде гинути; почнуться війни, — і начальниками оволодіє страх; почнуться біди, — і всі затремтять. |
|
19
|
19
|
| Во врeмz же то2 что2 сотворю2, є3гдA пріи1дутъ ѕл†z; | Що мені робити тоді, коли прийдуть біди? |
|
20
|
20
|
| СE, глaдъ и3 кaзнь, и3 ск0рбь и3 тэснотA, п0слани сyть бичи6 во и3справлeніе: | Ось, голод і моровиця, і скорбота і тіснота послані як бичі для виправлення: |
|
21
|
21
|
| и3 во всёхъ си1хъ не њбратsтсz t беззак0ній свои1хъ, ни біє1ніz пaмzтствовати бyдутъ всегдA. | але при всьому цьому люди не навернуться від беззаконь своїх і про бичі не завжди будуть пам’ятати. |
|
22
|
22
|
| СE, бyдетъ nби1ліе ни во чт0же на земли2, тaкw ћкw возмнsтъ себЁ бhти ўпрaвленъ ми1ръ, и3 тогдA возрастyтъ ѕл†z на земли2, мeчь, глaдъ и3 вели1ко смzтeніе. | Ось, на землі буде дешевизна в усьому, і подумають, що настав мир; але саме тоді й спіткають землю біди — меч, голод і велике сум’яття. |
|
23
|
23
|
| T глaда бо мн0зи, и5же њбитaютъ на земли2, поги1бнутъ, и3 мeчь и3згуби1тъ пр0чихъ, и5же њстaнутъ t глaда. | Від голоду загинуть дуже багато жителів землі, а інші, які перенесуть голод, упадуть від меча. |
|
24
|
24
|
| И# мeртвіи ћкw моты6ла и3звeржени бyдутъ, и3 не бyдетъ, и4же ўтёшитъ и5хъ: њпустёетъ бо землS, и3 грaди є3S разорeни бyдутъ. | І трупи, як гній, будуть викидати, і нікому буде оплакувати їх, бо земля спорожніє, і міста її будуть зруйновані. |
|
25
|
25
|
| Не њстaнетсz, и4же воздёлаетъ зeмлю и3 и4же посёетъ на нeй. | Не залишиться нікого, хто обробляв би землю і сіяв на ній. |
|
26
|
26
|
| ДревесA дадyтъ плоды2, и3 кто2 њб8и1метъ |; | Дерева дадуть плоди, і хто буде збирати їх? |
|
27
|
27
|
| гр0здіе созрёетъ, и3 кто2 пот0пчетъ є5; бyдетъ бо мёстъ вели1кое њпустёніе. | Виноград дозріє, і хто буде топтати його? Бо всюди буде велике запустіння. |
|
28
|
28
|
| Восх0щетъ бо человёкъ человёка ви1дэти, и3ли2 глaсъ є3гw2 слhшати, | Важко буде людині побачити людину, або почути голос її, |
|
29
|
29
|
| занE њстaнутъ t грaда дeсzть, и3 двA t ни1вы, и5же сокрhютсz въ густhхъ дубрaвахъ и3 въ разсёлинахъ кaменныхъ. | бо з жителів міста залишиться не більше десяти, і з поселенців — чоловіка два, які сховаються у густих дібровах і розщелинах скель. |
|
30
|
30
|
| И$мже w4бразомъ њставлsютсz въ мaсличіихъ и3 на всsцэмъ дрeвэ три2 и3ли2 четhри м†слины, | Як у оливковому саду залишаються іноді на деревах три або чотири маслини, |
|
31
|
31
|
| и3ли2 ћкоже въ віногрaдэ њбрaнэмъ гр0здіе њставлsютсz t тёхъ, и5же прилёжнw віногрaдъ њбирaютъ: | або у винограднику обібраному не догледять кілька грон ті, які уважно оббирають виноград: |
|
32
|
32
|
| тaкw њстaвzтсz во днeхъ џнэхъ три2 и3ли2 четhри t и3зслёдующихъ д0мы и4хъ мечeмъ. | так у ті дні залишаться троє або четверо під час обшуку домів їхніх з мечем. |
|
33
|
33
|
| И# њстaвлена бyдетъ землS пустA, и3 ни6вы є3S состарёютсz, и3 путіE є3S и3 вс‰ стєзи2 є3S тeрніемъ зарастyтъ, занE не пр0йдутъ человёцы по ни6мъ. | Земля залишиться у запустінні, поля її заглухнуть, дороги її і всі стежини її заростуть терням, бо нікому буде ходити по них. |
|
34
|
34
|
