1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Глава́ к҃
|
Глава 20
|
|
1
|
1
|
| И҆ гл҃а гдⷭ҇ь всѧ̑ словеса̀ сїѧ̑ къ мѡѷсе́ю гл҃ѧ: | І промовив Бог [до Мойсея] усі слова ці, говорячи: |
|
2
|
2
|
| а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й, и҆зведы́й тѧ̀ ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ, ѿ до́мꙋ рабо́ты: | Я Господь, Бог твій, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства; |
|
3
|
3
|
| да не бꙋ́дꙋтъ тебѣ̀ бо́зи и҆ні́и ра́звѣ менє̀. | нехай не буде в тебе інших богів перед лицем Моїм. |
|
4
|
4
|
| Не сотворѝ себѣ̀ кꙋмі́ра и҆ всѧ́кагѡ подо́бїѧ, є҆ли̑ка на небесѝ горѣ̀ и҆ є҆ли̑ка на землѝ ни́зꙋ, и҆ є҆ли̑ка въ вода́хъ под̾ земле́ю: | Не роби собі кумира і ніякого зображення того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що у воді нижче землі; |
|
5
|
5
|
| да не поклони́шисѧ и҆̀мъ, ни послꙋ́жиши и҆̀мъ: а҆́зъ бо є҆́смь гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й, бг҃ъ ревни́тель, ѿдаѧ́й грѣхѝ ѻ҆тє́цъ на ча̑да до тре́тїѧгѡ и҆ четве́ртагѡ ро́да ненави́дѧщымъ менѐ, | не поклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог ревнитель, що карає дітей за провину батьків до третього і четвертого роду тих, які ненавидять Мене, |
|
6
|
6
|
| и҆ творѧ́й млⷭ҇ть въ ты́сѧщахъ лю́бѧщымъ мѧ̀ и҆ хранѧ́щымъ повелѣ̑нїѧ моѧ̑. | і творить милість до тисячі родів тим, що люблять Мене і дотримуються заповідей Моїх. |
|
7
|
7
|
| Не во́змеши и҆́мене гдⷭ҇а бг҃а твоегѡ̀ всꙋ́е: не ѡ҆чⷭ҇титъ бо гдⷭ҇ь прїе́млющаго и҆́мѧ є҆гѡ̀ всꙋ́е. | Не вимовляй імені Господа, Бога твого, марно, тому що Господь не залишить без покарання того, хто промовляє ім’я Його марно. |
|
8
|
8
|
| По́мни де́нь сꙋббѡ́тный, є҆́же свѧти́ти є҆го̀: | Пам’ятай день суботній, щоб святити його; |
|
9
|
9
|
| ше́сть дні́й дѣ́лай и҆ сотвори́ши (въ ни́хъ) всѧ̑ дѣла̀ твоѧ̑: | шість днів працюй і виконуй [у них] усякі справи твої, |
|
10
|
10
|
| въ де́нь же седмы́й, сꙋббѡ́та гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ твоемꙋ̀: да не сотвори́ши всѧ́кагѡ дѣла̀ въ ѻ҆́нь ты̀ и҆ сы́нъ тво́й и҆ дще́рь твоѧ̀, и҆ ра́бъ тво́й и҆ раба̀ твоѧ̀, и҆ во́лъ тво́й и҆ ѻ҆слѧ̀ твоѐ и҆ всѧ́кїй ско́тъ тво́й, и҆ пришле́цъ ѡ҆бита́ѧй оу҆ тебє̀: | а день сьомий — субота Господу, Богу твоєму: не роби в цей день ніякої справи ні ти, ні син твій, ні дочка твоя, ні раб твій, ні рабиня твоя, ні [віл твій, ні осел твій, ні всяка] худоба твоя, ні прибулець, який в оселях твоїх; |
|
11
|
11
|
| занѐ въ шестѝ дне́хъ сотворѝ гдⷭ҇ь не́бо и҆ зе́млю, мо́ре и҆ всѧ̑ ꙗ҆̀же въ ни́хъ, и҆ почѝ въ де́нь седмы́й: сегѡ̀ ра́ди блгⷭ҇вѝ гдⷭ҇ь де́нь седмы́й и҆ ѡ҆ст҃ѝ є҆го̀. | бо за шість днів створив Господь небо і землю, море й усе, що в них, а на день сьомий спочив; тому благословив Господь день суботній і освятив його. |
|
12
|
12
|
| Чтѝ ѻ҆тца̀ твоего̀ и҆ ма́терь твою̀, да бла́го тѝ бꙋ́детъ и҆ да долголѣ́тенъ бꙋ́деши на землѝ бла́зѣ, ю҆́же гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й дае́тъ тебѣ̀. | Шануй батька твого і матір твою, [щоб тобі було добре і] щоб продовжилися дні твої на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі. |
|
13
|
13
|
