Завантаження...
Обкладинка книги Паперове видання
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

Глава́ г҃
Глава 3
1
1
Лѣ́та тридесѧ́тагѡ ѿ разоре́нїѧ гра́да, бѣ́хъ въ вавѷлѡ́нѣ и҆ смѧто́хсѧ на ѻ҆дрѣ̀ мое́мъ лежа́щь, и҆ помышлє́нїѧ моѧ̑ восхожда́хꙋ на се́рдце моѐ, У тридцятому році після розорення міста був я у Вавилоні, і засмучувався, лежачи на постелі моїй, і помисли входили у серце моє,
2
2
поне́же ви́дѣхъ ѡ҆пꙋстѣ́нїе сїѡ́на и҆ и҆з̾ѻби́лїе ве́лїе живꙋ́щихъ въ вавѷлѡ́нѣ. бо я бачив спустошення Сиону і багатство тих, що жили у Вавилоні.
3
3
(Тогѡ̀ ра́ди) смꙋти́сѧ дꙋ́хъ мо́й ѕѣлѡ̀, и҆ нача́хъ оу҆миле́нными словесы̀ глаго́лати къ вы́шнемꙋ І обурився дух мій, і я почав зі страхом говорити до Всевишнього,
4
4
и҆ реко́хъ: ѽ, влⷣко гдⷭ҇и! ты̀ (са́мъ) ре́клъ є҆сѝ ѿ нача́ла, є҆гда̀ созда́лъ є҆сѝ зе́млю, и҆ сїѐ є҆ди́нъ, и҆ повелѣ́лъ є҆сѝ лю́демъ, і сказав: Владико Господи! Ти сказав від початку, коли єдиний заснував землю, і повелів пороху,
5
5
и҆ да́лъ є҆сѝ а҆да́мꙋ пло́ть ме́ртвенꙋ, но и҆ сїѧ̀ бѧ́ше дѣ́ло рꙋ́къ твои́хъ, и҆ вдохнꙋ́лъ є҆сѝ въ него̀ дꙋ́хъ жи́зни, и҆ бы́сть жи́въ пред̾ тобо́ю: і дав Адаму тіло смертне, яке було також творінням рук Твоїх, і вдихнув у нього дух життя, і він зробився живим перед Тобою,
6
6
и҆ вве́лъ є҆сѝ є҆го̀ въ ра́й, є҆го́же насадѝ десни́ца твоѧ̀, пре́жде не́же прозѧбѐ землѧ̀: і ввів його у рай, який насадила правиця Твоя, раніше ніж земля виростила плоди;
7
7
и҆ завѣща́лъ є҆сѝ є҆мꙋ̀ сохрани́ти за́повѣдь твою̀, и҆ престꙋпѝ ю҆̀, и҆ а҆́бїе пре́далъ є҆сѝ є҆го̀ сме́рти и҆ ро́дъ є҆гѡ̀, и҆ роди́шасѧ ꙗ҆зы́цы и҆ племена̀, и҆ лю́дїе и҆ наро́ди, и҆̀мже нѣ́сть числа̀: Ти повелів йому зберігати заповідь Твою, але він порушив її, і Ти засудив його на смерть, і рід його і покоління, які народилися від нього, і племена, народи і паростки їх, яким немає числа.
8
8
и҆ хожда́ше кі́йждо наро́дъ по по́хотемъ свои̑мъ, и҆ ди̑внаѧ дѣ́лаша пред̾ тобо́ю, и҆ презира́ша за́пѡвѣди твоѧ̑: Кожен народ став ходити за своїм бажанням, чинив перед Тобою діла нерозумні і нехтував заповіді Твої.
9
9
па́ки же во вре́мѧ наве́лъ є҆сѝ на ни́хъ пото́пъ и҆ потреби́лъ є҆сѝ живꙋ́щихъ на землѝ, З часом Ти навів потоп на жителів землі і знищив їх,
10
10
и҆ бы́сть коемꙋ́ждо и҆́хъ, ꙗ҆́коже а҆да́мꙋ оу҆мре́ти, та́кѡ си̑мъ пото́пъ: і сповнилося на кожному з них, — як на Адамі смерть, так на цих потоп.
11
11
ѡ҆ста́вилъ же є҆сѝ є҆ди́наго ѿ ни́хъ нѡ́ѧ съ до́момъ є҆гѡ̀, и҆з̾ негѡ́же (роди́шасѧ) всѝ пра́веднїи: Одного з них Ти залишив — Ноя з родиною його, і від нього пішли всі праведні.
