|
Главa №
|
Глава 1
|
|
0
|
|
| Кни1га слёдующаz, нарицaемаz кни1га трeтіz є4здры, ґ по вулгaтэ четвeртаz є4здры, пренесенA въ конeцъ бjбліи вины2 рaди сеS, ћкw на грeчестэмъ діалeктэ џнаz не њбрэтaетсz, т0чію на латjнстэмъ, и3 въ славeнстэй бjбліи преведенA t вулгaты: чесw2 рaди и3 прaвлена кни1га сіS по вулгaте же. | |
|
1
|
1
|
| Кни1га є4здры прbр0ка вторaz, сhна сараjева, сhна ґзарjева, сhна є3лкjева, сhна саданjева, сhна садHкова, сhна ґхjтwва, | Друга книга Ездри пророка, сина Сераії, сина Азарії, сина Хелкії, сина Шаллума, сина Садока, сина Ахитува, |
|
2
|
2
|
| сhна ґхjева, сhна фінеeсова, сhна є3лjева, сhна ґмерjева, сhна ґсіeлева, сhна марімHfова, сhна ґрнaева, сhна nзjева, сhна ворjfова, сhна ґвісeева, сhна фінеeсова, сhна є3леазaрова, | сина Ахії, сина Финеєса, сина Ілія, сина Амарії, сина Асиєла, сина Мерайофа, сина Арна, сина Уззія, сина Ворифа, сина Авишуя, сина Финеєса, сина Єлеазара, |
|
3
|
3
|
| сhна ґарHнова t колёна леvjина, и4же бhсть ю4зникомъ въ земли2 ми1дстэй, въ цaрство ґртаxeрxа царS пeрсскагw. | сина Аарона від коліна Левіїного, який був полоненим у країні Мідійській, у царювання Артаксеркса, царя Перського. |
|
4
|
4
|
| И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ, си1це гlющее: | Було слово Господнє до мене: |
|
5
|
5
|
| и3ди2 и3 возвэсти2 лю1демъ мои6мъ ѕл†z дэлA и4хъ и3 сынHмъ и4хъ лук†вствіz, ±же проти1ву менє2 сотвори1ша, да возвэстsтъ сынHмъ сынHвъ свои1хъ, | йди і звісти народу Моєму злі діла їхні і синам їхнім — беззаконня, які вони звершили проти Мене, щоб вони сповістили синам синів своїх; |
|
6
|
6
|
| ћкw грэси2 роди1телей и4хъ возраст0ша въ ни1хъ, забhвше бо менE, пожр0ша богHмъ чужди6мъ: | бо гріхи батьків їхніх зросли у них; забувши Мене, вони приносили жертви богам чужим. |
|
7
|
7
|
| є3дA не ѓзъ и3звед0хъ и5хъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz и3з8 д0му раб0ты; тjи же прогнёваша мS и3 совёты мо‰ ўничижи1ша: | Чи не Я вивів їх із землі Єгипетської, з дому рабства? а вони прогнівили Мене і поради Мої знехтували. |
|
8
|
8
|
| тh же њстризи2 власы2 главы2 твоеS и3 вeрзи на ни1хъ вс‰ ѕл†z, понeже не послyшаша зак0на моегw2, лю1діе сyть ненакaзанни: | Ти обстрижи волосся голови твоєї, і кинь на них усе зле, бо вони не слухалися закону Мого — народ неприборканий! |
|
9
|
9
|
| док0лэ терплю2 и5мъ, и5мже толи6каz благодэ‰ніz сотвори1хъ; | Доки Я буду терпіти їх, яким зробив стільки благодіянь? |
|
10
|
10
|
| низложи1хъ рaди и4хъ мн0жество царeй и3 порази1хъ фараHна съ людьми2 є3гw2 и3 со всёми вHи є3гw2: | Заради них Я багатьох царів скинув; уразив фараона з рабами його і з усім військом його; |
|
11
|
11
|
| вс‰ kзhки t лицA и4хъ погуби1хъ, и3 на вост0цэ двyхъ стрaнъ людjй, тЂрскихъ и3 сідHнскихъ, разсhпахъ, и3 поби1хъ всёхъ врагHвъ и4хъ. | усіх язичників від лиця їх погубив, і на сході народ двох областей, Тира і Сидона, розсіяв і всіх ворогів їхніх знищив. |
|
12
|
12
|
| Тh же глаг0ли къ ни6мъ си1це: тaкw гlетъ гDь: | Ти ж так скажи їм: так говорить Господь: |
|
13
|
13
|