| Восплaчутъ дBвы не и3мyщыz њбрyчникwвъ, восплaчутъ жє1ны не и3мёющыz мужeй, восплaчутъ дщє1ри и4хъ не и3мёющыz п0мощи: | Плакати будуть дівчата, не маючи наречених; плакати будуть дружини, не маючи чоловіків; плакати будуть дочки їхні, не маючи допомоги. |
|
35
|
35
|
| њбр{чницы и4хъ въ брaни скончaютсz, и3 мyжіе и4хъ во глaдэ и3стребsтсz. | Наречених їхніх уб’ють на війні, і чоловіки їхні загинуть від голоду. |
|
36
|
36
|
| Слhшите сі‰ и3 познaйте |, раби2 гDни. | Слухайте це, і напоумляйтесь, раби Господні! |
|
37
|
37
|
| СE, сл0во гDне, пріими1те є5: не вёруйте богHмъ, њ ни1хже речE гDь: | Це — слово Господа: слухайте його, і не вірте богам, про яких говорить Господь. |
|
38
|
38
|
| сE, приближaютсz ѕл†z и3 не ўмeдлzтъ. | Ось, наближаються біди, і не забаряться. |
|
39
|
39
|
| И$мже w4бразомъ бременaтаz є3гдA роди1тъ въ девsтый мцcъ сhна своего2, приближaющусz часY рождeніz є3S, прeжде часHвъ двyхъ и3ли2 тріeхъ бwлёзни њбдержaтъ чрeво є3S, и3 и3сходsщу младeнцу t чрeва, не закоснsтъ ни на є3ди1ну чертY: | Як у вагітної жінки, коли у дев’ятий місяць настане їй час народити сина, години за дві або за три до народження, болі охоплюють утробу її і, при виході немовляти з утроби, не забаряться на жодну хвилину: |
|
40
|
40
|
| тaкw не ўкоснsтъ ѕл†z произhти на зeмлю, и3 вёкъ возстенeтъ, и3 бwлёзни њбhмутъ и5. | так не забаряться прийти на землю біди, і люди у той час будуть стогнати; болі охоплять їх. |
|
41
|
41
|
| Слhшите сл0во, лю1діе мои2, ўгот0вайтесz на брaнь, и3 во ѕлhхъ тaкw бyдите, ћкоже пришeлцы земли2: | Слухай слово, народе мій: готуйтеся на битву, і серед бід будьте як пришельці землі. |
|
42
|
42
|
| продаsй ѓки бёгаzй, ґ купyzй ѓки погублszй, | Хто продає, нехай буде, як той, що збирається на втечу, і хто купує — як той, що готується на загибель; |
|
43
|
43
|
| торгyzй ѓки плодA не пріeмлzй, и3 созидazй ѓки т0й, и4же њбитaти не и4мать: | хто торгує — як той, що не очікує ніякого прибутку, і хто будує дім — як той, що не сподівається жити у ньому. |
|
44
|
44
|
| сёzй, ћкw и4же не п0жнетъ: тaкw и4же віногрaдъ рёжетъ, ћкw не и3мhй њбирaти є3го2: | Сівач нехай думає, що не пожне, і виноградар — що не збере винограду; |
|
45
|
45
|
| и5же посzгaютъ, тaкw ѓки ч†дъ не сотворsтъ: и3 и5же не посzгaютъ, тaкw ћкw вдwви1цы. | ті, що вступають у шлюб, — що не будуть народжувати дітей, і ті, що не вступають, — як удівці. |
|
46
|
46
|
| Тогw2 рaди, и5же трудsтсz, вотщE трудsтсz: | Тому всі трудящі без користи трудяться, |
|
47
|
47
|
| плодh бо и4хъ и3ноплемє1нницы п0жнутъ и3 и3мBніz и4хъ расхи1тzтъ, и3 д0мы превратsтъ и3 сынHвъ и4хъ плэнsтъ, и4бо во плэнeніи и3 глaдэ родsтъ ч†да сво‰. | бо плодами трудів їхніх скористаються чужоземці, і майно їхнє розкрадуть, доми їхні зруйнують, синів їхніх поневолять, бо у полоні і в голоді вони народжують дітей своїх. |
|
48
|
48
|
| И# и5же кyплю дёютъ хіщeніемъ, к0ль д0лгw ўкрашaютъ грaды и3 д0мы сво‰, и3 њдерж†ніz и3 ли1ца сво‰, | Хто займається хижацтвом, тих, чим довше прикрашають вони міста і доми свої, володіння і лиця свої, |
|
49
|
49
|
| толи1кw пaче возненави1жду и5хъ за грэхи2 и4хъ, речE гDь. | тим більше зненавиджу за гріхи їхні, — говорить Господь. |