12
12
и҆ бы́сть, є҆гда̀ нача́ша мно́житисѧ живꙋ́щїи на землѝ, и҆ оу҆мно́жиша сы́ны и҆ лю́ди и҆ ꙗ҆зы́ки мнѡ́ги, и҆ нача́ша па́ки нече́стїе твори́ти мно́жае пре́жнихъ: Коли почали розмножуватися жителі землі, і примножилися сини і народи і численні покоління, і знову почали віддаватися нечестю, більше ніж попередні,
13
13
и҆ бы́сть, є҆гда̀ беззако́нїе творѧ́хꙋ пред̾ тобо́ю, и҆збра́лъ є҆сѝ себѣ̀ мꙋ́жа ѿ си́хъ, є҆мꙋ́же и҆́мѧ бѣ̀ а҆враа́мъ, коли почали чинити перед Тобою беззаконня: Ти обрав Собі з них мужа, якому ім’я Авраам,
14
14
и҆ возлюби́лъ є҆сѝ є҆го̀, и҆ показа́лъ є҆сѝ є҆мꙋ̀ є҆ди́номꙋ хотѣ́нїе твоѐ, і полюбив його і відкрив йому одному волю Твою,
15
15
и҆ положи́лъ є҆сѝ є҆мꙋ̀ завѣ́тъ вѣ́чный, и҆ ре́клъ є҆сѝ є҆мꙋ̀, ꙗ҆́кѡ никогда̀ ѡ҆ста́виши сѣ́мене є҆гѡ̀, и҆ да́лъ є҆сѝ є҆мꙋ̀ і҆саа́ка, і҆саа́кꙋ же да́лъ є҆сѝ і҆а́кѡва и҆ и҆са́ѵа: і уклав з ним завіт вічний, і сказав йому, що ніколи не залишиш сімені його. І дав йому Ісаака, й Ісааку дав Якова та Ісава;
16
16
и҆ и҆збра́лъ є҆сѝ себѣ̀ і҆а́кѡва, и҆са́ѵа же ѿри́нꙋлъ є҆сѝ, и҆ размно́жисѧ і҆а́кѡвъ во мно́жество ве́лїе: Ти обрав Собі Якова, Ісава ж відкинув. І примножився Яків надзвичайно.
17
17
и҆ бы́сть, є҆гда̀ и҆зве́лъ є҆сѝ и҆з̾ є҆гѵ́пта сѣ́мѧ є҆гѡ̀, приве́лъ є҆сѝ къ горѣ̀ сина́йстѣй, Коли Ти вивів з Єгипту сíм’я його і привів до гори Синайської,
18
18
и҆ преклони́лъ є҆сѝ нб҃са̀, и҆ оу҆ста́вилъ є҆сѝ зе́млю, и҆ поколеба́лъ є҆сѝ вселе́ннꙋю, и҆ трепета́ти сотвори́лъ є҆сѝ бє́здны, и҆ возмꙋти́лъ є҆сѝ мі́ръ, тоді прихилив небеса, впорядкував землю, захитав вселенну, привів у трепет безодні й увесь світ у сум’яття.
19
19
и҆ про́йде сла́ва твоѧ̀ враты̀ четы́рьми, ѻ҆гне́мъ и҆ земны́мъ трѧсе́нїемъ, и҆ вѣ́тромъ и҆ мра́зомъ, да да́си зако́нъ сѣ́мени і҆а́кѡвлю и҆ ро́дꙋ і҆и҃левꙋ прилѣжа́нїе: І пройшла слава Твоя в чотирьох явищах: у вогні, землетрусі, бурхливому вітрі і морозі, щоб дати закон сімені Якова і радіння роду Ізраїля,
20
20
и҆ не ѿѧ́лъ є҆сѝ ѿ ни́хъ се́рдца лꙋка́вагѡ, да зако́нъ тво́й сотвори́тъ въ ни́хъ пло́дъ: але не відібрав у їх серця лукавого, щоб закон Твій приніс у них плід.
21
21
се́рдце бо лꙋка́во носѧ̀ пе́рвый а҆да́мъ, престꙋпѝ и҆ побѣжде́нъ бы́сть, и҆ та́кѡ всѝ, и҆̀же ѿ негѡ̀ роди́шасѧ: Із серцем лукавим перший Адам переступив заповідь, і був переможений; так і всі, що від нього пішли.
22
22
и҆ пребыва́ше не́мощь и҆ зако́нъ съ се́рдцемъ человѣ́ческимъ, съ лꙋка́встомъ ко́рене, и҆ преста̀ благо́е, и҆ наста̀ ѕло́е: Залишилася неміч і закон у серці народу з коренем зла, і відступило добре, і залишилося лихе.
23
23
и҆ преидо́ша времена̀, и҆ сконча́шасѧ лѣ̑та, и҆ воздви́глъ є҆сѝ себѣ̀ раба̀ и҆́менемъ даві́да, Минули часи і закінчилися літа, — і Ти воздвиг Собі раба, на ім’я Давид;
24
24
и҆ повелѣ́лъ є҆сѝ є҆мꙋ̀ созда́ти гра́дъ и҆́мени твоемꙋ̀ и҆ приноси́ти въ не́мъ тебѣ̀ ѳѷмїа́мъ и҆ жє́ртвы: повелів йому побудувати місто імені Твоєму і в ньому приносити Тобі фіміам і жертви.
