Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 21
Главa к7а
1
1
Поглянувши, Він побачив багатіїв, які клали дари свої в скарбницю. Воззрёвъ же ви1дэ вметaющыz въ хрaмъ набдsщій и3мBніz [въ сокр0вищное храни1лище] дары2 сво‰ бог†тыz.
2
2
Побачив також і одну вбогу вдову, яка туди поклала дві лепти, Ви1дэ же и3 нёкую вдови1цу ўб0гу вметaющу тY двЁ лє1птэ,
3
3
і сказав: істинно говорю вам, що ця вбога вдова більше за всіх поклала; и3 речE: вои1стинну глаг0лю вaмъ, ћкw вдови1ца сіS ўб0гаz мн0жае всёхъ ввeрже:
4
4
бо всі ті з надміру свого клали в дар Богові, а вона з убогости своєї поклала весь прожиток свій, що мала. вси1 бо сjи t и3збhтка своегw2 вверг0ша въ дaры бGови: сіs же t лишeніz своегw2 всE житіE, є4же и3мЁ, ввeрже.
5
5
І коли деякі говорили про храм, що він прикрашений коштовним камінням і посудом, Він сказав: (За? Rд7.) И# нBкимъ глаг0лющымъ њ цeркви, ћкw кaменіемъ д0брымъ и3 сос{ды ўкрaшена, речE:
6
6
надійдуть дні, в які з того, що ви тут бачите, не залишиться каменя на камені, який не зруйнується. сі‰ ±же ви1дите, пріи1дутъ днjе, въ нsже не њстaнетъ кaмень на кaмени, и4же не разори1тсz.
7
7
І запитали Його: Учителю, коли ж це буде? І яке знамення, коли це має статися? Вопроси1ша же є3го2, глаг0люще: ўчи1телю, когдA u5бо сі‰ бyдутъ; и3 что2 є4сть знaменіе, є3гдA хотsтъ сі‰ бhти;
8
8
Він сказав: стережіться, щоб вас не ввели в оману: бо багато прийде у Моє ім’я, кажучи, що це Я. І час цей наблизився. Отже, не йдіть слідом за ними. (За? Rе7.) Џнъ же речE: блюди1те, да не прельщeни бyдете: мн0зи бо пріи1дутъ во и4мz моE, глаг0люще, ћкw ѓзъ є4смь: и3 врeмz прибли1жисz. Не и3зhдите u5бо вослёдъ и4хъ.
9
9
Коли ж почуєте про війни та розрухи, не жахайтеся: бо цьому належить бути раніш; але то ще не кінець. Е#гдa же ўслhшите бр†ни и3 нестроє1ніz, не ўб0йтесz: подобaетъ бо си6мъ бhти прeжде: но не u5 ѓбіе кончи1на.
10
10
Тоді сказав їм: постане народ на народ і царство на царство. ТогдA глаг0лаше и5мъ: востaнетъ бо kзhкъ на kзhкъ, и3 цaрство на цaрство:
11
11
Будуть великі землетруси місцями, і голод, і пошесті; і жахливі та великі знамення з неба будуть. трyси же вели1цы по мёстwмъ, и3 глaди и3 п†губы бyдутъ, страхов†ніz же и3 знaмєніz вє1ліz съ небесE бyдутъ.
12
12
А перед усім тим накладуть на вас руки і гнатимуть вас, видаючи в синагоги і у в’язниці, і поведуть перед царів і правителів за ім’я Моє. (За? Rѕ7.) Прeжде же си1хъ всёхъ возложaтъ на вы2 рyки сво‰, и3 и3жденyтъ, предаю1ще на сHнмища и3 темни6цы, ведHмы къ царє1мъ и3 владhкамъ, и4мене моегw2 рaди:
13
13
І буде це вам на свідчення. прилучи1тсz же вaмъ во свидётелство.
14
14
Отже, покладіть собі у серцях ваших не загадувати наперед, що відповідати, Положи1те u5бо на сердцaхъ вaшихъ, не прeжде поучaтисz tвэщавaти:
15
15
бо Я дам вам уста і премудрість, якій не зможуть противитися, ні суперечити всі супротивники ваші. ѓзъ бо дaмъ вaмъ ўстA и3 премyдрость, є4йже не возм0гутъ проти1витисz и3ли2 tвэщaти вси2 противлsющіисz вaмъ.
16
16
І видаватимуть вас і батьки, і брати, і родичі, і друзі, і декого з вас умертвлять; Прeдани же бyдете и3 роди1тєли и3 брaтіею и3 р0домъ и3 др{ги, и3 ўмертвsтъ t вaсъ:
17
17
і зненавидять вас усі за ім’я Моє. и3 бyдете ненави1дими t всёхъ и4мене моегw2 рaди.
18
18
Але й волосина з голови вашої не пропаде. И# влaсъ главы2 вaшеz не поги1бнетъ.
19
19
Терпінням вашим спасайте душі ваші. Въ терпёніи вaшемъ стzжи1те дyшы вaшz.