| ѓзъ вы2 превед0хъ сквозЁ м0ре и3 ўгот0вахъ вaмъ пyть блaгъ и3з8 начaла, дaхъ вaмъ мwmсeа вождA и3 ґарHна во їерeа, | саме Я провів вас через море і по дну його проклав вам обгороджену вулицю, дав вам вождя Мойсея й Аарона священика, |
|
14
|
14
|
| дaхъ вaмъ свётъ во столпЁ џгненэ и3 сотвори1хъ въ вaсъ чудесA вє1ліz: вh же менE забhсте, речE гDь. | дав вам світло у стовпі вогненному, і багато чудес створив серед вас; а ви Мене забули, — говорить Господь. |
|
15
|
15
|
| Тaкw гlетъ гDь вседержи1тель: крaстелє бhша вaмъ во знaменіе, дaхъ вaмъ полки2 въ защищeніе, вh же и3 тaмw роптaсте | Так говорить Господь Вседержитель: перепели були вам у знамення. Я дав вам стани для захисту, але ви і там нарікали |
|
16
|
16
|
| и3 не рaдовастесz њ и4мени моeмъ, њ побёдэ врагHвъ вaшихъ, но роптaсте дaже и3 донн7э: | і не раділи в ім’я Моє погибелі ворогів ваших, але навіть донині ще нарікаєте. |
|
17
|
17
|
| гдЁ сyть благодэ‰ніz, ±же сотвори1хъ вaмъ; не въ пустhни ли, є3гдA воз8алкaсте, возопи1сте ко мнЁ | Де ті благодіяння, які Я зробив вам? Чи не у пустелі, коли ви, зголоднівши, волали до Мене, |
|
18
|
18
|
| глаг0люще: чесw2 рaди нaсъ въ пустhню сію2 привeлъ є3си2 погуби1ти нaсъ; лyчше нaмъ бЁ раб0тати є3гЂптzнwмъ, нeжели ўмрeти въ пустhни сeй: | говорячи: «навіщо Ти привів нас у цю пустелю? уморити нас? краще нам було служити єгиптянам, ніж померти у цій пустелі»? |
|
19
|
19
|
| ѓзъ ўжалёхсz стенaній вaшихъ и3 дaхъ вaмъ мaнну въ пи1щу, хлёбъ ѓгGлскіи kд0сте: | Я зглянувся на стогони ваші, і дав вам манну в їжу: ви їли хліб ангельський. |
|
20
|
20
|
| є3гдA возжаждaсте, не разсэк0хъ ли кaмене, и3 потек0ша в0ды въ сhтости, зн0z рaди ли1ствіемъ древeсъ вaсъ покрывaхъ: | Коли ви відчували спрагу, чи не розсік Я камінь, і потекли води до ситости? від спеки покривав вас листями дерев. |
|
21
|
21
|
| раздэли1хъ вaмъ зeмли nби6лны, хананewвъ и3 ферезewвъ и3 фmлістjмлzнъ t лицA вaшегw и3зверг0хъ: что2 сотворю2 вaмъ ктомY, гlетъ гDь; | Розділив вам землі родючі; хананеїв, ферезеїв і филистимлян вигнав від лиця вашого. Що ще зроблю вам? — говорить Господь. |
|
22
|
22
|
| Сі‰ гlетъ гDь вседержи1тель: є3гдA въ пустhни бёсте на рэцЁ ґморрeйстэ жaждуще и3 хyлzще и4мz мое, | Так говорить Господь Вседержитель: коли ви були у пустелі, на річці Мерри, і ті, що відчували спрагу, хулили ім’я Моє, |
|
23
|
23
|
| не џгнь вaмъ за хулє1ніz дaхъ, но вложи1въ дрeво въ в0ду, слaдку сотвори1хъ рёку: | не вогонь послав Я на вас за богохульства, але вклав дерево у воду і ріку зробив солодкою. |
|
24
|
24
|
| что2 тебЁ сотворю2, їaкwве; не восхотёлъ є3си2 послyшати, їyдо: преселю1сz ко и3ны6мъ kзhкwмъ и3 дaмъ и5мъ и4мz моE, да соблюдaютъ зак0ны мо‰: | Що зроблю тобі, Якове? Не хотів ти коритися, Іудо. Переселюся до інших народів і дам їм ім’я Моє, щоб дотримувалися законів Моїх. |
|
25
|
25
|
| понeже њстaвисте мS, и3 ѓзъ вaсъ њстaвлю: просsщихъ вaсъ t менє2 млcти не поми1лую: | Оскільки ви Мене залишили, то і Я залишу вас; тих, що прохають у Мене милости, не помилую. |
|
26
|
26
|
| є3гдA призовeте мS, ѓзъ не ўслhшу вы2, њскверни1сте бо рyцэ вaши кр0вію, и3 н0зэ вaши скHры сyть во є4же сотвори1ти человэкоуб‡йства: | Коли будете закликати Мене, Я не почую вас, бо ви осквернили руки ваші кров’ю, і ноги ваші швидкі на здійснення людиновбивства. |