25
25
и҆ бы́сть сїѐ чрез̾ мнѡ́га лѣ̑та, и҆ согрѣши́ша живꙋ́щїи въ то́мъ гра́дѣ, Багато років це виконувалось, і потім згрішили ті, що населяли місто,
26
26
во всѣ́хъ творѧ́ще, ꙗ҆́коже сотворѝ а҆да́мъ и҆ всѝ ро́дове є҆гѡ̀, поне́же и҆ са́ми бы́ша се́рдцемъ лꙋка́ви, в усьому чинячи так, як учинив Адам і всі його нащадки; бо й у них було серце лукаве.
27
27
и҆ тогѡ̀ ра́ди гра́дъ тво́й пре́далъ є҆сѝ въ рꙋ́ки врагѡ́въ твои́хъ: І Ти віддав місто Твоє до рук ворогів Твоїх.
28
28
є҆да̀ лꙋ̑чшаѧ творѧ́тъ, и҆̀же ѡ҆бита́ютъ въ вавѷлѡ́нѣ, и҆ тогѡ̀ ра́ди владѣ́ютъ сїѡ́номъ; Невже краще живуть мешканці Вавилона і за це володіють Сионом?
29
29
и҆ бы́сть є҆гда̀ прїидо́хъ сѣ́мѡ и҆ ви́дѣхъ нечє́стїѧ, и҆̀мже нѣ́сть числа̀, и҆ мно́гихъ согрѣша́ющихъ ви́дѣ дꙋша̀ моѧ̀ въ сїѐ тридесѧ́тое лѣ́то, и҆ оу҆жасе́сѧ се́рдце моѐ, Коли я прийшов сюди, бачив нечестя, яким немає числа, і у цьому тридцятому році полонення бачить душа моя багатьох грішників, — і знемогло серце моє,
30
30
поне́же ви́дѣхъ, ка́кѡ терпи́ши согрѣша́ющымъ и҆ пощади́лъ є҆сѝ нече́ствꙋющихъ и҆ погꙋби́лъ є҆сѝ лю́ди твоѧ̑, сохрани́лъ же є҆сѝ врагѝ твоѧ̑ и҆ не возвѣсти́лъ є҆сѝ (ни комꙋ́же): бо я бачив, як Ти підтримуєш цих грішників і щадиш нечестивців, а народ Твій погубив, ворогів же Твоїх зберіг і не явив про те ніякого знамення.
31
31
вои́стиннꙋ не вѣ́мъ, ка́кѡ сїѧ̑ оу҆разꙋмѣ́ти и҆́мамъ; є҆да̀ сꙋ́ть дѣла̀ лꙋ̑чшаѧ вавѷлѡ̑нскаѧ, не́жели сїѡ̑нскаѧ; Не розумію, як цей путь міг змінитися. Невже Вавилон чинить краще, ніж Сион?
32
32
є҆да̀ позна́ша тебѐ и҆́нїи ꙗ҆зы́цы кромѣ̀ і҆и҃лѧ; и҆лѝ ка̑ѧ племена̀ вѣ́роваша свидѣ́нїємъ твои̑мъ, ꙗ҆́коже і҆а́кѡвъ; Чи інший народ пізнав Тебе, крім Ізраїля? або які племена вірували завітам Твоїм, як Яків?
33
33
и҆́хже мзда̀ не ꙗ҆ви́сѧ, нижѐ трꙋ́дъ и҆́хъ твори́тъ плода̀, поне́же прохожда́ѧ проидо́хъ посредѣ̀ ꙗ҆зы̑къ и҆ ви́дѣхъ ѧ҆̀ процвѣта́ющѧ и҆ не по́мнѧщыѧ повелѣ́нїй твои́хъ: Ні винагорода їм не рівномірна, ні труд їхній не приніс плоду, бо я пройшов серед народів, і бачив, що вони живуть у достатку, хоч і не згадують про заповіді Твої.
34
34
нн҃ѣ оу҆́бѡ и҆змѣ́ри на мѣ́рилѣхъ непра̑вды на́шѧ и҆ живꙋ́щихъ на землѝ, и҆ нигдѣ̀ ѡ҆брѧ́щетсѧ и҆́мѧ твоѐ, то́кмѡ во і҆и҃ли: Отже, зваж на терезах і наші беззаконня, і діла тих, що живуть на землі, і ніде не знайдеться ім’я Твоє, як тільки в Ізраїля.
35
35
и҆ когда̀ не согрѣши́ша пред̾ тобо́ю живꙋ́щїи на землѝ; и҆лѝ кі́й ꙗ҆зы́къ та́кѡ сохрани́лъ за́пѡвѣди твоѧ̑; Коли не грішили перед Тобою ті, що живуть на землі? або який народ так зберіг заповіді Твої?
36
36
си́хъ оу҆́бѡ по и҆менѡ́мъ ѡ҆брѧ́щеши сохрани́вшихъ повєлѣ́нїѧ твоѧ̑, ꙗ҆зы́кѡвъ же не ѡ҆брѧ́щеши. Між цими хоч за іменами знайдеш тих, що зберігають заповіді Твої, а в інших народів не знайдеш.

Обкладинка книги Паперове видання
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.