1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Глава́ к҃г
|
Глава 23
|
|
1
|
1
|
| Да не прїи́меши слꙋ́ха сꙋ́етна, да не приложи́шисѧ съ непра́веднымъ бы́ти свидѣ́тель непра́веденъ: | Не прислухайся до пустих чуток, не давай руки твоєї нечестивому, щоб бути свідком неправди. |
|
2
|
2
|
| да не бꙋ́деши со мно́гими на ѕло́бꙋ, да не приложи́шисѧ ко мно́жествꙋ оу҆клони́тисѧ со мно́жайшими, ꙗ҆́кѡ преврати́ти сꙋ́дъ, | Не йди за більшістю на зло, і не вирішуй по́зову, відступаючи за більшістю від правди; |
|
3
|
3
|
| и҆ ни́щагѡ да не поми́лꙋеши на сꙋдѣ̀. | і бідному не потурай у по́зові його. |
|
4
|
4
|
| А҆́ще же срѧ́щеши говѧ́до врага̀ твоегѡ̀ и҆лѝ ѻ҆слѧ̀ є҆гѡ̀ заблꙋжда́ющее, ѡ҆брати́въ да ѿда́си є҆мꙋ̀: | Якщо знайдеш вола ворога твого, або осла його, що заблукав, приведи його до нього; |
|
5
|
5
|
| а҆́ще же оу҆́зриши ѻ҆слѧ̀ врага̀ твоегѡ̀ па́дшее под̾ бре́менемъ є҆гѡ̀, да не мимои́деши є҆̀, но да воздви́гнеши є҆̀ съ ни́мъ. | якщо побачиш осла ворога твого, що впав під ношею своєю, то не залишай його; розв’юч разом з ним. |
|
6
|
6
|
| Да не преврати́ши сꙋда̀ ни́щемꙋ въ сꙋдѣ̀ є҆гѡ̀. | Не суди перекручено по́зову бідного твого. |
|
7
|
7
|
| Ѿ всѧ́кагѡ сло́ва непра́веднагѡ да ѿстꙋ́пиши: непови́нна и҆ првⷣна да не оу҆бїе́ши, и҆ не ѡ҆правди́ши нечести́ваго дарѡ́въ ра́ди, | Віддаляйся від неправди і не умертвляй невинного і правого, бо Я не виправдаю беззаконника. |
|
8
|
8
|
| и҆ да не во́змеши дарѡ́въ: да́ры бо ѡ҆слѣплѧ́ютъ ѻ҆́чи ви́дѧщымъ и҆ погꙋблѧ́ютъ словеса̀ првⷣна. | Дарів не приймай, бо дари роблять сліпими зрячих і спотворюють справу правих. |
|
9
|
9
|
| И҆ прише́лца не ѡ҆скорблѧ́йте, ни стꙋжи́те (є҆мꙋ̀): вы́ бо вѣ́сте дꙋ́шꙋ прише́лчꙋ, поне́же са́ми бѣ́сте прише́лцы въ землѝ є҆гѵ́петстѣй. | Прибульця не кривдь [і не утискуй його]: ви знаєте душу прибульця, тому що самі були прибульцями в землі Єгипетській. |
|
10
|
10
|
| Ше́сть лѣ́тъ да сѣ́еши зе́млю твою̀ и҆ да собере́ши плоды̀ є҆ѧ̀: | Шість років засівай землю твою і збирай врожай її, |
|
11
|
11
|
| въ седмо́е же ѡ҆ставле́нїе да сотвори́ши и҆ ѡ҆пꙋ́стиши ю҆̀, и҆ да ꙗ҆́сти бꙋ́дꙋтъ оу҆бо́зїи ꙗ҆зы́ка твоегѡ̀, ѡ҆ста́нки же да снѣдѧ́тъ ѕвѣ́рїе ди́вїи: та́кѡ да сотвори́ши вїногра́дꙋ твоемꙋ̀ и҆ ма́сличїю твоемꙋ̀. | а в сьомий залишай її в спокої, щоб годувались убогі з твого народу, а залишками після них годувалися звірі польові; так само чини з виноградником твоїм і з маслиною твоєю. |