20
20
Коли ж побачите Єрусалим, обложений військами, знайте, що наблизилося запустіння його. Е#гдa же ќзрите њбстои1мь їеrли1мъ вHи, тогдA разумёйте, ћкw прибли1жисz запустёніе є3мY.
21
21
Тоді, хто буде в Юдеї, нехай біжать у гори; і хто в місті — нехай виходять з нього, а хто в околицях — нехай не входять до нього, ТогдA сyщіи во їудeи да бёгаютъ въ г0ры: и3 и5же посредЁ є3гw2, да и3сх0дzтъ: и3 и5же во странaхъ, да не вх0дzтъ в0нь:
22
22
бо це дні помсти, щоб справдилося все написане. ћкw днjе tмщeнію сjи сyть, ћкw и3сп0лнитисz всемY пи1санному.
23
23
Горе вагітним і тим, що годують грудьми, в ті дні: бо буде велика біда на землі і гнів на народ цей. Г0ре же и3мyщымъ во ўтр0бэ и3 доsщымъ въ ты6z дни6: бyдетъ бо бэдA вeліz на земли2, и3 гнёвъ на лю1дехъ си1хъ,
24
24
І поляжуть від гострого меча, і відведені будуть у полон поміж усі народи; і Єрусалим буде потоптаний язичниками, аж доки не скінчаться часи язичників. и3 падyтъ во џстріи мечA, и3 плэнeни бyдутъ во вс‰ kзhки: и3 їеrли1мъ бyдетъ попирaемь kзы6ки, д0ндеже скончaютсz временA kзы6къ.
25
25
І будуть знамення на сонці, і місяці, і зірках, а на землі туга народів від раптового шуму морського і збурення. И# бyдутъ знaмєніz въ с0лнцэ и3 лунЁ и3 ѕвэздaхъ: и3 на земли2 тугA kзhкwмъ t нечazніz, шyма морскaгw и3 возмущeніz,
26
26
Люди вмиратимуть від страху і чекання біди, що йде на всесвіт, бо сили небесні захитаються. и3здыхaющымъ человёкwмъ t стрaха и3 чazніz грzдyщихъ на вселeнную: си6лы бо небє1сныz подви1гнутсz.
27
27
І тоді побачать Сина Людського, Який гряде на хмарах з силою і славою великою. И# тогдA ќзрzтъ сн7а чlвёческа грzдyща на w4блацэхъ съ си1лою и3 слaвою мн0гою.
28
28
Коли ж це почне збуватися, тоді ви випростайтесь і підійміть голови ваші, бо наближається визволення ваше. (За? Rз7.) Начинaющымъ же си6мъ бывaти, восклони1тесz и3 воздви1гните главы6 вaшz: занE приближaетсz и3збавлeніе вaше.
29
29
І сказав їм притчу: подивіться на смоковницю та на всі дерева: И# речE при1тчу и5мъ: ви1дите смок0вницу и3 вс‰ древA:
30
30
коли вони розпускаються, то, дивлячись на це, ви знаєте, що вже близько літо. є3гдA прошибaютсz ўжE, ви1дzще сaми вёсте, ћкw бли1з8 жaтва є4сть.
31
31
Так і ви, коли побачите, що все те збувається, знайте, що близько Царство Боже. Тaкw и3 вы2, є3гдA ќзрите сі‰ быв†юща, вёдите, ћкw бли1з8 є4сть цrтвіе б9іе.
32
32
Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це станеться. Ґми1нь глаг0лю вaмъ, ћкw не и4мать прейти2 р0дъ сeй, д0ндеже вс‰ сі‰ бyдутъ.
33
33
Небо і земля перейдуть, слова ж Мої не перейдуть. Нeбо и3 землS мимои1детъ, ґ словесA мо‰ не и4мутъ прейти2.
34
34
Зважайте на себе, щоб ваші серця не обтяжувались об’їданням та пияцтвом і житейськими турботами, і щоб день той не спостиг вас несподівано, Внемли1те же себЁ, да не когдA њтzгчaютъ сердцA в†ша њб8zдeніемъ и3 піsнствомъ и3 печaльми житeйскими, и3 нaйдетъ на вы2 внезaпу дeнь т0й:
35
35
бо він, як сіть, прийде на усе, що живе на поверхні всієї землі. ћкw сёть бо пріи1детъ на вс‰ живyщыz на лицы2 всеS земли2.
36
36
Отже, пильнуйте повсякчас і моліться, щоб ви сподобились уникнути всього того, що має бути, і стати перед Сином Людським. Бди1те u5бо на всsко врeмz молsщесz, да спод0битесz ўбэжaти всёхъ си1хъ хотsщихъ бhти, и3 стaти пред8 сн7омъ чlвёческимъ.
37
37
У день Він навчав у храмі; а на ніч виходив і перебував на горі, що зветься Елеонською. (За? R}.) Бё же во дни6 во цeркви ўчS: н0щію же и3сходS водворsшесz въ горЁ нарицaемэй є3леHнъ.
38
38
І всі люди зранку приходили до Нього у храм, щоб послухати Його. И# вси2 лю1діе и3з8 ќтра прихождaху къ немY во цeрковь послyшати є3го2.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.