|
27
|
27
|
| не ћкw менE њстaвисте, но вaсъ сами1хъ, гlетъ гDь. | Ви ніби не Мене залишили, а вас самих, — говорить Господь. |
|
28
|
28
|
| Сі‰ гlетъ гDь вседержи1тель: є3дA ѓзъ вaсъ не моли1хъ, ћкw nтeцъ сhны и3 ћкw мaти дщeрей и3 ћкw дои1лица nтрочaтъ свои1хъ, | Так говорить Господь Вседержитель: чи не Я благав вас, як батько синів і як мати дочок і як годувальниця годованців своїх, |
|
29
|
29
|
| да бyдете ми2 въ лю1ди, и3 ѓзъ вaмъ въ бGа, и3 вы2 мнЁ въ сhны, и3 ѓзъ вaмъ во nтцA: | щоб ви були Мені народом і Я вам Богом, щоб ви були Мені синами і Я вам Отцем? |
|
30
|
30
|
| тaмw вaсъ собирaхъ, ћкоже к0кошъ птенцы2 сво‰ под8 крилB свои2: нн7э же что2 сотворю2 вaмъ; tвeргу вы2 t лицA моегw2: | Я зібрав вас, як курка пташенят своїх під крила свої. Що нині зроблю вам? Відкину вас від лиця Мого. |
|
31
|
31
|
| приношeніе є3гдA мнЁ принесeте, tвращY лицE моE t вaсъ: дни6 бо пр†здничныz вaшz и3 новомcчіz и3 њбрBзаніz tверг0хъ: | Коли принесете Мені приношення, відверну лице Моє від вас; бо ваші дні святкові і новомісяччя й обрізання Я відкинув. |
|
32
|
32
|
| ѓзъ послaхъ џтроки мо‰ прbр0ки къ вaмъ, и5хже є4мше ўби1сте, и3 растни1сте тэлесA и4хъ, и4хже кр0ве взыщY, гlетъ гDь. | Я послав до вас рабів Моїх, пророків; ви, схопивши їх, умертвили і розтерзали тіла їхні. Кров їхню Я стягну, — говорить Господь. |
|
33
|
33
|
| Сі‰ гlетъ гDь вседержи1тель: д0мъ вaшъ пyстъ є4сть, помещY вaсъ ћкw вётръ плeвы, | Так говорить Господь Вседержитель: дім ваш порожній. Розвію вас, як вітер полову, |
|
34
|
34
|
| и3 сhнове порождeніz не сотворsтъ, понeже зaповэдь мою2 презрёша, и3 є4же ѕло2 є4сть предо мн0ю, сотвори1ша: | і сини не будуть мати потомства, бо заповідь Мою знехтували і робили те, що є злом переді Мною. |
|
35
|
35
|
| предaмъ д0мы вaшz лю1демъ грzдyщымъ, и5же мS не слhшавше ўвёруютъ: и5мже знaменій не kви1хъ, сотворsтъ, ћже повелёхъ, | Віддам доми ваші людям грядущим, які, не чувши Мене, увірують, які, хоч Я не показував їм знамень, виконають те, що Я заповів, |
|
36
|
36
|
| прbр0кwвъ не ви1дэша, ґ воспомsнутъ беззакHніz сво‰: | не бачивши пророків, згадають про свої беззаконня. |
|
37
|
37
|
| засвидётелствую людjй грzдyщихъ блгdть, и4хже џтроцы веселsтсz съ рaдостію, менE не ви1дzще nчесы2 плотски1ми, но дyхомъ вёрующе, ±же рек0хъ: | Заповідаю благодать людям грядущим, діти яких, не бачивши Мене очима плотськими, але духом віруючи тому, що Я сказав, торжествують з веселощами. |
|
38
|
38
|
| и3 нн7э, брaте, смотри2, кaz слaва, и3 ви1ждь лю1ди приходsщыz t вост0ка, | Отже, тепер дивися, брате, яка слава, — дивися на людей, що грядуть зі сходу, |
|
39
|
39
|
| и5мже дaмъ начaлство ґвраaмле, їсаaково и3 їaкwвле, и3 њсjино и3 ґмHсово, и3 міхeино и3 їwи1лево, и3 ґвдjино и3 їHнино, | яким Я дам у вожді Авраама, Ісаака та Якова, й Осію, і Амоса, і Михея, й Іоїля, й Авдія, й Іону, |
|
40
|
40
|
| и3 наyмово и3 ґввакyмово, соф0ніино, ґггeево, захaріино и3 малахjино, и4же и3 ѓгGлъ гDень наречeсz. | і Наума, й Аввакума, Софонію, Аггея, Захарію і Малахію, який наречений і ангелом Господнім. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