|
12
|
12
|
| Въ ше́сть дні́й да сотвори́ши дѣла̀ твоѧ̑, въ седмы́й же де́нь поко́й: да почі́етъ во́лъ тво́й и҆ ѻ҆се́лъ тво́й, и҆ да почі́етъ сы́нъ рабы̀ твоеѧ̀ и҆ пришле́цъ. | Шість днів роби діла твої, а в сьомий день спочивай, щоб відпочив віл твій і осел твій і заспокоївся син раби твоєї і прибулець. |
|
13
|
13
|
| Всѧ̑, є҆ли̑ка гл҃ахъ ва́мъ, сохрани́те, и҆ме́нъ же богѡ́въ и҆нѣ́хъ не помина́йте, нижѐ да слы́шатсѧ и҆зо оу҆́стъ ва́шихъ. | Дотримуйтесь усього, що Я сказав вам, і імен інших богів не згадуйте; нехай не чується воно з уст твоїх. |
|
14
|
14
|
| Трѝ кра́ты въ лѣ́тѣ сотвори́те мѝ пра́здникъ: | Тричі на рік святкуй Мені: |
|
15
|
15
|
| пра́здникъ ѡ҆прѣсно́кѡвъ сохрани́те твори́ти, се́дмь дні́й ꙗ҆ди́те ѡ҆прѣсно́ки, ꙗ҆́коже заповѣ́дахъ тебѣ̀, во вре́мѧ мцⷭ҇а но́выхъ плодѡ́въ, въ то́й бо и҆зше́лъ є҆сѝ и҆з̾ є҆гѵ́пта, да не ꙗ҆ви́шисѧ предо мно́ю то́щь: | дотримуйся свята опрісноків: сім днів їж прісний хліб, як Я повелів тобі, у призначений час місяця Авива, тому що в ньому ти вийшов з Єгипту; і нехай не з’являються перед лице Моє з порожніми руками; |
|
16
|
16
|
| и҆ пра́здникъ жа́твы перворо́дныхъ жи̑тъ сотвори́ши ѿ дѣ́лъ твои́хъ, ꙗ҆̀же посѣ́еши на ни́вѣ твое́й: и҆ пра́здникъ сконча́нїѧ при и҆схо́дѣ лѣ́та въ собра́нїи дѣ́лъ твои́хъ, ꙗ҆̀же ѿ ни́въ твои́хъ. | додержуйся і свята жнив перших плодів праці твоєї, які ти сіяв на полі, і свята збирання плодів наприкінці року, коли збереш з поля працю твою. |
|
17
|
17
|
| Трѝ кра́ты въ лѣ́тѣ да ꙗ҆ви́тсѧ всѧ́къ мꙋ́жескъ по́лъ тво́й пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ твои́мъ. | Тричі на рік повинні з’являтися всі чоловічої статі твої перед лице Владики, Господа [твого]. |
|
18
|
18
|
| Є҆гда́ бо и҆зженꙋ̀ ꙗ҆зы́ки ѿ лица̀ твоегѡ̀ и҆ разширю̀ предѣ́лы твоѧ̑, да не пожре́ши на ква́сѣ кро́ве же́ртвы моеѧ̀, нижѐ да долежи́тъ тꙋ́къ пра́здника моегѡ̀ до оу҆́трїѧ. | [Коли вижену язичників від лиця твого і поширю межі твої], не виливай крови жертви Моєї на квасне, і жир від святкової жертви Моєї не повинен залишатися до ранку. |
|
19
|
19
|
