1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Глава́ а҃і
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
| Рече́ же гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю: є҆щѐ є҆ди́нꙋ ꙗ҆́звꙋ а҆́зъ наведꙋ̀ на фараѡ́на и҆ на є҆гѵ́петъ, и҆ по си́хъ ѿпꙋ́ститъ вы̀ ѿсю́дꙋ: є҆гда́ же ѿпꙋ́ститъ вы̀ со всѣ́мъ, и҆зжене́тъ ва́съ и҆згна́нїемъ: | І сказав Господь Мойсеєві: ще одну кару Я наведу на фараона і на єгиптян; після того він відпустить вас звідси; коли ж він буде відпускати [вас], з поспіхом буде гнати вас звідси; |
|
2
|
2
|
| глаго́ли оу҆̀бо ѡ҆́тай во оу҆́шы лю́демъ, и҆ да и҆спро́ситъ кі́йждо оу҆ сосѣ́да, и҆ жена̀ оу҆ сосѣ́ды своеѧ̀ сосꙋ́ды срє́брѧны и҆ зла̑ты, и҆ ри̑зы. | підкажи народу [таємно], щоб кожен у ближнього свого і кожна жінка у ближньої своєї випросили речей срібних і речей золотих [і одягу]. |
|
3
|
3
|
| Гдⷭ҇ь же дадѐ блгⷣть лю́демъ свои̑мъ пред̾ є҆гѵ̑птѧны, и҆ да́ша и҆̀мъ. Человѣ́къ же мѡѷсе́й вели́къ бы́сть ѕѣлѡ̀ пред̾ є҆гѵ̑птѧны и҆ пред̾ фараѡ́номъ, и҆ пред̾ рабы̑ є҆гѡ̀ и҆ пред̾ ѻ҆чи́ма всѣ́хъ люді́й. | І дав Господь милість народу [Своєму] в очах єгиптян, [і вони давали йому;] та й Мойсей був дуже великим у землі Єгипетській, в очах [фараона і] рабів фараонових і в очах [усього] народу. |
|
4
|
4
|
| И҆ речѐ мѡѷсе́й: сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь: въ полꙋ́нощи а҆́зъ вни́дꙋ посредѣ̀ є҆гѵ́пта. | І сказав Мойсей: так говорить Господь: опівночі Я пройду посеред Єгипту, |
|
5
|
5
|
| И҆ и҆́змретъ всѧ́къ пе́рвенецъ въ землѝ є҆гѵ́петстѣй, ѿ пе́рвенца фараѡ́нова, и҆́же сѣди́тъ на престо́лѣ, и҆ да́же до пе́рвенца рабы́ни, ꙗ҆́же оу҆ же́рнѡвъ, и҆ до пе́рвенца всѧ́кагѡ скота̀: | і помре всякий первісток у землі Єгипетській від первістка фараона, який сидить на престолі своїм, до первістка рабині, яка при жорнах, і все первородне з худоби; |
|
6
|
6
|
| и҆ бꙋ́детъ во́пль вели́къ по все́й землѝ є҆гѵ́петстѣй, ꙗ҆ко́въ не бѣ̀, и҆ тако́въ ктомꙋ̀ не бꙋ́детъ. | і буде крик великий по всій землі Єгипетській, якого не бувало і якого не буде більше; |
|
7
|
7
|
| Во всѣ́хъ же сынѣ́хъ і҆и҃левыхъ не поско́млетъ пе́съ ѧ҆зы́комъ свои́мъ, ѿ человѣ́ка до скота̀: да оу҆́зриши є҆ли́кѡ просла́витсѧ гдⷭ҇ь междꙋ̀ є҆гѵ̑птѧны и҆ сынмѝ і҆и҃левыми: | у всіх же синів Ізраїлевих ні на людину, ні на худобу не ворухне пес язиком своїм, щоб ви знали, яку різницю робить Господь між єгиптянами і між ізраїльтянами. |
|
8
|
8
|
| и҆ прїи́дꙋтъ всѝ ѻ҆́троцы твоѝ сі́и ко мнѣ̀ и҆ покло́нѧтсѧ мнѣ̀, глаго́люще: ѿидѝ ты̀, и҆ всѝ лю́дїе твоѝ, и҆̀хже ты̀ ѿво́диши: и҆ по си́хъ ѿидꙋ̀. И҆зы́де же мѡѷсе́й ѿ фараѡ́на со гнѣ́вомъ. | І прийдуть усі раби твої ці до мене і поклоняться мені, кажучи: вийди ти і весь народ [твій], на чолі якого ти стоїш. Після цього я і вийду. І вийшов [Мойсей] від фараона з гнівом. |
|
9
|
9
|
| И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю: не послꙋ́шаетъ ва́съ фараѡ́нъ, да оу҆множа́ѧ оу҆мно́жꙋ зна́мєнїѧ моѧ̑ и҆ чꙋдеса̀ въ землѝ є҆гѵ́петстѣй. | І сказав Господь Мойсеєві: не послухав вас фараон, щоб примножилися [знамення Мої і] чудеса Мої в землі Єгипетській. |
|
10
|
10
|
| Мѡѷсе́й же и҆ а҆арѡ́нъ сотвори́ша всѧ̑ зна́мєнїѧ и҆ чꙋдеса̀ сїѧ̑ пред̾ фараѡ́номъ: и҆ ѡ҆жесточѝ гдⷭ҇ь се́рдце фараѡ́ново, и҆ не восхотѣ̀ ѿпꙋсти́ти сынѡ́въ і҆и҃левыхъ ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ. | Мойсей і Аарон зробили всі ці [знамення і] чудеса перед фараоном; але Господь озлобив серце фараона, і він не відпустив синів Ізраїлевих із землі своєї. |