|
50
|
50
|
| Ћкоже ненави1дитъ блудни1ца женY мyдру и3 добрY ѕэлw2, | Як блудниця ненавидить жінку чесну і дуже побожну, |
|
51
|
51
|
| тaкw возненави1дитъ прaвда непрaвду, є3гдA ўкрашaетсz, и3 клевeщетъ на ню2 въ лицE, є3гдA пріи1детъ и4же защищaетъ и3зыскyющаго всsкъ грёхъ на земли2: | так правда зненавидить неправду, що прикрашає себе, і звинуватить її у лице, коли прийде Той, Хто буде захищати того, хто переслідує всякий гріх на землі. |
|
52
|
52
|
| сегw2 рaди не ўподоблsйтесz є4й, ни дэлHмъ є3S. | Тому не наслідуйте неправду і діла її, |
|
53
|
53
|
| Ћкw є3щE мaлw, и3 в0зметсz беззак0ніе t земли2, ґ прaвда воцари1тсz над8 вaми. | бо ще трохи, і неправда буде вилучена з землі, а правда зацарює над вами. |
|
54
|
54
|
| Да не глаг0летъ грёшникъ, ћкw не согрэши2, понeже ќгліе џгненное возгори1тсz на главЁ є3гw2, и4же глаг0летъ: не согрэши1хъ пред8 гDемъ бGомъ и3 слaвою є3гw2. | Нехай не говорить грішник, що він не згрішив, бо розпалене вугілля запалає на голові того, хто говорить: я не згрішив перед Господом Богом і славою Його. |
|
55
|
55
|
| СE, гDь вёсть вс‰ дэлA человёчєскаz и3 начин†ніz и4хъ, и3 помышлє1ніz и4хъ и3 сердцA и4хъ. | Господь знає всі діла людей і починання їхні, і помисли їхні і серця їхні. |
|
56
|
56
|
| Речe бо: да бyдетъ землS, и3 бhсть: да бyдетъ нeбо, и3 бhсть. | Він сказав: «нехай буде земля», — і земля з’явилася; «нехай буде небо», — і було. |
|
57
|
57
|
| И# сл0вомъ є3гw2 ѕвёзды сотворє1ны сyть, и3 знaетъ число2 ѕвёздъ: | Словом Його створені зірки, і Він знає число зірок. |
|
58
|
58
|
| и4же и3спытyетъ бє1здны и3 сокрHвища и4хъ, и4же и3змёрилъ є4сть м0ре и3 зачaтіе є3гw2, | Він споглядає безодні й потаємне у них, виміряв море і що у ньому. |
|
59
|
59
|
| и4же заключи2 м0ре посредЁ в0дъ и3 повёси зeмлю на водaхъ сл0вомъ свои1мъ, | Словом Своїм Він утворив море серед вод і землю повісив на водах. |
|
60
|
60
|
| и4же прострE нeбо ћкw камaру, на водaхъ њсновA є5, | Він розпростер небо, як намет, на водах заснував його. |
|
61
|
61
|
| и4же положи2 въ пустhни и3ст0чники вwднhz и3 на верхY г0ръ є3зeра, во и3спущeніе рёкъ и3з8 выс0кагw кaмене, да напаsютъ зeмлю, | Він вмістив у пустелі джерела вод і озера на вершинах гір, для зведення рік з високих скель, щоб напоювати землю. |
|
62
|
62
|
| и4же сотвори2 человёка и3 положи2 сeрдце є3гw2 посредЁ тёла, и3 вложи2 є3мY дyхъ и3 жив0тъ и3 рaзумъ | Він створив людину і поклав серце її всередині тіла, і вклав у неї дух, життя і розум |
|
63
|
63
|
| и3 дыхaніе бGа вседержи1телz, и4же сотвори2 вс‰ и3 и3спытyетъ вс‰ сокровє1ннаz въ сокровeнныхъ земли2: | і дихання Бога всемогутнього, Який створив усе і споглядає все потаємне у потаємних землі. |
|
64
|
64
|
| т0й знaетъ начинaніе вaше, и3 ±же мhслите въ сердцaхъ вaшихъ согрэшaюще и3 хотsще ўтаи1ти грэхи2 вaшz. | Він знає намір ваш і що думаєте ви у серцях ваших, коли грішите і хочете сховати гріхи ваші. |
|
65
|
65
|
| Сегw2 рaди гDь и3спытyzй и3спытA вс‰ дэлA в†ша и3 њбличи1тъ вaсъ всёхъ, | Тому Господь зовсім ясно бачить усі діла ваші, і викриє усіх вас; |