| Не оу҆бі́й. | Не вбивай. |
|
14
|
14
|
| Не прелюбы̀ сотворѝ. | Не перелюбствуй. |
|
15
|
15
|
| Не оу҆кра́ди. | Не кради. |
|
16
|
16
|
| Не послꙋ́шествꙋй на дрꙋ́га своего̀ свидѣ́телства ло́жна. | Не говори неправдивого свідчення на ближнього твого. |
|
17
|
17
|
| Не пожела́й жены̀ и҆́скреннѧгѡ твоегѡ̀, не пожела́й до́мꙋ бли́жнѧгѡ твоегѡ̀, ни села̀ є҆гѡ̀, ни раба̀ є҆гѡ̀, ни рабы́ни є҆гѡ̀, ни вола̀ є҆гѡ̀, ни ѻ҆сла̀ є҆гѡ̀, ни всѧ́кагѡ скота̀ є҆гѡ̀, ни всегѡ̀, є҆ли̑ка сꙋ́ть бли́жнѧгѡ твоегѡ̀. | Не бажай дому ближнього твого; не бажай дружини ближнього твого, [ні поля його,] ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, [ні всякої худоби його,] нічого, що у ближнього твого. |
|
18
|
18
|
| И҆ всѝ лю́дїе зрѧ́хꙋ гла́съ и҆ свѣщы̀, и҆ гла́съ трꙋ́бный и҆ го́рꙋ дымѧ́щꙋюсѧ: и҆ оу҆боѧ́вшесѧ всѝ лю́дїе ста́ша и҆здале́че, | Весь народ бачив громи і полум’я і звук трубний, і гору, що диміла, і побачивши те, [весь] народ відступив і став віддалік. |
|
19
|
19
|
| и҆ реко́ша мѡѷсе́ю: глаго́ли ты̀ съ на́ми, и҆ да не гл҃етъ къ на́мъ бг҃ъ, да не когда̀ оу҆́мремъ. | І сказали Мойсею: говори ти з нами, і ми будемо слухати, але щоб не говорив з нами Бог, щоб нам не померти. |
|
20
|
20
|
| Рече́ же и҆̀мъ мѡѷсе́й: дерза́йте: и҆скꙋше́нїѧ бо ра́ди прїи́де бг҃ъ къ ва́мъ, ꙗ҆́кѡ да бꙋ́детъ стра́хъ є҆гѡ̀ въ ва́съ, да не согрѣша́ете. | І сказав Мойсей народу: не бійтеся; Бог [до вас] прийшов, щоб випробувати вас і щоб страх Його був перед лицем вашим, щоб ви не грішили. |
|
21
|
21
|
| Стоѧ́хꙋ же всѝ лю́дїе и҆здале́че: мѡѷсе́й же вни́де во мра́къ, и҆дѣ́же бѧ́ше бг҃ъ. | І стояв [весь] народ віддалік, а Мойсей вступив у морок, де Бог. |
|
22
|
22
|
| Рече́ же гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю: сїѧ̑ рече́ши до́мꙋ і҆а́кѡвлю и҆ возвѣсти́ши сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ: вы̀ ви́дѣсте, ꙗ҆́кѡ съ нб҃сѐ гл҃ахъ къ ва́мъ: | І сказав Господь Мойсеєві: так скажи [дому Якова і звісти] синам Ізраїлевим: ви бачили, як Я з неба говорив вам; |
|
23
|
23
|
| не сотвори́те себѣ̀ са́ми богѡ́въ сре́брѧныхъ и҆ богѡ́въ златы́хъ не сотвори́те самы́мъ себѣ̀: | не робіть переді Мною богів срібних, або богів золотих, не робіть собі: |
|
24
|
24
|
| ѻ҆лта́рь и҆з̾ землѝ сотвори́те мѝ и҆ пожре́те на не́мъ всесожжє́нїѧ ва̑ша и҆ спаси́тєлнаѧ ва̑ша, и҆ ѻ҆́вцы и҆ телцы̀ ва́шѧ, на всѧ́комъ мѣ́стѣ, и҆дѣ́же нарекꙋ̀ и҆́мѧ моѐ та́мѡ, и҆ прїидꙋ̀ къ тебѣ̀ и҆ блгⷭ҇влю́ тѧ: | зроби Мені жертовник із земли і принось на ньому всепалення твої і мирні жертви твої, овець твоїх і волів твоїх; на всякому місці, де Я покладу пам’ять імені Мого, Я прийду до тебе і благословлю тебе; |
|
25
|
25
|
| а҆́ще же ѻ҆лта́рь ѿ ка́менїй сотвори́ши мѝ, да не оу҆стро́иши и҆́хъ те́саныхъ: сѣ́чиво бо твоѐ а҆́ще возложи́ши на ни́хъ, то̀ ѡ҆сквернѧ́тсѧ: | якщо ж будеш робити Мені жертовник з каменів, то не споруджуй його з обтесаних, бо, як тільки накладеш на них тесало твоє, то оскверниш їх; |
|
26
|
26
|
| да не взы́деши по степе́нємъ ко ѻ҆лтарю̀ моемꙋ̀, ꙗ҆́кѡ да не ѿкры́еши срамоты̀ твоеѧ̀ на не́мъ. | і не піднімайся по сходинках до жертовника Мого, щоб не відкрилася при ньому нагота твоя. |