| Нача́тки пе́рвыхъ жи̑тъ землѝ твоеѧ̀ да внесе́ши въ до́мъ гдⷭ҇а бг҃а твоегѡ̀. Да не свари́ши ꙗ҆гнѧ́те во млецѣ̀ ма́тере є҆гѡ̀. | Початки плодів землі твоєї принось у дім Господа, Бога твого. Не вари козеняти в молоці матері його. |
|
20
|
20
|
| И҆ сѐ, а҆́зъ послю̀ а҆́гг҃ла моего̀ пред̾ лице́мъ твои́мъ, да сохрани́тъ тѧ̀ на пꙋтѝ, ꙗ҆́кѡ да введе́тъ тѧ̀ въ зе́млю, ю҆́же оу҆гото́вахъ тебѣ̀: | Ось, Я посилаю перед тобою ангела [Мого] оберігати тебе на путі і ввести тебе в те місце, яке Я приготував [тобі]; |
|
21
|
21
|
| вонмѝ себѣ̀ и҆ послꙋ́шай є҆го̀, и҆ не ѡ҆слꙋ́шайсѧ є҆гѡ̀: не ѡ҆бине́тсѧ бо тебє̀, и҆́мѧ бо моѐ є҆́сть на не́мъ: | зберігай себе перед лицем Його і слухай гласу Його; не протився Йому, тому що Він не простить гріха вашого, бо ім’я Моє в Ньому. |
|
22
|
22
|
| а҆́ще слꙋ́хомъ послꙋ́шаеши гла́са моегѡ̀ и҆ сотвори́ши всѧ̑, є҆ли̑ка а҆́зъ заповѣ́даю тебѣ̀, и҆ сохрани́ши завѣ́тъ мо́й, бꙋ́дете мѝ лю́ди и҆збра́нни ѿ всѣ́хъ ꙗ҆зы̑къ: моѧ́ бо є҆́сть всѧ̀ землѧ̀, вы́ же бꙋ́дете мѝ цр҃ское сщ҃е́нїе и҆ ꙗ҆зы́къ ст҃ъ. Сїѧ̑ словеса̀ да рече́ши сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ. А҆́ще слꙋ́хомъ послꙋ́шаеши гла́са моегѡ̀ и҆ сотвори́ши всѧ̑, є҆ли̑ка рекꙋ̀ тебѣ̀, вра́гъ бꙋ́дꙋ врагѡ́мъ твои̑мъ и҆ сопроти́влюсѧ сопроти́вникѡмъ твои̑мъ. | [Якщо будеш слухати гласу Мого, і будеш виконувати усе, що скажу тобі, і збережеш завіт Мій, то ви будете в Мене народом обраним з усіх племен, бо вся земля Моя; ви будете у Мене царственим священством і народом святим. Ці слова скажи синам Ізраїлевим.] Якщо ти будеш слухати гласу Його і виконувати все, що скажу [тобі], то ворогом буду ворогів твоїх і супротивником противників твоїх. |
|
23
|
23
|
| По́йдетъ бо а҆́гг҃лъ мо́й наставлѧ́ѧй тѧ̀ и҆ введе́тъ тѧ̀ ко а҆морре́ю и҆ хетте́ю, и҆ ферезе́ю и҆ ханане́ю, и҆ гергесе́ю и҆ є҆ѵе́ю и҆ і҆евꙋсе́ю, и҆ потреблю̀ и҆̀хъ (ѿ лица̀ ва́шегѡ): | Коли піде перед тобою ангел Мій і поведе тебе до аморреїв, хеттеїв, ферезеїв, хананеїв, [гергесеїв,] евеїв та ієвусеїв, і знищу їх [від лиця вашого], |
|
24
|
24
|
| да не поклони́шисѧ богѡ́мъ и҆́хъ, нижѐ послꙋ́жиши и҆̀мъ: да не сотвори́ши по дѣлѡ́мъ и҆́хъ, но разоре́нїемъ разори́ши и҆ сокрꙋше́нїемъ сокрꙋши́ши ка̑пища и҆́хъ, | то не поклоняйся богам їхнім, і не служи їм, і не наслідуй діл їхніх, але розтрощи їх і зруйнуй стовпи їхні: |
|
25
|
25
|