|
66
|
66
|
| и3 вы2 посрaмлени бyдете, є3гдA произhдутъ грэси2 вaши пред8 челwвёки, и3 беззакHніz предстaнутъ, ±же њбвинsти бyдутъ въ дeнь т0й. | і ви будете посоромлені, коли гріхи ваші відкриються перед людьми, і беззаконня стануть звинувачувати у той день. |
|
67
|
67
|
| Что2 сотворитE, и3ли2 кaкw сокрhете грэхи2 вaшz пред8 бGомъ и3 ѓгGлы є3гw2; | Що ви зробите і як сховаєте гріхи ваші перед Богом і ангелами Його? |
|
68
|
68
|
| СE, судіS бGъ, б0йтесz є3гw2, њстaнитесz t грBхъ вaшихъ и3 забyдите беззакHніz в†ша ўжE твори1ти и5хъ во вёкъ, и3 бGъ и3зведeтъ вaсъ и3 и3збaвитъ t всsкіz ск0рби. | Ось, Бог — Суддя; бійтеся Його; залиште гріхи ваші і назавжди перестаньте чинити беззаконня, і Бог виведе вас і визволить від усякої скорботи. |
|
69
|
69
|
| Сe бо, возгарaетсz џгнь на вaсъ, kзhцы мн0зи, и3 восхи1тzтъ нёкіихъ t вaсъ и3 зак0лютъ на жeртву јдwлwмъ: | Бо ось, запалюється на вас лють численного полчища, і схоплять деяких з вас і умертвлять для принесення в жертву ідолам. |
|
70
|
70
|
| и3 и5же соизв0лzтъ и5мъ, бyдутъ и5мъ въ посмёхъ и3 въ поношeніе и3 въ попрaніе. | Хто буде єдинодумним з ними, тих піддадуть вони посміянню, ганьбі і потоптанню. |
|
71
|
71
|
| Бyдетъ бо мэстHмъ мёсто, и3 t сосёднихъ градHвъ востaнутъ мн0зи на боsщихсz гDа. | Бо по всіх місцях і у сусідніх містах багато хто повстане проти тих, які бояться Господа. |
|
72
|
72
|
| Бyдутъ ѓки неи1стови, ни ког0же щадsще на расхищeніе и3 запустёніе є3щE боsщымсz гDа: | Будуть, як несамовиті, без пощади розкрадати і спустошувати все у тих, які бояться Господа. |
|
73
|
73
|
| и4бо њпустошaтъ и3 расхи1тzтъ стzж†ніz и4хъ и3 и3з8 домHвъ и4хъ и3зженyтъ |. | Спустошать і розкрадуть майно їх, і з домів їхніх виженуть їх. |
|
74
|
74
|
| ТогдA kви1тсz и3скушeніе и3збрaнныхъ мои1хъ, ћкоже злaто, є4же и3скушaетсz t nгнS. | Тоді настане випробування обраним Моїм, як золото випробовується вогнем. |
|
75
|
75
|
| Слhшите, возлю1бленніи мои2, речE гDь: сE, пред8 вaми сyть днjе ск0рби, и3 t си1хъ и3збaвлю вaсъ. | Слухайте, улюблені Мої, — говорить Господь: ось перед вами дні скорботи, і від них Я визволю вас. |
|
76
|
76
|
| Не б0йтесz, ни сумнэвaйтесz, ћкw бGъ предводи1тель вaшъ є4сть. | Не бійтеся і не сумнівайтеся, бо вождь ваш — Бог. |
|
77
|
77
|
| И# и4же храни1тъ зaпwвэди и3 повелBніz мо‰, речE гDь бGъ, да не преwтzгчaтъ вaсъ грэси2 вaши, нижE превзhдутъ беззакHніz в†ша. | Якщо будете виконувати заповіді і повеління Мої, — говорить Господь Бог, — то гріхи ваші не будуть тягарем, що придушує вас, і беззаконня ваші не переможуть вас. |
|
78
|
78
|
| Г0ре и5же стиснsютсz t грBхъ свои1хъ и3 покрывaютсz беззакHніи свои1ми: | Горе тим, які зв’язані гріхами своїми і покриті беззаконнями своїми! Це — поле, яке заросло чагарником і через яке путь покритий терням, так що людина проходити не може: воно залишається і віддається вогню на знищення. |
|
79
|
|
| и4мже w4бразомъ ни1ва стиснsетсz t дубрaвы, и3 тeрніемъ покрывaетсz стезS є3S, є4юже не прох0дитъ человёкъ, и3 и3сторгaетсz, и3 посылaетсz на сожжeніе nгню2. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