| и҆ да послꙋ́жиши гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ твоемꙋ̀: и҆ блгⷭ҇влю̀ хлѣ́бъ тво́й и҆ вїно̀ твоѐ и҆ во́дꙋ твою̀, и҆ ѿвращꙋ̀ болѣ́знь ѿ ва́съ. | служіть Господу, Богу вашому, і Він благословить хліб твій [і вино твоє] і воду твою; і відверну від вас хвороби. |
|
26
|
26
|
| Не бꙋ́детъ безча́денъ, нижѐ непло́ды на землѝ твое́й: число̀ дні́й твои́хъ и҆сполнѧ́ѧ и҆спо́лню. | Не буде в тебе тих, що передчасно народжують, і безплідних у землі твоїй; число днів твоїх зроблю повним. |
|
27
|
27
|
| И҆ стра́хъ послю̀ ведꙋ́щїй тѧ̀, и҆ оу҆страшꙋ̀ всѧ̑ ꙗ҆зы́ки, въ нѧ́же ты̀ вхо́диши къ ни̑мъ, и҆ да́мъ всѧ̑ сопроти́вники твоѧ̑ въ бѣгꙋны̀: | Жах Мій пошлю перед тобою, і в збентеження приведу всякий народ, до якого ти прийдеш, і буду повертати до тебе тил усіх ворогів твоїх; |
|
28
|
28
|
| и҆ послю̀ шє́ршни пред̾ тобо́ю, и҆ и҆зженꙋ̀ а҆моррє́и и҆ є҆ѵє́и, и҆ і҆евꙋсє́и и҆ хананє́и и҆ хеттє́и ѿ тебє̀: | пошлю перед тобою шершнів, і вони поженуть від лиця твого [аморреїв,] евеїв, [ієвусеїв,] хананеїв і хеттеїв; |
|
29
|
29
|
| не и҆зженꙋ̀ и҆́хъ въ лѣ́тѣ є҆ди́нѣмъ, да не бꙋ́детъ землѧ̀ пꙋста̀, и҆ мно́зи бꙋ́дꙋтъ на тѧ̀ ѕвѣ̑ри земні́и: | не вижену їх від лиця твого в один рік, щоб земля не зробилася порожньою і не розмножилися проти тебе звірі польові: |
|
30
|
30
|
| пома́лꙋ пома́лꙋ и҆зженꙋ̀ и҆̀хъ ѿ тебє̀, до́ндеже возрасте́ши и҆ наслѣ́диши зе́млю. | мало-помалу буду проганяти їх від тебе, поки ти не розмножишся і не візьмеш у володіння землі цієї. |
|
31
|
31
|
| И҆ положꙋ̀ предѣ́лы твоѧ̑ ѿ чермна́гѡ мо́рѧ до мо́рѧ фѷлїсті́млѧ, и҆ ѿ пꙋсты́ни до рѣкѝ вели́кїѧ є҆ѵфра́та, и҆ преда́мъ въ рꙋ́цѣ ва́ши сѣдѧ́щихъ на землѝ и҆ и҆зженꙋ̀ и҆̀хъ ѿ тебє̀: | Прокладу межі твої від моря Червоного до моря Филистимського і від пустелі до ріки [великої Євфрату], бо віддам до рук ваших жителів цієї землі, і проженеш їх від лиця твого; |
|
32
|
32
|
| да не смѣси́шисѧ съ ни́ми, и҆ съ бѡ́ги и҆́хъ да не завѣща́еши завѣ́та, | [не змішуйся і] не укладай союзу ні з ними, ні з богами їхніми; |
|
33
|
33
|
| и҆ да не ѡ҆ста́нꙋтсѧ на землѝ твое́й, да не сотворѧ́тъ тѧ̀ согрѣши́ти ко мнѣ̀: а҆́ще бо порабо́таеши богѡ́мъ и҆́хъ, сі́и бꙋ́дꙋтъ тебѣ̀ въ собла́знъ. | не повинні вони жити в землі твоїй, щоб вони не ввели тебе у гріх проти Мене; бо якщо ти будеш служити богам їхнім, то це буде для тебе сіттю. |
